Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінальне право → 
« Попередня Наступна »
Людмила Іногамова-Хегай, Олексій Рарог, Олександр Чуча. Кримінальне право Російської Федерації. Особлива частина. Підручник, 2008 - перейти до змісту підручника

Зловживання повноваженнями (ст. 201 КК).

Непосредст-венний об'єкт злочину можна визначити як інтереси нормальної служби в комерційних та інших організаціях.
В якості додаткового безпосереднього об'єкта виступають права і законні інтереси громадян або організа-цій або охоронювані законом інтереси суспільства або государ-ства.
Об'єктивна сторона злочину полягає в вико-вання особою, яка виконує управлінські функції в комерційних чеський чи іншої організації, своїх повноважень всупереч закон-ним інтересам даної організації, якщо це діяння заподіяло істотну шкоду правам і законним інтересам громадян або організацій або охоронюваним законом інтересам суспільства або держави.
Використання повноважень передбачає як вчинення дей-наслідком, так і бездіяльність, коли особою не здійснюються необ-ходимое дії управлінського характеру при наявності обя-занности і можливості їх зробити.

Прикладом бездіяльності-зловживання може служити справа В., засудженої за ч. 1 ст. 201 КК. Будучи директором муници-пального підприємства та наділена правом укладання догово-рів оренди, вона для отримання незаконних доходів здавала в оренду майно підприємства без належного оформлення договорів; отримані від орендарів гроші в касу не здавала, а привласнювала, заподіявши тим самим істотну шкоду інте-сам підприємства і міста. Визнавши правильної кваліфікацію дій В. за ч. 1 ст. 201 КК, Верховний Суд РФ зазначив, що В., наділена правом укладання договорів оренди, офіційні-але їх не оформляла і гроші за оренду в касу підприємства не вносила, а отримувала особисто. Таким чином, зловживання повноваженнями В. виразилося в її бездіяльності щодо над-лежачого оформлення договорів аренди1.
Дії при зловживанні повноваженнями припускають як зловживання повноваженнями, тобто вчинення дій в межах формально наданих особі правомочностей, одна-ко всупереч законним інтересам організації, так і перевищення повноважень, тобто вчинення дій, що виходять за межі формально наданих особі правомочностей.
Дії (бездіяльність) повинні відбуватися «всупереч закон-ним інтересам організації», тобто на шкоду їй. Законні дії на шкоду іншій організації (наприклад, в рамках конкурентної боротьби) складу злочину не утворюють.
Склад злочину - матеріальний; воно визнається вікон-ченним з моменту заподіяння істотної шкоди правам і за-кінним інтересам громадян або організацій або охоронюваним законом інтересам суспільства або держави. Істотна шкода є оціночним поняттям і виражається в заподіянні майнового або іншого економічного ущерба2.
Між зловживанням повноваженнями і які настали су-
громадським шкодою має бути встановлений причинний зв'язок,
1 Див: визначення Судової колегії в кримінальних справах Верховного
Судна РФ від 13 травня 1999 р. по справі В. / / БВС РФ. 2000. № 2.
2 Злочин відноситься до числа, умовно кажучи, «интеллектуаль-них», і тому важко погодитися з Б.В. Волженкіна в тому, що їм (при-менітельно і до ч. 1, і до ч. 2 ст. 201 КК) може бути заподіяна фізична шкода (див.: Волженкін Б.В. Службові злочини. М., 2000. С. 298, 299).

