ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
М.І. Брагінський, В.В. ВІТРЯНСЬКИЙ. ДОГОВОРНОЕ ПРАВО. ДОГОВОРИ ПРО ПЕРЕДАЧУ МАЙНА. Книга друга, 2006 - перейти до змісту підручника

3. Державний контракт і договір поставки товарів для державних потреб

Підстави поставки товарів для державних потреб
Поставка товарів для державних потреб повинна здійснюватися на основі державного контракту на поставку товарів для державних потреб , а також укладаються відповідно з ним договорів поставки товарів для державних потреб між організаціями - виконавцями замовлення для державних потреб і споживачами товарів, що випускаються (п. 1 ст. 525 ЦК).
При поставці товарів для державних потреб можуть використовуватися як проста, так і складна структури договірних зв'язків. У першому випадку поставка здійснюється постачальником (виконавцем) відповідно до умов державного контракту на поставку товарів для державних потреб безпосередньо державному замовнику або вказаним ним одержувачам без укладення з останніми постачальником (виконавцем) яких договорів на поставку товарів для державних потреб.
У другому випадку (при складній структурі договірних зв'язків) державним контрактом на поставку товарів для державних потреб передбачається прикріплення державним замовником постачальника - виконавця до конкретним покупцям для укладання з ними договорів поставки товарів для державних потреб на підставі повідомлення про прикріплення, що видається замовником. При укладенні таких договорів між постачальником - виконавцем і покупцями узгоджуються умови про кількість і якість товарів, порядку їх доставки та прийняття покупцем і т.п.
Федеральний закон про оборонне замовлення передбачає особливу структуру договірних зв'язків: державний контракт укладається між державним замовником і головним виконавцем оборонного замовлення, який, у свою чергу, укладає договори (контракти) з постачальниками (виконавцями) сировини, матеріалів і комплектуючих виробів для забезпечення оборонного замовлення.
Державний контракт укладається на основі прийнятого виконавцем замовлення на поставку товарів для державних потреб (державного замовлення). Причому в деяких випадках, передбачених законом, висновок державного контракту буде для виконавця (постачальника) обов'язковим. Однак при цьому відносно всякого виконавця (постачальника), за винятком казенного підприємства, має бути дотримано передбачене ЦК вимога про відшкодування державним замовником всіх збитків, які можуть бути завдані постачальнику (виконавцю) у результаті виконання ним умов державного контракту.
Федеральні закони про поставки товарів для державних потреб встановлюють порядок визначення потреб держави у тих чи інших товарах, а також порядок формування відповідних цим потребам державних замовлень і їх розміщення серед організацій, які виробляють (закуповують) зазначені товари.
Основний спосіб розміщення державних замовлень - проведення відкритих або закритих торгів (конкурсів). Однак допускається і пряме доведення державних замовлень до постачальників - виконавців.
Порядок і строки укладання державних контрактів
За державним контрактом на поставку товарів для державних потреб постачальник (виконавець) зобов'язується передати товари державному замовнику або за його вказівкою іншій особі, а державний замовник зобов'язується забезпечити оплату поставлених товарів (ст. 526 ЦК).
Сторонами державного контракту на поставку товарів для державних потреб є державний замовник і постачальник (виконавець).
В якості державних замовників відповідно до Федерального закону "Про поставки продукції для федеральних державних потреб" можуть виступати федеральні органи виконавчої влади, федеральне казенне підприємство або державна установа. Державним замовником на поставку матеріальних цінностей до державного резерву є федеральний орган виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом, а державними замовниками на поставку матеріальних цінностей до мобілізаційного резерву визнаються також і інші федеральні органи виконавчої влади. В якості державного замовника з оборонного замовлення виступає орган виконавчої влади, який має у своєму складі війська або збройні формування.
Постачальниками (виконавцями) є організації, визнані переможцями торгів, що проводилися з метою розміщення державних замовлень, або прийняли доведений до них державне замовлення до виконання.
У випадках розміщення державного замовлення шляхом проведення конкурсу та визначення його переможця або прийняття постачальником (виконавцем) доведеного до нього державного замовлення для державного замовника висновок державного контракту з вказаними постачальниками є обов'язковим.
Постачальник (виконавець) також зобов'язаний укласти державний контракт, якщо він прийняв доведений до нього держзамовником державне замовлення або став переможцем конкурсу, проведеного для розміщення державного замовлення. У деяких випадках прийняття доведеного до постачальника (виконавця) державного замовлення є обов'язковим для останнього. Наприклад, федеральне казенне підприємство ні за яких умов не має права відмовитися від доведеного до нього державного замовлення. Комерційні організації, що діють в інших організаційно - правових формах, зобов'язані прийняти доведений до них державне замовлення, а отже, і укласти державний контракт на поставку товарів для державних потреб, якщо вони займають домінуюче становище на ринку відповідного товару, за умови відшкодування державним замовником збитків, які можуть бути завдані постачальнику (виконавцю) виконанням державного замовлення.
ГК (ст. 529) детально регламентує порядок і строки укладення державного контракту. Проект державного контракту розробляється державним замовником і направляється постачальнику (виконавцю), що прийняв до цього замовлення на поставку товарів для державних потреб. Постачальник (виконавець) зобов'язаний розглянути проект державного контракту і в тридцятиденний строк з дня його отримання повідомити державному замовнику про своє рішення. Можливі три варіанти такого рішення.
