Головна
ГоловнаАдміністративне, фінансове , інформаційне правоАдміністративне право → 
« Попередня Наступна »
С. В. Ківалов . АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО УКРАЇНИ, 2004 - перейти до змісту підручника

5.1. Адміністративно-правовий статус Кабінету Міністрів України як вищого органу в системі органів виконавчої влади

Органи виконавчої влади являють собою певну систему, в якій прийнято виділяти структурні ланки трьох організаційно-правових уровней1:
1 Державне управління в Україні: Навчальний посібник. - К., 1999. - С.
- вищий рівень - Кабінет Міністрів України (у функціональній взаємодії з Президентом України);
- центральний рівень - міністерства, державні комітети, інші центральні органи зі спеціальним статусом;
- місцевий або територіальний рівень - Рада міністрів АРК, обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації;
- органи спеціальної галузевої та функціональної компетенції: безпосередньо підпорядковані центральним органам виконавчої влади, а також перебувають у так званому подвійному підпорядкуванні, оскільки одночасно підпорядковуються центральному та місцевому органам виконавчої влади.
Органи виконавчої влади можна класифікувати на різні види, залежно від критерію класифікації, а саме:
а) від обсягу та характеру компетенції: загальної компетенції (КМУ, РМ АРК, місцеві державні адміністрації), галузевої компетенції (Міністерство оборони, Міністерство освіти і науки та ін.)> спеціальної компетенції (Міністерство економіки, Міністерство фінансів та ін.);
б) від порядку вирішення питань : єдиноначальні (міністерство, комітет тощо) і колегіальні (КМУ, РМ АРК та ін.);
в) від предмета спрямованості компетенції: органи управління економічною сферою, органи управління соціально-культурною сферою, органи управління адміністративно-політичною сферою;
г) від обсягу повноважень по території: центральні (КМУ, міністерства, комітети) та місцеві (державні адміністрації);
д) від характеру повноважень: міністерства; державні комітети (державні служби), центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом.
За своїм статусом Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади і, як Уряд, очолює цю систему. Він здійснює виконавчу владу як безпосередньо, так і через центральні та місцеві органи виконавчої влади, спрямовуючи, координуючи і контролюючи діяльність цих органів.
До складу Кабінету Міністрів України входять: Прем'єр-міністр, перший віце-прем'єр-міністр, три віце-прем'єр-міністри і міністри.
Прем'єр-міністр є главою Кабінету Міністрів України, який керує роботою Кабінету Міністрів та націлює її на виконання програми діяльності Кабінету Міністрів,

затвердженої Верховною Радою України. Він призначається Президентом України за погодженням з Верховною Радою України.
Склад Кабінету Міністрів формується Президентом України при певній участі Верховної Ради України у строк, що не перевищує 60 днів, після припинення повноважень попереднього уряду.
Новостворений Кабінет Міністрів не пізніше ніж за 30 днів подає Верховній Раді України для затвердження програму діяльності на весь термін своїх повноважень. До програми додається схема структури Кабінету Міністрів України з інформацією про його персональний склад. Програма вважається затвердженою, якщо за неї проголосувала більшість від конституційного складу Верховної Ради України.
Кабінет Міністрів створюється на термін повноважень Президента України, тобто на 5 років. Однак будь-який член Кабінету Міністрів може бути звільнений Президентом з посади в будь-який момент. Разом з тим, кожен член Кабінету Міністрів має право з політичних чи особистих мотивів заявити Президентові України про свою відставку.
Головним завданням Кабінету Міністрів України є: забезпечення державного суверенітету та економічної самостійності України, реалізація прав і свобод людини і громадянина, створення сприятливих умов для вільного і гармонійного розвитку особистості; виконання Конституції і законів України, актів Президента Україна про формуванні та здійсненні внутрішньої і зовнішньої політики; турбота про безпечну для життя і здоров'я людей довкілля, екологічної безпеки та раціональне використання природних ресурсів; застосування заходів щодо забезпечення національної безпеки та обороноздатності України, громадського порядку, боротьбі зі злочинністю.
Діяльність Уряду грунтується на принципах:
а) поділу державної влади, яке означає, що Кабінет Міністрів здійснює виконавчу владу у визначених Конституцією України межах незалежно від органів законодавчої та судової влади, крім випадків, передбачених Конституцією України;
б) верховенства права, тобто Кабінет Міністрів у своїй діяль-
ності дотримується вимог утвердження та гарантування прав і свобод людини , відповідальності держави перед громадянами за забезпечення їм гідних умов життя;
в) законності, який полягає в тому, що Кабінет Міністрів здійснює повноваження на основі та на виконання Конституції України, законів України, указів і розпоряджень Президента України ;

