загрузка...

трусы женские х/б
« Попередня Наступна »

5.8. Акціонерні товариства


Акціонерним товариством визнається комерційна організація, статутний капітал якої розділений на певну кількість акцій, що засвідчують зобов'язальні права учасників товариства (акціонерів) по відношенню до суспільства. Правове становище акціонерних товариств визначається ГК РФ, Федеральним законом від 26 грудня 1995 р. N 208-ФЗ "Про акціонерні товариства", а також іншими законами.
Акціонери не відповідають за зобов'язаннями товариства і несуть ризик збитків, пов'язаних з його діяльністю, в межах вартості належних їм акцій.
Акціонери, які не повністю оплатили акції, несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства у межах неоплаченої частини вартості належних їм акцій.
Акціонери мають право відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів та товариства.
Товариство є юридичною особою і має у власності відокремлене майно, що враховується на його самостійному балансі, може від свого імені набувати і здійснювати майнові та особисті немайнові права, нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді.
До оплати 50% акцій товариства, розподілених серед його засновників, суспільство не має права здійснювати операції, не пов'язані з установою суспільства.
Товариство має цивільні права і несе обов'язки, необхідні для здійснення будь-яких видів діяльності, не заборонених законами.
Окремими видами діяльності, перелік яких визначається федеральними законами, суспільство може займатися тільки на підставі спеціального дозволу (ліцензії).
Товариство вважається створеним як юридична особа з моменту його державної реєстрації у встановленому федеральними законами порядку. Товариство створюється без обмеження строку, якщо інше не встановлено його статутом.
Суспільство має право в установленому порядку відкривати банківські рахунки на території Російської Федерації і за її межами. Суспільство повинно мати круглу печатку, що містить його повне фірмове найменування російською мовою і вказівка ??на місце його знаходження. У пресі може бути також зазначено фірмове найменування товариства на будь-якій іноземній мовою або мовою народів Російської Федерації. Суспільство може мати штампи і бланки зі своїм найменуванням, власну емблему, а також зареєстрований у встановленому порядку товарний знак та інші засоби візуальної ідентифікації.
Товариство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями всім належним йому майном. Товариство не відповідає за зобов'язаннями своїх акціонерів. Якщо неспроможність (банкрутство) суспільства викликана діями (бездіяльністю) його акціонерів або інших осіб, які мають право давати обов'язкові для суспільства вказівки або іншим чином мають можливість визначати його дії, то на зазначених акціонерів або інших осіб у разі недостатності майна товариства може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями. Неспроможність (банкрутство) товариства вважається викликаної діями (бездіяльністю) його акціонерів або інших осіб, які мають право давати обов'язкові для суспільства вказівки або іншим чином мають можливість визначати його дії, тільки у випадку, якщо вони використовували зазначені право і (або) можливість з метою здійснення суспільством дії, свідомо знаючи, що внаслідок цього настане неспроможність (банкрутство) суспільства. Держава та її органи не несуть відповідальності за зобов'язаннями товариства, так само як і суспільство не відповідає за зобов'язаннями держави та її органів (ст. 3 Федерального закону "Про акціонерні товариства").
Суспільство повинно мати повне і має право мати скорочене фірмове найменування російською мовою. Суспільство може мати також повне і (або) скорочене фірмове найменування на мовах народів Російської Федерації і (або) іноземними мовами.
Повне фірмове найменування товариства російською мовою повинне містити повне найменування суспільства і вказівка ??на тип суспільства (закрите або відкрите). Скорочене фірмове найменування товариства російською мовою повинне містити повне або скорочене найменування суспільства і слова "закрите акціонерне товариство" або "відкрите акціонерне товариство" або абревіатуру "ЗАТ" або "ВАТ".
Фірмове найменування товариства російською мовою не може містити інші терміни та абревіатури, що відображають його організаційно-правову форму, в тому числі запозичені з іноземних мов, якщо інше не передбачено федеральними законами та іншими правовими актами Російської Федерації . Місцезнаходження товариства визначається місцем його державної реєстрації (ст. 4 Федерального закону "Про акціонерні товариства").
Суспільство може бути відкритим чи закритим, що відбивається в його статуті і фірмовому найменуванні.
