| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
8.2. Адміністративно-правовий статус об'єднань громадян |
||
|
Держава забезпечує додержання прав і законних інтересів легалізованих в установленому законодавством порядку об'єднань громадян. Відносно окремих їх видів Верховною Радою України встановлюються пільги з оподаткування доходів, надається матеріальна допомога. Так, державна підтримка молодіжних і дитячих громадських організацій здійснюється в таких формах: - надання молодіжним та дитячим організаціям інформації про державну політику щодо дітей та молоді; - надання методичної та організаційної допомоги з питань соціального становлення та розвитку молоді і дітей; - сприяння створенню підприємств, установ і організацій, які надають послуги молоді та дітям або сприяють зайнятості молоді; - молодіжні та громадські організації звільняються від сплати за державну реєстрацію та збору за реєстрацію їх символіки. Крім цього, здійснюється і фінансова підтримка діяльності зазначених організацій, для чого при затвердженні Державного бюджету в ньому окремо передбачаються видатки для такої підтримки. Згідно ст. 20 Закону України «Про благодійництво та благодійні організації», ті з них, які існують лише на членські внески і благодійні пожертви, звільняються від сплати податків та інших платежів до бюджету і спеціальних фондів. Адміністративно-правові відносини в діяльності об'єднання громадян відрізняються в залежності від виду та статусу об'єднання. Відповідно до ст. 9 Закону «Про об'єднання громадян», вони створюються і діють з всеукраїнським, місцевим та міжнародним статусом. До всеукраїнських об'єднань громадян належать такі об'єднання, діяльність яких поширюється на територію всієї України, у яких є місцеві осередки у більшості її областей. До місцевих об'єднань належать об'єднання, діяльність яких поширюється на територію відповідної адміністративно-територіальної одиниці або регіону. Територія діяльності самостійно визначається об'єднанням громадян. Громадська організація є міжнародною, якщо її діяльність поширюється на територію України і хоча б однієї іноземної держави. Таким чином, правова передумова для надання статусу міжнародного громадського об'єднання полягає у наявності на території одного або більше іноземних держав структурних підрозділів об'єднання. Законом не визначена територіальна сфера діяльності об'єднання. Наприклад, воно може діяти на території адміністративно-територіальної одиниці, але за наявності іноземних організацій, відділень, філій або представництв, засновники повинні зареєструвати об'єднання зі статусом міжнародного. Політичні партії в Україні створюються і діють лише з всеукраїнським статусом. Забороняється створення і діяльність політичних партій, керівні органи або структурні підрозділи яких знаходяться за межами України. Спеціальними законами встановлено особливості статусу окремих видів громадських організацій. Так, Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» встановлено, що професійні спілки можуть мати статус місцевих, обласних, регіональних, республіканських, всеукраїнських. Статус місцевих мають професійні спілки, до складу яких входить не менше трьох первинних організацій, які діють на підприємствах, в установах, організаціях однієї адміністративно-територіальної одиниці, що об'єднують не менше 9 членів профспілки, які працюють на різних підприємствах, в установах чи організаціях. Статус обласних мають профспілки, організаційні ланки яких є в більшості адміністративно-територіальних одиниць однієї області, міст Києва та Севастополя, де розташовані підприємства, установи або організації певної галузі; об'єднують у профспілці більшість членів профспілки, які працюють з даної професії або спеціальності в області, містах Києві та Севастополі. Статус регіональних мають профспілки, організаційні ланки яких є в більшості адміністративно-територіальних одиниць двох або більше областей. Статус всеукраїнських профспілок визначається за одним із таких ознак: 1. Наявність організаційних ланок профспілки в більшості адміністративно-територіальних одиниць України. 2. Наявність організаційних ланок профспілки в більшості тих адміністративно-територіальних одиниць України, де розташовані підприємства, установи або організації певної сфери, і які об'єднують не менше третини членів профспілок цієї галузі або членів профспілки певної спеціальності, професії. 