Головна
ГоловнаПриродоресурсове, аграрне, екологічне правоАграрне право → 
« Попередня Наступна »
Боголюбов С.А., Бринчук М.М., Ведишева Н.О.. Аграрне право. Підручник, 2011 - перейти до змісту підручника

§ 3. Угорська Республіка (Угорщина)


Угорщина в 70-ті роки минулого століття вийшла на одне з перших місць у світі і перше серед країн РЕВ з виробництва продукції на душу населення (1300-1400 кг зерна і 160 - 170 кг м'яса). Вона відрізнялася наявністю добре оснащених великих кооперативів та державних господарств, діяльність яких була тісно пов'язана економічними узами з особистим підсобним господарством селян. Вміле використання всіх факторів виробництва забезпечили Угорщини положення стабільного нетто-експортера.
У 1947 р. в ході аграрної реформи велика частина поміщицьких і церковних земель перейшла у приватну власність селян і працювали в сільському господарстві наймитів, лише менша частина земель - в руки держави, образовавшего госхози. Вступаючи у виробничі кооперативи, селяни зберігали право власності на землю, Нереалізована через отримання певного доходу у вигляді так званої ренти за здані в кооператив земельні наділи.
Земельна й аграрна реформи 90-х років минулого століття проводилися поступово з урахуванням високо досягнутого рівня аграрного виробництва. І, незважаючи на посилену боротьбу певних політичних сил за кардинальну реформу, повернення приватної власності на землю станом на 1947 р., уряд відмовився від повернення колективізованих при колишній системі земель та нерухомості колишнім власникам, підтвердивши їх право на компенсацію. Особи, незаконно втратили право на землю, могли отримати компенсаційні бони, які можна було використовувати для отримання певної ділянки землі. Число таких осіб перевищила 800 тис. осіб на загальну площу земельних наділів в 2,7 млн ??га, або близько 1 / з усіх сільськогосподарських угідь країни.
У здійсненні перетворень особливу роль зіграла реалізація прийнятого в лютому 1992 р. закону, згідно з яким вже навесні все кооперативи мали провести загальні збори з номінування і розділу майна, тобто визначенням конкретного розміру паю кожного члена в його загальної вартості, а також земельного наділу. При цьому номіноване майно (включаючи землю) повинно було розподілятися з урахуванням як числа опрацьованих у кооперативі років, характеру виконуваної діяльності, так і майнового внеску в колективну власність кооперативу. В результаті персоналізації кооперативної власності більше 1 млн людей стали землевласниками. Інакше кажучи, стався новий радикальний розділ землі.
У підсумку останніх реформ змінилися відносини власності на селі. Якщо раніше 70% оброблюваних земель перебували в розпорядженні сільськогосподарських кооперативів, 15% - госхозов, 15% - у приватній власності, то до 1997-1998 рр.., Коли приватизація на селі завершилася, 80% сільгоспугідь було передано у приватну власність. У галузі до реформи домінувало велике сільськогосподарське виробництво, представлене 1252 кооперативами і 158 держгоспами, середній розмір землекористування яких досягав 4,5 тис. га. Середній земельний наділ 1,4 млн присадибних і підсобних господарств становив 0,8 га. До весни 2000 р. число індивідуальних господарств скоротилося до 0,9 млн, а господарських товариств зросла до 8,5 тис., у тому числі 1,8 тис. кооперативів нового типу (які за правовим статусом ближче до господарських товариств, ніж до кооперативам ), 240 акціонерних товариств та майже 6,5 тис. різних (в основному дрібних) господарських товариств, що спеціалізуються на наданні послуг. При цьому на індивідуальні аграрні господарства припадає 43% використовуваних земель, а на господарські товариства - 41%, середній розмір останніх скоротився до 600 га, а індивідуальних господарств збільшився до 2,8 га. З числа індивідуальних господарств 70% мають наділи менше 1 га, а число господарств з наділами понад 50 га не досягає і 1%. Державний сектор представлений лише 12 господарствами.
Слід відзначити особливості правового регулювання земельних відносин. Базовим є Закон від 27 червня 1994 р. «Про орної землі» (у Конституції Угорської Республіки землі не відведено місця). Закон встановлює правила придбання землі з різних підстав. Однак спадкування за законом, право давності, забудови, відчуження та у рахунок компенсації матеріального збитку постраждалим від націоналізації приватної власності регулюються Цивільним кодексом республіки та іншими законами.
Закон «Про орної землі» обмежує розмір земельної ділянки у власності фізичних осіб - не більше 300 га або 6000 злотих крон (коефіцієнт земельного кадастру як показник вартості землі з урахуванням її якості, застосовуваний у країні протягом більше 100 років). Крім того, вони можуть мати у власності хутір розміром не більше 6000 м2 (земельна ділянка з житлом і господарськими будівлями) 1. Ці обмеження не поширюються на наділи, отримані при ліквідації кооперативу. В Угорщині, як і в Болгарії, юридичні особи та організації без статусу юридичної особи (за винятком держави, місцевих органів самоврядування та некомерційних організацій лісокористувачів) не можуть набувати право власності на землю. Навіть госхози орендують всю використовувану ними землю. Закон встановлює жорсткі правила оренди землі як в частині її використання (строго за призначенням, за правилами захисту родючості та ін), так і в частині розмірів: для громадян і організацій без статусу юридичної особи оренда обмежується 300 га, або 6000 злотих крон за вартістю ; для господарських товариств і кооперативів - 2500 га, або 50 тис. злотих крон. У законі передбачено атестацію земельних ділянок в розрізі 8 класів якості. Граничний термін оренди - 10 років.
