Головна
ГоловнаАдміністративне, фінансове, інформаційне правоАдміністративне право → 
« Попередня Наступна »
С. В. Ківалов. АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО УКРАЇНИ, 2004 - перейти до змісту підручника

29.2. Органи державного управління агропромисловим комплексом та їх повноваження

Центральним спеціалізованим органом державного управління агропромисловим комплексом є Міністерство аграрної політики України як орган виконавчої влади.

Правове становище і повноваження Мінагрополітики України визначаються Положенням про Міністерство гграрной політики України, затвердженим Указом Президента України від 7 червня 2000 р. (з наступними змінами та доповненнями) 1. Згідно з цим актом Міністерство аграрної політики України виступає правонаступником Міністерства агропромислового комплексу України та головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань формування та забезпечення реалізації державної аграрної політики, продовольчої безпеки держави, державного управління у сфері сільського господарства, садівництва, виноградарства, харчової промисловості, рибного господарства, переробки сільськогосподарської продукції.
Цим документом визначено основні повноваження Мінагрополітики як суб'єкта адміністративного права. До цих повноважень належать:
- забезпечення реалізації державної аграрної політики, організація розроблення та здійснення заходів щодо гарантування продовольчої безпеки;
- забезпечення здійснення державного управління у сфері сільського господарства, садівництва, виноградарства, харчової промисловості, рибного господарства, переробки сільськогосподарської продукції (далі - галузі агропромислового виробництва);
- організація та забезпечення проведення аграрної реформи, здійснення її моніторингу, розробка та реалізація заходів щодо структурної перебудови галузей агропромислового виробництва, участь у реалізації державної політики у сфері підприємництва;
- участь у формуванні та реалізації соціальної політики у сільській місцевості;
- координація діяльності органів виконавчої влади з питань реалізації державної аграрної політики, соціальної політики у сільській місцевості, забезпечення продовольчої безпеки держави, проведення аграрних реформ.
Міністерство аграрної політики України відповідно до покладених на нього завдань:
- забезпечує відповідно до законодавства здійснення на підприємствах усіх форм власності державного контролю за якістю виробленої ними сільськогосподарської продукції і сировини, їх збереженням і реалізацією, в тому числі під час здійснення експортно-імпортних операцій;
1 Офіційний вісник України. - 2000. - № 23. - Ст. 933.

- Координує разом із спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів проведення земельної реформи, моніторингу земель сільськогосподарського призначення та відновлення їх продуктивної цінності, визначення основних напрямів державної політики у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення;
- здійснює аналіз діяльності, макроекономічне прогнозування і нормативне планування розвитку галузей агропромислового виробництва з урахуванням попиту та пропозиції на продовольчі товари;
- приймає участь у розробці та здійсненні заходів щодо реформування майнових і земельних відносин у сфері агропромислового виробництва;
- координує діяльність підприємств, пов'язану з проведенням державних випробувань сільськогосподарської техніки та обладнання, сортів і гібридів сільськогосподарських культур та об'єктів селекції у тваринництві, здійснює в межах своїх повноважень державний контроль за якістю техніки та обладнання, паливно-мастильних матеріалів, запасних частин, насіння, племінних (генетичних) ресурсів, організовує роботу, спрямовану на розвиток насінництва, розсадництва, племінної справи у тваринництві; проводить бонітування (комплексну оцінку) сільськогосподарських тварин і птахів;
- забезпечує в межах своїх повноважень проведення моніторингу, економічного аналізу рівня та динаміки цін на світовому, вітчизняному та регіональних ринках продовольства, готує пропозиції щодо проведення цінової політики на ринку продукції галузей агропромислового виробництва, забезпечує створення системи інформування про попит і пропозиції на зазначеному ринку;
- здійснює в межах своєї компетенції державний контроль за дотриманням законодавства про захист рослин, пестициди і агрохімікати, забезпеченням безпечного використання результатів росту рослин;
- розробляє і здійснює заходи щодо розвитку ринкової інфраструктури в АПК (аграрні біржі, аукціони худоби, оптові продовольчі ринки, обслуговуючі сільськогосподарські кооперативи, кредитні спілки, страхові компанії, виставки, ярмарки і т. п.);
- розробляє пропозиції з охорони та раціонального використання земель сільськогосподарського призначення, підвищення родючості грунтів, бере участь у розробці та в установленому порядку затверджує умови екс-

