| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
ВСТУП |
||
|
Друга частина цього підручника "Цивільне право" цілком присвячена окремим видам цивільно-правових зобов'язань, що випливають з договорів, односторонніх угод, деліктів і безпідставного збагачення. У ній відтворюється система побудови глав, включених у частину другу ГК. Що міститься в підручнику матеріал повністю відповідає положенням Програми курсу "Цивільне право" для студентів денних, вечірніх і заочних відділень вищих навчальних закладів, що навчаються за спеціальністю "Юриспруденція". При написанні підручника в рамках системи ГК приймалася до уваги можливість використання юристами-практиками матеріалів підручника у правозастосовчій діяльності. Велика частина підручника приділена окремим видам договорів. У підручнику розглядаються 26 видів договорів, що відносяться до групи так званих пойменованих договорів, регульованих Цивільним кодексом. Відповідно до критерію комплексного поняття цивільно-правового договору "*" в дану групу договорів входять: 1) договори про передачу майна у власність або у користування, 2) договори, спрямовані на виконання робіт, і 3) договори про надання послуг. Першу підгрупу становлять договори купівлі-продажу, міни, дарування, ренти та довічного змісту з утриманням, оренди, найму житлового приміщення, безоплатного користування (гл. 30 - 38 ЦК), позики та кредиту, фінансування під відступлення грошової вимоги, страхування і виплати винагороди з публічного конкурсу; другий - договори підряду та виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських і технологічних робіт; третій - всі інші договори, включені в гол. 39 - 53 ЦК. За межами названих підгруп залишаються два види договорів: договір комерційної комісії і договір простого товариства. Перший з них пов'язаний з передачею прав, що відносяться до об'єктів інтелектуальної власності, другий - з предметами, виступаючими одночасно в якості таких у всіх трьох підгрупах зазначених договорів. В особливому становищі перебуває договір про проведення лотерей, тоталізаторів та інших ігор, що має алеаторного характер. --- "*" Детальніше див: Цивільне право, частина перша / Под ред. В.П. Мозоліна і А.І. Масляєва. М., 2003. С. 572. Комплексне поняття цивільно-правового договору включає в себе три характеристики (властивості) договору: як юридичного факту, договірного правовідносини і письмовій (документальної) форми договору. У частині другій ДК поняття договору вживається як комплексного. Договори про уступку майнових прав на об'єкти інтелектуальної власності, надання ліцензій на право користування ними, за винятком договору про комерційну комісії, винесені за межі дії частини другої ЦК і, відповідно, не розглядаються у частині другій справжнього підручника. Вони будуть викладені у частині третій підручника "Цивільне право". Читачі не знайдуть у цьому підручнику і матеріалів (відомостей) про непойменовані в ГК цивільно-правових договорах. Деякі з них, наприклад угоду про розподіл продукції, отримали велику популярність і застосування в господарській сфері життя суспільства, закріплені в законодавстві і, тим самим, з непойменовані перейшли в розряд пойменованих. Аналізу таких договорів присвячується неабияка кількість друкованих публікацій, по них захищаються кандидатські та докторські дисертації, в тому числі і по праву. Як правило, такі договори в більшості мають комплексний характер, що виходить за рамки поняття цивільно-правових договорів. В угоді про розподіл продукції багато положень знаходяться під впливом не тільки норм цивільного законодавства, а й норм адміністративного, податкового, трудового, природно-ресурсного, екологічного законодавства і навіть норм конституційного права. Якщо ж говорити виключно про цивільно-правові непойменовані договорах, то законодавчою базою та їх прототипом у галузі цивільного права можуть служити два джерела. Це - застосування цивільного законодавства за аналогією (аналогія закону і права - ст. 6 ЦК) та застосування положень п. 3 ст. 421 ЦК про змішаному договорі. Під змішаним розуміється договір, в якому містяться елементи різних договорів, передбачених правовими актами. Складовими елементами у змішаному договорі є цивільно-правові договори, відповідно передбачені правовими актами цивільно-правового характеру. При застосуванні цивільного законодавства за аналогією і п. 3 ст. 421 ЦК про змішаному договорі основу непойменовані договорів становлять саме пойменовані договори, включені в розділ IV ГК. Без перебільшення можна сказати, що без даних договорів ринкова економіка в суспільстві функціонувати взагалі не може. І в цьому своє призначення цивільно-правові договори повинні мати постійно і ефективно діючі канали зв'язку з економікою. Одним з таких каналів є ціни на товари, роботи і послуги, що встановлюються сторонами договору. "Виконання договору, - йдеться в п. 1 ст. 424 ГК, - оплачується за ціною, встановленою угодою сторін". І тільки у передбачених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, розцінки, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими на те державними органами. Саме тому у всіх розділах підручника, виключаючи глави про дарування і безоплатному