ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Колектив авторів. Питання та відповіді до державного іспиту з цивільного права 2012 рік, 2012 - перейти до змісту підручника

Елементи договору

. Суб'єктами аналізованого договору виступають ті ж особи, які можуть бути сторонами договору довічної ренти. Між зазначеними договорами взагалі досить багато спільного, у зв'язку з чим до довічного утримання з коштом застосовуються правила про довічну ренту, якщо інше не передбачено приписами § 4 гл. 33 ГК, присвяченого даному виду ренти. Проте договір довічного змісту з утриманням передбачає більш тісний зв'язок платника ренти та її одержувача. Якщо в інших видах ренти відносини сторін обмежуються періодичної передачею (перерахуванням) грошових коштів або іншого обумовленого договором надання за відсутності, як правило, особистих контактів, то тут зазвичай сторони постійно взаємодіють один з одним. Покладаючи на платника ренти обов'язки щодо забезпечення потреби в житлі, харчуванні, одязі тощо, одержувач ренти, як правило, добре знає це особа, довіряє йому і має з ним психологічний контакт. Заміна платника ренти на іншу особу може виявитися для одержувача ренти абсолютно неприйнятною. Враховуючи це, закон встановлює, що відчуження майна, переданого в забезпечення довічного утримання, так само як здача його в заставу або інше обтяження, можуть здійснюватися тільки з попередньої згоди одержувача ренти (ст. 604 ЦК). Сказане дозволяє кваліфікувати договір довічного змісту з утриманням як договір довірчого (фідуціарної) характеру.
Предмет договору довічного змісту з утриманням специфічний тим, що, по-перше, в забезпечення довічного утримання може відчужуватися лише нерухоме майно - житловий будинок, квартира, земельна ділянка тощо, і, під -друге, рента надається не в грошовій формі, а у вигляді забезпечення повсякденних життєвих потреб одержувача ренти. Закон вказує на приблизний перелік обов'язків платника ренти з надання утримання - забезпечення потреб у житлі, харчуванні, одязі, догляді, оплаті ритуальних послуг. Конкретним договором даний перелік може бути розширений, скорочений або уточнено стосовно до задоволенню кожної з потреб.
Закон вимагає, щоб у договорі було визначено загальну вартість всього обсягу змісту з утриманням. Сторони можуть піти далі і конкретизувати не тільки умови, якість, форму і т.п. кожного виду надання, а й зафіксувати в договорі їх величину у вартісному вираженні. Відповідно до п. 2 ст. 602 ЦК вартість загального обсягу змісту на місяць не може бути менше двох мінімальних розмірів оплати праці, встановлених законом. Дана вимога закону є імперативним, так само як і правило про те, що розмір даного виду ренти підлягає індексації з урахуванням рівня інфляції в порядку, передбаченому законом (ст. 318 ЦК). У випадку якщо між сторонами виникає спір про обсяг змісту, що надається або має надаватися громадянину, він може бути переданий на вирішення суду. Коли умови договору не дозволяють суду прийти до однозначних висновків, він повинен керуватися принципами сумлінності та розумності.
Стаття 603 ЦК містить спеціальну вказівку на те, що договором довічного змісту з утриманням може бути передбачена можливість заміни надання змісту з утриманням в натурі виплатою протягом життя громадянина періодичних платежів у грошах. Оскільки сторони за своїм угодою в будь-який момент можуть припинити зв'язує їх зобов'язання або перетворити його шляхом новації в інше зобов'язання, наприклад в зобов'язання з виплати довічної ренти, дана норма має сенс лише в тому випадку, якщо правом вимагати заміни виду надання наділяється в договорі або тільки одна сторона (наприклад, одержувач ренти), або обидві сторони. Реалізація зазначеного права може бути поставлена ??в залежність від наявності або виконання будь-яких додаткових умов або може цілком залежати від розсуду сторони (зазвичай від одержувача ренти).