плуатації меліоративних систем у разі приватизації майна сільськогосподарських підприємств, які мають у своєму користуванні меліоративні землі;
- забезпечує відповідно до законодавства державне управління племінною справою у тваринництві;
- забезпечує через Державний департамент ветеринарної медицини проведення державної політики у галузі ветеринарної медицини та здійснення державного ветеринарного контролю, державного контролю та нагляду за якістю та безпекою харчових продуктів і продовольчої сировини, а також охорони території України від занесення збудників карантинних хвороб тварин;
- здійснює організаційне та медичне забезпечення підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації керівників у навчальних закладах, що належать до сфери управління Міністерства аграрної політики України, сприяє кадровому забезпеченню підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління;
- організовує та здійснює державний контроль за забезпеченням збереження матеріальних цінностей та їх використанням, станом і достовірністю ведення бухгалтерського обліку та звітності, дотриманням вимог законодавства про боротьбу з корупцією на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери управління Міністерства аграрної політики України.
Рішення Міністерства аграрної політики України, прийняті в межах його повноважень, є обов'язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами та організаціями незалежно від форми власності та громадянами.
Міністр аграрної політики України несе персональну відповідальність перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України за стан справ у галузях агропромислового виробництва.
До складу Мінагрополітики входять такі структурні підрозділи: Управління по обслуговуванню роботи Міністра; Департамент кадрової політики, аграрної освіти та науки; Департамент організаційної роботи; Юридичне управління; Управління реформування управління АПК та соціально-трудових відносин; Департамент стратегії розвитку аграрної економіки; Департамент фінансово-кредитної та податкової політики; Департамент міжнародної інтеграції, інвестиційної політики та розвитку аграрного бізнесу; Управління організації і методології бухгалтерського обліку та фінансової від-

парності; Управління ревізії і контролю; Департамент ринків продукції рослинництва та розвитку насінництва; Департамент ринків продукції тваринництва з Головною державною племінною інспекцією; Головна державна інспекція якості та сертифікації сільськогосподарської продукції (відділ); Департамент розвитку соціальної інфраструктури сільської місцевості; Департамент науково-технічної політики; Державна інспекція з нагляду за технічним станом машин, обладнання та якістю пально-мастильних матеріалів; Відділ охорони праці, пожежної безпеки та безпеки дорожнього руху; Департамент реформування сільського господарства; Департамент розвитку підприємництва та інфраструктури сільськогосподарських ринків; Управління державною власністю і приватизацією.
На основі Положення про Міністерство аграрної політики України розробляються відповідні положення про обласні та районних управліннях сільського господарства і продовольства.
Повноваження Головного обласного управління Міністерства аграрної політики визначені Типовим положенням про Головне управління сільського господарства і продовольства обласної, управління сільського господарства і продовольства Севастопольської міської державної адміністрації. Цей акт затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2000 (з наступними змінами та доповненнями) 1. Головне управління сільського господарства і продовольства є структурним підрозділом обласної, Севастопольської міської державної адміністрації, підзвітним і підконтрольним голові відповідної держадміністрації та Мінагрополітики.
Свою управлінську діяльність управління здійснює відповідно завданням і компетенції, які визначені Типовим положенням. Найважливішими з них слід вважати повноваження щодо його участі у формуванні та реалізації державної аграрної політики, організації розробки і здійснення заходів щодо гарантування продовольчої безпеки держави; розробці та здійсненні заходів щодо державної підтримки і захисту товаровиробників, сприяння демонополізації виробництва і розвитку конкуренції в агропромисловому комплексі, формуванні ринкової інфраструктури, створення сприятливих економічних, матеріально-технічних і соціальних умов для прискореного розвитку реформованих господарств; участю у формуванні та реалізації соціальної політики на селі; забез-
1 Офіційний вісник України. - 2000. - № 42. - Ст. 1786.

