ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоМіжнародне приватне право → 
« Попередня Наступна »
С.Ю. Кашкін, А.О. Четвериков, П.А. Калініченко та ін. Право Європейського Союзу, 2011 - перейти до змісту підручника

72. Що являє собою процедура співпраці?


Лейтмотивом прийнятого в 1986 р. Єдиного європейського акта була введена ним нова для того часу законодавча процедура - процедура співпраці. Дана процедура складніша, ніж процедура консультацій, і роль Європейського парламенту при прийнятті рішень у процедурі співпраці значно вище. Певну схожість процедура співробітництва має з процедурою спільного ухвалення рішень, однак процедура співпраці значно простіше неї. Справедливо буде відзначити, що "процедура спільного ухвалення рішень є логічним продовженням процедури співпраці". Так само як і процедура спільного ухвалення рішень, процедура співпраці описується в спеціальній статті - ст. 252 Договору про ЄС.
Процедура співпраці починається, що абсолютно природно, з правотворчої ініціативи Комісії. Проект рішення надсилається до Європейського парламенту і в Раду. Далі Європейський парламент дає висновок щодо проекту рішення (так зване перше читання) і направляє його Раді. У разі отримання позитивного висновку парламенту Рада затверджує рішення. При негативному висновку Європейського Парламенту Рада на основі викладених у висновку зауважень виробляє спільну позицію (схвалюючи її кваліфікованою більшістю) щодо проекту рішення і направляє її Європейському парламенту.
Європейський парламент розглядає спільну позицію (так зване друге читання), та за результатами розгляду далі процедура може розвиватися таким чином.
Якщо Європейський парламент дає позитивний висновок щодо спільної позиції або не розглядає її протягом трьох місяців, то Рада безумовно затверджує рішення кваліфікованою більшістю голосів.
Якщо Європейський парламент дає негативний висновок по загальній позиції, на основі абсолютної більшості голосів відхиляє її (відкладальне вето), то Рада одноголосно може затвердити рішення, ігноруючи негативний висновок Європейського парламенту з загальної позиції.
Якщо Європейський парламент абсолютною більшістю голосів вносить поправки до спільної позиції, то дані поправки направляються Комісії. Комісія протягом місяця розглядає дані поправки і направляє пропозиції по них до Ради. Рада чи кваліфікованою більшістю затверджує рішення з поправками Європейського парламенту і з урахуванням пропозиції Комісії, або одностайно, відхиляючи поправки з пропозиціями, затверджує рішення в редакції спільної позиції. На кожну стадію процедури дається не більше трьох місяців (за винятком спеціального терміну для розгляду Комісією поправок Європейського парламенту з спільної позиції - один місяць). За спільною згодою Ради та Європейського парламенту є можливість продовження терміну максимально ще на один місяць.
Колись процедура співробітництва була одою з найбільш поширених при прийнятті рішень. Маастрихтський, а потім Амстердамський договори звели застосування даної процедури до мінімуму. Сьогодні вона використовується тільки при прийнятті деяких рішень з економічного і валютного союзу (ст. 99, 102, 103, 106 Договору про ЄС). Зниження значимості процедури співпраці не дозволяє включити її до числа основних законодавчих процедур Європейського Союзу. Після вступу в силу Лісабонського договору 2007 р. ця процедура повинна повністю зникнути.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 72. Що являє собою процедура співпраці? "
  1. § 9. Комерційна концесія
    Поняття договору комерційної концесії. Традиційно поняття концесія (від латинського concessio - дозвіл) вживалося як договору, укладеного державою з приватним підприємцем, як правило іноземною фірмою, на експлуатацію промислових підприємств або земельних ділянок. Сьогодні йому надано зовсім інший зміст. Відповідно до ст. 1027 ЦК за даним договором одна
  2. § 2. Форми опосередкованої участі населення у здійсненні муніципальної влади
    Відмінності органів місцевого самоврядування від органів влади державної чітко простежуються в Конституції Російської Федерації. В якості таких виступають: по-перше, суб'єкт, який дані органи представляють і від імені якого здійснюють будь-які юридичні дії, по-друге, територіальні межі юрисдикції владних органів, по-третє, виняткові, їм одним притаманні особливості.
  3. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    1. AD HOC [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. AD REFERENDUM [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A FORTIORI [а фортіорі] - тим більше 4. A POSTERIORI [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A PRIORI [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. BONA FIDE [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. CAUSA [кауза] -
  4. § 9. Договір фінансової оренди (лізингу)
    Загальна характеристика договору лізингу. За договором фінансової оренди (договору лізингу) орендодавець зобов'язується придбати у власність вказане орендарем майно у визначеного ним продавця і надати орендареві це майно за плату в тимчасове володіння і користування для підприємницьких цілей (ст. 665 ЦК). Як видно з визначення, лізинг передбачає, що одна особа, в силу
  5. § 3. Договір будівельного підряду
    Загальні положення. Договори будівельного підряду укладаються на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд чи інших об'єктів, а також на виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших нерозривно пов'язаних зі споруджуваним об'єктом робіт. Згідно з раніше діючим законодавством виникають при цьому цивільно-правові відносини в
  6. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    1. Ad hoc [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. Ad referendum [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A fortiori [а фортіорі] - тим більше 4. A posteriori [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A priori [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. Bona fide [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. Causa [кауза] -
  7. 2.3. Міжнародні договори
    Міжнародні договори є угоди між державами та іншими суб'єктами міжнародного права, що розробляються на основі узгодження їх волевиявлень з метою однакового регулювання певних різновидів суспільних відносин. У сучасному світі нормативно-правове регулювання взаємовідносин суб'єктів різної державної приналежності вже не може
  8. 8.1. Поняття та особливості зовнішньоекономічних угод
    Під угодами в російському законодавстві, наприклад, розуміються дії громадян і юридичних осіб, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 153 ЦК РФ). Угоди можуть бути односторонніми, двосторонніми та багатосторонніми. Останні два різновиди угод здійснюються за допомогою укладення договорів. Значна частина зовнішньоекономічних
  9. 8.2. Міжнародно-правове регулювання зовнішньоекономічних угод
    Правове регулювання зовнішньоекономічної, і особливо зовнішньоторговельної, діяльності досить тривалий період часу здійснювалося на міжнародному рівні за допомогою звичайних норм. Світова спільнота приділяє чималу увагу уніфікації правил про вибір застосовного права при укладенні та здійсненні договорів міжнародної купівлі-продажу. Основна діяльність в цьому
  10. § 5. Співвідношення і взаємозв'язок держави і права
    Історично держава і право (як система виходять від публічної влади норм) виникають одночасно в силу одних і тих же причин, а саме в результаті розкладання родового суспільства і переходу його в більш високе, цивілізований стан. Одночасно - не означає одномоментно і адекватно. Йдеться про порівняно тривалому періоді, в рамках якого генезис права і держави має свої
енциклопедія  бешбармак  яловичина  кабачки  начинка