загрузка...

трусы женские х/б
« Попередня Наступна »

33.2. Система і повноваження центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у сфері освіти

Для управління освітою в Україні створена система державних органів управління та органів громадського самоврядування.
Згідно ст. 11 Закону України «Про освіту», до державних органів управління освітою в Україні належать:
- Міністерство освіти і науки України;
- міністерства та відомства України, яким підпорядковані навчальні заклади;
- Вища атестаційна комісія України;
- Міністерство освіти Автономної Республіки Крим;
- місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування і підпорядковані їм органи управління освітою.

Органи управління освітою та громадського самоврядування діють у межах повноважень, визначених законодавством.
Міністерство освіти і науки України (МОН України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. МОН України є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти, наукової, науково-технічної, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності.
МОН України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а також Положенням про Міністерство освіти і науки України.
У межах своїх повноважень МОН України організовує виконання актів законодавства і здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.
МОН України узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства і в установленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів України.
Основними завданнями МОН України є: участь у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сфері освіти, наукової, науково-технічної, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності; створення умов для здобуття громадянами повної загальної середньої освіти; забезпечення розвитку освітнього, наукового та науково-технічного потенціалу України; визначення перспектив та пріоритетних напрямів розвитку у сфері освіти, наукової, науково-технічної, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності; сприяння функціонуванню національної системи науково-технічної інформації; забезпечення інтеграції вітчизняної освіти і науки у світову систему із збереженням і захистом національних інтересів.
Ст. 12 Закону України «Про освіту» закріплює систему загальних повноважень Міністерства освіти і науки України, міністерств і відомств України, яким підпорядковані навчальні заклади. Так, зокрема, Міністерство освіти і науки України:
- бере участь у визначенні державної політики у сфері освіти, науки, професійної підготовки кадрів, розробляє програми розвитку освіти, державні стандарти освіти;
- встановлює державні стандарти знань з кожного предмета;

- визначає мінімальні нормативи матеріально-технічного, фінансового забезпечення навчальних закладів;
- здійснює навчально-методичне керівництво, контроль за дотриманням державних стандартів освіти, державне інспектування;
- забезпечує зв'язок з навчальними закладами, державними органами інших країн з питань, які входять до його компетенції;
- проводить акредитацію вищих та професійно-технічних навчальних закладів незалежно від форм власності та підпорядкування, видає їм ліцензії, сертифікати;
- формує і розміщує державне замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою;
- розробляє умови прийому до навчальних закладів;
- забезпечує випуск підручників, посібників, методичної літератури;
- розробляє проекти положень про навчальні заклади, що затверджуються Кабінетом Міністрів України;
- організовує атестацію педагогічних і науково-педагогічних працівників щодо присвоєння їм кваліфікаційних категорій, педагогічних та вчених звань;
- разом з іншими міністерствами і відомствами, яким підпорядковані навчальні заклади, Міністерство освіти Автономної Республіки Крим реалізує державну політику в галузі освіти, здійснює контроль за її практичним втіленням, дотриманням актів законодавства про освіту в усіх навчальних закладах незалежно від форм власності та підпорядкування;
- здійснює керівництво державними навчальними закладами.
Акти Міністерства освіти і науки України, прийняті в межах його повноважень, є обов'язковими для міністерств і відомств, яким підпорядковані навчальні заклади, Міністерства освіти Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підпорядкованих їм органів управління освітою, навчальних закладів незалежно від форм власності.
Міністерство освіти і науки України забезпечує організацію роботи з фізичного виховання, фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи в навчальних закладах усіх типів і рівнів акредитації, здійснює науково-методичне забезпечення цієї роботи в ході навчального процесу і в поза -навчальний час.
Міністерства та відомства, яким підпорядковані навчальні заклади, разом з МОН України беруть участь у здійсненні державної політики в галузі освіти, науки, про-