Відкрите суспільство вправі проводити відкриту підписку на випущені їм акції та здійснювати їх вільний продаж. Відкрите суспільство вправі проводити закриту підписку на випущені їм акції, за винятком випадків, коли можливість проведення закритої підписки обмежена статутом товариства або вимогами правових актів Російської Федерації. Кількість акціонерів відкритого товариства не обмежено. У відкритому суспільстві не допускається встановлення переважного права товариства або його акціонерів на придбання акцій, відчужуваних акціонерами цього товариства. Суспільство, акції якого розподіляються тільки серед його засновників або іншого, заздалегідь визначеного кола осіб, визнається закритим суспільством. Таке суспільство не має права проводити відкриту підписку на випущені їм акції чи іншим чином пропонувати їх для придбання необмеженому колу осіб.
Кількість акціонерів закритого суспільства не повинно перевищувати п'ятдесяти. У разі якщо число акціонерів закритого товариства перевищить встановлену межу, зазначене товариство протягом одного року має перетворитися у відкрите. Якщо число його акціонерів не зменшиться до встановленої межі, товариство підлягає ліквідації в судовому порядку. Акціонери закритого товариства користуються переважним правом придбання акцій, що продаються іншими акціонерами цього товариства, за ціною пропозиції третій особі пропорційно кількості акцій, що належать кожному з них, якщо статутом товариства не передбачено інший порядок здійснення цього права. Статутом закритого товариства може бути передбачено переважне право придбання товариством акцій, що продаються його акціонерами, якщо акціонери не використали своє переважне право придбання акцій. Акціонер товариства, навмисний продати свої акції третій особі, зобов'язаний письмово сповістити про це інших акціонерів товариства та саме товариство із зазначенням ціни та інших умов продажу акцій. Повідомлення акціонерів товариства здійснюється через товариство. Якщо інше не передбачено статутом товариства, повідомлення акціонерів товариства здійснюється за рахунок акціонера, навмисного продати свої акції. У разі якщо акціонери товариства та (або) товариство не скористаються переважним правом придбання всіх акцій, що пропонуються для продажу, протягом двох місяців з дня такого повідомлення, якщо коротший строк не передбачено статутом товариства, акції можуть бути продані третій особі за ціною та на умовах, що повідомлені товариству та його акціонерам. Термін здійснення переважного права, передбачений статутом товариства, повинен бути не менше 10 днів з дня повідомлення акціонером, навмисним продати свої акції третій особі, інших акціонерів та товариства. Термін здійснення переважного права припиняється, якщо до його закінчення від усіх акціонерів товариства отримані письмові заяви про використання або відмову від використання переважного права.
При продажу акцій з порушенням переважного права придбання будь-який акціонер товариства та (або) товариство, якщо статутом товариства передбачено переважне право придбання товариством акцій, має право протягом трьох місяців з моменту, коли акціонер чи товариство дізналися або повинні були дізнатися про таке порушення, вимагати в судовому порядку переведення на них прав і обов'язків покупця. Поступка зазначеного переважного права не допускається. Товариства, засновниками яких виступають у випадках, встановлених федеральними законами, Російська Федерація, суб'єкт Російської Федерації чи муніципальне освіту (за винятком товариств, утворених в процесі приватизації державних і муніципальних підприємств), можуть бути тільки відкритими.
Товариство може бути створене шляхом заснування знову і шляхом реорганізації існуючої юридичної особи (злиття, поділу, виділення, перетворення).
Товариство підлягає державній реєстрації в органі, що здійснює державну реєстрацію юридичних осіб, у порядку, передбаченому Федеральним законом про державну реєстрацію юридичних осіб.
Товариство вважається створеним з моменту його державної реєстрації (ст. 8 Федерального закону "Про акціонерні товариства").
Створення суспільства шляхом заснування здійснюється за рішенням засновників (засновника). Рішення про заснування товариства приймається установчими зборами. У разі заснування товариства однією особою рішення про його заснування приймається цією особою одноосібно. Рішення про заснування товариства має містити результати голосування і прийняті ними рішення з питань заснування товариства, затвердження статуту товариства, обрання органів управління товариства, ревізійної комісії (ревізора) товариства. Рішення про заснування товариства, затвердження його статуту і затвердження грошової оцінки цінних паперів, інших речей або майнових прав або інших прав, що мають грошову оцінку, що вносяться засновником в оплату акцій товариства, приймається засновниками одноголосно. Обрання органів управління товариства, ревізійної комісії (ревізора) товариства, а також у випадку, передбаченому цим пунктом, затвердження аудитора товариства здійснюється засновниками товариства більшістю у три чверті голосів, які представляють підлягають розміщенню серед засновників товариства акції. При установі суспільства засновники можуть затвердити аудитора товариства. У цьому випадку рішення про заснування товариства має містити результати голосування засновників товариства і прийняте засновниками рішення про затвердження аудитора товариства. Засновники товариства укладають між собою письмовий договір про його створення, що визначає порядок здійснення ними спільної діяльності по установі суспільства, розмір статутного капіталу товариства, категорії і типи акцій, що підлягають розміщенню серед засновників, розмір і порядок їх оплати, права та обов'язки засновників щодо створення товариства. Договір про створення товариства не є установчим документом товариства. У разі заснування товариства однією особою рішення про заснування має визначати розмір статутного капіталу товариства, категорії (типи) акцій, розмір і порядок їх оплати (ст. 9 Федерального закону "Про акціонерні товариства").