користуванні майном, приділяється велика увага засадам возмездности цивільно-правових договорів. У п. 3 ст. 423 ГК передбачається презумпція возмездности цивільно-правового договору. Принцип свободи договору, який є одним з основних принципів всього цивільного законодавства, становить наріжний камінь договірного права, чинного в суспільстві ринкової економіки. Встановлення ціни договору за угодою сторін - важлива складова частина даного принципу, ще недостатньо збалансована в законодавстві з усіма іншими частинами поняття свободи договору. За багатьма договорами, в тому числі і по таких ключових з них, як, наприклад, договір купівлі-продажу, питання про встановлення ціни товару може не входити в предмет угоди між сторонами при укладенні договору (п. 1 ст. 485 ЦК). Аналогічно вирішується питання про ціну роботи і за договором підряду (п. 1 ст. 709 ЦК). І якщо в легальному понятті договору купівлі-продажу ціна речі (товару) все ж відображена в ньому при вказівці обов'язки покупця оплатити купується їм товар (п. 1 ст. 454 ЦК), то у визначенні договору підряду йдеться просто про оплату замовником результату роботи (п. 1 ст. 702 ЦК). При всій відмінності понять договору та лежить в його основі угоди при одній і тій же вартості товару, виконаної роботи і наданої послуги їх ціни можуть змінюватися залежно від попиту на дані цінності на ринку в різні періоди часу. Тому, як нам видається, в усіх відплатних цивільно-правових договорах вартість майна, робіт і послуг, що є їх предметами, повинна встановлюватися (визначатися) в угоді сторін при укладенні ними відповідного договору. Принцип свободи договору в цивільному законодавстві не може мати абсолютного і нічим не обмеженої дії у своєму застосуванні, насамперед у такому суспільстві, як сучасне російське суспільство, в якому Конституцією країни проголошується існування соціальної держави. ЦК містить достатню кількість правових механізмів (стримувань і противаг), що встановлюють певні рамки і межі застосування принципу свободи договору. Це і загальна норма про можливість обмеження цивільних прав на підставі федерального закону в тій мірі, в якій це необхідно з метою захисту конституційного ладу, моральності, здоров'я, прав і законних інтересів інших осіб, забезпечення оборони країни і безпеки держави (п. 2 ст. 1 ЦК), і конкретні норми про межах здійснення цивільних прав (ст. 10 ЦК), про публічне договорі (ст. 426 ЦК) і ряд інших положень, закріплених у ГК, в тому числі що відносяться до кожного конкретного виду цивільно-правового договору. Зобов'язань, що виникають з односторонніх угод, що розглядаються в підручнику, відведені дві глави. У них аналізуються правовідносини, пов'язані з публічною обіцянкою нагороди (гл. 56 ЦК) і публічним конкурсом (гл. 57 ЦК). Глава про зобов'язання, що виникають із заподіяння шкоди, набуває в даний час особливе значення. Подальший розвиток промислового виробництва та збільшення у зв'язку з цим "навантаження" на екологію природного середовища, зростання числа техногенних катастроф, нарешті, заходи держави по боротьбі з випадками терористичних актів, що завдають шкоди життю та здоров'ю громадян, настійно вимагають від законодавця певної трансформації цивільно -правових підстав і способів відшкодування шкоди особистості та майну громадян, майну юридичних осіб. Йдеться насамперед про відшкодування заподіяної шкоди в результаті так званих масових деліктів, при яких потерпілими стає велика кількість громадян. Зрозуміло, цивільно-правові способи відшкодування шкоди в цьому випадку повинні застосовуватися в сукупності з державною допомогою потерпілим особам, різного роду виплатами по лінії страхових організацій. Необхідно в законодавчому порядку встановити єдину систему відшкодування шкоди, заподіяної насамперед громадянам масовими деліктами. Певні початкові кроки вже зроблено в ЦК. Маються на увазі ст. 1065 ЦК про попередження заподіяної шкоди та п. 1 ст. 1064 ЦК про можливість покладання обов'язку відшкодування шкоди на особу, яка не є заподіювача шкоди, і обов'язки заподіювача шкоди з виплати компенсації понад відшкодування шкоди. Але цього явно недостатньо. Цей підручник завершується главою про зобов'язання внаслідок безпідставного збагачення, тобто зобов'язаннях, що виникають з порушення права власності та інших речових прав, договорів та односторонніх угод, заподіяння шкоди особистості та майну громадян, майну юридичних осіб. Їх основна мета полягає у поверненні уповноваженій особі придбаного і заощадженого іншою особою майна без правомірного на те підстави. Колектив авторів визнав за необхідне включити в підручник також главу про зобов'язальне право промислово розвинених країн Західної Європи та США, в якій викладаються загальні положення про договірному праві та окремих видах договорів та системі деліктного права. Як додаток читачам пропонується Програма курсу "Цивільне право" (частина друга Цивільного кодексу РФ), що вивчається студентами очного, вечірнього і заочного навчань Московської державної юридичної академії. При підготовці даного підручника автори використовували довідково-правову систему "КонсультантПлюс". |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " ВСТУП " |
||
|
||