фессиональной підготовки кадрів, в проведенні державного інспектування та акредитації навчальних закладів, здійснюють контрольні функції по дотриманню вимог щодо якості освіти, забезпечують зв'язок із навчальними закладами та державними органами інших країн з питань, що належать до їх компетенції, організовують впровадження у практику досягнень науки і передового досвіду.
Акти міністерств і відомств, яким підпорядковані навчальні заклади, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підпорядкованих їм органів управління освітою, навчальних закладів відповідного профілю незалежно від форм власності.
Міністерство освіти Автономної Республіки Крим здійснює повноваження керівництва освітою, крім повноважень, віднесених до компетенції МОН України, міністерств і відомств, яким підпорядковані навчальні заклади.
Інші повноваження МОН України, міністерств і відомств України, яким підпорядковані навчальні заклади, визначаються положеннями про них.
Так, згідно зі ст. 4 Положення про Міністерство освіти і науки України, МОН України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, бере участь у розробленні проектів Державної програми економічного і соціального розвитку України, Державного бюджету України, Програми діяльності Кабінету Міністрів України; розробляє державні стандарти освіти, здійснює контроль за їх дотриманням; визначає мінімальні нормативи матеріально-технічного, фінансового забезпечення навчальних закладів; бере участь у розробці норм і нормативів утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; вносить до Кабінету Міністрів України пропозиції щодо впорядкування мережі державних вищих навчальних закладів, визначає мережу професійно-технічних навчальних закладів та бере участь у приведенні в порядок мережі навчальних закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, вносить відповідні пропозиції щодо вдосконалення мережі дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів; приймає рішення щодо впровадження експериментальних робочих навчальних планів, нових освітніх програм, педагогічних новацій і технологій.
МОН України має право представляти Кабінет Міністрів України за його дорученням у міжнародних організаціях та під час укладання міжнародних договорів України; одержувати в установленому законодавством порядку від центральних і

місцевих органів виконавчої влади, органів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, а також від підприємств, установ та організацій інформацію та матеріали, необхідні для виконання покладених на Міністерство завдань; залучати спеціалістів центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств (за погодженням з їх керівниками) до розгляду питань, що належать до його компетенції; проводити в установленому порядку з'їзди, конференції, семінари, наради тощо з питань, що належать до його компетенції; утворювати координаційні комісії, експертні та робочі групи для науково-організаційного супроводження виконання державних програм і проектів, залучати на основі контрактів (договорів) вітчизняних і зарубіжних вчених і фахівців до роботи в цих комісіях (групах), а також для надання консультацій, проведення аналізу стану та складання прогнозів розвитку освітнього і науково-технічного потенціалу.
МОН України у процесі виконання покладених на нього завдань взаємодіє з Радою з питань науки та науково-технічної політики при Президентові України, Міжгалузевої ради з професійно-технічної освіти, Комісією Кабінету Міністрів України з питань науково-технічного розвитку, Міжвідомчою комітетом з проблем захисту прав на об'єкти інтелектуальної власності, органами виконавчої влади, академіями наук, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування, а також з відповідними органами інших держав.
МОН України в межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства видає накази, організовує і контролює їх виконання. МОН України в разі потреби видає разом з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування спільні акти. Нормативно-правові акти МОН України підлягають реєстрації в установленому законодавством порядку. Рішення МОН України, прийняті в межах його повноважень, є обов'язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності та громадянами.
МОН України очолює Міністр, якого призначає на посаду та звільняє з посади Президент України в установленому законодавством порядку.
Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції МОН України, та обговорення найважливіших напрямів його діяльності у Міністерстві утворюється колегія у складі Міністра (голова колегії), його заступників за должнос-