Засновниками товариства є громадяни та (або) юридичні особи, що прийняли рішення про його заснування. Державні органи та органи місцевого самоврядування не можуть виступати засновниками товариства, якщо інше не встановлено федеральними законами. Число засновників відкритого суспільства не обмежена. Кількість засновників закритого товариства не може перевищувати п'ятдесяти.
Суспільство не може мати в якості єдиного засновника (акціонера) інше господарське товариство, що складається з однієї особи.
Засновники товариства несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, пов'язаними з його створенням і які виникають до державної реєстрації даного суспільства. Товариство несе відповідальність за зобов'язаннями засновників, пов'язаними з його створенням, лише у разі наступного схвалення їх дій загальними зборами акціонерів (ст. 10 Федерального закону "Про акціонерні товариства").
Статут товариства є установчим документом товариства. Вимоги статуту товариства обов'язкові для виконання всіма органами товариства та його акціонерами. Статут товариства повинен містити такі відомості:
1) повне та скорочене фірмові найменування товариства;
2) місцезнаходження товариства;
3) тип товариства (відкрите чи закрите);
4) кількість, номінальну вартість, категорії (звичайні, привілейовані) акцій і типи привілейованих акцій, що розміщуються суспільством;
5) права акціонерів - власників акцій кожної категорії (типу);
6) розмір статутного капіталу товариства;
7) структуру і компетенцію органів управління товариства та порядок прийняття ними рішень;
8) порядок підготовки та проведення загальних зборів акціонерів, у тому числі перелік питань, рішення по яких приймається органами управління товариства кваліфікованою більшістю голосів або одноголосно;
9) відомості про філії та представництва товариства;
10) інші положення, передбачені Федеральним законом "Про акціонерні товариства" та іншими федеральними законами (ст. 11 Федерального закону "Про акціонерні товариства").
Зміни та доповнення до статуту товариства або статуту товариства в новій редакції підлягають державній реєстрації.
Вищим органом управління товариства є загальні збори акціонерів. Суспільство зобов'язане щорічно проводити річні загальні збори акціонерів.
Рада директорів (наглядова рада) товариства здійснює загальне керівництво діяльністю товариства, за винятком вирішення питань, віднесених до компетенції загальних зборів акціонерів.
  У товаристві з кількістю акціонерів - власників голосуючих акцій менше п'ятдесяти статут товариства може передбачати, що функції ради директорів товариства (спостережної ради) здійснює загальні збори акціонерів. У цьому випадку статут товариства повинен містити вказівку про певний особі або орган товариства, до компетенції якого належить вирішення питання про проведення загальних зборів акціонерів та про затвердження його порядку денного (ст. 64 Федерального закону "Про акціонерні товариства").
  Керівництво поточною діяльністю товариства здійснюється одноосібним виконавчим органом суспільства (директором, генеральним директором) чи одноосібним виконавчим органом суспільства (директором, генеральним директором) і колегіальним виконавчим органом суспільства (правлінням, дирекцією). Виконавчі органи підзвітні раді директорів (спостережній раді) товариства та загальним зборам акціонерів (ст. 69 Федерального закону "Про акціонерні товариства").
  Колегіальний виконавчий орган суспільства (правління, дирекція) діє на підставі статуту товариства, а також затверджується загальними зборами акціонерів внутрішнього документа суспільства (положення, регламенту або іншого документа), в якому встановлюються терміни і порядок скликання та проведення його засідань, а також порядок прийняття рішень (ст. 70 Федерального закону "Про акціонерні товариства").
