Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
А.М. Гатин. Цивільне право. Навчальний посібник, 2009 - перейти до змісту підручника

5.7. Товариства з обмеженою відповідальністю.


Товариства з додатковою відповідальністю
Товариством з обмеженою відповідальністю (далі - товариство) визнається засноване одним або кількома особами господарське товариство, статутний капітал якого розділений на частки визначених установчими документами розмірів ; учасники товариства не відповідають за його зобов'язаннями і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах вартості внесених ними вкладів. Діяльність товариств з обмеженою відповідальністю регулюється ГК РФ, а також Федеральним законом від 8 лютого 1998 р. N 14-ФЗ "Про товариства з обмеженою відповідальністю".
Учасники товариства, що зробили вклади в статутний капітал суспільства не повністю, несуть солідарну відповідальність за його зобов'язаннями у межах вартості неоплаченої частини вкладу кожного з учасників товариства. Товариство має у власності відокремлене майно, що враховується на його самостійному балансі, може від свого імені набувати і здійснювати майнові та особисті немайнові права, нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді.
Суспільство може мати цивільні права і нести цивільні обов'язки, необхідні для здійснення будь-яких видів діяльності, не заборонених федеральними законами, якщо це не суперечить предмету та цілям діяльності, визначено обмеженим статутом товариства.
Окремими видами діяльності, перелік яких визначається федеральним законом, товариство може займатися тільки на підставі спеціального дозволу (ліцензії). Якщо умовами надання спеціального дозволу (ліцензії) на здійснення певного виду діяльності передбачена вимога здійснювати таку діяльність як виключну, товариство протягом терміну дії спеціального дозволу (ліцензії) має право здійснювати лише види діяльності, передбачені спеціальним дозволом (ліцензією), та супутні види діяльності (ст . 2 Федерального закону "Про товариства з обмеженою відповідальністю").
Товариство вважається створеним як юридична особа з моменту його державної реєстрації в порядку, встановленому федеральним законом про державну реєстрацію юридичних осіб.
Товариство створюється без обмеження строку, якщо інше не встановлено його статутом.
Суспільство має право в установленому порядку відкривати банківські рахунки на території Російської Федерації і за її межами.
Суспільство повинно мати круглу печатку, що містить його повне фірмове найменування російською мовою і вказівка ??на місцезнаходження товариства. Друк товариства може містити також фірмове найменування товариства на будь-якій мові народів Російської Федерації і (або) іноземній мові.
Суспільство може мати штампи і бланки зі своїм фірмовим найменуванням, власну емблему, а також зареєстрований у встановленому порядку товарний знак та інші засоби індивідуалізації.
Товариство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями всім належним йому майном.
Товариство не відповідає за зобов'язаннями своїх учасників.
У разі неспроможності (банкрутства) товариства з вини його учасників або з вини інших осіб, які мають право давати обов'язкові для суспільства вказівки або іншим чином мають можливість визначати його дії, на зазначених учасників або інших осіб у разі недостатності майна товариства може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями (ст. 3 Федерального закону "Про товариства з обмеженою відповідальністю").
Російська Федерація, суб'єкти Російської Федерації та муніципальні освіти не несуть відповідальності за зобов'язаннями товариства, так само як і суспільство не несе відповідальності за зобов'язаннями Російської Федерації, суб'єктів Російської Федерації і муніципальних утворень.
Суспільство повинно мати повне і має право мати скорочене фірмове найменування російською мовою. Суспільство може мати також повне і (або) скорочене фірмове найменування на мовах народів Російської Федерації і (або) іноземними мовами.
Повне фірмове найменування товариства російською мовою повинне містити повне найменування суспільства і слова "з обмеженою відповідальністю". Скорочене фірмове найменування товариства російською мовою повинне містити повне або скорочене найменування суспільства і слова "з обмеженою відповідальністю" чи абревіатуру ТОВ (ст. 4 Федерального закону "Про товариства з обмеженою відповідальністю").
Місцезнаходження товариства визначається місцем його державної реєстрації.
Суспільство може створювати філіали і відкривати представництва за рішенням загальних зборів учасників товариства, прийнятому більшістю не менше двох третин голосів від загального числа голосів учасників товариства, якщо необхідність більшої кількості голосів для прийняття такого рішення не передбачена статутом товариства .
