| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Вопрос_98. Поняття спадкового майна. Прийняття та відмова від спадщини |
||
|
Спадщина - майно померлого, що у порядку універсального правонаступництва до спадкоємця (спадкоємців) за заповітом та (або) за законом. До його складу може входити всяке майно - рухоме і нерухоме (у тому числі речі, гроші, частки участі в організаціях, цінні папери, майнові права та обов'язки), однак при тому обов'язкової умови, що це майно належало спадкодавцеві на день відкриття спадщини, тобто що спадкодавець був володарем відповідних прав та обов'язків за життя (ч. 1 ст. 1112, а також ст. 1113 і 1114 ЦК). Якщо ж померлий за життя не мав права на майно, навпаки, останнім виникло саме у зв'язку з його смертю (тобто смерть зумовила виникнення права), відповідне право знову-таки переходить до інших осіб не в порядку спадкування, а по самостійному правовому основи, причому не обов'язково одержувачами тут можуть називатися спадкоємці. Так, згідно з п. 2 ст. 934 ЦК договір особистого страхування вважається укладеним на користь застрахованої особи або визначеного в договорі (і схваленого останнім) вигодонабувача. У разі смерті застрахованої особи та за відсутності в договорі вказівки на вигодонабувача останнім визнаються спадкоємці застрахованої особи , але правовою підставою отримання ними страхової суми є не спадкування, а договір особистого страхування. Майно, яке належало спадкодавцеві на день відкриття спадщини, - все те майно, щодо якого у спадкодавця за життя виникло майнове право : a) речове (право власності або інше речове право щодо предметів матеріального світу); b) зобов'язальне (зокрема, випливає з договору право вимоги до боржника про вчинення останнім будь-якої дії); c) корпоративне (право членства в господарському товаристві , суспільстві або кооперативі); d) виключне (тобто право, що забезпечує юридичну монополію на результат інтелектуальної діяльності або засіб індивідуалізації - ст. 1226, п. 3 ст. 1228, ст. 1241, 1283 ЦК); e) інше (наприклад, що випливає з трудового або пенсійного правовідносини право на отримання нарахованої, але не виплаченої зарплати або пенсії - п. 3 ст. 1183 ЦК, а також інші майнові права) * (547). У цьому ж списку - виникли за життя спадкодавця його обов'язки перед іншими особами - кредиторами (ст. 1175 ЦК). Відповідно якщо на день відкриття спадщини спадкодавець мав щодо майна право власності, таке майно (речі, готівкові гроші, документарні цінні папери) входить до складу спадщини і переходить до спадкоємця разом з правом власності, яке в силу права слідування "супроводжує" дане майно. Якщо на день відкриття спадщини спадкодавець мав інше речове право (наприклад, довічного успадкованого володіння ділянкою - ст. 1181 ЦК), права вимоги до боржників (у тому числі безготівкові гроші, бездокументарні цінні папери, інші права вимоги), а також корпоративні, виключні і інші права, до складу спадщини входять відповідні права. Якщо ж спадкодавець сам був боржником і мав кредиторів, до складу спадщини входять відповідні його обов'язки перед кредиторами (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші тощо - п. 1 ст. 307 ЦК). Крім сказаного, до складу спадщини входять надані законом можливості, до здійснення яких громадянин приступив, але зважаючи на їх тривалості у часі (того ж процесу незаконного давностного володіння чужою річчю або приватизація житла тощо) і через власну смерті не встиг завершити, а значить, і отримати кінцевий правовий результат (зокрема, у вигляді речового ефекту). Об'єкти спадкування в подібних випадках - відповідні правові можливості або дозволу ("перетворити" в право власності факт незаконного давностного володіння - п. 3 ст. 234 ЦК - або право майнового найму * (548) і т.п.). У зв'язку з цим же можна послатися і на ч. 1 ст. 1120 ЦК, яка допускає заповіт відсутнього у заповідача на момент складання заповіту майна, яке він може придбати в майбутньому (пор. з п. 2 ст. 455 ЦК). Зрозуміло, що стосовно такого - майбутнього - майна заповідач на момент вчинення заповіту може мати якесь право, але може і не мати жодних прав. Так, предметом заповіту може бути пай в ЖБК, а також чужа квартира, яку заповідач має намір купити. У першому випадку успадковується пай (тобто належить заповідачеві зобов'язальне право участі в ЖБК - абз. 2 п. 2 ст. 48 ЦК), що трансформується після повного його накопичення в право власності на квартиру (п. 4 ст. 218, 1117 ЦК), у другому ж - про спадкування можна говорити тільки за умови, якщо після складання заповіту і до дня відкриття спадщини заповідач придбає відповідне майно, в іншому випадку останнє не успадковується за його відсутністю у складі спадщини. За прямою вказівкою закону (ст. 1112 ЦК) до складу спадщини не входять наступні три категорії цивільно-правових