Відсутність якої виключає склад злочину (наприклад, банкрутство, колишнє неминучим не внаслідок зловживань-ня повноваженнями, а в результаті інших факторів, що не знаходиться в причинному зв'язку з таким зловживанням і складу переступив-лення, передбаченого ст . 201 КК, не утворює).
Суб'єктивна сторона злочину характеризується тільки прямим умислом1. Обов'язковою її ознакою є альтер-нативної передбачена мета: 1) витяг вигод і переваг для себе (тобто особи, що виконує управлінські функції в комерційній або іншій організації) чи інших осіб або
2) нанесення шкоди іншим особам.
Суб'єкт злочину - спеціальний: особа, яка виконує управлінські функції в комерційній або іншій організа-ції.
Поняття «особа, яка виконує управлінські функції в ком-
мерческой чи іншої організації» дається в примітці 1 до ст. 201
КК і поширюється на ст. 1992, 201, 204, 2151 і 304 УК2. Со-
тримання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків розкривається в п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду РФ від 10 лютого 2000 р. № 6 «Про доль-ної практику у справах про хабарництво та комерційному підг-пе »3. Працівники комерційних та інших організацій, що виконують виключно професійні або технічні обов'язки, які не відносяться до організаційно-розпорядчих
1 У структуру суб'єктивної сторони розглянутого складу Престо-ння законодавцем введена спеціальна мета вчинення злочини ня, тому невірним представляється зустрічається в літературі ут-вержденіе про можливість скоєння даного злочину з непрямим умислом (див., наприклад: Кримінальне право Російської Федерації. Особен-ная частина: підручник / Под ред. А.І. Рарога. М., 2002. С . 288; Волженкін Б.В. Указ. соч. С. 300). Мета вчинення злочину сумісна тільки з прямим умислом, коли «суспільно небезпечні наслідки як спосіб досягнення поставленої цілі є для суб'єкта злочину же-гавкотом» (Рарог А.І. Кваліфікація злочинів за суб'єктивними приз-накам. СПб., 2002. С. 150) .
2 У примітці першому до ст. 201 КК сказано, що поняття особа, що виконують-няющее управлінські функції в комерційній або іншій організації, поширюється на ст. 196 КК. Однак у останньої немає такого різновиду-сти суб'єкта злочину.
3 БВС РФ. 2000. № 4.

Або адміністративно-господарським, не є суб'єктами рас-
розглянутого складу преступленія1.
Організаційно-розпорядчі та адміністративно-госпо-дарські обов'язки повинні виконуватися особою постійно, тимчасово або за спеціальним повноваженням. Постійне ви-конання відповідних обов'язків означає, що вони здійснюються протягом невизначеного періоду часу або періоду, обмеженого законом або підзаконним актом2; вре-менное - виконання їх на нетривалий, певний підзаконним актом чи договором строк (наприклад, заміщення тимчасово відсутнього керівника організації); по спеці-альному повноваженням - виконання певних дій, що утворюють зазначені обов'язки, на підставі закону, ПОдз-кінного акта, судового рішення або договору. До осіб, що виконують-няющая організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки за спеціальним повноваженням, належать, зокрема, арбітражні керуючі та керівники тимчасової адміністрації при проведенні процедур банкрутства та інших процедур, пов'язаних з последнім3; повірені, перед-ставлять інтереси держави в органах управління акціонерних товариств, частина акцій яких закріплена (знаходиться) у федеральній собственності4.
Останнім ознакою суб'єкта є організація, в кото-
рій особа виконує відповідні обов'язки: комерційна
1 Див п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду РФ від 10 лютого
2000 р. № 6.
2 Див, наприклад: п. 1 ст. 66 Федерального закону від 24 листопада 1995
№ 208-ФЗ «Про акціонерні товариства» / / СЗ РФ. 1996. № 1. Ст. 1; п. 1 ст. 40, п. 1 ст. 41 Федерального закону від 14 січня 1998 р. № 14-ФЗ «Про товариства з обмеженою відповідальністю» / / СЗ РФ. 1998. № 7. Ст. 785.
3 Див ст. 2, 20, 23-26 Федерального закону від 27 вересня 2002
№ 127-ФЗ «Про неспроможність (банкрутство)» / / СЗ РФ. 2002. № 43.
Ст. 4190; ст. 6, 19-20 Федерального закону від 18 вересня 1998 р. № 40-ФЗ
«Про неспроможність (банкрутство) кредитних організацій» (з наст. Зм.) / /
СЗ РФ. 1999. № 9. Ст. 1097.
4 Див п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду РФ від 10 лютого
2000 р. № 6. Як представники держави, що входять до складу органів управління акціонерним товариством, вони наділяються певними ад-міністратівного-господарськими обов'язками (див. детальніше: Указ Пре-зидента РФ від 10 червня 1994 р. № 1200 «Про деякі заходи щодо забезпечення державного управління економікою» / / СЗ РФ. 1994. № 7. Ст. 700).