Створення товариством філій та представництв на території Російської Федерації здійснюються з дотриманням вимог федеральних законів, а за межами території Російської Федерації також відповідно до законодавства іноземної держави, на території якого створюються філії або представництва, якщо інше не передбачено міжнародними договорами Російської Федерації.
Філією суспільства є його відокремлений підрозділ, що розташований поза місцезнаходженням товариства та здійснює всі його функції або їх частину, в тому числі функції представництва.
Представництвом суспільства є його відокремлений підрозділ, що розташований поза місцезнаходженням товариства, що представляє інтереси суспільства і здійснює їх захист.
Філія та представництво товариства не є юридичними особами і діють на підставі затверджених товариством положень. Філія і представництво наділяються майном товариства.
Керівники філій та представництв товариства призначаються суспільством і діють на підставі його доручення.
Філії та представництва товариства здійснюють свою діяльність від імені їх створило. Відповідальність за діяльність філії і представництва товариства несе створила їх суспільство.
Статут товариства повинен містити відомості про його філіях і представництвах. Повідомлення про зміни в статуті товариства відомостей про його філіях і представництвах представляються в орган, який здійснює державну реєстрацію юридичних осіб. Зазначені зміни в статуті товариства набувають чинності для третіх осіб з моменту повідомлення про такі зміни органу, що здійснює державну реєстрацію юридичних осіб (ст. 5 Федерального закону "Про товариства з обмеженою відповідальністю").
Суспільство може мати дочірні і залежні господарські товариства з правами юридичної особи, створені на території Російської Федерації відповідно до федеральними законами, а за межами території Російської Федерації також відповідно до законодавства іноземної держави, на території якого створено дочірнє або залежне господарське товариство, якщо інше не передбачено міжнародними договорами Російської Федерації (ст. 6 Федерального закону "Про товариства з обмеженою відповідальністю").
Учасниками товариства можуть бути громадяни і юридичні особи. Федеральним законом може бути заборонено або обмежено участь окремих категорій громадян у суспільствах.
Державні органи та органи місцевого самоврядування не вправі виступати учасниками товариств, якщо інше не встановлене законом.
Суспільство може бути засноване однією особою, яка стає його єдиним учасником. Суспільство може згодом стати суспільством з одним учасником.
Суспільство не може мати в якості єдиного учасника інше господарське товариство, що складається з однієї особи.
Число учасників товариства не повинно бути більше п'яти-десяти.
У разі якщо кількість учасників товариства перевищить встановлену межу, товариство протягом року має перетворитися у відкрите акціонерне товариство чи у виробничий кооператив. Якщо протягом зазначеного строку суспільство не буде перетворено і кількість учасників товариства не зменшиться до встановленої межі, воно підлягає ліквідації в судовому порядку на вимогу органу, що здійснює державну реєстрацію юридичних осіб, або інших державних органів або органів місцевого самоврядування, яким право на пред'явлення такої вимоги надано федеральним законом (ст. 7 Федерального закону "Про товариства з обмеженою відповідальністю").
Учасники товариства мають право:
1) брати участь в управлінні справами товариства;
2) одержувати інформацію про діяльність товариства та ознайомитися з його бухгалтерськими книжками та інший документацією у встановленому його установчими документами порядку;
3) брати участь у розподілі прибутку;
4) продати чи іншим чином відступити свою частку в статутному капіталі товариства або її частину одному або декільком учасникам цього товариства;
5) у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших його учасників;
6) отримати у разі ліквідації товариства частина майна, що залишилося після розрахунків з кредиторами, або його вартість (ст. 8 Федерального закону "Про товариства з обмеженою відповідальністю").
Учасники товариства зобов'язані:
1) вносити вклади в порядку, в розмірах, у складі й у терміни, які передбачені установчими документами товариства;
2) не розголошувати конфіденційну інформацію про діяльність товариства.