благ: 1) майнові права та обов'язки, нерозривно пов'язані з особою спадкодавця. Так, оскільки діяльність за договором НДДКР (глава 38 ЦК) і авторського замовлення (ст. 1288 ЦК) пов'язана з особистістю творця (досвід і навички якого можуть бути виняткові), права і обов'язки останнього за вказаним договором не переходять до його спадкоємців, замовник не може вимагати від них виконання такого договору, а що виникло з нього зобов'язання припиняється (див. ст. 418 ЦК). А оскільки ризик випадкової неможливості виконання такого договору звичайно несе замовник (п. 3 ст. 769 ЦК), він не має права вимагати від спадкоємців повернення сплаченого померлому автору гонорару. Інший прямо названий законом приклад на той же рахунок - право спадкодавця на аліменти, а також на відшкодування шкоди, заподіяної життю або здоров'ю громадянина (ч. 2 ст. 1112 ЦК). Однак якщо мова йде не про самому праві на отримання аліментів або на відшкодування шкоди, заподіяної життю або здоров'ю громадянина, а про право на конкретну суму, яка підлягала виплаті як аліментів або відшкодування заподіяної життю або здоров'ю шкоди (тобто не про суб'єктивне право на отримання коштів певного роду, а про нереалізований померлим суб'єктивному право відносно конкретної нарахованої, але не виплаченої суми), право на отримання таких неодержаних сум мають члени сім'ї померлого або його непрацездатні утриманці (ч. 1, 2 ст. 1183 ЦК) і тільки в разі їх відсутності або непред'явлення ними вимог у встановлений законом термін - спадкоємці померлого за заповітом або за законом (п. 3 ст. 1183 ЦК); 2) майнові права та обов'язки, перехід яких у порядку спадкування не допускається законом, при цьому відомі наступні види заборон. A) Іноді перехід прав та обов'язків неможливий в принципі. Так, у разі смерті повіреного його спадкоємці не зобов'язані виконувати його доручення: їх обов'язок зводиться до повідомленню довірителя про припинення договору, вживанню заходів, необхідних для охорони майна довірителя, та подальшої його передачі довірителю (ч. 1 ст. 979 ЦК). B) Іноді перехід прав та обов'язків можливий, але за спеціальним (не тотожні спадкоємства) основи. Так, до складу спадщини не входить нереалізоване померлим за життя майнове право на прийняття іншого спадщини (право спадкової трансмісії). Таким чином, в умовах двох спадщин (і наслідувань) закон не змішує перехід особистого майна померлого (наслідування) і перехід права померлого на неотримане їм спадщину іншого спадкодавця (спадкова трансмісія) і протиставляє правонаступництво між спадкодавцем та спадкоємцем правопреемству між тими ж особами, але вже як трансміттента і трансміссар (п. 1 ст. 1156 ЦК). З цим поділом пов'язані і цілком певні правові наслідки (наприклад, роздільна відповідальність трансміссар за боргами трансміттента і спадкодавця - пп. 1, 2 ст. 1175 ЦК). І все ж, незважаючи на такий поділ, беручи до уваги, що закон говорить про спадкової трансмісії в контексті саме підстав спадкування (абз. 2 п. 2 ст. 1152, п. 3 ст. 1158 ЦК), можна навести більш контрастні приклади переходу права за спеціальним (іншій, ніж спадкування) підставі (див. пп. 1, 2 ст. 1183, п. 1 ст. 1185 ЦК). C) Іноді можливий перехід не самого права, а його "замінника". Приклади спадкування не частки (паю) участі (членства) у господарському товаристві, суспільстві або виробничому кооперативі, а дійсної її вартості або відповідної частини майна в натурі можна зустріти в абз. 2 п. 1 ст. 1176 ЦК. Закон також забороняє спадкування частки члена селянського (фермерського) господарства у праві спільної власності особі, яка не є членом даного господарства і не вступив в нього, який має право лише на отримання відповідної грошової компенсації (п. 2 ст. 1179 ЦК); 3) особисті немайнові права і нематеріальні блага (зважаючи на їх немайнової сутності, нерозривному зв'язку з особистістю носія і з цієї причини невідчужуваності і не передається іншим способом - п. 2 ст. 2, п. 1 ст. 150 ЦК) . Так, автору результату інтелектуальної діяльності належать невідчужувані і непередавані іншим особам (у тому числі в порядку спадкування) право авторства, а у відповідних випадках - право на ім'я та інші особисті немайнові права (п. 2 ст. 1228 ЦК), зокрема право на недоторканність і право на оприлюднення (твори науки, літератури і мистецтва - п. 2 ст. 1255 ЦК). І як вірно те, що особисті немайнові права та інші нематеріальні блага не входять до складу спадщини (ч. 3 ст. 1112 ЦК), справедливо інше: у випадках і в порядку, передбачених законом, вони можуть передаватися іншим особам, у тому числі спадкоємцям , за самостійним (іншій, ніж спадкування) правовому підставі (п. 1 ст. 150 ЦК). |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Вопрос_98. Поняття спадкового майна. Прийняття та відмова від спадщини " |
||
|
||