| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
4. Відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника |
||
|
- утриманці потерпілого, непрацездатні за віком (неповнолітні діти, чоловіки старше 60 років і жінки старше 55 років) або за станом здоров'я (наявність інвалідності), в тому числі й ті, які до дня його смерті мали право на одержання від нього утримання (ст. ст. 80 - 90, 93 - 97 Сімейного кодексу), хоча фактично могли його і не отримувати; - інші (працездатні) утриманці потерпілого, стали непрацездатними протягом п'яти років після його смерті (наприклад, працездатні дружина або мати померлого, які були на його утриманні і досягли пенсійного віку протягом зазначеного строку); - дитина померлого, яка народилася після його смерті; - один з членів сім'ї потерпілого (зокрема, його батько або чоловік) незалежно від його працездатності, який не працює і зайнятий доглядом за що перебували на утриманні потерпілого його малолітніми (не досягли 14 років) або нужденними за станом здоров'я в сторонньому догляді дітьми, онуками, братами і сестрами (незалежно від віку). При цьому у разі настання непрацездатності за віком або станом здоров'я (наприклад, при досягненні пенсійного віку) у період здійснення такого догляду він зберігає право на відшкодування шкоди. Перерахованим особам шкоду в разі втрати годувальника відшкодовується протягом строків, передбачених п. 2 ст. 1088 ЦК (неповнолітнім - до досягнення 18 років; учням - до закінчення навчання, але не більше ніж до 23 років; жінкам старше 55 років та чоловікам, старше 60 років - довічно; інвалідам - на строк дії інвалідності і т.д.). Розмір відшкодування шкоди перерахованим особам визначається тією часткою заробітку або іншого доходу потерпілого, яку вони отримували або мали право отримувати за його життя (за вирахуванням частки, яка припадає на самого померлого). Так, за наявності у нього дружини і трирічної дитини (тобто двох осіб, які мають право на відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника на підставі п. 1 ст. 1088 ЦК) і середній заробіток в 12000 руб. розмір відшкодування кожному з них складе: 12000 руб. : 3 = 4000 руб. Враховується також частка перебували на утриманні потерпілого працездатних членів його сім'ї, які не мають права на відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника відповідно до п. 1 ст. 1088 ЦК, оскільки за його життя на них також витрачалася частина його заробітку (доходу). Якщо, наприклад, у названій вище ситуації потерпілий, крім того, містив доросле працездатну дочка, то розмір відшкодування його дружині і молодшій дитині складе: 12000 руб. : 4 = 3000 руб. кожному. Якщо ж потерпілий мав не перебували на його утриманні осіб, які мали право отримувати від нього утримання (наприклад, окремо проживала стареньку матір, яка не отримувала від нього утримання, але має право була його отримувати у відповідності зі ст. 87 Сімейного кодексу), сума, що припадає на їх утримання, виключається із загальної суми заробітку (доходів) потерпілого, а сума, що ділиться на кількість його утриманців. При цьому в розмір відшкодування не зараховуються пенсії, призначені утриманцям як до, так і після смерті годувальника, а також одержувані ними заробіток, стипендія та інші доходи (п. 2 ст. 1089 ЦК). Передбачається, що і за цих умов потерпілий за життя витрачав на їх утримання відповідну частину свого заробітку (доходу). Не враховується при цьому і вина потерпілого. Разом з тим допускається збільшення зазначеного розміру відшкодування спеціальним законом або договором (наприклад, укладеним потерпілим за життя індивідуальним трудовим контрактом). Середній заробіток або дохід потерпілого визначається за тими ж правилами, що і при заподіянні шкоди здоров'ю громадянина. Однак до складу доходів померлого, що визначають розмір частки його утриманців, поряд з його заробітком (доходом) включаються також одержувані ним за життя пенсії, довічне утримання і подібні їм виплати (оскільки передбачається, що у відповідних частинах вони теж витрачалися їм на утримання своїх утриманців) (п. 1 ст. 1089 ЦК). Крім того, утриманці мають право на компенсацію моральної шкоди понад встановлений розмір відшкодування понесених ними майнових втрат (1). --- (1) Див: п. 1 Постанови Пленуму ВС РФ від 20 грудня 1994 р. N 10. Винуватець шкоди, що викликав смерть потерпілого, зобов'язаний також відшкодувати необхідні витрати на поховання (ч. 1 ст. 1094 ЦК), в число яких зазвичай включаються витрати на поховання, встановлення стандартних для даної місцевості огорожі і пам'ятника і витрати на поминки в розумних межах. Названі витрати компенсуються фактично понесшим їх особам, причому в їх суму не зараховується отримане громадянами допомога на поховання (1). При визначенні розміру таких витрат також не враховується вина самого потерпілого. --- (1) Пунктом 1 ст. 9 Федерального закону від 12 січня 1996 р. N 8-ФЗ "Про поховання та похоронну справу" (СЗ РФ. 1996. N 3. Ст. 146; 1997. N 26. Ст. 2952; 1998. N 30. Ст. 3613 ; 2001. N 23. Ст. 2282; 2002. N 30. Ст. 3033; 2003. N 27. Ст. 2700; 2004. N 35. Ст. 3607; 2005. N 17. Ст. 1482) встановлено перелік витрат на поховання, що відшкодовуються державою. Витрати понад названих підлягають відшкодуванню заподіювача шкоди в тій мірі, в якій вони є необхідними для звичайного поховання. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 4. Відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника " |
||
|
||