Крім вищевказаних прав і обов'язків статут товариства може передбачати інші права та обов'язки учасника (учасників) товариства. Зазначені права та обов'язки можуть бути передбачені статутом товариства при його установі чи покладено на всіх учасників товариства за рішенням загальних зборів учасників товариства, прийнятому усіма учасниками суспільства одноголосно. Покладання додаткових обов'язків на певного учасника товариства здійснюється за рішенням загальних зборів учасників товариства, прийнятому більшістю не менше двох третин голосів від загального числа голосів учасників товариства, за умови, якщо учасник товариства, на якого покладаються такі додаткові обов'язки, голосував за прийняття такого рішення або дав письмову згоду (ст. 9 Федерального закону "Про товариства з обмеженою відповідальністю").
Додаткові права та обов'язки, покладені на певного учасника товариства, у разі відчуження його частки (частини частки) до набувача частки (частини частки) не переходять.
Додаткові обов'язки можуть бути припинені за рішенням загальних зборів учасників товариства, прийнятому усіма учасниками суспільства одноголосно.
Учасники товариства, частки яких у сукупності складають не менше ніж десять відсотків статутного капіталу товариства, має право вимагати в судовому порядку виключення з товариства учасника, який грубо порушує свої обов'язки або своїми діями (бездіяльністю) робить неможливою діяльність товариства або значно її ускладнює (ст. 10 Федерального закону "Про товариства з обмеженою відповідальністю").
Законом передбачено певний порядок заснування товариства.
Засновники товариства укладають установчий договір та затверджують статут товариства. Установчий договір і статут товариства є установчими документами товариства.
Якщо суспільство створюється однією особою, установчим документом товариства є статут, затверджений цією особою. У разі збільшення числа учасників товариства до двох і більше між ними повинен бути укладений установчий договір.
Засновники товариства обирають (призначають) виконавчі органи товариства, а також у разі внесення до статутного капіталу товариства негрошових внесків затверджують їх грошову оцінку.
Рішення про затвердження статуту товариства, а також рішення про затвердження грошової оцінки внесених засновниками товариства вкладів приймається засновниками одноголосно. Інші рішення приймаються засновниками товариства в порядку, передбаченому установчими документами товариства.
Засновники товариства несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, пов'язаними із заснуванням товариства та виникли до її державної реєстрації. Товариство несе відповідальність за зобов'язаннями засновників товариства, пов'язаним з його установою, тільки у разі наступного схвалення їх дій загальними зборами учасників товариства (ст. 11 Федерального закону "Про товариства з обмеженою відповідальністю").
В установчому договорі засновники товариства зобов'язуються створити суспільство і визначають порядок спільної діяльності щодо його створення. Установчим договором визначаються також склад засновників (учасників) товариства, розмір статутного капіталу товариства та розмір частки кожного із засновників (учасників) товариства, розмір і склад внесків, порядок і строки їх внесення до статутного капіталу товариства при його установі, відповідальність засновників (учасників) товариства за порушення обов'язку щодо внесення вкладів, умови і порядок розподілу між засновниками (учасниками) товариства прибутку, склад органів товариства та порядок виходу учасників товариства з товариства.
  Статут товариства повинен містити:
  1) повне та скорочене фірмове найменування товариства;
  2) відомості про місцезнаходження товариства;
  3) відомості про склад і компетенцію органів товариства, у тому числі про питання, що становлять виняткову компетенцію загальних зборів учасників товариства, про порядок прийняття органами товариства рішень, в тому числі про питання, рішення по яких приймаються одноголосно чи кваліфікованою більшістю голосів;
  4) відомості про розмір статутного капіталу товариства;
  5) відомості про розмір і номінальної вартості частки кожного учасника товариства;
  6) права та обов'язки учасників товариства;
  7) відомості про порядок та наслідки виходу учасника товариства з товариства;
  8) відомості про порядок переходу частки (частини частки) у статутному капіталі товариства до іншої особи;
  9) відомості про порядок зберігання документів товариства та про порядок надання товариством інформації учасникам товариства та іншим особам;
  10) інші відомості, передбачені законом.
  Зміни до установчих документів товариства вносяться за рішенням загальних зборів учасників товариства.
  Зміни, внесені до установчих документів товариства, підлягають державній реєстрації та набувають чинності для третіх осіб з моменту їх державної реєстрації.
  У разі невідповідності положень установчого договору та положень статуту товариства переважну силу для третіх осіб і учасників товариства мають положення статуту товариства (ст. 12 Федерального закону "Про товариства з обмеженою відповідальністю").
