Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Е.А.Суханов. Цивільне право: У 4 т. Том 4: Зобов'язальне право, 2008 - перейти до змісту підручника

6. Вигодонабувач і застрахована особа

Учасниками зобов'язання зі страхування, крім страхувальника і страховика, можуть бути треті особи - вигодонабувач і застрахована особа.
Вигодонабувач (бенефіціар) - фізична або юридична особа, що володіє страховим інтересом, на користь якої страхувальником укладений договір страхування.
Вигодонабувачем може бути будь-яка фізична або юридична особа, причому його призначення може мати місце в договорах як майнового, так і особистого страхування, для визнання дійсності яких вигодонабувач повинен мати страховий інтерес. Незважаючи на те що вказівка ??на наявність страхового інтересу законодавчо прямо закріплено лише для договорів страхування майна (п. 1 та п. 2 ст. 930 ЦК), дане положення поширюється і на відносини особистого страхування з урахуванням універсальної природи страхового інтересу.
Участь вигодонабувача у страховому зобов'язанні може становити необхідна умова самого існування страхового правовідносини. Наприклад, страхування відповідальності відповідно до ст. ст. 931, 932 ГК можливе виключно на користь третіх осіб - потерпілих, кредиторів (вигодонабувачів). З іншого боку, можливо пряме виключення зі страхового правовідносини фігури вигодонабувача, як це, зокрема, має місце при страхуванні підприємницького ризику, здійснюваного тільки на користь самого страхувальника (ст. 933 ЦК).
Наявність вигодонабувача дозволяє розглядати відповідний договір страхування як різновиду договору на користь третьої особи (ст. 430 ЦК). Він, однак, не вкладається повністю в цю класичну модель, оскільки страховик має право покласти на вигодонабувача, що пред'явив вимогу про страхову виплату, виконання окремих, які виконаних страхувальником обов'язків (п. 2 ст. 939 ЦК).
Право вигодонабувача на отримання страхових виплат носить секундарная характер (1), оскільки для його трансформації в суб'єктивне право, визначене в договорі страхування, необхідно пряме вираження їм наміру скористатися даним правом. Після висловлення такої волі вигодонабувачем будь-яка зміна або розірвання договору страхування без її згоди не допускається (п. 2 ст. 430 ЦК).
---
(1) Див: Брагінський М.І. Договір страхування. С. 38.
Вигодонабувач може бути не зазначений при укладанні договору страхування ("страхування за рахунок кого слід"), що оформляється видачею представницькою страхового поліса. У його пред'явника автоматично не виникає права на отримання страхової виплати: для реалізації даного права необхідно довести, що саме він є носієм страхового інтересу, тобто тією особою, за рахунок кого слід. При недоведеності наявності страхового інтересу особою, які пред'явили страховий поліс, страховик зобов'язаний відмовити у страховій виплаті, що виключає можливість виконання страхового зобов'язання неналежного особі.
Страхувальник має право за своїм розсудом замінити названого в договорі вигодонабувача іншою особою, письмово повідомивши про це страховика. Заміна вигодонабувача за договором особистого страхування, призначеного за згодою застрахованої особи, допускається лише за згодою цієї особи (ч. 1 ст. 956 ЦК). У тому випадку, коли вигодонабувач виконав будь-яку з обов'язків за договором страхування або пред'явив страховику вимога про страхову виплату, його заміна неможлива (ч. 2 ст. 956 ЦК). При порушенні даного правила страхувальник в судовому порядку вправі вимагати визнання заміни недійсною і переведення на себе прав одержувача страхових виплат.
Застрахована особа - фізична особа, з нематеріальними благами (життям, здоров'ям) якого пов'язаний майновий інтерес страхувальника.
Участь застрахованої особи можливе або у договорі особистого страхування (п. 1 ст. 934 ЦК), або в договорі страхування відповідальності за заподіяння шкоди (п. 1 ст. 931 ЦК).
Умови конкретних договорів особистого страхування можуть передбачати як самостійну фігуру застрахованої особи (що посідає в цій якості становище третьої особи), так і збіг застрахованої особи з самим страхувальником і (або) вигодонабувачем.
Страхувальник може укласти договір страхування на свою користь, будучи в цьому випадку одночасно застрахованою особою і вигодонабувачем. Можливе укладання договору без вказівки вигодонабувача - тоді вигодонабувачем вважається сам застрахований (у разі його смерті - його спадкоємці). У договорі може бути вказаний і конкретний вигодонабувач за наявності застрахованої особи.
На укладення договору особистого страхування на користь страхувальника або вигодонабувача при розбіжності їх із застрахованою особою необхідна письмова згода застрахованої особи (оскільки можливість отримання ними страхових сум залежить від настання страхового випадку із застрахованою особою). При недотриманні цієї вимоги договір може бути визнаний недійсним за позовом застрахованої особи або його спадкоємців (абз. 2 п. 2 ст. 934 ЦК).
Письмова згода застрахованої особи потрібно також для заміни вигодонабувача за договором особистого страхування (ч. 1 ст. 956 ЦК). Можливість заміни самого застрахованої особи допускається лише за згодою цієї особи і страховика (п. 2 ст. 955 ЦК), що пояснюється сутністю відносин в особистому страхуванні.