ти, а також керівників структурних підрозділів МОН України.
До складу колегії можуть входити керівники інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління МОН України, а також вчені та висококваліфіковані фахівці. Члени колегії затверджуються та звільняються від обов'язків Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра. Рішення колегії проводяться в життя наказами МОН України.
У складі МОН України Кабінетом Міністрів України можуть бути утворені урядові органи державного управління (департаменти, служби, інспекції).
Для присвоєння вчених звань доцента і професора в МОН України створюється Атестаційна колегія, яку очолює Міністр. Положення про Атестаційної колегії та її персональний склад затверджується наказом МОН України.
Для розгляду наукових рекомендацій та пропозицій щодо визначення та головних напрямів розвитку у сфері освіти, наукової, науково-технічної, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності, а також з інших питань в МОН України можуть створюватися дорадчі та консультативні органи.
Склад цих органів і положення про них затверджує Міністр освіти і науки України.
Станом на 10.04.2002 р. структура Міністерства освіти і науки України виглядала таким чином:
Департамент адміністративної роботи та контролю:
- служба міністра; '
- відділ організаційної роботи;
- загальний відділ;
- відділ контролю;
- відділ оргтехніческіх та господарського забезпечення; Управління загального забезпечення роботи в сфері науки і технологій (відділи: технічний; діловодства);
Департамент розвитку загальної середньої дошкільної та позашкільної освіти:
- Головне управління нормативного забезпечення та взаємодії з регіонами (відділи: взаємодії з місцевими органами виконавчої влади та самоврядування; прогнозування та нормативного забезпечення; виховної роботи та захисту прав дитини);
- Головне управління змісту освіти (відділи: дошкільної, початкової та спеціальної освіти; суспільно-гуманітарної освіти; природничо-математичного та технологічного освіти; освіти національних меншин і діаспори);

  Департамент розвитку професійно-технічної освіти:
  - Управління змісту професійно-технічної освіти (відділи: змісту освіти галузей промисловості та будівництва; змісту освіти сфери послуг та сільського господарства);
  - Відділ організації методичної, соціальної та виховної роботи;
  Департамент вищої освіти:
  - Відділ інформаційно-аналітичної роботи та прогнозування;
  - Управління гуманітарного та педагогічної освіти (відділи: гуманітарного та економічної освіти; педагогічної та післядипломної освіти);
  - Управління природничої та технічної освіти (відділи: природного освіти; технічної освіти, військової освіти);
  Департамент кадрової роботи:
  - Управління керівних і атестації науково-педагогічних кадрів (відділи: керівних кадрів; атестації науково-педагогічних кадрів; сектор державної служби);
  - Відділ організації підготовки науково-педагогічних і наукових кадрів.
  Управління ліцензування та акредитації:
  - Нормативно-правовий відділ;
  - Експертний відділ;
  Департамент міжнародного співробітництва:
  - Відділ співробітництва з міжнародними організаціями та програмами;
  - Відділ з питань підготовки фахівців для зарубіжних країн;
  - Відділ міжнародних договорів та програм обміну;
  - Управління міжнародного науково-технічного співробітництва (відділи: міждержавного науково-технічного співробітництва; науково-технічного співробітництва з міжнародними організаціями);
  Спецвідділ:
  - Сектор режимно-секретної та мобілізаційної роботи у сфері науки;
  Юридичний відділ;
  Департамент економіки та соціального розвитку:
  - Управління економіки та фінансування (відділи: планування і фінансування заробітної плати та соціальних виплат; планування і фінансування комунальних послуг);

  - Управління прогнозування та нормативно-правового забезпечення (відділи: праці та заробітної плати; нормативно-правового забезпечення);
  - Відділ фінансування науково-технічних проектів та установ;
  - Відділ соціального розвитку;
  - Відділ безпеки життєдіяльності; Управління бухгалтерського обліку та звітності:
  - Відділ організації бухгалтерського обліку та звітності підвідомчих установ освіти та центрального апарату;
  - Відділ організації бухгалтерського обліку та звітності наукових установ;
  Відділ фінансового контролю; Департамент науки та технологій:
  - Управління прикладних досліджень і розробок (відділи: науково-технічних програм; міжвідомчої координації та держзамовлень);
  - Відділ фундаментальних досліджень і гуманітарної політики;
  - Секретаріат ради з науки та науково-технічної політики при Президентові України;
  Департамент інновацій та трансфертних технологій:
  - Управління перспективного розвитку науки і техніки (відділи: інформаційного та аналітично-прогнозного забезпечення; нормативно-правовий);
  - Управління інноваційного розвитку;
  - Відділ координації інноваційної діяльності;
  - Відділ спеціальних і критичних технологій; Департамент координації наукових досліджень вищих
  навчальних закладів та зведеного планування:
  - Відділ науки підвідомчих організацій;
  - Науково-організаційне управління (відділи: наукової та науково-технічної експертизи; зведеного планування та контролю виконання);
  - Відділ спецінформаціі;
  Державний департамент інтелектуальної власності;
  Українська державна інноваційна компанія;
  Центральна бухгалтерія;
  Державна інспекція навчальних закладів МОН України;
  Комітет з фізичного виховання та спорту.
  Також при Міністерстві освіти і науки України діють такі організації та установи:
  Науково-методичний центр середньої освіти;
  Науково-методичний центр професійно-технічної освіти;