Ний рівних умов для розвитку всіх форм власності та господарювання в галузях агропромислового виробництва; організації роботи з питань насінництва та розсадництва, сортовипробування і захисту рослин, племінної справи, наукового і кадрового забезпечення, стандартизації, карантинного режиму, охорони праці і техніки безпеки.
Обласне управління готує пропозиції до проектів програм соціально-економічного розвитку відповідної території і проектів місцевого бюджету; складає місцеві баланси забезпечення сільської місцевості трудовими, сировинними, продовольчими, матеріально-технічними та енергетичними ресурсами і вносить пропозиції щодо їх задоволення.
До його компетенції віднесено сприяння формуванню інфраструктури аграрного ринку та розвитку підприємництва в сферах агропромислового виробництва; забезпечення державної підтримки підприємництва в сільській місцевості, зокрема, фермерських господарств та особистих селянських господарств; узагальнення практики реформування сільського господарства, внесення пропозицій з цих питань Мінагрополіті-ки і розробка заходів і рекомендацій з питань реформування сільського господарства.
Воно забезпечує, в межах повноважень, визначених законодавством, дотримання підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності вимог законодавства про охорону праці, контроль за технічним станом машин і обладнання, пожежної безпеки та безпеки дорожнього руху, додержання законодавства про охорону навколишнього природного середовища та раціональне використання природних ресурсів.
Обласне управління сільського господарства і продовольства здійснює планування, організацію, ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів у галузях агропромислового виробництва.
Важливими є повноваження управління аналізувати стан цінової політики і представляти Мінагрополітики пропозиції щодо її проведення з метою забезпечення цінового паритету на сільськогосподарську продукцію, роботи і послуги підприємств інших галузей економіки, а також представляти Мінагрополітики пропозиції щодо внесення в установленому порядку змін в умови оподаткування, кредитування, державної підтримки суб'єктів господарювання усіх форм власності галузей агропромислового виробництва.
У процесі своєї діяльності обласне управління взаємодіє з іншими підрозділами обласної (міської) го-

сударственной адміністрації, представницькими органами та органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами, організаціями, об'єднаннями громадян.
Правомочності управління (відділу) сільського господарства і продовольства районної державної адміністрації визначені відповідним Типовим положенням, яке затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2000 р.1
Органом державного управління землями сільськогосподарського призначення, які виступають головним засобом виробництва в сільському господарстві, є Державний комітет України із земельних ресурсів (Держкомзем). Він є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України. Правове становище і компетенція Держкомзему визначена Положенням про Державний комітет України по земельних ресурсах, затвердженим Указом Президента України від 14 серпня 2000 (з наступними змінами та доповненнями) 2.
  Держкомзем України узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення цього законодавства і в установленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів України. У межах наданих повноважень Держкомзем України організовує виконання актів законодавства і здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.
  Держкомзем бере участь у підготовці пропозицій щодо формування державної політики у сфері регулювання земельних відносин, використання, охорони та моніторингу земель, ведення державного земельного кадастру та забезпечення її реалізації; координує проведення земельної реформи в Україні; здійснює державний контроль за використанням та охороною земель; організовує і забезпечує ведення державного земельного кадастру, здійснення землеустрою; здійснює розробку та участь у реалізації державних, галузевих і регіональних програм з питань регулювання земельних відносин, раціонального використання, охорони і моніторингу земель, відновлення родючості грунтів, ведення державного земельного кадастру.
  Відповідно до покладених завдань Держкомзем здійснює державний контроль за додержанням земельного
  1 Офіційний вісник України. - 2000. - № 42. - Ст. 1786.
  2 Там же. - 2000. - № 33. - Ст. 1401.

