ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Е. А. Васильєв. Цивільне та торгове право капіталістичних держав, 1993 - перейти до змісту підручника

§ l. Договори позики і позики


Виробництво розрахунків є істотним і обов'язковим елементом всіх відносин возмездного характеру, в результаті здійснення яких кредитор отримує грошовий еквівалент наданої їм цінності або понесеного збитку. Розрахунки можуть здійснюватися шляхом здійснення платежу готівки або безготівково - шляхом перерахування належних коштів через банки.
Часто в цивільному і торговому обороті виникає необхідність надання грошей у борг. Такі відносини називаються кредитними (від лат. Creditum-позика, борг). Кредитні відносини оформляються або спеціальним договором позики або позики, або шляхом видачі векселя. Подібні відносини виникають також при видачі чека і при здійсненні банківських операцій.
1. Вже в римському цивільному праві визнавалося існування двох різних договорів - позики (comodatum) і позики (mutuum). У період розвитку і становлення капіталістичних відносин в праві розвиток регулювання двох зазначених видів договорів спочатку пішло шляхом узагальнення договорів позики та позички в одну правову категорію - договір позики і призна-
410
ня договору позички різновидом позики. Так, ст. 1874 ФГК каже, що є два види позики: позика речей, якими можна користуватися без їх знищення, званий позикою для користування (pret a usage) або позикою (commodat), та позика речей, які споживаються шляхом користування. Останній вид угоди називається споживчим позикою (pret de consommation), або просто позикою. Разом з тим ФГК встановлює зовсім самостійне регулювання для зазначених видів угод. Цією ж традиції слідують країни, громадянське право яких зазнало на істотний вплив ФГК.
У найбільш пізніх кодифікаціях законодавчі органи інших країн відмовилися від ідеї узагальнення договору позики та позички в одну правову категорію, і вже ГГУ проводить чітку відмінність між договорами позики (Leihe) (§ 598) і позики (Darlehen ) (§ 607). Цим же принципом слід і ШОЗ.
Праву Англії та США відома категорія «позика речей для користування» (loan for use) як родове поняття, що включає і договір грошової позики (loan of money). У законодавстві більш докладно врегульовані відносини, пов'язані з договором грошової позики.
2. Договір позички є договір, в силу якого одна сторона (позикодавець) надає безоплатно іншій стороні (ссудополучателя) річ для користування, а ссудополучатель зобов'язується по закінченні договору повернути річ (ст. 1875 ФГК; § 598 ГГУ;
ст. 305 ШОЗ).
Договір позики необхідно відмежовувати від інших видів угод. Позичка відрізняється від договору майнового найму своєї безвозмездностью; від договору позики - тим, що річ передається ссудополучателю тільки в користування, а не у власність і не для споживання; від договору безоплатного зберігання - тим, що зберігач не має права користування річчю, а володіє тільки правом володіння; і від договору дарування - тим, що ссудополучатель отримує річ у тимчасове володіння і в користування, а обдаровуваний - назавжди і у власність.
Договір позики є договором безоплатним, тому в торговельних відносинах він зустрічається надзвичайно рідко і норми, що регулюють ці відносини, не знаходять практичного застосування в торговому обороті.
Договір позики, за загальним правилом, є реальним, але сторони можуть передбачити обов'язок ссудодателя надати річ у користування і тим самим зробити договір консенсусним.
Предметом договору є індивідуально-визначена річ (ст. 1878 ФГК).
3. Ссудополучатель зобов'язаний, як «добрий господар», піклуватися про збереження отриманої їм речі, нести витрати по підтримці її в справності, а якщо предметом договору є тварини - то витрати з їх годівлі. Ссудополучатель має право користування речами тільки в межах, обумовлених в договорі, а в
411
разі відсутності таких приписів - вживати речі для користування, що визначається природою речі. Порушення цього правила тягне за собою обов'язок відшкодування ссудодателю збитків, що виникають в результаті погіршення речі через необумовленого або протиприродного користування. У законах особливо обмовляється заборона ссудополучателю передавати річ третім особам. Ссудополучатель зобов'язаний повернути річ після закінчення строку договору або на вимогу ссудодателя, але не раніше того часу, який необхідно для цільового використання речі.
