ГоловнаАдміністративне, фінансове, інформаційне правоАдміністративне право → 
« Попередня Наступна »
С. В. Ківалов. АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО УКРАЇНИ, 2004 - перейти до змісту підручника

18.1. Поняття і цілі адміністративного стягнення

Відповідно до статті 23 КпАП України адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою: а) виховання особи, яка вчинила адміністративний проступок, в дусі дотримання законів України, поваги до правил співжиття , б) попередження вчинення нових проступків як самим правопорушником, так і іншими особами; в) покарання особи, яка вчинила проступок. З наведеного можна зробити висновок, що основними функціями адміністративного стягнення є: а) виховна; б) попереджувальна (превентивна), в) каральна.
У теорії адміністративного права адміністративну відповідальність іноді ототожнюють з адміністративним взисканіем1. Видається, що така точка зору є хибною, оскільки поняття адміністративної відповідальності набагато об'ємніший поняття адміністративного стягнення, бо вона включає в себе, крім покарання, виховання і попередження.
На жаль, чинне адміністративне законодавство не закріплює визначення поняття адміністративного стягнення. У теорії адміністративного права адміністративне стягнення часто ототожнюється з «карою», «результатом вчинення адміністративного проступку», «обтяжуючою наслідком матеріального чи морального характеру», «санкцією». Основна сутність адміністративного стягнення полягає в тому, що особа, яка вчинила адміністративний проступок, має бути позбавлене або обмежена у певних правах або благах, повинно випробувати «позбавлення» і «страждання».
Адміністративні стягнення прийнято класифікувати на види:
1 Адміністративне право України: Підручник / За заг. ред. Ю. П. Бі-Тяка. - Харків, 2000. - С. 158.

- Основні (попередження; штраф; оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного проступку; конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного проступку; конфіскація грошей, отриманих внаслідок вчинення адміністративного проступку; позбавлення спеціального права, наданого громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання); виправні роботи; адміністративний арешт);
- додаткові (оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного проступку; конфіскація предмета , який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного проступку; конфіскація грошей, отриманих внаслідок вчинення адміністративного проступку). При цьому слід зазначити, що немає таких адміністративних стягнень, які визнавалося б тільки додатковими;
- морального характеру (попередження);
- матеріального характеру (штраф, оплатне вилучення , конфіскація);
- морального і матеріального характеру (виправні роботи, адміністративний арешт).
Адміністративні стягнення, на відміну від кримінальних стягнень, накладаються широким колом державних органів і посадових осіб (статті 218-2448 КпАП). При цьому вони можуть накладатися як колегіально (адміністративними комісіями, виконавчими комітетами сільських, селищних рад та ін), так і одноосібно (суддею, командиром військової частини, головним державним інспектором пожежного нагляду тощо).
Адміністративні стягнення, як один з видів адміністративного примусу, необхідно відрізняти від заходів адміністративного припинення. Останні, незважаючи на деяку схожість, не є заходами адміністративної відповідальності. Крім того, заходи адміністративного припинення передують заходам адміністративного стягнення. Разом з тим, за наявності передбачених законом обставин, вони можуть передувати і застосуванню кримінально-процесуальних заходів.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 18.1. Поняття і цілі адміністративного стягнення "
  1. § 1. Поняття комерційного права
    поняттю підприємницької діяльності, це юридичний (формальний, зовнішній) ознака, вимога, що пред'являється до підприємництва з боку законодавця. Розглянемо докладніше кожен із зазначених ознак підприємницької діяльності. По-перше, підприємницька діяльність - це діяльність самостійна. Ця ознака вказує на вольовий джерело підприємницької
  2. § 1. Загальні положення
    поняття підприємницької діяльності, законодавець у ч. 3 п. 1 ст. 2 ГК підкреслив, що підприємницька діяльність здійснюється на свій ризик. [1] У контексті визначення підприємницької діяльності, закріпленому в Законі, ризик підприємця - це не тільки можливість настання несприятливих наслідків внаслідок стихійних лих, випадкового Комерційне право. Ч. I.
  3. § 2. Способи та механізм захисту прав та інтересів підприємця
    поняття способів захисту, можна зробити висновок, що до них належать, наприклад, ті способи забезпечення зобов'язань, які в разі їх реалізації при невиконанні чи неналежному виконанні зобов'язань призводять до відновленню становища, яке існувало до порушення права: звернення стягнення на заставлене майно - ст. 349 ГК; утримання речі, що знаходиться у кредитора - ст. 359 і 360 ГК;
  4. § 2. Правове становище сільськогосподарських організацій
    поняття сільськогосподарської організації. До сільськогосподарським організаціям в широкому сенсі можуть бути віднесені всі організації, що ведуть виробництво сільськогосподарської продукції в якості основної діяльності, а також некомерційні організації, що діють в аграрному секторі. Виробництво сільськогосподарської продукції ведеться десятками тисяч комерційних організацій, які
  5. § 3. Правове становище селянського (фермерського) господарства
    поняття «господарюючий суб'єкт» - це не правове поняття і не правовий термін, у всякому разі не цивільно-правовий. Така термінологія цілком доречна в економічній літературі, проте з правової точки зору цей термін не несе ніякої змістовної навантаження. У тексті закону говориться також про придбання селянським господарством статусу юридичної особи. І тут допущена прикра
  6. § 2. Цивільна дієздатність громадян
    поняття і не призводить примірного переліку таких угод. Оскільки дрібна побутова угода являє собою подвійне оціночне поняття, при кваліфікації тієї чи іншої угоди в якості дрібної побутової належить керуватися трьома основними критеріями - вартісним, сутнісним і віковим, а саме: дрібна (незначна) ціна угоди; наявність у угоди побутового характеру (вона повинна
  7. § 2. Правове становище публічних утворень
    поняття. Участь публічних утворень у цивільному обороті необхідно остільки, оскільки цього вимагає реалізація завдань публічної влади. Однак сама по собі подібна функціональна спрямованість діяльності не замінює і не відміняє юридичної рівності всіх суб'єктів громадянського права. Інакше кажучи, втрата владних повноважень у цивільних правовідносинах який суперечить природі
  8. § 2. Поняття права власності
    поняття об'єкта права власності не залежить від оборотоздатності цього об'єкта. У власності знаходяться як об'єкти, що не вилучені з обігу і обмежені в обороті, так і об'єкти, вилучені з обігу (ст. 129 ЦК). Абсолютність права власності. Другим (родовим) ознакою права власності є його абсолютність. По-перше, задоволення інтересу власника залежить лише від його
  9. § 1. Поняття цивільно-правової відповідальності
    понять законодавства та правової науки, широко використовуване у правозастосовчій діяльності. Однак, незважаючи на це, поняття юридичної відповідальності не знайшло свого однозначного рішення і є одним з найбільш складних і суперечливих. В юридичній літературі відповідальність розглядається в різних аспектах. Насамперед відповідальність може розглядатися в позитивному плані,
  10. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    поняття суто економічне, її формальний показник - суспільно необхідні витрати праці. Вони формують суспільну вартість товару, яка, в свою чергу, впливає на його ринкову ціну. Відплатність - поняття економічне за змістом і юридичне за функціями, її формальний показник - ціна (ст. 424 ЦК). Еквівалентність обміну припускає тільки таке зустрічне надання,
енциклопедія  бешбармак  яловичина  кабачки  начинка