Термін дії договору визначається самою його природою і дорівнює періоду життя утриманця. Періодичність надання утримання законом особливо не обмовляється, так як дане питання вирішується виходячи з необхідності забезпечення нормальних природних потреб людини. Разом з тим самі сторони можуть регламентувати і цей аспект своїх взаємин. Що стосується вартості обсягу змісту з утриманням, то вона розраховується за загальним правилом помісячно, якщо сторонами не передбачено інше.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Елементи договору "
  1. § 2. Укладення, зміна і розірвання договорів
    Принципи укладання договорів у сфері підприємництва. Визнання за угодою торгового характеру підкоряє її не тільки загальним нормам цивільного права, але і в першу чергу спеціальним нормам комерційного права. До висновку і виконання торговельних угод застосовуються спеціальні норми комерційного права, не діють стосовно звичайних цивільних угод. Особливості регулювання
  2. § 2. Розрахунки і кредитування
    Загальна характеристика і система договорів у сфері розрахунків і кредитування. Розрахункові операції являють собою акти виконання зобов'язань. Умова про платіж входить у зміст будь-якого возмездного договору про продаж товарів, виконанні робіт, наданні послуг. Але платежі в безготівковій формі, а в ряді випадків і платежі готівкою, обумовлюють необхідність укладення спеціальних
  3. § 4. Страхування
    Поняття, порядок і форма укладення договору страхування. Страхування являє собою систему відносин щодо захисту майнових інтересів громадян, підприємств, установ та організацій шляхом формування за рахунок сплачуваних ними внесків страхових фондів, призначених для відшкодування збитків і Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький
  4. § 9. Комерційна концесія
    Поняття договору комерційної концесії. Традиційно поняття концесія (від латинського concessio - дозвіл) вживалося як договору, укладеного державою з приватним підприємцем, як правило іноземною фірмою, на експлуатацію промислових підприємств або земельних ділянок. Сьогодні йому надано зовсім інший зміст. Відповідно до ст. 1027 ЦК за даним договором одна
  5. § 2. Професійні учасники ринку цінних паперів
    Загальні положення. Основними дійовими особами на ринку цінних паперів є емітенти, які випускають цінні папери, а також інвестори, ці папери набувають. Перші акумулюють Комерційне право. Ч. II. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1998. С. 134 фінансові та інші засоби, пропонуючи за це деякий еквівалент у вигляді певного набору
  6. § 2. Неустойка
    Поняття і значення неустойки. Неустойка є визначена законом або договором грошова сума, яку боржник зобов'язаний сплатити кредитору в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання (п. 1 ст. 330 ЦК). Забезпечувальне дію неустойки полягає в тому, що обов'язок до сплати неустойки спонукає боржника до належного виконання зобов'язання. При його невиконанні
  7. § 2. Договір постійної ренти
    Елементи договору. Суб'єктами договору постійної ренти є одержувач ренти та її платник. Одержувачами постійної ренти виступають насамперед громадяни незалежно від їх віку та працездатності. Найчастіше вони самі були власниками того майна, що було відчужене під виплату ренти. Але постійна рента може бути встановлена ??на користь громадян і іншими особами. У цьому
  8. § 3. Договір довічної ренти
    Елементи договору. Правила закону про довічну ренту в чому перегукуються з правилами про постійну ренті, у зв'язку з чим сказане в попередньому параграфі почасти застосовно і до відносин, що складаються при встановленні довічної ренти. Разом з тим договір довічної ренти має низку специфічних особливостей. Як випливає із самої назви даного виду ренти, вона встановлюється на
  9. § 4. Договір довічного змісту з утриманням
    Елементи договору. Суб'єктами аналізованого договору виступають ті ж особи, які можуть бути сторонами договору довічної ренти. Між зазначеними договорами взагалі досить багато спільного, у зв'язку з чим до довічного утримання з коштом застосовуються правила про довічну ренту, якщо інше не передбачено приписами § 4 гл. 33 ГК, присвяченого даному виду ренти. Проте договір
  10. § 2. Елементи договору оренди
    Сторони договору оренди. Сторонами договору оренди є орендодавець і орендар. Стаття 608 ЦК присвячена однієї із сторін договору оренди - орендодавцю. У ній зазначено, що право здачі майна в оренду належить його власнику. Орендодавцями можуть бути також особи, уповноважені законом або власником здавати майно в оренду. Отже, за загальним правилом орендодавцем може бути
енциклопедія  бешбармак  яловичина  кабачки  начинка