| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Види страхування |
||
|
Майнове страхування характеризується тим, що страхувальник страхується від ризиків, пов'язаних із заподіянням шкоди його майновій сфері (наприклад, від загибелі або пошкодження майна). Страхова виплата складається у відшкодуванні збитків, заподіяних страховим випадком. Страховик відшкодовує ці збитки в межах обумовленої договором суми - страхової суми. Особисте страхування проводиться на випадок настання якихось особистих обставин (наприклад, смерті або вступу в шлюб). Ці обставини не завжди викликають матеріальні втрати для застрахованого, а якщо і викликають, то ці втрати не піддаються точному обчисленню. Тому страхова виплата тут полягає не у відшкодуванні збитків, а у виплаті зазначеної в договорі страхової суми. У свою чергу майнове страхування ділиться на страхування майна, страхування відповідальності і страхування підприємницького ризику. При страхуванні майна страховими випадками виступають втрата (загибель), нестача або пошкодження майна (подп. 1 п. 2 ст. 929 ЦК). Основним об'єктом страхування тут виступають речі, хоча можливо і страхування інших видів майна, здатних до знищення, викрадення або пошкодження (наприклад, програм для ЕОМ). Залежно від джерела заподіяння шкоди виділяють такі різновиди страхування майна, як страхування від вогню, від епізоотій, від крадіжки зі зломом і т.д. При страхуванні цивільної відповідальності страховими випадками є заподіяння позадоговірної шкоди життю, здоров'ю або майну іншої особи (страхування деліктної відповідальності) або невиконання або неналежне виконання обов'язку, що випливає з договору (страхування договірної відповідальності). Страхування деліктної відповідальності за загальним правилом можливо завжди, в той час як страхування договірної відповідальності допускається лише у випадках, передбачених законом (подп. 2 п. 2 ст. 929, п. 1 ст. 932 ЦК), зокрема при страхуванні відповідальності платника ренти (п. 2 ст. 587 ЦК) * (753). При страхуванні підприємницького ризику страховим випадком служить освіту пов'язаних з підприємницькою діяльністю збитків внаслідок порушення зобов'язань контрагентами підприємця або зміни умов цій діяльності по незалежних від підприємця обставинам (подп. 3 п. 2 ст. 929 ЦК). Страхування підприємницьких ризиків може здійснюватися в цілому по підприємницької діяльності особи, якогось виду цієї діяльності або конкретним договором (наприклад, страхування ризику неповернення кредиту позичальником за кредитним договором). Як випливає з абз. 1 п. 2 ст. 929 ГК, перелік видів майнового страхування не є закритим * (754). Так, можливе страхування інвестиційної діяльності, здійснюваної непідприємцем, а також практикується за кордоном страхування витрат на юридичну допомогу. Виходячи з характеру страхуються ризиків (п. 1 ст. 934 ЦК) розрізняють такі види особистого страхування, як страхування на випадок заподіяння шкоди життю або здоров'ю, досягнення певного віку або настання інших особистих обставин в житті застрахованої (наприклад, вступ до шлюбу або народження дитини). Розподіл страхування на добровільне й обов'язкове передбачено ст. 927 ЦК та п. 2 ст. 3 Закону про організацію страхової справи. Добровільне страхування передбачає свободу страхувальника в укладанні договору страхування, включаючи вибір страховика та умов страхування. Обов'язкове страхування характеризується тим, що страхувальник повинен укласти договір страхування в силу закону і на передбачених ним умовах з будь-яким або якимось певним страховиком. При цьому виді страхування підлягають страхуванню об'єкти, страхові ризики і мінімальні розміри сум, на які застрахований об'єкт, визначаються законом (п. 3 ст. 936 ЦК). Решта умов договору страхування узгоджуються сторонами. В даний час існує обов'язкове страхування життя і здоров'я пасажирів, банківських вкладів громадян, екологічних ризиків, цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів, професійної відповідальності оцінювачів і т.д. При обов'язковому страхуванні страхувальник повинен укласти договір на користь третьої особи (вигодонабувача). В іншому випадку третій особі належать права, передбачені ст. 937 ГК. Для деяких видів обов'язкового страхування законом передбачаються й інші наслідки неукладення страхувальником договору на користь третьої особи (див. § 3 цієї глави). Обов'язок до укладення договору страхування може випливати з попереднього договору між страхувальником і страховиком (ст. 429 ЦК), а також договору між страхувальником і іншою особою (наприклад, договору купівлі-продажу або будівельного підряду - ст . 490 і 742 ЦК). Крім укладення договору страхування в обов'язковому порядку ст. 969 ЦК передбачає ще один різновид обов'язкового страхування - обов'язкове державне страхування життя, здоров'я та майна особливо значущих для державного управління громадян (депутатів, суддів, деяких категорій державних службовців тощо). При цьому виді страхування страхове правовідношення виникає не в силу договору, а внаслідок настання зазначеного в законі обставини - призначення (обрання) громадянина на посаду. Саме з цього моменту громадянин і його майно вважаються застрахованими на встановлених законом умовах за рахунок коштів державного бюджету. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Види страхування " |
||
|
||