3. Об'єднання в профспілці більшості членів профспілки, які працюють за даною професією чи спеціальністю в Україні. Згідно ст. 7 Закону «Про благодійництво та благодійні організації» благодійні організації можуть мати статус всеукраїнських, місцевих та міжнародних, який визначається за тими ж принципами, що і в Законі «Про об'єднання громадян». Статус молодіжних та дитячих організацій визначається відповідно до Закону України «Про об'єднання громадян» за одним винятком. Молодіжний рух в Україні координується Українським національним комітетом молодіжних організацій, який є незалежною неурядовою організацією і має статус всеукраїнської спілки молодіжних та дитячих громадських організацій. Цей статус не змінюється від вступу зазначеної організації в міжнародні молодіжні організації. У процесі створення та діяльності між об'єднаннями громадян та органами державної влади виникають різноманітні правовідносини. Умовою виникнення адміністративно-правового статусу є його відповідна легалізація. Зміст реєстраційних відносин об'єднань громадян Реєстраційні відносини виникають у процесі організаційного оформлення статусу об'єднання і наділення його правами та обов'язками юридичної особи. Суб'єктами адміністративно-правових відносин у цьому випадку, з одного боку, виступає Міністерство юстиції або його територіальні органи, місцеві органи виконавчої влади, виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад народних депутатів, а з іншого - засновники громадського об'єднання: фізичні особи (юридичні особи - у разі, якщо створюється об'єднання (союз, асоціація і т. п.) об'єднань громадян), які клопочуть про надання об'єднанню статусу юридичної особи. Легалізація входить у функції органів виконавчої влади і здійснюється органами, чітко визначеними в чинному законодавстві. До таких органів належать: - Міністерство юстиції України; - місцеві органи виконавчої влади; - виконавчі комітети сільських, селищних і міських рад. Діяльність об'єднання відповідно до ст. 14 Закону «Про об'єднання громадян» може бути легалізована шляхом реєстрації або повідомлення. Реєстраційні відносини носять обов'язковий характер для політичних партій і міжнародних громадських організацій. Така реєстрація відбувається в Міністерстві юстиції України. Крім цього, обов'язковій реєстрації підлягають місцеві осередки зареєстрованих всеукраїнських та між- них об'єднань громадян, якщо така реєстрація передбачена їх установчими документами, а також благодійні організації (ст. 8 Закону «Про благодійництво та благодійні організації») і професійні спілки (ст. 16 Закону «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»). Слід зазначити, що об'єднання громадян відповідають за протиправні дії незалежно від того, зареєстровані вони чи ні (ст. 27 ч. 3 Закону «Про об'єднання громадян»). Громадські організації та їх спілки мають право легалізувати своє створення шляхом письмового повідомлення відповідних органів влади. Основне значення в статусі об'єднань громадян як суб'єктів адміністративно-правових відносин мають їх взаємини з державою, її органами і посадовими особами. Закон про об'єднання громадян вносить свої особливості у вирішення цієї проблеми. Конституційне бачення взаємин об'єднань і держави зводиться до свободи діяльності об'єднань і добровільності членства в них. Реєстраційні відносини виникають також і у випадку, якщо легалізована громадська організація виступає засновником або є постійним членом міжнародної організації, або іншим шляхом поширила свою діяльність на територію іноземної держави. У такому випадку вона повинна в місячний термін подати необхідні документи для перереєстрації в Міністерство юстиції в якості міжнародної. В інших випадках, при внесенні змін до статутних документів, об'єднання громадян у п'ятиденний термін сповіщає реєструючий орган про минулі зміни. Державній реєстрації, порядок якої визначається Кабінетом Міністрів України, підлягає також символіка об'єднань громадян. Реєстрація окремих різновидів об'єднань громадян, зокрема політичних партій, має свої особливості. Найважливішими ознаками політичних партій є вплив на формування політичної волі громадян, їх участь у виборах до органів державної влади та муніципальні органи: ці повноваження політичних об'єднань повинні бути неодмінно відображені в їх статутах. Повідомний режим легалізаційних відносин, передбачений Законом «Про об'єднання громадян», не поширюється на політичні партії: останні повинні бути зареєстровані