загрузка...

трусы женские х/б
« Попередня Наступна »

§ 2. Договір постійної ренти


1. Платниками постійної ренти можуть бути будь-які особи, а одержувачами - тільки громадяни та некомерційні організації. Право громадян на набуття статусу одержувача постійної ренти не може бути обмежене, в той час як аналогічне право може виникнути у некомерційних організацій лише за відсутності перешкод до цього в законі і за умови відповідності надання майна під виплату ренти цілям діяльності таких організацій. В даний час не вбачається таких видів некомерційних організацій, придбання якими статусу одержувача ренти явно суперечило б закону. Права одержувача ренти можуть переходити до громадян і некомерційним організаціям у порядку сингулярного (поступка вимоги) і універсального (спадкування, реорганізація юридичної особи) правонаступництва (п. 2 ст. 589 ЦК).
Основною формою виплати постійної ренти є грошова форма. Водночас п. 1 ст. 590 ЦК допускає можливість встановлення в договорі постійної ренти умови про її виплату шляхом надання речей, виконання робіт або надання послуг, відповідних за вартістю грошовій сумі ренти. Згідно диспозитивності правилом п. 2 ст. 590 ГК розмір виплачуваної ренти збільшується пропорційно збільшенню встановленого законом мінімального розміру оплати праці. Диспозитивним є і правило ст. 591 ГК про терміни виплати постійної ренти, яка виплачується після закінчення кожного календарного кварталу, якщо інше не передбачено договором постійної ренти.
2. ЦК містить спеціальний спосіб припинення договору постійної ренти шляхом її викупу (ст. 592 - 594). Хоча договір постійної ренти є безстроковим, платник постійної ренти завжди має право відмовитися від подальшої виплати ренти, викупивши її, тобто сплативши одержувачу викупну ціну ренти. Пункт 2 ст. 592 ЦК встановлює, що заява про відмову від виплати ренти може бути зроблено платником ренти не пізніше ніж за три місяці до припинення виплати ренти. Це правило є диспозитивним і може бути змінено договором, але лише у бік збільшення зазначеного терміну порівняно з тримісячним. За загальним правилом п. 2 ст. 592 ГК, яке може бути змінено договором, договір ренти припиняється лише після одержання одержувачем ренти всієї викупної суми.
Платник постійної ренти не може відмовитися від права на її викуп, тому умова про таку відмову, будучи включено в договір постійної ренти, було б нікчемним (п. 3 ст. 592 ЦК). У той же час здійснення права на викуп постійної ренти може бути обмежене шляхом встановлення в договорі умови про неприпустимість викупу протягом життя її одержувача або протягом іншого терміну, який не повинен перевищувати 30 років з моменту укладення договору постійної ренти.
Викупна ціна постійної ренти може бути визначена договором. Якщо ж сторони не включили в договір умови про викупну ціну, то вона визначається за правилами п. 2, 3 ст. 594 ГК. Згідно з цими правилами викупна ціна визначається по-різному залежно від того, передавалося майно за договором ренти за плату або безкоштовно. У першому випадку викупна ціна визначається в розмірі річної суми підлягає виплаті ренти, а в другому випадку до цієї суми додається вартість переданого майна.
Як зазначалося в попередньому параграфі, твердження про алеаторного (ризиковому) характер договору постійної ренти може викликати деякі сумніви. Справа в тому, що якщо сторони договору постійної ренти не обмежили право платника ренти на її викуп терміном життя одержувача ренти (подібна умова робило б такий договір подібним з договором довічної ренти), то вже в момент укладення договору платник ренти може на основі умов договору або диспозитивних норм закону (п. 2, 3 ст. 592 і п. 2, 3 ст. 594 ЦК) передбачити, які витрати він понесе у зв'язку з укладенням, виконанням та припиненням договору ренти в співвідношенні з ринковою ціною переданого за договором майна. Необхідність такого передбачення у договорі постійної ренти цілком природна, оскільки ніякої платник не може мати наміри платити постійну ренту вічно. Зазначена обставина практично позбавляє договір постійної ренти алеаторного (в аспекті його еквівалентності) характеру. Ймовірно, тому до теперішнього часу не спостерігалося скільки-небудь значного застосування договору постійної ренти в цивільному обороті.
3. Договір постійної ренти може бути припинений з ініціативи не тільки платника ренти, але і її одержувача. Однак якщо за ініціативою платника рента при дотриманні встановленого законом або договором порядку може бути викуплена завжди, то право одержувача постійної ренти вимагати її викупу та кореспондуючий цьому праву обов'язок платника призвести такий викуп виникають лише за наявності передбачених у ст. 593 ГК або договорі постійної ренти підстав. До числа таких підстав ст. 593 ГК відносить як протиправні дії платника (прострочення виплати ренти більш ніж на один рік або порушення платником ренти зобов'язань щодо забезпечення виплати ренти), так і настання інших, не залежних від платника ренти обставин, очевидно які свідчать про неможливість належного виконання платником ренти обов'язки по її виплаті (наприклад, визнання платника ренти неплатоспроможним). В якості окремого підстави виникнення у одержувача ренти права вимагати її викупу ст. 593 ГК називає надходження нерухомого майна, переданого під виплату ренти, у спільну власність або його розділ між кількома особами.