Договір позички припиняється, якщо за непередбаченими обставинами ссудодатель сам потребуватиме речі, якщо ссудополучатель порушує обумовлений режим користування майном, а також якщо настала смерть ссудополучателя (§ 605 ГГУ; ст. 309 ШОЗ).
У праві Англії та США позику речей для користування розглядається як один з окремих випадків залежного тримання (bail ment).
Відносини по позиці для користування в англійському праві в законодавчому порядку не врегульовано, і суди керуються в основному судовою практикою.
4. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає гроші або інші речі, які визначаються родовими ознаками, у власність іншій стороні (позичальникові), яка зобов'язується повернути отримане речами однакового роду, якості та кількості (§ 607 ГГУ; ст. 1892 і 1893 ФГК).
В принципі договір позики є договором реальним, проте сторони можуть передбачити обов'язок позикодавця надати позику, тобто укласти договір позики як консенсуал'ний, так званий позику за угодою. Право Швейцарії в регулюванні відносин виходить з консенсуального характеру договору позики, встановивши в ст. 312 ШОЗ, що договір позики зобов'язує позикодавця передати іншій особі право власності на відому суму грошей або інших замінних речей, а позичальник зобов'язаний повернути таку ж кількість речей такого ж якості.
Договір позики може бути як БЕЗОПЛАТНО (процентний), так і безплатний. Безоплатний договір позики, якщо він укладений як реальний, є одностороннім, оскільки позикодавець має тільки право вимагати від позичальника повернення даного борг, а на позичальнику лежить тільки обов'язок повернути отримане від позикодавця. Якщо безоплатний договір позики укладений як консенсуальний, то він є двостороннім: обидві сторони і мають права, і несуть обов'язки. Позикодавець зобов'язаний надати зазначені в договорі речі обумовленої кількості і якості. Він не зобов'язаний надавати обумовлене в договорі, якщо у нього є сумнів, що позичальник поверне борг, внаслідок погіршення в його господарстві та майно, що наступив вже після укладення договору (ст. 132 ШОЗ; § 610 ГГУ). Разом з тим позикодавець має право вимагати повернення боргу.
412
Позичальник зобов'язаний повернути основний борг, а за відплатним договором позики - заплатити ще і відсотки, причому їх сплата може бути передбачена договором, предметом якого є не тільки гроші , але й інші рухомі речі (ст. 1905 ФГК).
Відсотки, які обчислюються за грошовими позиками, встановлюються в договорі і законом. Шляхом обмеження розміру процентних ставок законодавство передбачає деякі заходи, спрямовані на боротьбу з лихварством.
Відсотки вносяться з поверненням всієї суми боргу, а якщо позика надана на кілька років - то в кінці кожного року, календарного або фінансового. Обов'язок платити відсотки по цивільних операціях у позичальника існує тільки у випадку, прямо передбаченому в договорі, а по торговельних угодах такий обов'язок презюміруется.
Якщо в договорі не зазначено термін повернення, то борг повинен бути виплачений на вимогу позикодавця; при цьому законодавством передбачається надання боржнику пільгового терміну:
шість місяців - у Швейцарії ( ст. 318 ШОЗ) і від одного до трьох місяців, залежно від розміру боргу, - у ФРН (§ 609 ГГУ). В інших країнах, де спеціальний пільговий термін для договору позики не встановлений, діють загальні норми цивільного права.
