Головна
ГоловнаАдміністративне, фінансове, інформаційне правоАдміністративне право → 
« Попередня Наступна »
С. В. Ківалов. АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО УКРАЇНИ, 2004 - перейти до змісту підручника

42.3. Система і структура органів внутрішніх справ

Відповідно з основними напрямками діяльності органів внутрішніх справ будується їх функціональна структура, до якої належать міліція, слідчий апарат органів внутрішніх справ, управління (відділ) боротьби з організованою злочинністю, внутрішні війська, міліція державної служби охорони, транспортна міліція, пожежна охорона, навчальні установи МВС, інші установи, організації та підприємства, підпорядковані МВС та їх особовий склад утворюють єдину систему органів внутрішніх справ України.
Система органів внутрішніх справ побудована з урахуванням адміністративно-територіального устрою України, а також з урахуванням особливостей і функцій, характеру та окремих елементів, що дає можливість ефективно діяти на основі єдиних правових норм.
Так, повноваження міліції визначаються Законом України «Про міліцію» 1, повноваження та організаційні основи діяльності Державної автомобільної інспекції - Положенням «Про ДАІ» 2, діяльність внутрішніх військ регламентується Законом України «Про внутрішні війська МВС України »3.
Управління системою органів внутрішніх справ охоплює виконання функцій удосконалення структури служб органів внутрішніх справ, їх апаратів, проведення кадрової роботи, фінансового та матеріально-технічного забезпечення, прийняття
1 Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 4. - Ст. 36.
2 Офіційний вісник України. - 1997. - № 16. - Ст. 52.
3 Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 29. - Ст. 396.

Управлінських рішень з питань діяльності органів внутрішніх справ та контролю за їх реалізацією.
Управління внутрішніми справами здійснює система спеціально призначених для цього органів внутрішніх справ. Це Міністерство внутрішніх справ України, його обласні управління, міські та районні управління та відділи, а також управління на об'єктах транспорту. Центральним органом управління в системі органів внутрішніх справ є Міністерство внутрішніх справ України, компетенція якого поширюється на всю територію держави.
Міністерство внутрішніх справ України здійснює керівництво в двох головних формах:
- центральне керівництво;
- безпосереднє оперативне управління.
Центральне керівництво полягає в керівній діяльності з найважливіших питань роботи органів внутрішніх справ, визначенні головних їхніх напрямків, удосконаленні системи управління та організації праці, видачі відомчих нормативних актів, ведення обліку й розподілу людських і матеріально-технічних ресурсів, здійсненні координуючих, контролюючих функцій, а також в інспектуванні, вивченні, узагальненні та розповсюдженні позитивного досвіду організації охорони громадського порядку і боротьби із злочинністю, встановленні на основі законодавства України порядку та методики оперативно-службової і організаційної діяльності органів внутрішніх справ.
Міністерство внутрішніх справ України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління МВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві та Київській області, управління МВС України в областях, місті Севастополі та на транспорті, районні, районні у містах, міські управління і відділи, а також підприємства, установи та організації, що належать до сфери його управління; забезпечує взаємодію з Генеральною прокуратурою, Міністерством юстиції, Верховним судом, Службою безпеки, Міністерством оборони. Під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, а також з відповідними органами іноземних держав.
Міністерство внутрішніх справ України здійснює безпосереднє оперативне управління у випадках його прямий управлінської зв'язку з підлеглими органами внутрішніх справ усіх рівнів. На території України Міністерство управляє органами, службами-організаціями, військами внутрішньої конвойної охорони, відомчими навчальними закладами, науково-дослідними установами та іншими установами, відно-