  Науково-методичний центр вищої освіти;
  Український інститут науково-технічної та економічної інформації;
  Український інститут промислової власності;
  Українське агентство з авторських та суміжних прав;
  Методично-видавничий центр організації випуску та доставки освітньої літератури;
  Центр з усиновлення дітей;
  Видавництво «Педагогічна друк»;
  Редакція газети "Мир";
  Державне спеціалізоване підприємство «Освіта»;
  Науково-методичний центр організації розробки та виробництва засобів навчання;
  Національний еколого-натуралістичний центр;
  Національний центр естетичного виховання дітей, учнівської та студентської молоді;
  Український державний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді;
  Головний інформаційно-обчислювальний центр Міністерства освіти і науки України.
  Вища атестаційна комісія України організовує і проводить атестацію наукових і науково-педагогічних кадрів, керує роботою з присудження наукових ступенів, присвоєнню вченого звання старшого наукового співробітника.
  Повноваження місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в сфері освіти. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування здійснюють державну політику у сфері освіти і в межах їх компетенції:
  - Встановлюють, не нижче визначених МОН України мінімальних нормативів, обсяги бюджетного фінансування навчальних закладів, установ, організацій системи освіти, що є комунальною власністю, та забезпечують фінансування витрат на їх утримання;
  - Забезпечують розвиток мережі навчальних закладів та установ, організацій системи освіти, зміцнення їх матеріальної бази, господарське обслуговування;
  - Здійснюють соціальний захист працівників освіти, дітей, учнівської та студентської молоді, створюють умови для їх виховання, навчання і роботи відповідно до нормативів матеріально-технічного та фінансового забезпечення;
  - Організовують облік дітей дошкільного та шкільного віку, контролюють виконання вимог щодо навчання дітей у навчальних закладах;

  - Вирішують у встановленому порядку питання, пов'язані з опікою і піклуванням про неповнолітніх, які залишилися без піклування батьків, дітей-сиріт, захист їх прав, надання матеріальної та іншої допомоги;
  - Створюють належні умови за місцем проживання для виховання дітей, молоді, розвитку здібностей, задоволення їх інтересів;
  - Забезпечують у сільській місцевості регулярне безкоштовне підвезення до місця навчання і додому дітей дошкільного віку, учнів та педагогічних працівників;
  - Організовують професійне консультування молоді та продуктивну роботу учнів;
  - Визначають потреби, обсяги і розробляють пропозиції щодо державного замовлення на підготовку робітничих кадрів для регіону.
  Місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування створюються відповідні органи управління освітою, діяльність яких спрямовується на:
  - Управління навчальними закладами, що є комунальною власністю;
  - Організацію навчально-методичного забезпечення навчальних закладів, удосконалення професійної кваліфікації педагогічних працівників, їх перепідготовку та атестацію у порядку, встановленому Міністерством освіти і науки України;
  - Координацію дій педагогічних, виробничих колективів, сім'ї, громадськості з питань навчання і виховання дітей;
  - Визначення потреб, розроблення пропозицій щодо державного контракту і формування регіонального замовлення на педагогічні кадри, укладання договорів на їх підготовку;
  - Контроль за дотриманням вимог щодо змісту, рівня і обсягу освіти, атестацію навчальних закладів, що є комунальною власністю.
  Місцеві органи управління освітою у здійсненні своїх повноважень підпорядковані місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування та відповідним державним органам управління освітою у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
  Місцевими органами управління освітою є Головне управління освіти і науки Київської та Севастопольської міської державної адміністрації, відділи освіти районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій.
  Головне управління освіти і науки Київської міської державної адміністрації, управління освіти і