Закон забороняє іноземний фізичним та юридичним особам купувати землю на праві власності, однак дозволяє купувати хутір у розмірі 0,06 га і визнає за ними право на вже придбану раніше землю (в рахунок компенсації збитків потерпілим від націоналізації або при ліквідації кооперативу). Він встановлює черговість з переважним правом купівлі та оренди сімейними господарствами і сільським населенням.
З січня 2002 р. набрав чинності закон про створення національного земельного фонду, до складу якого повинна перейти вся земля - ??близько 1,4 млн га, або 15% всієї території країни (за винятком лісів) , що знаходиться у власності держави.
В цілому соціально-економічні підсумки реформ за всіма показниками негативні, хоча держава строго контролює ринок продовольства та здійснює стимулюючі заходи фінансової підтримки сільськогосподарського товаровиробника. Ні по одному з них не був досягнутий передреформний рівень. Різко впала врожайність всіх сільськогосподарських культур протягом періоду реформ.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " § 3. Угорська Республіка (Угорщина) "
  1. 3. Європейські соціалістичні правові системи
    Призначення права як регулятора суспільних відносин у силу по-різному склалися традиційно-ціннісних орієнтації сприймалося не завжди і не скрізь однаково, а в певних умовах - навіть протилежно. Якщо в європейських соціалістичних країнах право отримало досить швидкий розвиток, то в соціалістичних країнах Азії праву приділялася значно менше уваги, що в свою чергу
  2. § 2. Дієздатність іноземних фізичних осіб
    Дієздатність іноземних громадян в МПП підпорядковується в принципі (ще з часів італійських статутаріев) особовому закону (lex personalis), який, як відомо, існує у двох різновидах - закон громадянства (lex nationalis або lex patriae) і закон постійного місця проживання (lex domicilii). Так, за індійським Законом про договори 1872 «будь-яка особа має право укласти договір, якщо вона
  3. § 4. Безвісна відсутність. Оголошення особи померлою в МПП
    Інститут оголошення безвісно відсутнім і визнання особи померлою внаслідок безвісної відсутності існує далеко не в усіх країнах. У тих же країнах, в яких він є, матеріальні норми значно розходяться в тому, що стосується умов і термінів оголошення без вісті зниклими, юридичних наслідків безвісного відсутності і т.д. В одних державах є спеціальні закони,
  4. § 2. Імунітет держави. Види імунітету
    Прийнято розрізняти наступні види імунітетів: 1) імунітет від дії законодавства іноземної держави; 2) юрисдикційні імунітети: а) судовий імунітет (імунітет від пред'явлення позову в іноземному суді), б) імунітет від попереднього забезпечення позову, в) імунітет від примусового виконання судового рішення; 3) імунітет державної власності. Імунітет від дії
  5. § 1. Сфера виникнення і зміст колізій законів у галузі укладення та розірвання шлюбів за участю іноземців
    Матеріальні умови вступу в шлюб. Шлюб - один з найдавніших інститутів приватного, в тому числі і міжнародного приватного права, в якому в найбільш очевидною формі позначаються юридичні відмінності, присутні в правовій надбудові різних держав. Мабуть, тут, як ніде більше, доречно згадати вислів Ш. Монтеск'є про те, що досить рідкісні випадки, коли закони однієї держави
  6. § 2. Укладення шлюбу. Визнання шлюбів, укладених за кордоном. Консульські шлюби
    Коллизионно-правове регулювання укладення шлюбу. Колізійні питання форми шлюбу. Наведений огляд положень національного права держав, що відносяться до самих різних правових систем, дозволяє судити, наскільки що не збігаються є відповідні рішення, що стосуються визначення матеріальних і формальних умов для вступу в шлюб, в різних країнах. Дана обставина,
  7. § 2. Трудові відносини у сфері міжнародного господарського обороту і колізії права
    Слід відразу обмовитися: у трудовому праві взагалі наявні як публічно-правові, так і приватно-правові елементи, що, будучи об'єктивною обставиною, відзначається багатьма авторами. У плані ж міжнародного приватного права йдеться про такі різновидах трудових відносин, які безперечно мають цивілістичний характер. У їх числі стоять передусім відносини трудового найму, в цілому
  8. § 2. Види джерел МПП
    1. Національний закон. Підзаконні акти. Питання кодифікації міжнародного приватного права в практиці різних держав Значне число сучасних підручників і курсів з міжнародного приватного права при перерахуванні видів його джерел оперують категорією «внутрішнє законодавство» на противагу поняттю «національний закон» 91. Деякі дослідники використовують більш загальний термін
  9. § 4. Колізійні формули прикріплення
    Безумовно, різні суспільні відносини в реальному житті досить своєрідні і вимагають спеціального підходу до себе при регулюванні. У цьому сенсі може матися чимало особливих факторів та обставин, що обумовлюють «прикріплення» даного відношення до конкретної правовій системі - праву певної держави або міжнародному договору. Зрозуміло, що всі вони не можуть бути враховані при
  10. § 6. Коллизионное право: особливості та напрямки регулювання
    Сукупність колізійних норм кожної конкретної держави являє собою його колізійне право. У цьому сенсі колізійне право носить національний характер. Говорять про коллизионном праві, наприклад, Великобританії, Росії, США, Німеччини, Швейцарії, Угорщини, Китаю і т.д. З колізійного права, по суті, і починалося МПП взагалі. Недарма МПП до відносно недавнього часу