Організація незалежно від форми власності1, а також не-комерційна організація, яка є державним ор-ганом, органом місцевого самоврядування, державним чи муніципальним учрежденіем2. Поняття та перелік коммерче-ських і некомерційних організацій дано у ст. 50 ГК РФ.
Особи, постійно, тимчасово або за спеціальним повноваженням виконують організаційно-розпорядчі, административ-но-господарські функції в державних органах, органах місцевого самоврядування, державних і муніципальних установах, визнаються посадовими особами і несуть відпові-венность за статтями гл. 30 КК (примітка 1 до ст. 285 КК).
У частині 2 ст. 201 КК міститься кваліфікований склад злочину, який передбачає відповідальність за злоупот-ребленіе повноваженнями, що спричинило тяжкі наслідки. Дане поняття є оціночним і виражається в заподіянні імущі-жавного і економічної шкоди, що виходить за рамки істотного (ч. 1 ст. 201 КК).
З суб'єктивної сторони складу злочину, передбачений-ний ч. 2 ст. 201 КК, характеризується прямим або непрямим умис-лом3 або може бути злочином з двома формами віни1.
1 Фраза «незалежно від форми власності» є теоретичним вкрапленням цивілістики в текст закону, і її слід розуміти в тому сенсі, що для ознак суб'єкта злочину в даному випадку не име-ет значення та форма власності, яка початково лежить в основі при створенні юридичної особи (див.: Цивільне право. Частина I: підручник / Под ред. Ю.К. Толстого, А.П. Сергєєва. М., 1996. С. 125).
2 Не слід змішувати державні або муніципальні уста-дення (ст. 120 ГК РФ) з державними або муніципальними Унітарні-ми підприємствами (ст. 113-115 ГК РФ; Федеральний закон від 14 листопада
2002 р. № 161-ФЗ «Про державних і муніципальних унітарних підприемствах» / / СЗ РФ. 2002. № 48. Ст. 4746): посадові особи першого при-знаються суб'єктами посадових злочинів (гол . 30 КК), а особи, що виконують-няющие управлінські функції по друге, - суб'єктами злочинів проти інтересів служби в комерційних та інших організаціях (гл. 23 КК) (див.: визначення Судової колегії з кримінальних справ Верховного Су-так РФ від 30 Листопад 1999 у справі Панової та Машковська / / БВС РФ. 2000.
№ 11; визначення Судової колегії з кримінальних справ Верховного
Судна РФ від 21 листопада 2001 р. у справі Ейдус / / БВС РФ. 2002. № 7).
3 Допущення непрямого наміру не суперечить тому, що було оповіді-но при аналізі суб'єктивної сторони ч. 1 ст. 201 КК, оскільки в ч. 2 ст. 201 КК прямий умисел зберігається щодо прямих наслідків, а непрямий можливий відносно похідних.

