Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінальне право → 
« Попередня Наступна »
Людмила Іногамова-Хегай, Олексій Рарог, Олександр Чуча. Кримінальне право Російської Федерації. Особлива частина. Підручник, 2008 - перейти до змісту підручника

Злісне ухилення від погашення кредиторської за-боргованості (ст. 177 КК).

Деякі автори при дослідженні даної проблеми виділяють додатковий об'єкт, що представляється обгрунтованим. Таким об'єктом визнаються майнові інтереси кредітора1. Викликає незгоду пропозицію інших авторів вважати додатковим об'єктом відносини,
забезпечують виконання судового акта2. Судове
рі-
ня, що встановлює факт кредиторської заборгованості, не
1 Див: Кримінальне право Росії. Частини Загальна та Особлива: підручник. 5-е вид. / За ред. проф. А.І. Рарога. М., 2004. С. 438; Рарог А.І., Есаков Г.А, Чуча А.І., Степалін В.П. Кримінальне право Росії. Частини Загальна та Осо-бенная: курс лекцій. 2-е вид. / За ред. проф. А.І. Рарога. М., 2007. С. 321.
2 Див: Російське кримінальне право. Особлива частина: підручник. Т. 2 / Під ред. проф. Л.В. Іногамовой-Хегай, проф. В.С. Коміссарова, проф. А.І. Ра-роги. М., 2006. С. 246.

породжує таких відносин. Крім того, ст. 315 КК має на увазі інших суб'єктів злочину, а не організацію-боржника.
Предметом злочину є кредиторська заборгова-ність у вигляді грошових коштів, яка включає суму всіх грошових зобов'язань боржника (у тому числі оплату цінних паперів), що виникли не тільки за кредитним договором, а й за іншими цивільно-правовими угодами (ст. 307-309 ГК РФ). кредиторська заборгованість може виникнути тільки в сфері майнових відносин як результат невиконання зобов'язань боржником перед громадянами, організаціями, державою (ст. 810, 819, 822, 823 ГК РФ). Закони РФ не визначають поняття кредиторської заборгованості, немає єдиної думки з даного питання і в науці кримінального права. Деякі вчені покладаючись-ють, що кредиторська заборгованість стосується боргів тільки за кредитним договору1. Федеральний закон від 21 листопада 1996
№ 129-ФЗ «Про бухгалтерський облік» (ст. 1, 2, 8, 12 і 15), форму- лируя поняття бухгалтерського обліку, включає в число його об'єктивним тов «зобов'язання і їх рух» 2, що дозволяє тлумачити
термін «кредиторська заборгованість» значно ширше. Поло-
ються з бухгалтерського обліку, затв. наказом Мінфіну Росії від 6 липня 1999 р. № 43н, зобов'язує організації при складанні бухгалтерського звіту вказувати отримані кредити і позики (п. 29) з виділенням на початок і кінець звітного періоду нали-чия кредиторської заборгованості по окремих її видах (п. 27), зокрема: щодо поставок і підрядів, за векселями до сплати, за-долженой перед дочірніми і залежними товариствами, перед персоналом організації, бюджетом та державними внебюд-житнього фондами, по виплаті доходів засновникам та учасникам організації , за авансами і іншим зобов'язанням (п. 19) 3. З це-го випливає, що кредиторська заборгованість може утворюватися
1 Див: Кримінальне право Росії. Частини Загальна та Особлива: підручник. 5 - е вид. / За ред. проф. А.І. Рарога. С. 438 (автор - проф. Б.В. Яцеленко).
2 Див ст. 1, 2, 8, 12 і 15 Федерального закону від 21 листопада 1996
№ 129-ФЗ «Про бухгалтерський облік» / / СЗ РФ. 1996. № 48. Ст. 5369.
3 Див: «Бухгалтерська звітність організації» (ПБО 4/99) в ред. наказу
Мінфіну Росії від 18 вересня 2006 р. № 115н / / УПС КонсультантПлюс.