Договір грошової позики може оформлятися не тільки у вигляді окремої угоди, а й шляхом випуску облігацій. Порядок випуску облігаційних позик регулюється спеціальним законодавством про емісію цінних паперів.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " § l. Договори позики і позики "
  1. 2. Сфера застосування договору позички і його відмежування від подібних договорів
    договору позички може бути використана для оформлення і більш складних економічних відносин, наприклад для передачі в безоплатне користування ділянок лісового фонду. -------------------------------- Див, наприклад: ст. ст. 5 - 10 Федерального закону від 29 грудня 1994 р. N 78-ФЗ "Про бібліотечну справу" / / Відомості Верховної. 1995. N 1. Ст. 2 (з послід. Зм.). Договір позички має риси подібності з
  2. 2. Договір позики в зарубіжному законодавстві
    договори позики (mutuum) і позики (commodatum) традиційно розглядалися в якості самостійних договорів, при перших кодификациях цивільного права в Західній Європі вони були об'єднані в єдиний договір. У зв'язку з цим, наприклад, Е.А. Васильєв зазначає: "У період розвитку і становлення капіталістичних відносин в праві розвиток регулювання двох зазначених видів договорів спочатку
  3. § 2. Розрахунки і кредитування
    договорів у сфері розрахунків і кредитування . Розрахункові операції являють собою акти виконання зобов'язань. Умова про платіж входить у зміст будь-якого возмездного договору про продаж товарів, виконанні робіт, наданні послуг. Але платежі в безготівковій формі, а в ряді випадків і платежі готівкою, обумовлюють необхідність укладення спеціальних договорів, які опосередковують ці фінансові
  4. § 2. Предмет цивільного права
    договірні й інші зобов'язання, а також інші майнові та особисті немайнові відносини, засновані на рівності, автономії волі і майновій самостійності учасників ". Звідси, а також з обігу до інших положень Цивільного кодексу видно, що предмет цивільного права (цивільно-правового регулювання * (9)) утворюють різні відносини. Це і відносини, пов'язані із створенням
  5. § 2. Поняття і основні види угод
    договір купівлі-продажу (п. 1 ст. 454 ЦК), договір банківської гарантії (ст. 368 ЦК), договір простого товариства (п. 1 ст. 1041 ЦК) і договір про прощення боргу (ст. 415 ЦК). Існують угоди, які поряд з волевиявленнями містять ще інші складові частини. Наприклад, фактичний склад договору про передачу рухомої речі у власність складається з угоди відчужувача і набувача про
  6. § 2. Елементи договору оренди
    договору оренди. Сторонами договору оренди є орендодавець і орендар. Стаття 608 ЦК присвячена однієї із сторін договору оренди - орендодавцю. У ній зазначено, що право здачі майна в оренду належить його власнику. Орендодавцями можуть бути також особи, уповноважені законом або власником здавати майно в оренду. Отже, за загальним правилом орендодавцем може бути власник
  7. § 1. Загальна характеристика договору позики
    договору позички. За договором безоплатного користування майном (договору позички) одна сторона (позикодавець) зобов'язується передати або передає річ у безоплатне тимчасове користування другій стороні (ссудополучателя), а остання зобов'язується повернути ту ж річ у тому стані, в якому вона її отримала, з урахуванням нормального зносу або у стані, обумовленому договором (ст. 689 ЦК). Як видно
  8. § 2. Елементи договору позички
    договору позички. Сторони договору іменуються в законі ссудодателем і ссудополучателем. Ссудодатель - це власник переданого у безоплатне користування майна або особа, уповноважена власником для цього (п. 1 ст. 690 ЦК). Особливості фігури ссудодателя загалом повторюють специфіку статусу орендодавця, описану в гол. 35 підручника, і тому не вимагають окремого висвітлення. Втім, в
  9. § 1. Поняття, види і елементи договору зберігання
    договору. Потреба у забезпеченні збереження майна в умовах, коли сам власник позбавлений можливості здійснювати нагляд за ним, досить давно викликала до життя існування особливих правових норм про зберігання. У дуже розвиненому вигляді вони були присутні вже в римському праві, якому було відомо особливе зобов'язання depositum, як прагнув з реальних дій з передачі майна на
  10. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    договори не зобов'язують нікого, крім осіб, в них беруть участь 54. Pacta sunt servanda [пакту сун серванда] - договори повинні дотримуватися 55. Pacta tertis nec nocent nec prosunt [пакту тертіс НЕК ноцен НЕК просунь] - договори не шкодять і не сприяють третім особам 56. Par in parem imperium (jurisdictionem) non habet [пар ін Парем імперіум (юрісдікціонем) нон хабет] - рівний над рівним
енциклопедія  бешбармак  яловичина  кабачки  начинка