  законодавства, в тому числі встановленого порядку вилучення і надання земельних ділянок, режиму використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення та умов їх надання власникам і землекористувачам.
  Держкомзем має право організовувати та забезпечувати проведення робіт з грошової, в тому числі експертної, оцінки земель, готує пропозиції щодо вдосконалення методики та порядку проведення таких робіт; забезпечувати розроблення та здійснення організаційних, економічних, екологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, їх захист від шкідливих антропогенних впливів, а також на відтворення і підвищення родючості грунтів, продуктивності земель, забезпечення режиму земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; брати участь у розробці та здійсненні заходів щодо розвитку ринку земель, кредитних відносин та вдосконалення системи оподаткування ; готувати разом з іншими центральними органами виконавчої влади пропозиції щодо вдосконалення захисту права власності на землю та права користування землею; брати участь у формуванні інвестиційної політики, виходячи з пріоритетних напрямів структурної перебудови економіки, а також має інші права.
  На місцях контроль за використанням земель у системі Держ-комзема покладено на обласні, Київське та Севастопольське міські головні управління земельних ресурсів, міські (міст обласного та районного підпорядкування) управління (відділи) земельних ресурсів та районні відділи земельних ресурсів згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 24 Лютий 2003 (з наступними змінами та доповненнями) 1. 
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "29.2. Органи державного управління агропромисловим комплексом та їх повноваження"
  1. Глава 24. НАДАННЯ ОРГАНАМИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ПРИЛЮДНИХ ПОСЛУГ
      Публічні послуги можуть надаватися або надаватися в тому числі органами місцевого самоврядування, яким делеговано (передано) право на надання різного роду публічних послуг федеральними законами або законами суб'єктів Російської Федерації або які спеціально створені для надання публічних послуг. Слід розрізняти, в яких випадках органи місцевого самоврядування, на які
  2. § 2. Місцева адміністрація
      Термін "місцева адміністрація" рівнозначний терміну "виконавчо-розпорядчий орган муніципального освіти". Виконавчо-розпорядчий орган є постійно діючим органом місцевого самоврядування. Законодавство не містить норм про можливість і порядок припинення повноважень місцевої адміністрації. Інститут припинення повноважень передбачений лише для посадових осіб
  3. § 3. Правове становище селянського (фермерського) господарства
      Правове становище селянського (фермерського) господарства визначається нормами Цивільного кодексу РФ і спеціальним законодавчим актом - Законом РФ «Про селянське (фермерське) господарство» від 20 листопада 1990 р. (в ред. Від 1993 р.). В економічній структурі аграрного сектора селянські (фермерські) господарства займають скромне місце: на їхню частку припадає не більше 1% виробництва товарної
  4. 1.4. Державне управління: поняття, принципи, цілі
      Державне управління - в широкому розумінні - діяльність всіх органів держави з реалізації покладених повноважень, у вузькому розумінні - підзаконна, юридично владна діяльність органів виконавчої влади Російської Федерації і її суб'єктів щодо здійснення покладених повноважень. Ознаки державного управління: - це вид державної управлінської
  5. § 3. Нормативні укази глави держави і інші підзаконні акти
      (Укази Президента РФ; постанови Уряду РФ; відомчі акти; нормативні акти організацій) В умовах Росії основним джерелом екологічного права, як і інших галузей права, є підзаконні нормативні акти. У них входять укази Президента РФ, постанови Уряду РФ, відомчі акти, нормативні акти суб'єктів Російської Федерації, організацій та інші акти.
  6. § 5. Правотворчість суб'єктів Федерації в області охорони навколишнього середовища
      (Конституційні підстави правотворчості суб'єктів Федерації в області охорони навколишнього середовища; нормативні акти Тверській області) Федеративний устрій країни має першорядне значення для функціонування екологічного права зважаючи на різноманіття природних умов і історичних традицій, необхідності регіонального управління природними ресурсами та обліку сформованих відносин до видів
  7. § 1. Поняття та органи публічного управління земельними ресурсами
      Під публічним управлінням земельними ресурсами розуміється діяльність органів публічної влади, спрямована на забезпечення раціонального використання і охорони земельних ресурсів. Оскільки цим же цілям служить і правове регулювання земельних відносин, виникає питання про співвідношення цих понять. Безсумнівно, що вони тісно взаємопов'язані. І все ж ототожнювати їх, очевидно, не слід, якщо
  8. 22.3. Організаційно-структурне забезпечення державного контролю у сфері виконавчої влади
      Суб'єкти контролю у сфері державного управління відрізняються як за своїм правовим положенням, так і за структурою та формами діяльності. Контроль у сфері державного управління в тій чи іншою мірою здійснюють усі органи виконавчої влади. Але зміст контрольної діяльності, обсяг, форми та методи й власне призначення мають у різних суб'єктів значні відмінності.
  9. 25.1. Сутність державного управління економікою
      Кожна країна намагається визначити свій напрямок розвитку економіки, ефективне функціонування якої створює основу добробуту населення. Останні роки характеризуються для України тим, що певні зміни зазнає характер управлінського впливу на економічні відносини. Все більш цей вплив з боку держави на економіку і її галузі набуває характеру загального
  10. 29.1. Правові основи управління агропромисловим комплексом
      Агропромисловий комплекс (АПК) - це сукупність галузей економіки, пов'язаних з виробництвом продовольства і предметів широкого вжитку із сільськогосподарської сировини та постачанням їх населенню. Він умовно ділиться на три сфери: групу галузей, які здійснюють виробництво засобів виробництва для сільського господарства, його матеріально-технічне забезпечення та виробниче
© 2014-2022  yport.inf.ua