Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
А.М. Гатин. Цивільне право. Навчальний посібник, 2009 - перейти до змісту підручника

5.9. Виробничі кооперативи


Виробничим кооперативом (артіллю) визнається добровільне об'єднання громадян на основі членства для спільної виробничої та іншої господарської діяльності, заснованої на їх особистій трудовій і іншій участі й об'єднанні його членами (учасниками) майнових пайових внесків. Правове становище виробничих кооперативів визначається ГК РФ, а також Федеральним законом від 8 травня 1996 р. N 41-ФЗ "Про виробничих кооперативах". Діяльність сільськогосподарських виробничих кооперативів, крім того, регулюється Федеральним законом від 8 грудня 1995 р. N 193-ФЗ "Про сільськогосподарську кооперацію".
Установчим документом кооперативу може бути передбачена участь у його діяльності юридичних осіб. Кооператив є юридичною особою - комерційною організацією.
Кооперативи діють на основі Конституції Російської Федерації, ГК РФ, прийнятих відповідно до них інших федеральних законів, а також нормативних правових актів суб'єктів Російської Федерації з питань спільного ведення, віднесених до їх компетенції відповідно до Конституції Російської Федерації.
Кооператив утворюється виключно за рішенням його засновників. Кількість членів кооперативу не може бути менше ніж п'ять осіб. Членами (учасниками) кооперативу можуть бути громадяни Російської Федерації, іноземні громадяни, особи без громадянства. Юридична особа бере участь у діяльності кооперативу через свого представника відповідно до статуту кооперативу.
Установчим документом кооперативу є статут, що затверджується загальними зборами членів кооперативу.
Фірмове найменування кооперативу має містити його найменування і слова "виробничий кооператив" або "артіль".
У статуті кооперативу повинні визначатися:
1) фірмове найменування кооперативу;
2) місце його знаходження;
3) умови про розмір пайових внесків членів кооперативу;
4) про склад і порядок внесення пайових внесків членами кооперативу та про їхню відповідальність за порушення зобов'язань по внесенню зазначених внесків;
5) про характер і порядок трудової і іншої участі членів кооперативу в його діяльності та про їх відповідальність за порушення зобов'язань щодо особистої трудової і іншому участі;
6) про порядок розподілу прибутку і збитків кооперативу;
7) про розмір і про умови субсидіарної відповідальності членів кооперативу за його боргами;
8) про склад і компетенції органів управління кооперативом та порядок прийняття ними рішень , в тому числі з питань, рішення по яких приймаються одноголосно чи кваліфікованою більшістю голосів;
9) про порядок виплати вартості паю або видачі відповідного йому майна особі, що припинила членство в кооперативі;
10) про порядок вступу в кооператив нових членів;
11) про порядок виходу з кооперативу;
12) про підстави та про порядок виключення з членів кооперативу; про порядок утворення майна кооперативу;
13) про перелік філій та представництв кооперативу; про порядок реорганізації та ліквідації кооперативу.
У статуті кооперативу можуть міститися й інші необхідні для його діяльності відомості (ст. 5 Федерального закону "Про виробничих кооперативах").
Членами кооперативу можуть бути внісши встановлений статутом кооперативу пайовий внесок громадяни Російської Федерації, які досягли віку шістнадцяти років. Розмір та порядок внесення пайового внеску визначаються статутом кооперативу.
Іноземні громадяни та особи без громадянства можуть бути членами кооперативу нарівні з громадянами Російської Федерації. Кількість членів кооперативу, які внесли пайовий внесок, що беруть участь у діяльності кооперативу, але не приймають особистої трудової участі в його діяльності, не може перевищувати двадцять п'ять відсотків числа членів кооперативу, які приймають особисту трудову участь у його діяльності. У разі смерті члена кооперативу його спадкоємці можуть бути прийняті у члени кооперативу, якщо інше не передбачено статутом кооперативу. В іншому випадку кооператив виплачує спадкоємцям вартість паю померлого члена кооперативу, належні йому заробітну плату, премії та доплати (ст. 7 Федерального закону "Про виробничих кооперативах").
