| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Зловживання повноваженнями (ст. 201 КК). |
||
|
В якості додаткового безпосереднього об'єкта виступають права і законні інтереси громадян або організа-цій або охоронювані законом інтереси суспільства або государ-ства. Об'єктивна сторона злочину полягає в вико-вання особою, яка виконує управлінські функції в комерційних чеський чи іншої організації, своїх повноважень всупереч закон-ним інтересам даної організації, якщо це діяння заподіяло істотну шкоду правам і законним інтересам громадян або організацій або охоронюваним законом інтересам суспільства або держави. Використання повноважень передбачає як вчинення дей-наслідком, так і бездіяльність, коли особою не здійснюються необ-ходимое дії управлінського характеру при наявності обя-занности і можливості їх зробити. Прикладом бездіяльності-зловживання може служити справа В., засудженої за ч. 1 ст. 201 КК. Будучи директором муници-пального підприємства та наділена правом укладання догово-рів оренди, вона для отримання незаконних доходів здавала в оренду майно підприємства без належного оформлення договорів; отримані від орендарів гроші в касу не здавала, а привласнювала, заподіявши тим самим істотну шкоду інте-сам підприємства і міста. Визнавши правильної кваліфікацію дій В. за ч. 1 ст. 201 КК, Верховний Суд РФ зазначив, що В., наділена правом укладання договорів оренди, офіційні-але їх не оформляла і гроші за оренду в касу підприємства не вносила, а отримувала особисто. Таким чином, зловживання повноваженнями В. виразилося в її бездіяльності щодо над-лежачого оформлення договорів аренди1. Дії при зловживанні повноваженнями припускають як зловживання повноваженнями, тобто вчинення дій в межах формально наданих особі правомочностей, одна-ко всупереч законним інтересам організації, так і перевищення повноважень, тобто вчинення дій, що виходять за межі формально наданих особі правомочностей. Дії (бездіяльність) повинні відбуватися «всупереч закон-ним інтересам організації», тобто на шкоду їй. Законні дії на шкоду іншій організації (наприклад, в рамках конкурентної боротьби) складу злочину не утворюють. Склад злочину - матеріальний; воно визнається вікон-ченним з моменту заподіяння істотної шкоди правам і за-кінним інтересам громадян або організацій або охоронюваним законом інтересам суспільства або держави. Істотна шкода є оціночним поняттям і виражається в заподіянні майнового або іншого економічного ущерба2. Між зловживанням повноваженнями і які настали су- громадським шкодою має бути встановлений причинний зв'язок, 1 Див: визначення Судової колегії в кримінальних справах Верховного Судна РФ від 13 травня 1999 р. по справі В. / / БВС РФ. 2000. № 2. 2 Злочин відноситься до числа, умовно кажучи, «интеллектуаль-них», і тому важко погодитися з Б.В. Волженкіна в тому, що їм (при-менітельно і до ч. 1, і до ч. 2 ст. 201 КК) може бути заподіяна фізична шкода (див.: Волженкін Б.В. Службові злочини. М., 2000. С. 298, 299). Відсутність якої виключає склад злочину (наприклад, банкрутство, колишнє неминучим не внаслідок зловживань-ня повноваженнями, а в результаті інших факторів, що не знаходиться в причинному зв'язку з таким зловживанням і складу переступив-лення, передбаченого ст . 