| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 2. Договір надання послуг |
||
|
Сторонами договору надання послуг є виконавець (услугодатель) і замовник (услугополучатель). У гол. 39 ЦК не передбачено будь-яких вимог до суб'єктного складу даного договору. Отже, за загальним правилом у якості сторін можуть виступати будь-які суб'єкти (фізичні та юридичні особи, публічно-правові утворення), з урахуванням їх обсягу та характеру право-та дієздатності. Разом з тим стосовно до окремих різновидів даного договору законодавець встановлює спеціальні вимоги, що стосуються насамперед фігури виконавця. Так, діяльність з надання певних видів послуг (медичних, ветеринарних і деяких інших) підлягає обов'язковому ліцензуванню. Особливі вимоги пред'являються до виконавців аудиторських послуг * (489), послуг з оцінки * (490) і деяких інших. Предметом договору є послуга, що надається виконавцем. Умова про предмет має характер суттєвого. Воно вважається узгодженим , якщо в договорі перераховані певні дії, які зобов'язаний вчинити виконавець, або вказана певна діяльність, яку він зобов'язаний здійснити. Стосовно до останнього випадку коло можливих дій виконавця може бути безпосередньо вказаний у договорі або визначений на підставі передують укладенню договору переговорів і листування, практики, встановилася у взаємних відносинах сторін, звичаїв ділового обороту, подальшої поведінки сторін і т.п. * (491) Ціна в договорі возмездного надання послуг, як правило, визначається сторонами і є вільною. Проте в деяких випадках розмір ціни регулюється державою * (492). Умова про ціну за загальним правилом не є суттєвим. При його відсутності в договорі ціна буде визначатися за правилами п. 3 ст. 424 ЦК. Виняток становлять випадки , коли надається послуга унікальна і не має аналогів. Оскільки положення ст. 424 ГК в подібній ситуації не здатні адекватно заповнити відсутнє угода сторін про ціну, така відсутність означає, що договір не укладений. Ціна може визначатися шляхом складання кошторису (ст. 709, 783 ЦК). Термін виконання договору надання послуг встановлюється за згодою сторін, а за відсутності такої угоди визначається за правилами п. 2 ст. 314 ЦК. Однак найчастіше специфіка наданої послуги надає умові про термін характер суттєвого. Так, в договорах на надання послуг з проведення концертів, театральних, спортивних або музичних вистав у відсутність узгодженого сторонами терміну виконання договір повинен вважатися неукладеним. У багатьох договорах, що передбачають в якості предмета не дія, а діяльність виконавця (освітні послуги, так звані абонементні та інші тривалі послуги * (493), термін договору визначає часові межі, в рамках яких будуть надаватися послуги, а тому вказівка цього терміну є необхідним. Форма договору возмездного надання послуг, в відсутність спеціальних вказівок гл. 39 ГК, визначається за загальними правилами про форму угод (ст. 158-161 ЦК). Зміст договору. Виконавець зобов'язаний надати послугу за завданням замовника. При цьому ст. 780 ЦК встановлює презумпцію особистого надання послуги. Залучення виконавцем до скоєння обумовленого дії або здійснення обумовленої договором діяльності третіх осіб не допускається, якщо інше не передбачено договором. Зазначена презумпція є загальною і поширюється на будь договір надання послуг незалежно від специфіки його предмета або суб'єктного складу. У всіх випадках відповідні дії (діяльність), що здійснюються за виконавця третьою особою, не розглядаються як належне виконання (п. 1 ст. 313 ЦК) і оплачуватися не повинні. Виконавець зобов'язаний надати послугу у встановлений термін і в належному місці. Найчастіше характер наданої послуги зумовлює місце виконання даного зобов'язання. Так, очевидно, що послуги з проведення театрального заходу, перегляду кінофільму тощо припускають їх надання в відповідних приміщеннях (театру, кінотеатру). В інших випадках місце виконання зобов'язання надати послугу має визначатися за загальними правилами ст. 316 ЦК. Виконавець зобов'язаний надати послугу належної якості. З урахуванням специфіки послуги як об'єкта якість послуги прямо пов'язане з тими діями, які повинен здійснити виконавець. Відповідно оцінка якості наданої послуги повинна здійснюватися за самим цим діям. Замовник зобов'язаний оплатити надані виконавцем послуги. За загальним правилом оплата повинна відбуватися після надання послуг (п . 1 ст. 781, п. 1 ст. 711, ст. 783 ЦК), однак угодою сторін може бути передбачена попередня оплата або оплата по частинах. Якщо договором не встановлений строк оплати, він визначається за правилами ст. 314 ЦК. Оскільки зобов'язання замовника є грошовим, в якості загального наслідки допущеної замовником прострочення оплати виступає обов'язок сплатити відсотки, передбачені ст. 395 ЦК. Спеціальні правила встановлені законодавцем щодо наслідків неможливості надання передбаченої послуги. Якщо така неможливість виникла з вини замовника, він зобов'язаний оплатити послуги в повному обсязі (п. 2 ст. 781 ЦК). У разі, коли неможливість виконання виникла за обставинами, за які жодна із сторін не відповідає * (494), замовник відшкодовує виконавцю лише фактично понесені ним витрати (п. 3 ст. 781 ЦК). Зазначені правила диспозитивності і можуть бути змінені законом або договором. Коли неможливість виконання виникла за обставинами, за які відповідає виконавець (п. 1, 3 ст. 401 ЦК), він втрачає право як на винагороду, так і на оплату фактично понесених витрат. Припинення договору. Особливості послуги як предмета договору зумовлюють і специфіку його припинення. Так, в силу п. 1 ст. 782 ЦК замовник має право відмовитися від виконання договору возмездного надання послуг. Дане правило закріплено імперативною нормою і не може бути змінено договором. Право замовника на відмову слід розглядати як безумовне. Угода сторін, що встановлює особливий порядок односторонньої відмови або передбачає неустойку (штраф) за подібна відмова, є недійсним * (495). Єдиним наслідком * (496) відмови замовника є його обов'язок відшкодувати виконавцеві фактично понесені останнім необхідні витрати, пов'язані з приготуванням до надання послуги * (497). Це правило не зачіпає права виконавця вимагати повної оплати послуг, фактично наданих їм до моменту відмови від договору замовником. Так, якщо предметом договору є надання тривалих послуг (наприклад, тижневе екскурсійне обслуговування , послуги фітнес-центру за річним абонементом), діяльність виконавця може бути умовно розбита на кілька складових. Тому відмова від договору до закінчення терміну його дії не звільняє замовника від оплати вже частково наданих послуг * (498). Відмовитися повсякчас від договору надання послуг, за винятком договору, що носить публічний характер * (499), має право і виконавець (п. 2 ст. 782 ЦК). В якості наслідки такого відмови виконавець повинен відшкодувати завдані замовнику збитки в повному обсязі * (500). |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "§ 2. Договір надання послуг" |
||
|
||