з будь-яких зобов'язань організації або індивідуального перед-
прінімателя в процесі їх господарської деятельности1.
Заборгованість з оплати цінних паперів є частина кредитор-ської заборгованості. Поняття цінних паперів розкривається у ст. 142 і 143 ГК РФ. До цінних паперів відносяться: державна об-Лігація, вексель, чек, депозитний і ощадний сертифікат, акція та інші документи, віднесені законами РФ до цінних паперів.
Об'єктивна сторона злочину характеризується бьоздей-наслідком - невиконанням своїх зобов'язань перед кредиторами та іншими особами після закінчення терміну, обумовленого догово-ром або федеральним законом. Закон називає дві форми без-дії: а) злісне ухилення від погашення кредиторської за-боргованості, б) злісне ухилення від оплати цінних паперів.
Відносно першої форми закон встановлює ознака
«великого розміру» кредиторської заборгованості. Крупним раз-мером заборгованості визнається, відповідно до приміткою до ст. 169 КК, сума понад 250 тис. руб. Кримінальну відповідальність за злісне ухилення від оплати цінних паперів закон не пов'язує з великим розміром, що не можна визнати достатньо обгрунтованим. Заборгованість з оплати цінних паперів є частиною кредиторської заборгованості. Наприклад, кредит був по-лучен позичальником під заставу векселів, і позичальник злісно ухил-ється від їх оплати. Дві форми ухилення від погашення кредитор-ської заборгованості розрізняються тільки по предмету посягання-ства. Не можна визнати, що злочин, скоєний у другій формі бездіяльності, більш небезпечне, тому розмір неоплачених цінних паперів не повинен впливати на кваліфікацію.
Стаття 177 КК встановлює кримінальну відповідальність не за просте ухилення від погашення кредиторської заборгованості за кредитами та іншими договорами майнового характеру, а за злісне. Закон не розкриває це поняття. Воно є оце-нічним. Представляється, що при визначенні «злостности» сле-дме враховувати кілька обставин і, в першу чергу,
1 Індивідуальні підприємці ведуть облік доходів і витрат за спрощеною системою в порядку, встановленому гл. 262 НК РФ (див. п. 3 ст. 4
Федерального закону «Про бухгалтерський облік»).

наявність вступило в законну силу судового акта, що со-гласно закону є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони даного злочину. Кредитор захистив свої имуще-недержавні права в суді, який підтвердив у своєму рішенні факт кредиторської заборгованості позичальника, але це ще не є-ється свідченням того, що винний злісно ухиляється від погашення своїх боргів. Важливу роль відіграють два інших обставини: фактичну наявність матеріальних засобів для погашення боргу і поведінка боржника, яке свідчить про небажання виконати свої зобов'язання перед кредиторами. Така поведінка може виражатися в перешкоджання використан-чої виробництву, порушеній за заявою визиску-теля судовим приставом-виконавцем. Наприклад, боржник перешкоджає опису і реалізації майна, на яке звертання-але стягнення, або змінив прізвище та місце проживання, приховав цінне майно, перевів активи з одного банку в інший і т.д., за що піддавався адміністративної відповідальності по ст. 17.8 («Перешкоджання законній діяльності судового пристава») і ст. 17.14 («Порушення законодавства про виконав-чої провадження») КпАП. Тільки за такої умови можна зробити висновок про злісне ухилення винного від пога-шення кредиторської заборгованості. При наявності в діях особи, що порушує законодавство РФ про виконавче провадження, ознак складу злочину судовий при-став-виконавець вносить до відповідного органу представле-ня про притягнення особи до кримінальної ответственності1.
Склад по конструкції формальний. Злочин визнає-
ся закінченим з моменту виконання всіх ознак об'єктив-
ної
сторони, включаючи ознака злостности. Чи не представляється
обгрунтованим думку багатьох учених, які вважають даний склад матеріальним2. Не можна ототожнювати поняття: «збиток» і «розмір», хоча законодавець обчислює обидва поняття в одному грошовому вираженні (більше 250 тис. руб.). Зміст цих
1 Див ч. 4 ст. 113 Федерального закону від 2 жовтня 2007 р. № 229-ФЗ
«Про виконавче провадження» / / СЗ РФ 2007. № 41. Ст. 4849.
2 Див, наприклад: Яни П.С. Що Тривають злочину з матеріальним со-
ставом / / Відомості Верховної Ради. 1999. № 1. Ст. 40-41.