Кооператив має право мати у власності будь-яке майно, за винятком майна, віднесеного законодавством Російської Федерації до федеральної, іншої державної або муніципальної власності. Майно кооперативу утворюється за рахунок пайових внесків членів кооперативу, передбачених його статутом, прибутку від власної діяльності, кредитів, майна, переданого в дар фізичними та юридичними особами, інших що допускаються законодавством джерел. Майно, що перебуває у власності кооперативу, поділяється на паї його членів відповідно до статуту кооперативу. Пай складається з пайового внеску члена кооперативу і відповідної частини чистих активів кооперативу (за винятком неподільного фонду). Склад і порядок визначення розміру паю члена кооперативу визначаються статутом кооперативу. Член кооперативу має право передати свій пай чи його частину іншому членові кооперативу, якщо інше не передбачено статутом кооперативу. Передача паю тягне за собою припинення членства в кооперативі.
Передача паю (його частини) громадянину, який не є членом кооперативу, допускається лише за згодою кооперативу. У цьому випадку громадянин, який придбав пай (його частина), приймається в члени кооперативу. Члени кооперативу користуються переважним правом купівлі такого паю (його частини). Передача паю (його частини) здійснюється в порядку, передбаченому статутом кооперативу. Член кооперативу може на договірних засадах передавати належні йому матеріальні цінності та інші засоби кооперативу. Вихід або виключення з кооперативу не є підставою для одностороннього припинення або зміни взаємин члена кооперативу та кооперативу з приводу переданого майна, якщо інше не передбачено угодою сторін (ст. 9 Федерального закону "Про виробничих кооперативах").
Кооператив не має права випускати акції.
Член кооперативу зобов'язаний внести до моменту державної реєстрації кооперативу не менше ніж десять відсотків пайового внеску. Інша частина пайового внеску вноситься протягом року після державної реєстрації кооперативу. Пайовим внеском члена кооперативу можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, в тому числі майнові права, а також інші об'єкти цивільних прав.
Розмір пайового внеску встановлюється статутом кооперативу (ст. 10 Федерального закону "Про виробничих кооперативах").
Прибуток кооперативу розподіляється між його членами відповідно до їх особистим трудовим і (або) іншим участю, розміром пайового внеску, а між членами кооперативу, що не приймають особистої трудової участі в діяльності кооперативу, відповідно розміру їх пайового внеску (ст. 12 Федерального закону "Про виробничих кооперативах").
Кооператив відповідає за своїми зобов'язаннями всім належним йому на праві власності майном. Субсидіарна відповідальність членів кооперативу за зобов'язаннями кооперативу визначається в порядку, передбаченому статутом кооперативу. Кооператив не відповідає за зобов'язаннями його членів. Звернення стягнення на пай члена кооперативу по його особистих боргах допускається лише при недоліку іншого майна для покриття таких боргів у порядку, передбаченому статутом кооперативу.
Стягнення за особистими боргами члена кооперативу не може бути звернено на неподільний фонд кооперативу (ст. 13 Федерального закону "Про виробничих кооперативах").
Вищим органом управління кооперативом є загальні збори його членів. У кооперативі з числом членів більш п'ятдесятьох може бути створено наглядову раду. До складу виконавчих органів кооперативу входять правління і (або) голова кооперативу. Членами наглядової ради та членами правління кооперативу, а також головою кооперативу можуть бути тільки члени кооперативу. Член кооперативу одночасно не може бути членом наглядової ради і членом правління (головою) кооперативу (ст. 14 Федерального закону "Про виробничих кооперативах").
Виробничий кооператив може бути добровільно реорганізовано або ліквідовано за рішенням загальних зборів його членів.