4. Підставою припинення або зміни договору постійної ренти в частині умов її виплати може послужити випадкова загибель або випадкове пошкодження майна, переданого під виплату постійної ренти (п. 2 ст. 595 ЦК). Це підстава застосовне лише щодо договору постійної ренти, за яким майно передано платнику ренти за плату. Неважко бачити, що в цьому випадку ризик випадкової загибелі або випадкового пошкодження майна розподіляється між сторонами договору ренти. Що стосується ризику випадкової загибелі або випадкового пошкодження майна, переданого безоплатно під виплату постійної ренти, то такий ризик цілком лягає на платника ренти як власника переданого під виплату ренти майна (п. 1 ст. 595, ст. 211 ЦК), оскільки обов'язок платника по виплаті ренти в цьому випадку зберігається в повному обсязі і не може бути припинена або змінена за його ініціативою.
загрузка...
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " § 2. Договір постійної ренти "
  1. § 4. Суб'єкти зобов'язання
    Сторони зобов'язання. Сторонами зобов'язання є кредитор і боржник. В якості кожної з сторін можуть брати участь одна або одночасно кілька осіб (п. 1 ст. 308 ЦК) * (1118). Як і всяке відносне правовідношення, зобов'язання встановлюється між строго певними особами. Зобов'язання не створює обов'язків для осіб, що не беруть участь в ньому в якості сторін (для третіх осіб)
  2. § 5. Зміна і розірвання договору
    Поняття зміни та розірвання договору. Одним з найважливіших почав, що лежать в основі регулювання динаміки договірних зобов'язань, є принцип незмінності договору - pacta sunt servanda. Це означає, що укладені договори повинні виконуватися на тих умовах, на яких було досягнуто згоди сторін, і не повинні змінюватися. Разом з тим можливі ситуації, коли послідовне
  3. § 2. Договір постійної ренти
    Елементи договору. Суб'єктами договору постійної ренти є одержувач ренти та її платник. Одержувачами постійної ренти виступають насамперед громадяни незалежно від їх віку та працездатності. Найчастіше вони самі були власниками того майна, що було відчужене під виплату ренти. Але постійна рента може бути встановлена ??на користь громадян і іншими особами. У цьому
  4. ПРОГРАМА КУРСУ "ГРОМАДЯНСЬКЕ ПРАВО"
    ------------------------ -------- У текст програми, опублікованій в цьому томі підручника раніше (у 2004, 2005, 2006 рр..), внесено зміни і доповнення, обумовлені зміною і розвитком сучасного законодавства у сфері житлових відносин, а також в галузі електроенергетики , капітального будівництва, транспортної діяльності та деяких інших, які зажадали оновлення та
  5. 3. Юридична природа договору ренти
    Договір ренти є самостійним видом договору. Від договору дарування він відрізняється тим, що особа, яка провела відчуження майна у власність іншої, має право вимагати надання зустрічного задоволення - рентного доходу. Від договорів купівлі-продажу та міни договір ренти відрізняється характером зустрічного задоволення. Обсяг належних одержувачу рентних платежів є
  6. 5. Договір постійної ренти
    Головною ознакою постійної ренти є безстроковий характер зобов'язання платника щодо виплати ренти. Це означає, що його існування не обмежується будь-яким періодом часу, в тому числі терміном життя або існування одержувача. Одержувачами постійної ренти можуть бути тільки громадяни, а також некомерційні організації, якщо це не суперечить закону і відповідає цілям їх
  7. 2. Договірні умови
    Договірні умови являють собою спосіб фіксації взаємних прав та обов'язків. З цієї причини, коли говорять про зміст договору в його якості правовідносини, мають на увазі права і обов'язки контрагентів. На відміну від цього зміст договору - угоди складають договірні умови. Їх фіксаціонная роль дозволила протягом певного часу широко використовувати в законодавстві та
  8. 2. Зміна і розірвання договору
    ГК, вперше включив в якості самостійного підрозділу "Загальні положення про договір", виділив в останньому спеціальну главу, присвячену його зміни і розірвання (гл. 29). У главі насамперед чітко розмежовані зміна і розірвання договорів, що сталися як за угодою сторін, так і на вимогу однієї з них. Для обох цих підстав встановлені прямо протилежні презумпції.
  9. 4. Спеціальні випадки зміни договору (заміна сторін)
    Глава 29 ЦК передбачає під зміною договору ситуацію, при якій в ньому міняється небудь з умов з тим, однак, що, принаймні, сторони завжди залишаються тими ж. Таким чином, мова йде про внутрішній зміні, яке відбувається в рамках первісного договірного правовідносини. Однак цивільне законодавство знає і іншу настільки ж традиційну форму зміни
  10. 3. Підстави та умови договірної відповідальності
    Протягом багатьох років в юридичній науці радянського періоду панувала думка, згідно з яким необхідним підставою цивільно - правової відповідальності зізнавався якийсь "склад цивільного правопорушення". Дану позицію поділяють і багато сучасні автори. На думку Г.К. Матвєєва, наприклад, "наявність складу цивільного (і всякого іншого) правопорушення - загальне і, як правило,
загрузка...

загрузка...
енциклопедія  бешбармак  яловичина  кабачки  начинка