г) колегіальності, оскільки Кабінет Міністрів є колегіальним органом, який приймає рішення після вільного демократичного обговорення питань на своїх засіданнях;
д) науковості, тобто Кабінет Міністрів у своїй діяльності спирається на наукове і соціологічне обгрунтування здійснюваної ним політики, активно використовує нові досягнення наукових досліджень;
е) гласності, тобто уряд інформує громадськість про свою діяльність.
Кабінет Міністрів України має дуже широкий обсяг функцій і повноважень щодо здійснення виконавчої влади. Беручи за основу найбільш типовий перелік сфер і галузей суспільного життя, можна виділити такі основні їх види.
1. У сфері економіки, фінансів, науки і технологій:
- здійснення прогнозування та антимонопольного регулювання економіки України, сприяння розвитку підприємництва на засадах рівності перед законом усіх форм власності;
- організація заходів з проведення земельної реформи, залучення інвестицій в економіку України, створення і використання державних резервних фондів, визначення порядку формування та розміщення замовлень на виробництво продукції для державних потреб;
- організація розробки та виконання Державного бюджету України , контроль обслуговування державного боргу України, дотримання порядку державного ціноутворення, а також організація державного страхування та ін
2. У сфері соціального розвитку, освіти і культури:
- прийняття заходів з підвищення реального рівня життя населення, забезпечення його зайнятості, пріоритетності соціального розвитку села, охорони сім'ї, материнства і дитинства, регулювання міграційних процесів;
- створення матеріально-технічної бази та інших умов, необхідних для розвитку галузей охорони здоров'я, освіти, культури, спорту, туризму;
- забезпечення духовно-культурного розвитку української нації, всього українського народу, збереження та охорона історико-культурних пам'яток та ін
3. У сферах гарантування прав і свобод людини, законності та громадського порядку, національної безпеки та обороноздатності:
- організація та контроль дотримання органами виконавчої влади законодавства, що визначає права

та обов'язки людини і громадянина, гарантії реалізації їх захисту;
- забезпечення охорони приватної та інших форм власності, зміцнення громадського порядку, активна боротьба із злочинністю, виконання судових рішень;
- забезпечення дотримання вимог законності у діяльності органів виконавчої влади та їх апарату, посадових осіб, застосування заходів з подолання бюрократичних та інших зловживань при здійсненні їх повноважень та ін
4. У сферах охорони природи, екологічної безпеки і природокористування:
- організація управління охороною і раціональним використанням природних ресурсів, розробка і забезпечення виконання державних і міжурядових екологічних програм;
- забезпечення виконання програм ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС тощо
5. У сферах зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної де-
ятельности:
- участь у забезпеченні виконання міжнародних договорів України, затвердження рішень, проведення переговорів і підписання міжнародних договорів України, які укладаються від імені Кабінету Міністрів України;
- організація управління зовнішньоекономічною діяльністю держави, митною справою, складання платіжного балансу України, забезпечення раціонального використання державних валютних коштів та ін
На відміну від Президента України, якому Конституція України забороняє передавати свої повноваження для їх здійснення іншими особами чи органами, Кабінет Міністрів у разі потреби може делегувати (тобто передавати для тимчасового чи безстрокового виконання) окремі повноваження іншим органам виконавчої влади, а також органами місцевого самоврядування - за їх згодою, якщо це прямо не заборонено законом або актом Президента України.
Повноваження Уряду припиняються у разі:
- обрання нового Президента України;
- прийняття Президентом України рішення про припинення повноважень Прем'єр-міністра Україна;
- затвердження Верховною Радою України резолюції про недовіру Кабінету Міністрів;
- відставки або смерті Прем'єр-міністра України. Основною формою реалізації компетенції Кабінету Міністрів є його правові акти - постанови і розпоря-