термінів різне: «збиток» означає суспільно небезпечний наслідок, «розмір» відноситься до характеристики обсягу загально-ного небезпечного дії.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується пря-мим умислом. Винний усвідомлює, що злісно ухиляється від погашення кредиторської заборгованості у великому розмірі, маючи реальну можливість її погасити, ховається сам або приховує своє майно або іншим способом протидіє виконанню рішення суду про стягнення з нього боргу, і бажає ухилитися від погашення кредиторської заборгованості.
У літературі зустрічаються твердження про можливість со-
вершенія даного злочину з непрямого умисла1.
Суб'єкт злочину спеціальний - боржник: керуй-тель організації або громадянин, у тому числі індивідуальний підприємець. Здійснювати свої права і виконувати зобов'язаний-ності у виконавчому провадженні самостійно і через своїх представників можуть особи після досягнення ними віку
18 років. Неповнолітній громадянин, який досяг віку
16 років, може здійснювати свої права та обов'язки в виконай-тельном виробництві у разі оголошення його повністю діє-здатним (емансипація) 2. Проте слід мати на увазі, що грошові кредити видаються банками працюючим (не менше
6 місяців) громадянам, що досягли віку 18 років.
Отже, суб'єктом злочину може бути фізич-ське осудна особа: індивідуальний підприємець, дос- тігшій 18 років, а у випадках, не пов'язаних з банківськими кредиту-ми, - що досяг 16 років. Керівник організації практично буде в більш старшому віці ніж 18 років.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна" Злісне ухилення від погашення кредиторської за-боргованості (ст. 177 КК). "
  1. Стаття 177. Злісне ухилення від погашення кредиторської заборгованості Коментар до статті 177
    злісному ухиленні від погашення кредиторської заборгованості у великому розмірі; 2) злісне ухилення від оплати цінних паперів. Злостивість ухилення - це оціночне поняття, яке встановлюється судом у кожному конкретному випадку з урахуванням всіх обставин справи. Про такій поведінці боржника можуть свідчити: зміна місця проживання і роботи, зміна прізвища, приховування своїх доходів, передача
  2. Стаття 315. Невиконання вироку суду, рішення суду або іншого судового акта Коментар до статті 315
    злісному невиконанні вступили в законну силу, а тому підлягають обов'язковому виконанню вироку суду, рішення суду або іншого судового акта, а також перешкоджання їх виконанню . У диспозиції статті йдеться про невиконання судових актів, винесених як судами Російської Федерації, так і у випадку укладених міжнародних договорів Російської Федерації постанов судів
  3. 2. Злочинне діяння та його види
    злісному ухиленні від сплати коштів на утримання дітей або непрацездатних батьків (ст. 157 КК) та ін Бездіяльність може спричинити за собою кримінальну відповідальність лише у випадках, коли воно протиправно і суспільно небезпечно. Крім того, обов'язковою умовою притягнення до відповідальності є наявність обов'язки і можливості діяти певним чином, наприклад, для
  4. 2. Одиничний злочин
    злісне ухилення від сплати коштів на утримання дітей або непрацездатних батьків (ст. 157 КК), ухилення від погашення кредиторської заборгованості (ст. 177 КК), самовільне залишення частини або місця служби (ст. 337 КК) та ін триває злочин починається і утворює закінчений склад конкретного злочину або з моменту здійснення першого злочинної дії (наприклад, при
  5. 3. Неодноразовість злочинів
    злісне ухилення від погашення кредиторської заборгованості - ст. 177 КК), або обумовлена його поведінкою (наприклад, самовільне залишення частини або місця служби з метою ухилення від проходження військової служби - ст. 338 КК). Неодноразовість як кваліфікуюча ознака конкретного злочину буде не тільки тоді, коли суб'єкт в першому і другому випадках здійснює закінчений злочин або
  6. 4. Кваліфікація злочинів при конкуренції та колізії норм
    злісного ухилення від погашення кредиторської заборгованості (ст. 177); монополістичних дій та обмеження конкуренції (ст. 178); примусу до вчинення угоди чи до відмови від її здійснення (ст. 179); незаконного використання товарного знака (ст. 180); порушення правил виготовлення та використання державних пробірних клейм (ст. 181); завідомо неправдивої реклами (ст. 182); незаконного
  7. 1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів у сфері економічної діяльності
    злісне ухилення від погашення кредиторської заборгованості, примус до вчинення угоди чи до відмови від її здійснення, порушення правил виготовлення та використання державних пробірних клейм, завідомо неправдиву рекламу , незаконне отримання і розголошення відомостей, що становлять комерційну, податкову або банківську таємницю, підкуп учасників і організаторів професійних спортивних
  8. 5. Злочини, що посягають на інтереси кредиторів
    злісно ухиляються від погашення кредиторської заборгованості, порушують кредитні зобов'язання і тим самим завдають шкоди кредиторові. Розглядається злочин є наслідком порушення ст. 395 ЦК, яка встановлює, що за користування чужими коштами внаслідок їхнього неправомірного утримання, відхилення від їхнього повернення, іншої прострочення в їхній сплаті або безпідставного отримання або
  9. § 2. Суспільно небезпечне діяння
      злісне ухилення від погашення кредиторської заборгованості - ст. 177 КК; порушення правил безпеки при поводженні з мікробіологічними або други-ми біологічними агентами чи токсинами - ст. 248 КК та ін.) Особливістю діянь з віддаленим результатом є те, що їх початковим моментом визнається вчинення першого акту, спрямованого на заподіяння суспільно небезпечних по-
  10. § 2. Поняття і види єдиного злочину
      злісне ухилення від погашення кредиторської заборгованості, ухилення від відбування позбавлення волі), так зване юридичне закінчення злочину. Припиняється триває злочин в силу: а) дій самого винного (явка з повинною, виконання приписів судового акта при злісному невиконанні судового рішення), б) дій право-охоронних органів (затримання особи); в) інших
© 2014-2022  yport.inf.ua