в Міністерстві юстиції. Таким чином, статус політичних партій та інших об'єднань громадян у їх взаємовідносинах з органами виконавчої влади передбачає різноманітні методи державного примусу: політичні об'єднання, на відміну від неполітичних, більше підлягають імперативного впливу державних органів. Об'єднанню громадян може бути відмовлено в реєстрації лише у випадку, якщо його статутні або інші документи, подані для реєстрації, суперечать чинному законодавству. Рішення про відмову у реєстрації повинно бути в письмовій формі і містити мотивовані підстави такої відмови. Відмова у реєстрації може бути оскаржена до суду. Складові адміністративно-правового статусу об'єднань громадян Об'єднання громадян, в силу своєї природи, не мають владних повноважень, але вони наділені деякими правами і обов'язками у сфері виконавчої влади, тому є учасниками різноманітних адміністративно-правових відносин. Для здійснення цілей і завдань, визначених у статутних документах, зареєстровані об'єднання громадян володіють такими правами: - представляти і захищати свої законні інтереси та законні інтереси своїх членів у державних і громадських органах; - брати участь у політичній діяльності, проводити масові заходи (збори, мітинги, демонстрації тощо); - ідейно, організаційно та матеріально підтримувати інші об'єднання громадян, надавати допомогу в їх створенні; - створювати установи та організації; - одержувати від органів державної влади і управління та органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для реалізації своїх цілей і завдань; - вносити пропозиції до органів влади і управління; - розповсюджувати інформацію і пропагувати свої ідеї та цілі; - засновувати засоби масової інформації. Крім цього, об'єднання громадян мають право засновувати підприємства, необхідні для виконання статутних цілей, здійснювати господарську та іншу комерційну діяльність у порядку, передбаченому законодавством. Зазначені права є спільними для всіх об'єднань громадян, за деякими винятками. Так, політичні партії, створювані ними установи і організації не мають права засновувати підприємства, крім засобів масової інформації, і займатися господарською та іншою комерційною діяльністю, за винятком продажу суспільно-політичної літератури, інших пропагандистсько-агітаційних матеріалів, виробів з власною символікою, проведення фестивалів, свят, виставок, лекцій, інших суспільно-політичних заходів. Разом з тим, політичні партії наділені законодавством додатковими правами, які пов'язані зі специфікою їх цілей і завдань. До таких прав належать: - право вільно проводити свою діяльність у межах, передбачених законодавством; - право брати участь у формуванні органів влади, мати представництво в їх складі; - право доступу під час виборчої кампанії до державних засобів масової інформації; - право підтримувати міжнародні зв'язки з політичними партіями, громадськими організаціями інших держав, міжнародними і міжурядовими організаціями, засновувати міжнародні спілки (але лише такі, статутами яких передбачено створення лише консультативних або координаційних центральних органів); - Ідейно, організаційно та матеріально підтримувати молодіжні, жіночі та інші об'єднання громадян, надавати допомогу в їх створенні. Політичним партіям гарантується свобода опозиційної діяльності, у тому числі: - Можливість викладати публічно і обстоювати свою позицію з питань державного і суспільного життя; - Брати участь в обговоренні, оприлюднювати і обгрунтовувати критичну оцінку дій і рішень органів влади, використовуючи для цього державні і недержавні засоби масової інформації в порядку, встановленому законом; - Вносити до органів державної влади України та органів місцевого самоврядування пропозиції, які обов'язкові для розгляду відповідними органами в установленому порядку. Всі ці права політичні партії мають право здійснювати в порядку, передбаченому законодавством. Молодіжні громадські організації наділені правом вступати у виборчі коаліції, але ні молодіжні, ні тим більше, дитячі організації та їх спілки не можуть утворювати та вступати у виборчі блоки (ст. 7 Закону України «Про молодіжні та дитячі громадські організації»). Перелік цих прав не є вичерпним. Об'єднання громадян користуються й іншими правами, передбаченими законами України. Досить широке коло прав встановлений для професійних спілок та їх об'єднань. Законодавець розділив права проф- спілок на групи, серед яких виділив: право профспілок, їх об'єднань представляти і захищати права та інтереси членів профспілок; права у забезпеченні зайнятості населення; право захисту прав громадян на працю та на здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю; права у сфері соціального страхування і соціального забезпечення; право в управлінні підприємствами та при зміні форм власності; право притягнення до відповідальності посадових осіб і т.