  Товариство підлягає державній реєстрації в органі, що здійснює державну реєстрацію юридичних осіб, у порядку, встановленому Федеральним законом про державну реєстрацію юридичних осіб (ст. 13 Федерального закону "Про товариства з обмеженою відповідальністю").
  Статутний капітал товариства складається з номінальної вартості часток його учасників.
  Розмір статутного капіталу товариства повинен бути не менше кратної величини мінімального розміру оплати праці, встановленого федеральним законом на дату подання документів для державної реєстрації товариства.
  Розмір статутного капіталу товариства і номінальна вартість часток учасників товариства визначаються в рублях.
  Статутний капітал товариства визначає мінімальний розмір його майна, що гарантує інтереси його кредиторів (ст. 14 Федерального закону "Про товариства з обмеженою відповідальністю").
  Внеском до статутного капіталу товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові права чи інші права, що мають грошову оцінку.
  Учасник товариства має право в будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших його учасників або суспільства.
  У разі виходу учасника товариства з товариства його частка переходить до товариства з моменту подачі заяви про вихід з товариства. При цьому товариство зобов'язане виплатити учаснику товариства, який подав заяву про вихід з товариства, дійсну вартість його частки, яка визначається на підставі даних бухгалтерської звітності товариства за рік, протягом якого було подано заяву про вихід з товариства, або за згодою учасника товариства видати йому в натурі майно такої ж вартості, а у разі неповної оплати його внеску в статутний капітал товариства дійсну вартість частини його частки, пропорційної оплаченої частини вкладу.
  Суспільство зобов'язане виплатити учаснику товариства, який подав заяву про вихід з товариства, дійсну вартість його чи видати йому в натурі майно такої ж вартості протягом шести місяців з моменту закінчення фінансового року, протягом якого подано заяву про вихід з товариства, якщо менший строк не передбачений статутом товариства.
  Дійсна вартість частки учасника товариства виплачується за рахунок різниці між вартістю чистих активів товариства і розміром статутного капіталу товариства. У разі якщо такої різниці недостатньо для виплати учаснику товариства, який подав заяву про вихід з товариства, дійсної вартості його частки, товариство зобов'язане зменшити свій статутний капітал на відсутню суму.
  Вихід учасника товариства з товариства не звільняє його від обов'язку перед суспільством по внесенню вкладу в майно товариства, що виникла до подачі заяви про вихід з товариства (ст. 26 Федерального закону "Про товариства з обмеженою відповідальністю").
  Суспільство має право щоквартально, раз на півроку або раз на рік приймати рішення про розподіл свого чистого прибутку між учасниками товариства. Рішення про визначення частини прибутку товариства, що розподіляється між учасниками товариства, приймається загальними зборами учасників товариства.
  Частина прибутку товариства, призначена для розподілу між його учасниками, розподіляється пропорційно до їхніх часток у статутному капіталі товариства (ст. 28 Федерального закону "Про товариства з обмеженою відповідальністю").
  Вищим органом товариства є загальні збори учасників товариства. Загальні збори учасників товариства може бути черговим або позачерговим.
  Всі учасники товариства мають право бути присутніми на загальних зборах учасників товариства, приймати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати при прийнятті рішень.
  Положення установчих документів товариства або рішення органів товариства, що обмежують зазначені права учасників товариства, є нікчемною.
  Кожен учасник товариства має на загальних зборах учасників товариства число голосів, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.
  Статутом товариства може бути передбачено утворення ради директорів (наглядової ради) товариства.
  Компетенція ради директорів (наглядової ради) товариства визначається статутом товариства.
  Статутом товариства може бути передбачено, що до компетенції ради директорів (наглядової ради) товариства відносяться освіта виконавчих органів товариства, дострокове припинення їх повноважень, вирішення питань про здійснення великих угод.
  Керівництво поточною діяльністю товариства здійснюється одноосібним виконавчим органом товариства або одноосібним виконавчим органом суспільства і колегіальним виконавчим органом товариства. Виконавчі органи суспільства підзвітні загальним зборам учасників товариства і раді директорів (спостережній раді) товариства.
  Статутом товариства може бути передбачено утворення ревізійної комісії (обрання ревізора) товариства. У суспільствах, що мають більше п'ятнадцяти учасників, освіта ревізійної комісії (обрання ревізора) товариства є обов'язковим. Членом ревізійної комісії (ревізором) товариства може бути також особа, яка не є учасником товариства (ст. 32 Федерального закону "Про товариства з обмеженою відповідальністю").