У договорі страхування відповідальності за заподіяння шкоди застрахованим особою може бути як сам страхувальник, так і інша особа, на яку така відповідальність може бути покладена (п. 1 ст. 931 ЦК). Коли застрахована особа прямо названо в договорі, страхувальник має право в будь-який час до настання страхового випадку замінити цю особу іншим, письмово повідомивши про це страховика, якщо інше не передбачено в самому договорі (п. 1 ст. 955 ЦК).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 6. Вигодонабувач та застрахована особа "
  1. ПРОГРАМА КУРСУ" ГРОМАДЯНСЬКЕ ПРАВО "
    застрахована особа. Страховий договір. Поняття і види страхового договору. Форма страхового договору. Страховий поліс. Страховий інтерес. Зміст страхового зобов'язання. Обов'язки страхувальника. Страховий ризик. Страховий випадок. Обов'язки страховика. Страхова сума. Виконання зобов'язань по страхуванню. Суброгация. Звільнення страховика від обов'язку надання страхових
  2. 8. Відповідальність сторін за порушення зобов'язань по страхуванню
    вигодонабувачем). Однак відповідальністю страховика іноді необгрунтовано іменують (як в теорії, так і особливо в страховій практиці) і саму обов'язок по страховій виплаті, виконання якої жодним чином не пов'язано з порушенням страхового зобов'язання. Специфіка цивільно-правової відповідальності проявляється в страхових зобов'язаннях, що виникають з публічних договорів страхування
  3. 9. Права та обов'язки сторін
    вигодонабувача, на що вже зверталася увага, страхувальник навіть тоді, коли їм є застрахована особа, все одно продовжує нести свої обов'язки за договором, якщо тільки інше не передбачено договором або відповідно певні обов'язки були вже належним чином виконані самим вигодонабувачем. Права і обов'язки за договором страхування за загальним правилом
  4. Стаття 933. Страхування підприємницького ризику
    вигодонабувач, ні застрахована особа. Однак наслідки порушення двох цих правил різні. При призначенні в договорі вигодонабувача нікчемним є тільки ця умова договору, а інші умови договору зберігають свою силу. При призначенні в договорі застрахованої особи нікчемним стає весь договір. § 4. За договором страхування підприємницького ризику страхується не § 4. Забезпечення виконання зобов'язань
  5. вигодонабувача), але найчастіше подібна конструкція може бути використана і для виконання обов'язку кредитора перед третьою особою, що існує поза договору на користь третьої особи (наприклад, укладення договорів між заводом-виробником товарів і гарантійної майстерні по безкоштовному обслуговуванню покупців, приобревшие товари виробника). У даному випадку принципал укладає договір
    § 4. Страхування
  6. вигодонабувачем по обов'язковому страхуванню, так і перед державою (ст. 937 ЦК). Законом передбачено, що обов'язкове страхування також здійснюється на підставі договору. Винятком із загального правила є різновид обов'язкового страхування: державне обов'язкове страхування. Державне обов'язкове страхування здійснюється за рахунок коштів бюджету. При цьому
    § 5. Обставини, що виключають цивільно-правову відповідальність
  7. вигодонабувача або застрахованої особи. У позадоговірних зобов'язаннях умисел потерпілого у всіх випадках виключає відповідальність заподіювача. Наприклад, якщо громадянин, який вирішив покінчити з собою, кинувся під автомобіль, то його власник повинен бути звільнений від відповідальності. Про вплив необережної вини потерпілого на розмір відповідальності боржника говорилося раніше при
    § 2. Страхове правовідношення
  8. вигодонабувача), страхового інтересу, тобто інтересу особи в ненастанні страхового випадку та в усуненні несприятливих наслідків, викликаних настанням страхового випадку. Якщо страхувальник укладає договір страхування за відсутності у нього або у вигодонабувача страхового інтересу, то договір страхування нікчемний. Стаття 928 ЦК забороняє укладати страховий договір для
    § 3. Особливості регулювання окремих видів страхування
  9. вигодонабувачами - особи, яким заподіяно шкоду в процесі здійснення цієї діяльності. Мінімальний розмір страхової суми встановлюється законом. Так, для арбітражного керуючого він становить 3 млн руб., Для оцінювача - 300 тис. руб., Нотаріуса - 100 мінімальних розмірів оплати праці, тобто всього лише 10 тис. руб. Збитки, не покриті страховиком, можуть бути стягнуті з самого
    Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
  10. вигодонабувача (див., напр.: Ст. 265 КТМ ). Умови договору (правил) страхування, згідно з якими страховик може відмовити у виплаті при наявності грубої або простий необережності страхувальника, вигодонабувача або застрахованої особи, є нікчемними (див. також: п. 9 Огляду практики розгляду спорів, пов'язаних з виконанням договорів страхування). Іншу думку висловлено А.А.
    выгодоприобретателя (см., напр.: ст. 265 КТМ). Условия договора (правил) страхования, согласно которым страховщик может отказать в выплате при наличии грубой или простой неосторожности страхователя, выгодоприобретателя или застрахованного лица, являются ничтожными (см. также: п. 9 Обзора практики рассмотрения споров, связанных с исполнением договоров страхования). Иное мнение высказано А.А.