  Акціонерне товариство може бути реорганізовано або ліквідовано добровільно за рішенням загальних зборів акціонерів. Інші підстави та порядок реорганізації та ліквідації акціонерного товариства визначаються ГК РФ і іншими законами. Акціонерне товариство має право перетворитися у товариство з обмеженою відповідальністю або у виробничий кооператив, а також у некомерційну організацію.
загрузка...
 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "5.8. Акціонерні товариства"
  1.  Глава 17. Міжмуніципального співробітництва
      Питання місцевого значення, які вирішуються муніципальними утвореннями, часто вимагають спільної координації зусиль. Для цього муніципальні утворення можуть створювати організації міжмуніципальної співпраці або укладати угоди (договори) між собою, мають публічно-правовий характер. Це так звані правові акти про співпрацю. Законодавчо муніципальних утворень
  2.  § 1. Територіальна організація місцевого самоврядування.
      Місцеве самоврядування являє собою один з рівнів політико-територіальної організації публічної влади країни поряд з суб'єктами РФ і державою в цілому. Воно укладено в певні територіальні рамки. По-перше, простором здійснення місцевого самоврядування, як однієї з основ конституційного ладу країни, є вся територія Російської Федерації. По-друге, місцеве
  3.  § 6. Фінансування виборів
      Фінансування виборів здійснюється у двох напрямках: 1) фінансове забезпечення підготовки і проведення виборів, діяльності виборчих комісій, інших суб'єктів, задіяних у даному процесі; 2) фінансування передвиборних кампаній кандидатів, виборчих об'єднань, блоків. Фінансове забезпечення підготовки і проведення виборів. Витрати, пов'язані з підготовкою та проведенням
  4.  § 1. Поняття комерційного права
      Підприємницька діяльність і відносини, регульовані комерційним правом. Відродження комерційного права в Росії нерозривно пов'язане з її переходом до ринкової економіки. На рубежі 80-90-х років відбулися глибокі зміни у правовому регулюванні економічної діяльності. Було легалізовано підприємництво. Відносини, що є предметом цивільно-правового регулювання,
  5.  § 2. Джерела комерційного права
      Поняття і види джерел комерційного права. Джерелом права в спеціально юридичному сенсі є зовнішня форма вираження права, тобто сукупність нормативних актів, в яких містяться норми права. У законодавстві правові норми знаходять своє офіційне вираження. Законодавство, як зовнішню форму вираження права, не можна змішувати з самим правом. Право безпосередньо пов'язане зі
  6.  § 1. Поняття і види підприємців
      Поняття підприємця. Юридичне поняття підприємця грунтується на цивілістичної вченні про осіб. Суб'єктами цивільного права є особи: фізичні і юридичні. Як зазначалося раніше, приватні особи в ламанні до підприємництва отримують додаткову характеристику, виступають в комерційному обороті не просто як приватні (фізичні та юридичні) особи, а як
  7.  § 2. Створення комерційних організацій
      Установа комерційних організацій. Процес створення комерційних організацій розпадається на дві стадії: установа та державна реєстрація. Крім основної мети - систематичного отримання прибутку, - створення комерційних організацій переслідує ті ж цілі, що і створення інших юридичних осіб. Це відокремлення майна засновника, обмеження майнового ризику учасника
  8.  § 3. Реорганізація і ліквідація комерційних організацій
      Реорганізація комерційних організацій. Реорганізація комерційних організації як юридичних осіб здійснюється у формах: злиття декількох комерційних організацій в одну; приєднання однієї комерційної організації до іншої; поділу комерційної організації на кілька нових; виділення зі складу комерційної організації іншої комерційної організації; перетворення комерційної
  9.  § 4. Акціонерні товариства
      Акціонерним товариством (далі по тексту - АТ) визнається комерційна організація, статутний капітал якої розділений на певну кількість акцій. Найбільш загальні норми про статус АТ містить Цивільний кодекс, визначаючи в гол. 4 його поняття, основні риси і встановлюючи основні гарантії прав акціонерів і кредиторів товариства. Більш детальна регламентація статусу акціонерних товариств є
  10.  § 7. Некомерційні організації, що здійснюють підприємницьку діяльність
      Перелік некомерційних організацій міститься у п. 3 ст. 50 ГК РФ, а також у спеціальному законодавстві про некомерційні організації. До некомерційних організацій належать споживчі кооперативи, громадські або релігійні організації (об'єднання), соціальні, благодійні та інші фонди, фінансовані власником установи, некомерційні партнерства, автономні
загрузка...

загрузка...
енциклопедія  бешбармак  яловичина  кабачки  начинка