  науки обласної, Севастопольської міської державної адміністрації (далі - управління) є структурним підрозділом Київської міської, обласної та Севастопольської міської державної адміністрації, підзвітним і підконтрольним голові відповідної держадміністрації та МОН.
  Управління в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства освіти і науки України, розпорядженнями голови обласної, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації, а також Положенням, затвердженим Кабінетом Міністрів України1.
  У межах своїх повноважень управління організовує виконання актів законодавства у сфері освіти, наукової, науково-технічної, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності, а також з питань мовної політики та здійснює контроль за їх реалізацією.
  Відділ освіти районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації (далі - відділ освіти) є структурним підрозділом державної адміністрації, який створюється головою районної державної адміністрації і підпорядковується голові державної адміністрації та управлінню освіти відповідно обласної, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації.
  Відділ освіти у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами та іншими нормативно-правовими документами МОН України, розпорядженнями голови обласної, Київської та Севастопольської міської, районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, актами відповідних органів місцевого самоврядування, а також положенням про відділ.
  Органи громадського самоврядування в освіті. Органами громадського самоврядування в освіті є:
  - Загальні збори (конференція) колективу навчального закладу;
  - Районна, міська, обласна конференції педагогічних працівників, з'їзд працівників освіти Автономної Республіки Крим;
  - Всеукраїнський з'їзд працівників освіти.
  Органи громадського самоврядування в освіті можуть об'єднувати учасників навчально-виховного процесу, спеціалістів певного професійного спрямування.
  1 Офіційний вісник України. - 2000. - № 35. - Ст. 1489.

  Органи громадського самоврядування в освіті вносять пропозиції щодо формування державної політики в галузі освіти, вирішують у межах своїх повноважень питання навчально-виховної, науково-дослідної, методичної, економічної і фінансово-господарської діяльності навчальних закладів.
  Повноваження органів громадського самоврядування в освіті визначає в межах чинного законодавства МОН України за участю представників профспілок, всеукраїнських педагогічних (освітніх) об'єднань.
  Самоврядування навчальних закладів. Самоврядування навчальних закладів передбачає їх право на:
  - Самостійне планування роботи, вирішення питань навчально-виховної, науково-дослідної, методичної, економічної і фінансово-господарської діяльності;
  - Участь у формуванні планів прийому учнів, студентів, слухачів з урахуванням державного контракту (замовлення) та угод підприємств, установ, організацій, громадян;
  - Визначення вмісту компонента освіти, що надається навчальним закладом понад визначений державою обсягу;
  - Прийняття на роботу педагогічних, науково-педагогічних, інженерно-педагогічних та інших працівників, а також фахівців з інших держав, у тому числі за контрактами;
  - Самостійне використання усіх видів асигнувань, затвердження структури і штатного розпису в межах встановленого фонду заробітної плати;
  - Здійснення громадського контролю за організацією харчування, охорони здоров'я, охорони праці в навчальних закладах.
  У системі освіти діє державна психологічна служба. Психологічне забезпечення навчально-виховного процесу в навчальних закладах здійснюють практичні психологи. За своїм статусом практичні психологи належать до педагогічних працівників.
  Соціально-педагогічний патронаж у системі освіти сприяє взаємодії навчальних закладів, сім'ї і суспільства у вихованні дітей, їх адаптації до умов соціального середовища, забезпечує консультативну допомогу батькам, особам, які їх замінюють. Педагогічний патронаж здійснюється соціальними педагогами. За своїм статусом соціальні педагоги належать до педагогічних працівників.
  Діячі науки, культури та представники інших сфер діяльності за рішенням навчального закладу можуть брати учас-