сящіміся до системи Міністерства внутрішніх справ України. Функції оперативного управління Міністерство реалізує, як правило, відносно безпосередньо підлеглих йому органів, служб, установ та організацій.
Міністерство внутрішніх справ України очолює міністр, якого призначає на посаду та звільняє з посади Президент України в установленому законодавством порядку.
Міністр несе персональну відповідальність перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України за виконання покладених на МВС України завдань і здійснення ним своїх функцій.
У межах своїх повноважень і компетенції Міністр видає накази, інструкції та вказівки, які обов'язкові для виконання всіма органами підпорядкованої йому системи і перевіряє їх виконання. Наказами Міністра затверджуються і вводяться в дію статути, постанови, положення, правила, інші нормативні акти, які визначають завдання, обов'язки, права, форми, методи роботи окремих служб органів внутрішніх справ.
У випадках, передбачених законодавством, рішення МВС України є обов'язковим для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями та громадянами (з питань безпеки дорожнього руху, з питань діяльності дозвільної системи та ін.)
Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції МВС України, обговорення найважливіших напрямів його діяльності у Міністерстві утворюється колегія у складі міністра (голова колегії), заступників Міністра за посадою, інших керівних працівників Міністерства, а також підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління МВС України.
Рішення колегії наводиться в життя наказами Міністра.
З метою забезпечення належного рівня управління галузевими службами органів внутрішніх справ у Міністерстві внутрішніх справ України створені головні управління, управління та служби:
- Штаб (на правах головного управління) ;
- Кримінальна міліція, до якої входить: головне управління карного розшуку;
головне управління державної служби по боротьбі з економічною злочинністю;
управління по боротьбі з незаконним обігом наркотиків; експертно-криміналістичне управління; управління карного розшуку (діюча при МВС).
- Міліція громадської безпеки, до якої входять:

Головне управління адміністративної служби; Головне управління Державної інспекції; Головне управління державної служби охорони (діюча при МВС).
- Міліція по боротьбі з організованою злочинністю, для ефективної роботи якої було створено:
Головне управління по боротьбі з організованою злочинністю;
Відділ з організації роботи органів внутрішніх справ на закритих об'єктах.
Як самостійні служби в Міністерстві внутрішніх справ створені:
- управлінське національне бюро «Інтерпол» (на правах головного управління);
- головне слідче управління;
- відділ організації роботи дізнання в органах внутрішніх справ;
- головне управління кадрів;
- відділ міжнародних зв'язків;
- головне управління військ внутрішньої та конвойної охорони;
- відділ військово-мобілізаційної роботи та цивільної оборони;
- фінансово -економічне управління;
- головне управління військового та матеріально-технічного забезпечення;
- господарське управління;
- управління капітального будівництва;
- управління справами і ряд інших управлінь з допоміжними і обслуговуючими функціями.
У структуру апарату Міністерства внутрішніх справ не входять, але діють при ньому і йому безпосередньо підпорядковані:
- головне інформаційне бюро;
- оперативно-технічне управління;
- редакційно-видавничий відділ;
- центральний відділ оперативного зв'язку;
- центр технічного захисту інформації і ряд інших служб, що займаються інформаційно-побутовим і технічним забезпеченням центрального апарату.
Міністерство внутрішніх справ України, як центральний орган виконавчої влади, здійснює керівництво головним управлінням внутрішніх справ в Автономній Республіці Крим, та місцевими органами внутрішніх справ у справі забезпечення громадського порядку і боротьби із злочинністю.
Система органів внутрішніх справ на місцях включає в себе такі структурні підрозділи: управління (головні управ-

лення) внутрішніх справ МВС в Автономній Республіці Крим, в областях, містах , районах і лінійні відділи (управління) внутрішніх справ.
Управління внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України створюються відповідно до законодавства України відповідно до адміністративно-територіальним поділом України. Вони на місцях здійснюють функції виконавчої влади у сфері внутрішніх справ і виконують свої завдання через відповідні галузеві служби, а також через міські та районні відділи (управління) внутрішніх справ та інші низові апарати. Структура управлінь Міністерства внутрішніх справ України в областях, містах і районах створюється згідно лінійно-галузевим і функціональним принципам і в основному відповідають структурі Міністерства внутрішніх справ України.
Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в областях керують начальники, які призначаються Президентом за поданням Міністра внутрішніх справ України. Для колегіального обговорення найбільш важливих питань і прийняття по них управлінських рішень, зокрема з питань діяльності органів внутрішніх справ в областях, у містах Києві та Севастополі, Автономній Республіки Крим, створюються колегії.
Свою діяльність управління Міністерства внутрішніх справ України в областях і містах з районним поділом здійснюють у двох основних напрямках:
- керують міськими, районними органами внутрішніх справ та відділами, відділеннями міліції, підрозділами пожежної охорони, державною службою охорони, транспортними органами внутрішніх справ та ін підрозділами свого підпорядкування на території області;
- своїми силами і засобами безпосередньо беруть участь в охороні громадського порядку, боротьбі зі злочинністю, локалізації та ліквідації стихійних лих, а також інших надзвичайних обставин. Для надання практичної допомоги управлінню, відділам, відділенням у містах Міністерство внутрішніх справ України направляє співробітників свого апарату.
Основними формами керівництва управління Міністерства внутрішніх справ в областях є: видання наказів, інструкцій, вказівок, затвердження планів заходів, узагальнення та поширення позитивних форм роботи, проведення семінарів-нарад, зборів, інспектування, заслуховування звітів, напрямок бригад в низові органи внутрішніх справ.
Міські (районні) відділи внутрішніх справ практично реалізують загальні для всіх ланок завдання, які визначаються законами України, указами Президента, постановами Уряду, а також місцевих державних адміністрацій та ор-