201 КК, не утворює). Суб'єктивна сторона злочину характеризується тільки прямим умислом1. Обов'язковою її ознакою є альтер-нативної передбачена мета: 1) витяг вигод і переваг для себе (тобто особи, що виконує управлінські функції в комерційній або іншій організації) чи інших осіб або 2) нанесення шкоди іншим особам. Суб'єкт злочину - спеціальний: особа, яка виконує управлінські функції в комерційній або іншій організа-ції. Поняття «особа, яка виконує управлінські функції в ком- мерческой чи іншої організації» дається в примітці 1 до ст. 201 КК і поширюється на ст. 1992, 201, 204, 2151 і 304 УК2. Со- тримання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків розкривається в п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду РФ від 10 лютого 2000 р. № 6 «Про доль-ної практику у справах про хабарництво та комерційному підг-пе »3. Працівники комерційних та інших організацій, що виконують виключно професійні або технічні обов'язки, які не відносяться до організаційно-розпорядчих 1 У структуру суб'єктивної сторони розглянутого складу Престо-ння законодавцем введена спеціальна мета вчинення злочини ня, тому невірним представляється зустрічається в літературі ут-вержденіе про можливість скоєння даного злочину з непрямим умислом (див., наприклад: Кримінальне право Російської Федерації. Особен-ная частина: підручник / Под ред. А.І. Рарога. М., 2002. С . 288; Волженкін Б.В. Указ. соч. С. 300). Мета вчинення злочину сумісна тільки з прямим умислом, коли «суспільно небезпечні наслідки як спосіб досягнення поставленої цілі є для суб'єкта злочину же-гавкотом» (Рарог А.І. Кваліфікація злочинів за суб'єктивними приз-накам. СПб., 2002. С. 150) . 2 У примітці першому до ст. 201 КК сказано, що поняття особа, що виконують-няющее управлінські функції в комерційній або іншій організації, поширюється на ст. 196 КК. Однак у останньої немає такого різновиду-сти суб'єкта злочину. 3 БВС РФ. 2000. № 4. Або адміністративно-господарським, не є суб'єктами рас- розглянутого складу преступленія1. Організаційно-розпорядчі та адміністративно-госпо-дарські обов'язки повинні виконуватися особою постійно, тимчасово або за спеціальним повноваженням. Постійне ви-конання відповідних обов'язків означає, що вони здійснюються протягом невизначеного періоду часу або періоду, обмеженого законом або підзаконним актом2; вре-менное - виконання їх на нетривалий, певний підзаконним актом чи договором строк (наприклад, заміщення тимчасово відсутнього керівника організації); по спеці-альному повноваженням - виконання певних дій, що утворюють зазначені обов'язки, на підставі закону, ПОдз-кінного акта, судового рішення або договору. До осіб, що виконують-няющая організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки за спеціальним повноваженням, належать, зокрема, арбітражні керуючі та керівники тимчасової адміністрації при проведенні процедур банкрутства та інших процедур, пов'язаних з последнім3; повірені, перед-ставлять інтереси держави в органах управління акціонерних товариств, частина акцій яких закріплена (знаходиться) у федеральній собственності4. Останнім ознакою суб'єкта є організація, в кото- рій особа виконує відповідні обов'язки: комерційна 1 Див п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду РФ від 10 лютого 2000 р. № 6. 2 Див, наприклад: п. 1 ст. 66 Федерального закону від 24 листопада 1995 № 208-ФЗ «Про акціонерні товариства» / / СЗ РФ. 1996. № 1. Ст. 1; п. 1 ст. 40, п. 1 ст. 41 Федерального закону від 14 січня 1998 р. № 14-ФЗ «Про товариства з обмеженою відповідальністю» / / СЗ РФ. 1998. № 7. Ст. 785. 3 Див ст. 2, 20, 23-26 Федерального закону від 27 вересня 2002 № 127-ФЗ «Про неспроможність (банкрутство)» / / СЗ РФ. 2002. № 43. Ст. 4190; ст. 6, 19-20 Федерального закону від 18 вересня 1998 р. № 40-ФЗ «Про неспроможність (банкрутство) кредитних організацій» (з наст. Зм.) / / СЗ РФ. 1999. № 9. Ст. 1097. 