  нення у навчально-виховній роботі, керівництві учнівськими, студентськими об'єднаннями за інтересами, сприяти інтелектуальному, культурному розвитку учнівської, студентської молоді, надавати консультаційну допомогу педагогам.
  Організація безкоштовного медичного обслуговування в системі освіти забезпечується місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, здійснюється закладами Міністерства охорони здоров'я України, відомчими закладами охорони здоров'я згідно з чинним законодавством. 
загрузка...
 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "33.2. Система і повноваження центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у сфері освіти"
  1.  § 3. Джерела муніципального права.
      систему органів державної влади (ст. 12). Правовому регулюванню місцевого самоврядування в Конституції Російської Федерації присвячена гл. 8 "Місцеве самоврядування" (ст. ст. 130 - 133). На основі конституційних норм можна визначити наступні параметри правового простору місцевого самоврядування: населення муніципального освіти самостійно вирішує питання місцевого значення;
  2.  § 3. Самоврядування в дореволюційної Росії.
      система виборів носила назву куріальних. По суті, в куріальних системі був закладений становий ценз. Відповідно до Положення про губернські і повітових земських установах від 1 січня 1864 до ведення земств відносилося: пристрій і утримання місцевих шляхів сполучення, земська пошта, земські школи, лікарні, притулки і богадільні; розвиток місцевої торгівлі і промисловості, народне
  3.  § 3. Окремі джерела муніципального права
      системи. Якщо міжнародним договором РФ встановлено інші правила, ніж передбачені законом, то застосовуються правила міжнародного договору. Для вітчизняного місцевого самоврядування основоположним міжнародним актом є Європейська хартія місцевого самоврядування. Існує точка зору, згідно з якою Хартія за юридичною силою вище Конституції РФ, однак із цим навряд чи можна
  4.  § 3. Політико-правові засади організації місцевої влади в УРСР
      системі місцевої влади. Більшовики після захоплення влади в жовтні 1917 р. зробили в організації місцевої влади ставку на Ради робітничих, селянських і солдатських депутатів. Ті спочатку виникли як організаційні осередки страйкового руху (революція 1905 р.), ставши в 1917 р. поряд з військово-революційними комітетами органами збройного повстання. У зверненні II Всеросійського з'їзду Рад
  5.  § 3. Децентралізація та місцеве самоврядування
      системи на її периферію і зміцнення політико-правової самостійності периферійних підсистем: суб'єктів федерації, муніципальних утворень і т.п. Іноді децентралізацію відрізняють від деконцентрації. Так, Г. Бребан вказує, що при деконцентрації владні повноваження делегуються державою своїм структурним ланкам, тобто центральний апарат управління наділяє владою свої периферійні
  6.  § 3. Освіта та організація діяльності виборчих комісій
      системою виборчих комісій, очолюваної Центральною виборчою комісією (ЦВК) РФ. У зазначену систему також входять виборчі комісії суб'єктів Федерації, муніципальних утворень, окружні, дільничні виборчі комісії. В організації муніципальних виборів можуть також брати участь територіальні (районні, міські та інші) комісії. Правова природа комісій.
  7.  § 2. Джерела комерційного права
      системою приватного права; в єдиному цивільному кодексі і ряді спеціальних нормативних актів, присвячених тим чи іншим інститутам комерційного права, що відповідає, на наш погляд, сучасної тенденції розвитку комерційного законодавства. Вибір того чи іншого варіанту систематизації комерційного законодавства залежить від волі та інтересів законодавця, що формує цю систему з урахуванням
  8.  § 2. Створення комерційних організацій
      систематичного отримання прибутку, - створення комерційних організацій переслідує ті ж цілі, що і створення інших юридичних осіб. Це відокремлення майна засновника, обмеження майнового ризику учасника відокремленим майном, організація управління відповідним майном, виступ комерційної організації в обороті від власного імені. По суті це ознаки юридичної
  9.  § 3. Розгляд економічних спорів арбітражними судами
      систему Російської Федерації входять згідно Закону «Про судову систему Російської Федерації» спеціалізовані судові установи - Федеральні арбітражні суди. [1] У п. 2 ст. 118 Конституції Російської Федерації не виділено як самостійного виду судового процесу арбітражне судочинство. Отже, з точки зору законодавця, розгляд спорів арбітражними судами
  10.  § 5. Захист прав та інтересів підприємця у відносинах у сфері управління; роль прокуратури і нотаріату в правовому забезпеченні підприємницької діяльності
      системи організацій, наприклад, Центральний банк Російської Федерації щодо комерційних банків, Міністерство фінансів Російської Федерації щодо страхових організацій; - права на застосування санкцій до підприємців. Маються на увазі не тільки фінансові чи штрафні санкції, а й санкції немайнові. Так, наприклад, згідно з п. 4 ст. 11 Закону «Про федеральних органах податкової
загрузка...

загрузка...
енциклопедія  бешбармак  яловичина  кабачки  начинка