У примітці 2 до ст. 201 КК міститься процесуально-правове положення, що обмежує можливість притягнення особи до кримінальної відповідальності за злочин, передбачені-ренное гл. 23 КК, якщо таке діяння заподіяло шкоду інтересам виключно комерційної організації, котра є державним або муніципальним підприємством. Щоб при-тягти особу до відповідальності, необхідно отримати заяву цієї організації або її згоду на кримінальне переслідування. У статті 23 КПК РФ диспозитивність цього положення уточнює-ся і розширюється: по-перше, передбачається, що заява або згода має подаватися (даватися) лише керівником організації2, по-друге, вказується, що заява або злагоди-се має бути дано тільки на стадії порушення кримінальної справи; і, по-третє, розширюється коло потерпілих організацій, що можуть перешкодити кримінальному переслідуванню, за рахунок додавання до комерційних інших (тобто некомерційних) органі-зацій. І навпаки, якщо злочин, передбачений гл. 23
КК, заподіяло шкоду інтересам інших організацій, а також ін-тересам громадян, суспільства або держави, кримінальне переслідується-вання здійснюється на загальних підставах.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Зловживання повноваженнями (ст. 201 КК). "
  1. Стаття 160. Привласнення чи розтрата Коментар до статті 160
    зловживання (ст. ст. 285, 201 або 165 КК РФ), хоча можна відзначити і поодинокі винятки з цього правила. Предметом привласнення чи розтрати є не будь-яке майно, а лише майно, ввірене винному. Поняття ввіреного майна включає такі ознаки: 1) чуже майно передано винному на підставі цивільно-правового договору (на зберігання, в оренду, у користування, для
  2. Стаття 165. Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою Коментар до статті 165
    зловживання довірою). Це злочин за способом подібно з шахрайством, привласненням та розтратою і відрізняється від них відсутністю окремих ознак складів цих злочинів. Наприклад, ст. 165 КК РФ застосовується при відсутності предмета розкрадання, а також у ситуації, коли збиток завдається не у вигляді втрати майна, а у вигляді неодержаних доходів (упущеної вигоди). Ознаки діяння в
  3. Стаття 201. Зловживання повноваженнями Коментар до статті 201
      зловживання посадовими повноваженнями. Основним об'єктом цього злочину є нормальна діяльність комерційних чи інших організацій, їх управлінського апарату. Додатковим об'єктом служать права і законні інтереси громадян, інтереси суспільства або держави. Комерційною організацією відповідно до ст. 50 ГК РФ є організації, що переслідують витяг прибутку
  4. Стаття 202. Зловживання повноваженнями приватними нотаріусами і аудиторами Коментар до статті 202
      зловживання повноваженнями в зазначеній сфері веде до спотворення її сутності, підриває довіру і авторитет до нотаріату та аудиту. Додатковим об'єктом виступають права і законні інтереси громадян (здоров'я, недоторканість особи) або організацій або охоронювані законом інтереси суспільства або держави. Нотаріальна діяльність в Російській Федерації регулюється Основами
  5. Недійсність угоди і розкрадання
      зловживання довірою). У другому випадку і може виникати питання про співвідношення розкрадання з операцією з відчуження майна. Якщо угода укладена під впливом насильства або погроз (тим самим вона настільки порочна, що втрачає ознаки угоди), то розкрадання може кваліфікуватися як грабіж (розбій). Через очевидність цього випадку надалі ми його зачіпати не будемо. Відзначимо лише те, що
  6. 3. Загальна характеристика структури Особливої частини Кримінального кодексу РФ
      зловживання повноваженнями (ст. 201), зловживання повноваженнями приватними нотаріусами і аудиторами (ст. 202), перевищення повноважень службовцями приватних охоронних або детективних служб (ст. 203), комерційний підкуп (ст. 204). Зіставлення гл. 23 КК зі спорідненою за обсягом гл. 30 КК "Злочини проти державної влади, інтересів державної служби та служби в органах місцевого
  7. 1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти інтересів служби в комерційних та інших організаціях
      зловживання повноваженнями (ст. 201 КК), зловживання повноваженнями приватними нотаріусами і аудиторами (ст. 202 КК), можуть бути вчинені як шляхом дії, так і шляхом бездіяльності. Перевищення повноважень службовцями приватних охоронних або детективних служб (ст. 203 КК), а також комерційний підкуп (ст. 204 КК) вчиняються тільки шляхом дії. За законодавчої конструкції об'єктивної сторони
  8. 3. Злочини, вчинені особами, які виконують управлінські функції в комерційних та інших організаціях
      зловживання повноваженнями посадовими особами таких комерційних організацій, громадських (а такі організації з'явилися з 1992 р., тобто за чотири роки до прийняття Кримінального кодексу 1996 р.) * (107) до 1 січня 1997 повинна була наступати за ст. 170 "Зловживання владою або службовими повноваженнями" КК 1960 р. Проте, як свідчить слідча і судова практика, особи, які працюють
  9. § 2. Зловживання посадовими повноваженнями (Ст. 285 КК)
      зловживання посадовим становищем є: порушення фінансової дисципліни; со-криття правопорушень; необгрунтоване проведення (або не проведення) перевірок та ревізій; витяг майнової вигоди за рахунок державного або муніципального імущест-ва або за рахунок публічної діяльності інших (підлеглих) осіб без звернення майна в свою користь (наприклад, викорис-ня
  10. § 5. Муніципальний замовлення
      зловживань у сфері розміщення замовлень. Муніципальні потреби - це забезпечуються за рахунок коштів місцевих бюджетів відповідно до видатковими зобов'язаннями муніципальних утворень потреби муніципальних утворень в товарах, роботах, послугах, необхідних для вирішення питань місцевого значення та здійснення окремих державних повноважень, переданих органам місцевого
© 2014-2022  yport.inf.ua