4 Див п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду РФ від 10 лютого 2000 р. № 6. Як представники держави, що входять до складу органів управління акціонерним товариством, вони наділяються певними ад-міністратівного-господарськими обов'язками (див. детальніше: Указ Пре-зидента РФ від 10 червня 1994 р. № 1200 «Про деякі заходи щодо забезпечення державного управління економікою» / / СЗ РФ. 1994. № 7. Ст. 700). Організація незалежно від форми власності1, а також не-комерційна організація, яка є державним ор-ганом, органом місцевого самоврядування, державним чи муніципальним учрежденіем2. Поняття та перелік коммерче-ських і некомерційних організацій дано у ст. 50 ГК РФ. Особи, постійно, тимчасово або за спеціальним повноваженням виконують організаційно-розпорядчі, административ-но-господарські функції в державних органах, органах місцевого самоврядування, державних і муніципальних установах, визнаються посадовими особами і несуть відпові-венность за статтями гл. 30 КК (примітка 1 до ст. 285 КК). У частині 2 ст. 201 КК міститься кваліфікований склад злочину, який передбачає відповідальність за злоупот-ребленіе повноваженнями, що спричинило тяжкі наслідки. Дане поняття є оціночним і виражається в заподіянні імущі-жавного і економічної шкоди, що виходить за рамки істотного (ч. 1 ст. 201 КК). З суб'єктивної сторони складу злочину, передбачений-ний ч. 2 ст. 201 КК, характеризується прямим або непрямим умис-лом3 або може бути злочином з двома формами віни1. 1 Фраза «незалежно від форми власності» є теоретичним вкрапленням цивілістики в текст закону, і її слід розуміти в тому сенсі, що для ознак суб'єкта злочину в даному випадку не име-ет значення та форма власності, яка початково лежить в основі при створенні юридичної особи (див.: Цивільне право. Частина I: підручник / Под ред. Ю.К. Толстого, А.П. Сергєєва. М., 1996. С. 125). 2 Не слід змішувати державні або муніципальні уста-дення (ст. 120 ГК РФ) з державними або муніципальними Унітарні-ми підприємствами (ст. 113-115 ГК РФ; Федеральний закон від 14 листопада 2002 р. № 161-ФЗ «Про державних і муніципальних унітарних підприемствах» / / СЗ РФ. 2002. № 48. Ст. 4746): посадові особи першого при-знаються суб'єктами посадових злочинів (гол . 30 КК), а особи, що виконують-няющие управлінські функції по друге, - суб'єктами злочинів проти інтересів служби в комерційних та інших організаціях (гл. 23 КК) (див.: визначення Судової колегії з кримінальних справ Верховного Су-так РФ від 30 Листопад 1999 у справі Панової та Машковська / / БВС РФ. 2000. № 11; визначення Судової колегії з кримінальних справ Верховного Судна РФ від 21 листопада 2001 р. у справі Ейдус / / БВС РФ. 2002. № 7). 3 Допущення непрямого наміру не суперечить тому, що було оповіді-но при аналізі суб'єктивної сторони ч. 1 ст. 201 КК, оскільки в ч. 2 ст. 201 КК прямий умисел зберігається щодо прямих наслідків, а непрямий можливий відносно похідних. У примітці 2 до ст. 201 КК міститься процесуально-правове положення, що обмежує можливість притягнення особи до кримінальної відповідальності за злочин, передбачені-ренное гл. 23 КК, якщо таке діяння заподіяло шкоду інтересам виключно комерційної організації, котра є державним або муніципальним підприємством. Щоб при-тягти особу до відповідальності, необхідно отримати заяву цієї організації або її згоду на кримінальне переслідування. У статті 23 КПК РФ диспозитивність цього положення уточнює-ся і розширюється: по-перше, передбачається, що заява або згода має подаватися (даватися) лише керівником організації2, по-друге, вказується, що заява або злагоди-се має бути дано тільки на стадії порушення кримінальної справи; і, по-третє, розширюється коло потерпілих організацій, що можуть перешкодити кримінальному переслідуванню, за рахунок додавання до комерційних інших (тобто некомерційних) органі-зацій. І навпаки, якщо злочин, передбачений гл. 23 КК, заподіяло шкоду інтересам інших організацій, а також ін-тересам громадян, суспільства або держави, кримінальне переслідується-вання здійснюється на загальних підставах. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Зловживання повноваженнями (ст. 201 КК). " |
||
|
||