Виробничий кооператив за одноголосним рішенням його членів може перетворитися в господарське товариство або суспільство.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 5.9. Виробничі кооперативи "
  1. § 1. Поняття комерційного права
    виробничої діяльності. Саме в цьому сенсі К. Маркс розглядав управління виробництвом як функцію самого процесу виробництва, а праця з управління відносив до продуктивної праці [5]. Зазначене вище дозволяє критично поставитися до позиції деяких представників цивілістичної концепції, які вважали, що поняття «господарські відносини» є збірним, об'єднуючим
  2. § 1. Поняття і види підприємців
    виробничі кооперативи, державні та муніципальні унітарні підприємства. Таким чином, підприємець - це особа, яка здійснює підприємницьку діяльність. Факт здійснення особою підприємницької діяльності є підставою для визнання його особливим суб'єктом цивільного права - підприємцем і визначає необхідність пред'явлення до нього і його діяльності
  3. § 2. Створення комерційних організацій
    виробничих кооперативів) не повинен бути менше суми, що дорівнює 100-кратному розміру мінімального розміру оплати праці на місяць на дату їх державної реєстрації. У відношенні ряду комерційних організацій, наприклад, комерційних банків, спеціальним законодавством встановлено значно більший мінімальний розмір статутного капіталу, а також встановлені інші вимоги (наприклад, про
  4. § 3. Реорганізація і ліквідація комерційних організацій
    виробничі кооперативи. Подібна обмежувальна регламентація стосується також реорганізації товариств з обмеженою відповідальністю (ст. 92), акціонерних товариств (ст. 104), виробничих кооперативів (ст. 112) окремо. Слід зробити висновок, що крім випадків , прямо передбачених законом, законодавець не допускає перетворення комерційних організацій в некомерційні та
  5. § 4. Акціонерні товариства
    виробничі кооперативи. Однак іншого способу, крім перетворення, у випадку зміни АТ на закрите або відкрите, не існує, тому, якщо і далі слідувати логіці цих міркувань законодавця, зміна виду АТ взагалі не може бути названа реорганізацією. Така позиція, з нашої точки зору, є спірною, оскільки природа закритого та відкритого акціонерного товариства настільки різна, що їх зміна один на
  6. § 5. Виробничі кооперативи
    виробничої або іншої господарської діяльності Це об'єднання засноване в першу чергу на особистій трудовій участі членів кооперативу, а також передбачає об'єднання ними майнових пайових внесків. Таким чином, кооператив, в першу чергу, являє собою форму об'єднання що капіталів, а громадян для спільної діяльності. Підприємницька діяльність виробничих
  7. § 7. Некомерційні організації, що здійснюють підприємницьку діяльність
    виробничого кооперативу, оскільки включає як громадян, так і юридичних осіб. При цьому слід звернути увагу на те, що учасниками споживчого кооперативу не можуть бути одні юридичні особи без громадян (фізичних осіб), оскільки в такому випадку споживчий кооператив перетворюється на об'єднання юридичних осіб, що є самостійною організаційною формою
  8. § 3. Розгляд економічних спорів арбітражними судами
    виробничих кооперативів, з одного боку, і самими цими комерційними організаціями , з іншого боку. Так, згідно з п. 8 ст. 49 Федерального закону «Про акціонерні товариства» будь-який акціонер має право оскаржити до суду рішення, прийняте загальними зборами акціонерів з порушенням вимог за-Комерційне право. Ч. I. Під ред. В. Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький
  9. § 1. Поняття сільськогосподарської діяльності і сільськогосподарське законодавство
    виробничо-технічним обслуговуванням власне сільського господарства. Така різноманітність відносин, що виникають в галузі сільськогосподарської діяльності при її здійсненні та організації, дозволяє отожествлять поняття сільськогосподарської діяльності в широкому сенсі з поняттям агропромислового виробництва, а сільське господарство - з агропромисловим комплексом. Комерційне право. Ч.
  10. § 2. Правове становище сільськогосподарських організацій
    виробничо-технічного обслуговування, а також для задоволення інших матеріальних потреб сільськогосподарських товаровиробників. Комерційне право. Ч. II. Під ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1998. С. 322 Сільськогосподарські некомерційні організації мають право займатися підприємницькою діяльністю, якщо це відповідає цілям їх
© 2014-2022  yport.inf.ua