  До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства належать:
  1) визначення основних напрямів діяльності товариства, а також ухвалення рішення про участь в асоціаціях та інших об'єднаннях комерційних організацій;
  2) зміна статуту товариства, у тому числі зміна розміру статутного капіталу товариства;
  3) внесення змін до установчого договору;
  4) утворення виконавчих органів товариства та дострокове припинення їх повноважень, а також прийняття рішення про передачу повноважень одноосібного виконавчого органу товариства комерційної організації або індивідуальному підприємцю (далі - управитель), затвердження такого управляючого і умов договору з ним;
  5) обрання та дострокове припинення повноважень ревізійної комісії (ревізора) товариства;
  6) затвердження річних звітів та річних бухгалтерських балансів;
  7) прийняття рішення про розподіл чистого прибутку товариства між учасниками товариства;
  8) затвердження (прийняття) документів, що регулюють внутрішню діяльність товариства (внутрішніх документів товариства);
  9) прийняття рішення про розміщення товариством облігацій та інших емісійних цінних паперів;
  10) призначення аудиторської перевірки, затвердження аудитора і визначення розміру оплати його послуг;
  11) прийняття рішення про реорганізацію або ліквідацію товариства;
  12) призначення ліквідаційної комісії та затвердження ліквідаційних балансів;
  13) вирішення інших питань.
  Питання, віднесені до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства, не можуть бути передані їм на рішення ради директорів (наглядової ради) товариства (ст. 33 Федерального закону "Про товариства з обмеженою відповідальністю").
  Чергові загальні збори учасників товариства проводиться у строки, визначені статутом товариства, але не рідше ніж один раз на рік. Чергові загальні збори учасників товариства скликаються виконавчим органом товариства.
  Статутом товариства має бути визначений термін проведення чергових загальних зборів учасників товариства, на якому затверджуються річні результати діяльності товариства. Зазначене загальні збори учасників товариства має проводитися не раніше ніж через два місяці і не пізніше ніж через чотири місяці після закінчення фінансового року (ст. 34 Федерального закону "Про товариства з обмеженою відповідальністю").
  Одноосібний виконавчий орган товариства (генеральний директор, президент та ін) обирається загальними зборами учасників товариства на строк, визначений статутом товариства. Одноосібний виконавчий орган товариства може бути обраний також і не з числа його учасників.
  Договір між суспільством і особою, що здійснює функції одноосібного виконавчого органу товариства, підписується від імені товариства особою, яка головувала на загальних зборах учасників товариства, на якому обрано особа, яка здійснює функції одноосібного виконавчого органу товариства, або учасником товариства, уповноваженим рішенням загальних зборів учасників товариства.
  Одноосібний виконавчий орган товариства:
  1) без доручення діє від імені товариства, в тому числі представляє його інтереси і робить угоди;
  2) видає доручення на право представництва від імені товариства, в тому числі довіреності з правом передоручення;
  3) видає накази про призначення на посади працівників товариства, про їх переведення і звільнення, застосовує заходи заохочення і накладає дисциплінарні стягнення;
  4) здійснює інші повноваження, не віднесені статутом товариства до компетенції загальних зборів учасників товариства, ради директорів (наглядової ради) товариства та колегіального виконавчого органу товариства (ст. 40 Федерального закону "Про товариства з обмеженою відповідальністю").
  До товариства з додатковою відповідальністю застосовуються правила про товариство з обмеженою відповідальністю з деякими відмінностями:
  по-перше, товариством з додатковою відповідальністю визнається засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого розділений на частки визначених установчими документами розмірів; учасники такого товариства солідарно несуть субсидіарну відповідальність за його зобов'язаннями своїм майном в однаковому для всіх кратному розмірі до вартості їх внесків, визначається установчими документами товариства;
  по-друге, при банкрутстві одного з учасників його відповідальність за зобов'язаннями товариства розподіляється між іншими учасниками пропорційно їх вкладам, якщо інший порядок розподілу відповідальності не передбачено установчими документами товариства;
  по-третє, фірмове найменування товариства з додатковою відповідальністю має містити найменування суспільства і слова "з додатковою відповідальністю" (ст. 95 ГК РФ).