ганов місцевого самоврядування. На основі законів і підзаконних актів Міністерства внутрішніх справ України шляхом видання наказів (інструкцій) визначаються форми і методи діяльності служб та підрозділів внутрішніх справ на місцях. У системі органів внутрішніх справ вони є основною ланкою в охороні громадського порядку і боротьби із злочинністю. Саме міські та районні відділи внутрішніх справ своїми силами і засобами забезпечують порядок у громадських місцях, попереджають і припиняють правопорушення та злочини. Вони здійснюють профілактичну роботу, застосовують оперативно-розшукові засоби, згідно з кримінально-процесуальним кодексом України ведуть дізнання і слідство, організують діяльність з виконання вироків судів, керують паспортною і дозвільною системою, здійснюють заходи щодо безпеки руху транспорту та пішоходів, нагляду за технічним станом авто -, мототранспорту, протипожежної охорони.
Структура міських і районних відділів (управлінь) внутрішніх справ відповідає їх основним завданням і функціям. Безпосередньо керують міськими та районними відділами внутрішніх справ начальники, які призначаються на посаду начальником управління внутрішніх справ України за погодженням з Міністром внутрішніх справ України. До складу відділів (управлінь) входять штаби, відділи карного розшуку, громадської безпеки, Державної автомобільної інспекції, паспортної служби, слідчі служби, служба дільничних інспекторів міліції, відділи кадрів і пр. При відділах (управліннях) внутрішніх справ створюються відділи (управління) Державної Служби охорони .
Структура міських відділень міліції, які підпорядковані міським та районним відділам (управлінням) внутрішніх справ, побудована за галузевим принципом і має відділення, групи, одного - двох співробітників за напрямками роботи.
Система органів внутрішніх справ на транспорті побудована з урахуванням специфіки забезпечення охорони громадського порядку та боротьби зі злочинністю на залізничному, повітряному, морському та річковому транспорті. З урахуванням території обслуговування територіальні управління залізниць Міністерства транспорту України створюються на основі суворої централізації управління Міністерства внутрішніх справ на транспорті та підпорядковуються Головному управлінню внутрішніх справ на транспорті Міністерства внутрішніх справ України. На великих залізничних станціях - лінійні відділи управління Міністерства внутрішніх справ, на інших - відділення і пункти міліції.
  У великих аеропортах, крупних морських і річкових портах функціонують відділи внутрішніх справ, які підпорядковані територіальним управлінням Міністерства внутрішніх справ областей, міст.