п. Всі ці права реалізуються профспілками в різних сферах права, зокрема, в адміністративному. Права благодійних організацій також додатково окреслені відповідним законом, і також їх перелік не є вичерпним. Відносно визначення обов'язків об'єднань громадян, Законом України «Про об'єднання громадян» вони визначаються не в одній статті (такої статті в законі немає), а в декількох. Так, статтею 6 «Принципи створення та діяльності об'єднань громадян» встановлено обов'язок об'єднань громадян регулярно оприлюднювати свої основні документи, склад керівництва, дані про джерела фінансування та витрати. У статті 22 «Обмеження одержання коштів та іншого майна політичними партіями, їх установами та організаціями» вказана обов'язок політичних партій щороку публікувати свої бюджети для ознайомлення, а стаття 24 «Господарська та інша комерційна діяльність» зобов'язує об'єднанням громадян вести бухгалтерський облік, статистичну звітність, реєструватися в органах державної податкової інспекції та вносити до бюджету платежі у порядку і розмірах, передбачених законодавством. Крім цього, легалізована громадська організація, яка виступила засновником, постійним членом міжнародної організації або іншим шляхом поширила свою діяльність на територію іноземної держави, зобов'язана в місячний термін подати необхідні документи для перереєстрації в Міністерство юстиції в якості міжнародної. У статті 15 Закону «Про політичні партії в Україні» закріплено обмеження у фінансуванні політичних партій. Так, не допускається фінансування політичних партій органами державної влади та органами місцевого самоврядування, державними та комунальними підприємствами, установами та організаціями, у майні яких є частини, що є державною чи комунальною власністю, або належать нерезидентам; іноземним державам та їх громадянам, підприємствам, установам, організаціям; благодійним і релігійним організаціям і об'єднанням; анонімним особам або особам під псевдонімом; політичним партіям, які не входять до виборчого блоку політичних партій. Спеціальним законодавством встановлено обов'язки благодійних організацій, до яких віднесено: забезпечення виконання статутних завдань, вільний доступ до звітів, документів про господарську та фінансову діяльність таких організацій. Контрольні повноваження органів виконавчої влади, правові наслідки контролю Адміністративно-правові відносини виникають також у процесі здійснення контрольних повноважень органами виконавчої влади, які виробляють легалізацію об'єднань громадян, по відповідності діяльності об'єднань їх статутним цілям. У цьому випадку передбачено не тільки право органів, що здійснюють контроль, вимагати необхідні документи об'єднань, одержувати пояснення, але й обов'язок останніх надавати їх, а також відповідальність об'єднань у випадках порушень законодавства. Закон передбачає й інший метод реалізації органами влади своїх контрольних повноважень. Такі органи «мають право бути присутніми на заходах, які проводяться об'єднаннями громадян» (ст. 25 Закону України «Про об'єднання громадян»). І в даному випадку Закон не уточнив, які саме заходи маються на увазі. Очевидно, що державні органи можуть здійснювати контроль далеко не у всіх сферах діяльності об'єднань. Органи державної влади мають право і зобов'язані контролювати лише заходи, які здійснюються керівними та контрольно-ревізійними органами об'єднань, оскільки саме тут вирішуються всі проблеми діяльності об'єднань як суб'єктів публічно-правових відносин. Посадові особи державних органів вправі брати участь у засіданні керівного органу, запитувати необхідну інформацію про прийняті ним рішення і т. п. Нагляд за виконанням та додержанням законності об'єднаннями громадян здійснюють органи прокуратури. Контроль за джерелами і розмірами надходжень, сплатою податків об'єднаннями громадян здійснюють відповідно фінансові органи та органи державної податкової інспекції. Об'єднання громадян у встановленому порядку повинні подавати фінансовим органам декларації про свої доходи та витрати. Щорічно