жения, обов'язкові для виконання на території України. Постановами Уряду оформляються найбільш важливі рішення, які мають нормативний характер. Рішення з оперативних та інших поточних питань видаються у формі розпоряджень.
Акти Кабінету Міністрів України підписує Прем'єр-міністр і вони набирають законної сили з дня їх підписання, якщо інше не передбачено в цих актах.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 5.1. Адміністративно-правовий статус Кабінету Міністрів України як вищого органу в системі органів виконавчої влади "
  1. 9.2. Управління державною службою
    адміністративної культури, підвищення відповідальності та попередження проявів корупції серед державних службовців, посилення суспільної довіри до державної служби; - аналіз стану та розгляд заходів з удосконалення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців та керівників державних підприємств, установ і організацій, а
  2. 9.3. Поняття і види державних службовців
    адміністративній науці посадовою особою в системі державної служби вважається службовець, який наділений державно-владними повноваженнями, має у підпорядкуванні інших державних службовців або розпоряджається в адміністративному порядку матеріальними та грошовими ресурсами. Визначальними критеріями сутності посадової особи є організаційно-розпорядчі та
  3. 22.3. Організаційно-структурне забезпечення державного контролю у сфері виконавчої влади
    адміністративному порядку державних органів і організацій. Вони мають право приймати у межах своєї компетенції, обов'язкові для міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, підприємств і організацій акти, давати обов'язкові для виконання вказівки. У цій групі суб'єктів контролю слід виділити Антимонопольний комітет України. Це - центральний орган виконавець
  4. 32.2. Правове забезпечення управління в соціально-культурній сфері
    адміністративної ради; джерела фінансування; порядок ліцензування. 13 січня 1998 Верховна Рада України прийняла Закон України «Про кінематографію» 2. Цей Закон визначає правові основи діяльності в галузі кінематографії та регулює суспільні відносини, пов'язані з виробництвом, розповсюдженням, збереженням і демонструванням фільмів. Закон України «Про кінематографію»
  5. 33.1. Зміст і основні напрями державної політики у сфері освіти
    адміністративних даних. Нова модель системи управління сферою освіти може бути відкритою і демократичною. У ній передбачається забезпечення державного управління з урахуванням громадської думки, внаслідок чого змінюються навантаження, функції, структура і стиль центрального та регіонального управління освітою. Модернізація управління освітою передбачає: - оптимізацію
  6. 33.4. Управління вищим, післядипломною освітою, перепідготовкою та підвищенням кваліфікації
    адміністративна рада; - приймальна комісія. Дорадчим органом вищого навчального закладу першого або другого рівня акредитації є Педагогічна рада. Педагогічний раду очолює керівник вищого навчального закладу. До складу Педагогічної ради входять заступники директора, завідуючі відділеннями, завідуючий бібліотекою, голови предметних (циклових) комісій,
  7. 35.2. Система і повноваження центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у сфері охорони здоров'я
      адміністративно-територіальних одиницях України покладаються на відділ охорони здоров'я Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевої адміністрації. Управління охорони здоров'я обласної, Севастопольської міської держадміністрації та Головне управління охорони здоров'я Київської міської держадміністрації (далі - управління) є структурним підрозділом обласної, Київської та
  8. § 1. Тема адміністративно-владного примусу у творчості російських юристів
      адміністративного права передував тривалий період генезису, початковим етапом якого була рецепція в наукової та викладацької діяльності Росії німецької концепції «поліцейського права». Під предметом науки поліцейського права розумілося вивчення суспільних відносин у сфері державного управління. Термін «поліція» (від грец. Politeia - держава) стосовно даної
  9. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
      адміністративному порядку органами опіки та піклування (ч. 3 ст. 13 ЦК 1964 р.). Сучасний судовий порядок вирішення даного питання і явне обмеження кола заявників свідчать про посилення охорони прав та інтересів неповнолітніх. * (172) Оскільки згідно з п. 4 ст. 26 ГК дієздатність громадян віком від 14 до 18 років може бути обмежена за наявності будь-яких достатніх
  10. § 1. Соціологічні дослідження окремих проявів девіантної поведінки
      адміністративних центрах. Матеріали звернень в ці амбулаторії (понад 12 тис. осіб) статистично оброблялися. Були встановлені зв'язок алкогольної хвороби з родом занять, більш висока ступінь алкоголізації чоловіків, вікової «пік» захворюваності в 35-40 років, а також роль найближчого оточення - концентрація хворих на алкоголізм в одній сім'ї. Широко використовувалися статистичні дані
© 2014-2022  yport.inf.ua