  У транспортні органи внутрішніх справ входять всі основні служби, за винятком Державтоінспекції, паспортної, пожежної служби.
  На окремих промислових підприємствах, в установах, організаціях, діяльність яких пов'язана з особливим режимом роботи (підприємства з особливо високою технічною небезпекою виробництва, підприємства оборонного характеру) створюються відділи внутрішніх справ для роботи на закритих об'єктах.
  На об'єктах і територіях, що мають особливе народногосподарське значення, або постраждали внаслідок стихійного лиха, екологічного забруднення, катастрофи, з дозволу Кабінету Міністрів України можуть створюватися спеціальні підрозділи міліції. 
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "42.3. Система і структура органів внутрішніх справ"
  1. 42.1. Поняття управління в галузі внутрішніми справами
      системи Міністерства внутрішніх справ. Функції управління внутрішніми справами є досить складними. Вони охоплюють великі за обсягами, різноманітні за характером і правовою природою завдання організації охорони правопорядку та боротьби із злочинністю. Різноплановий характер управлінської діяльності органів внутрішніх справ проявляється у двох напрямках: по-перше, в організаційній діяльності,
  2. § 3. Джерела муніципального права.
      систему органів державної влади (ст. 12). Правовому регулюванню місцевого самоврядування в Конституції Російської Федерації присвячена гл. 8 "Місцеве самоврядування" (ст. ст. 130 - 133). На основі конституційних норм можна визначити наступні параметри правового простору місцевого самоврядування: населення муніципального освіти самостійно вирішує питання місцевого значення;
  3. § 5. Організація діяльності представницького органу
      системи комісій та (або) комітетів є однією з особливостей внутрішньої організації представницького органу муніципального утворення. У багатьох муніципальних утвореннях представницькі органи утворюють постійні комітети (комісії) з числа своїх депутатів. Такі комітети і комісії утворюються з метою розробки базових, концептуальних пропозицій щодо реалізації повноважень
  4. § 2. Законодавство про місцеве самоврядування: поняття і структура
      системі законів, звертаючи увагу на їх особливий статус в середовищі інших правових актів. Див: Поленіна С.В. Теоретичні проблеми системи радянського законодавства. М., 1979; вона ж. Нове в системі законодавства Російської Федерації / / Держава і право. 1994. N 12. С. 27; Теорія держави і права. Підручник / За ред. В.М. Корельського і В.Д. Перевалова. М., 2000. С. 328. Ієрархічна
  5. § 3. Окремі джерела муніципального права
      системи. Якщо міжнародним договором РФ встановлено інші правила, ніж передбачені законом, то застосовуються правила міжнародного договору. Для вітчизняного місцевого самоврядування основоположним міжнародним актом є Європейська хартія місцевого самоврядування. Існує точка зору, згідно з якою Хартія за юридичною силою вище Конституції РФ, однак із цим навряд чи можна
  6. § 4. Систематизація законодавства про місцеве самоврядування
      систему. В Основних положеннях державної політики в галузі розвитку місцевого самоврядування в Російській Федерації, затверджених Указом Президента РФ від 15 жовтня 1999 р., зазначається, що має місце неузгодженість і несістематізірованность законодавства про місцеве самоврядування. Норми, що регулюють окремі питання здійснення місцевого самоврядування, містяться в значній
  7. § 2. Реформи самоврядування земств (1864, 1890 рр..) Та міст (1870, 1892 рр..)
      системи 1864 і її подальші зміни / / http:/www.ifes.ru/library/pablications/vote/special/page18.html" Відповідно до Міське положення міські обивателі ділилися на три розряди або зборів, кожне з яких обирало одну третину від загального числа гласних міської думи. Всі три групи виборців сплачували по одній третині загальної суми податків. У виборчих зборах вправі були
  8. § 3. Політико-правові засади організації місцевої влади в УРСР
      системі місцевої влади. Більшовики після захоплення влади в жовтні 1917 р. зробили в організації місцевої влади ставку на Ради робітничих, селянських і солдатських депутатів. Ті спочатку виникли як організаційні осередки страйкового руху (революція 1905 р.), ставши в 1917 р. поряд з військово-революційними комітетами органами збройного повстання. У зверненні II Всеросійського з'їзду Рад
  9. § 4. Реформи місцевої влади кінця ХХ - початку XXI ст.
      систему місцевої влади, усунувши радянську організацію низових територіальних колективів. У новітніх реформах можливе виділення п'яти етапів, останній з яких триває в даний час. Перший етап. Він пов'язаний з реформами 1988 - 1990 рр.. Істотним поштовхом до їх початку послужило усвідомлення суспільством ряду недоліків готівкової представницькому-управлінської системи, серед яких
  10. § 4. Система місцевого самоврядування
      структури управління) діяльність індивідів, груп, колективів, підприємств, установ, організацій, соціально-економічну інфраструктуру. Зовні формальним виразом територіальних співтовариств жителів виступають муніципальні освіти як політико-територіальні одиниці. Виходить, що муніципальне утворення - одна з "тілесних" оболонок територіального співтовариства жителів.
© 2014-2022  yport.inf.ua