на підставі фінансових декларацій у газеті «Голос України" публікуються списки осіб, пожертвування яких на користь політичних партій перевищують розмір, встановлений Верховною Радою України. Спеціальна комісія Верховної Ради України, до складу якої входять депутати - представники усіх представлених у парламенті політичних партій, розглядає їх фінансову діяльність за рік і доповідає свої висновки на пленарному засіданні Верховної Ради. У разі порушення фінансової дисципліни політична партія несе відповідальність згідно з законодавством. Державний контроль за діяльністю політичних партій здійснюють Міністерство юстиції - щодо дотримання політичною партією вимог Конституції та законів України, а також статуту політичної партії, і Центральна виборча комісія та окружні виборчі комісії - щодо дотримання політичною партією порядку участі у виборчому процесі. Посадові особи легалізували органів та громадяни за порушення законодавства про об'єднання несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність. Адміністративна відповідальність полягає в застосуванні до об'єднань громадян таких стягнень, як попередження, штраф, тимчасова заборона (зупинення) окремих видів діяльності, тимчасова заборона (зупинення) діяльності, примусовий розпуск (ліквідація). Попередження застосовується відповідним легалізує органом письмово при вчиненні об'єднанням громадян правопорушення, не тягне за собою обов'язкового застосування іншого виду стягнення. У разі грубого або систематичного вчинення правопорушень, за поданням легалізує органу або прокурора на об'єднання громадян накладається штраф у судовому порядку. Законом передбачено два випадки застосування санкцій до об'єднань громадян, які вчинили протиправні дії: 1) виявлення порушення законодавства; 2) вчинення дій, що суперечать їх статутним цілям. Призупинення діяльності об'єднання громадян та його ліквідація являють собою два взаємозалежних процесуальних дії, які відрізняються за змістом виникаючих правовідносин. Повноваження щодо призупинення діяльності об'єднань мають легалізували органи і прокуратура, які звертаються з відповідним поданням до суду. У першому випадку, при тимчасову заборону окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян, після усунення причин, що стали підставою для тимчасової заборони, за клопотанням об'єднання громадян його діяльність може бути відновлена судом в повному обсязі. При ліквідації (примусовий розпуск) суд одночасно вирішує питання про припинення випуску друкованого засобу масової інформації того об'єднання, яке ліквідується. Рішення про примусовий розпуск всеукраїнських та міжнародних об'єднань громадян на території України приймається Конституційним судом. У разі призупинення діяльності, об'єднання громадян зберігає деякі повноваження юридичної особи, зокрема, воно має право використовувати грошові внески в банках, призначені для фінансування господарської діяльності та виконання зобов'язань за трудовими договорами. Таким чином, призупинення діяльності об'єднання не тягне за собою заборони підприємницької чи виробничо-творчої діяльності, тоді як факт ліквідації означає втрату всіх повноважень юридичної особи. До політичним партіям може бути застосована така міра, як попередження про недопущення незаконної діяльності та заборона політичної партії. Припиняють свою діяльність політичні партії шляхом реорганізації або ліквідації (саморозпуску), а також у разі заборони діяльності або анулювання реєстраційного свідоцтва. Останнє застосовується в наступних випадках. По-перше, якщо політичною партією порушено вимогу про подання відомостей про банківській установі, в якому вона відкрила рахунок. По-друге, при виявленні протягом трьох років з дня реєстрації недостовірних відомостей у поданих на реєстрацію документах. По-третє, невисування політичною партією своїх кандидатів на виборах Президента України і вибори народних депутатів України протягом десяти років. Інші підстави для анулювання реєстраційного свідоцтва не допускаються. Здійснення контрольних функцій відповідними органами покликані підтвердити відповідність діяльності об'єднань громадян їх статутним цілям. У процесі здійснення контролю фінансові органи та органи податкової інспекції перевіряють відповідність положень статуту чинному законодавству про об'єднання громадян. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "8.2. Адміністративно-правовий статус об'єднань громадян" |
||
|
||