 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "5.7. Товариства з обмеженою відповідальністю."
  1.  Глава 17. Міжмуніципального співробітництва
      суспільства в Росії, створення умов для комплексного соціально-економічного розвитку муніципальних утворень, координація взаємодії муніципальних утворень та їх об'єднань з федеральними та регіональними органами державної влади для захисту інтересів місцевого самоврядування, розвиток міжмуніципального співробітництва. При підготовці законопроектів, які зачіпають інтереси
  2.  § 1. Територіальна організація місцевого самоврядування.
      товариств жителів здійснюється в межах окремих муніципальних утворень. При цьому муніципальні освіти засновуються з урахуванням федеративного устрою держави. У кожному суб'єкті Федерації створюються власні муніципальні освіти, межі яких не можуть перетинати кордонів суб'єктів РФ. Муніципальні освіти охоплюють всю територію відповідних суб'єктів, за
  3.  § 1. Поняття і види підприємців
      суспільства, виробничі кооперативи, державні та муніципальні унітарні підприємства. Таким чином, підприємець - це особа, яка здійснює підприємницьку діяльність. Факт здійснення особою підприємницької діяльності є підставою для визнання його особливим суб'єктом цивільного права - підприємцем і визначає необхідність пред'явлення до нього і його
  4.  § 2. Створення комерційних організацій
      товариств. Спочатку відокремлення майна засновника відбувається шляхом формування статутного (складеного) капіталу комерційної організації. Потім у процесі діяльності комерційної організації її майно формується також за рахунок інших надходжень, головним чином - прибутку. Все майно комерційної організації враховується на її самостійному балансі, в чому і знаходить зовнішній
  5.  § 3. Реорганізація і ліквідація комерційних організацій
      товариства одного виду можуть перетворюватися тільки в господарські товариства і Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1997. С. 68 суспільства інших видів або у виробничі кооперативи. Подібна обмежувальна регламентація стосується також реорганізації товариств з обмеженою відповідальністю (ст. 92), акціонерних
  6.  § 3. Товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю
      товариства з обмеженою відповідальністю є об'єднання саме капіталу, а не праці. Разом з тим на цій стадії організації підприємницької діяльності безпосередню участь членів суспільства в його оперативно-господарської діяльності повністю не виключається. Учасниками товариств з обмеженою відповідальністю можуть бути і громадяни та юридичні особи. Державні органи та
  7.  § 4. Акціонерні товариства
      товариством (далі по тексту - АТ) визнається комерційна організація, статутний капітал якої розділений на певну кількість акцій. Найбільш загальні норми про статус АТ містить Цивільний кодекс, визначаючи в гол. 4 його поняття, основні риси і встановлюючи основні гарантії прав акціонерів і кредиторів товариства. Більш детальна регламентація статусу акціонерних товариств є предметом
  8.  § 3. Розгляд економічних спорів арбітражними судами
      товариств та товариств і виробничих кооперативів, з одного боку, і самими цими комерційними організаціями, з іншого боку. Так, згідно з п. 8 ст. 49 Федерального закону «Про акціонерні товариства» будь-який акціонер має право оскаржити до суду рішення, прийняте загальними зборами акціонерів з порушенням вимог за-Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб.,
  9.  § 2. Об'єкти і суб'єкти приватизації державного та муніципального майна
      товариств (ВАТ), перетворених з унітарних підприємств, а також закріплення за державою частки в товариствах з обмеженою відповідальністю. Всі об'єкти приватизації Програмою прива-тизації класифіковані за такими рубриками. 1. Майно, приватизація якого заборонена (наприклад, надра, родовища мінеральних вод і лікувальних грязей, лісовий фонд, водні об'єкти (за виключення
  10.  § 2. Операції банків із залучення грошових коштів юридичних осіб і громадян
      товариства », розміщення додаткових акцій товариства в межах кількості оголошених акцій, необхідного для конвертації в них цінних паперів товариства, проводиться тільки шляхом такої конвертації. Як правило, конвертовані облігації раз-міщан по закритій підписці тільки серед акціонерів, що дозволяє їм при бажанні збільшити свої частки в статутному капіталі банку шляхом покупки конвертованих