1. Згода укласти державний контракт на умовах, запропонованих державним замовником. У цьому випадку постачальник (виконавець) підписує державний контракт і один підписаний примірник повертає державному замовнику.
2. Згода укласти контракт, але на умовах, відмінних від тих, що запропоновані державним замовником. За таких обставин постачальник (виконавець) повинен повернути державному замовнику підписаний проект державного контракту разом з протоколом розбіжностей щодо окремих його умов.
3. Відмова від укладення державного контракту, про що постачальник (виконавець) повинен повідомити державного замовника в той же тридцятиденний термін.
Державному замовнику надається 30 днів для розгляду протоколу розбіжностей до державного контракту, складеного постачальником (виконавцем). Тут також можливі варіанти: державний замовник протягом зазначеного терміну може повідомити постачальнику (виконавцю) про прийняття його редакції спірних умов державного контракту або про відхилення протоколу розбіжностей. В останньому випадку, а також при закінченні тридцятиденного терміну розбіжності за державним контрактом, укладення якого є обов'язковим для державного замовника або постачальника (виконавця), можуть бути передані іншою стороною у тридцятиденний строк на розгляд арбітражного суду.
Якщо ж сторона, для якої укладення державного контракту є обов'язковим, ухиляється від його укладення, інша сторона може звернутися до арбітражного суду з позовом про спонукання до укладення державного контракту.
Основним же правилом, як і в інших цивілізованих країнах, має стати розміщення замовлення на поставку товарів для державних потреб (державного замовлення) шляхом проведення відповідних конкурсів. І в цьому випадку висновок державного контракту з переможцем конкурсу стає для державного замовника обов'язковим. Державний контракт повинен бути оформлений не пізніше 20 днів з дня проведення конкурсу (п. 4 ст. 528 ЦК).
Державним контрактом може бути передбачено, що поставка товарів здійснюється конкретному покупцеві, який державним замовником прикріплюється до постачальника (виконавцю). Видане державним замовником повідомлення про прикріплення буде служити підставою для укладення безпосередньо між постачальником (виконавцем) і покупцем договору поставки товарів для державних потреб.
Отримавши повідомлення про прикріплення, постачальник (виконавець) повинен у тридцятиденний термін направити проект договору покупцю. Якщо постачальник (виконавець) отримає від покупця підписаний проект договору з протоколом розбіжностей, він повинен вжити заходів до їх погодженням і в тридцятиденний термін повідомити покупця про прийняття договору в узгодженій редакції або про відхилення протоколу розбіжностей. Неврегульовані розбіжності можуть бути передані зацікавленою стороною на розгляд арбітражного суду у тридцятиденний термін.
Постачальник (виконавець) за наявності повідомлення про прикріплення не вправі ухилятися від укладання з покупцем договору поставки товарів для державних потреб. Дана вимога забезпечується наданням покупцю права звернутися в такому випадку до арбітражного суду з позовом про спонукання постачальника (виконавця) укласти договір на умовах розробленого покупцем проекту договору.
Що стосується покупця, то він може відмовитися повністю або частково від товарів, зазначених у повідомленні про прикріплення, і від укладення договору в цілому. За таких обставин питання про прикріплення постачальника (виконавця) до іншого покупця має бути вирішено державним замовником протягом 30 днів з дня отримання відповідного повідомлення постачальника (виконавця). В іншому випадку постачальник (виконавець) отримує право вимагати від державного замовника прийняти та оплатити товари або відшкодувати витрати, пов'язані з реалізацією цих товарів іншому споживачеві.
Особливості виконання зобов'язань
У тих випадках, коли державним контрактом на поставку товарів для державних потреб передбачено, що ця поставка здійснюється постачальником (виконавцем) безпосередньо державному замовнику або вказаним ним конкретним одержувачам (по відвантажувальних рознарядками державного замовника), відносини, що складаються між сторонами державного контракту в процесі його виконання, не відрізняються специфікою і регулюються нормами про договір поставки.
При поставці товарів покупцям, з якими постачальником (виконавцем) у відповідності з державним контрактом укладені договори поставки, особливість полягає в тому, що за загальним правилом обов'язок оплати поставлених товарів покладається не на державного замовника, а на покупця, який отримав товари.
Гарантією прав і законних інтересів постачальника (виконавця) буде служити норма, згідно з якою при оплаті покупцем товарів за договором поставки товарів для державних потреб державний замовник визнається поручителем за грошовим зобов'язанням покупця. Це означає, що в разі неоплати товарів покупцем державний замовник буде відповідати перед постачальником (виконавцем) в повному обсязі, включаючи сплату відсотків, відшкодування судових витрат та інших збитків, викликаних несплатою поставлених товарів (ст. 532 ЦК).
Певними особливостями відрізняються наслідки невиконання державним замовником обов'язки з відшкодування постачальнику (виконавцю) збитків, завданих у зв'язку з виконанням останнім державного замовлення, прийняття якого було для постачальника (виконавця) обов'язковим. Такі збитки мають бути виплачені державним замовником у строк не пізніше тридцяти днів з дня передачі постачальником (виконавцем) товарів, передбачених державним контрактом.
Порушення державним замовником цього обов'язку дає постачальнику (виконавцю) право відмовитися від виконання державного контракту і зажадати від держзамовника відшкодування додаткових збитків, викликаних розірванням державного контракту. У таких випадках постачальник (виконавець) вправі також відмовитися і від виконання договорів поставки товарів для державних потреб, укладених на підставі державного контракту з конкретними покупцями. Причому збитки, завдані покупцям такою відмовою від виконання договору, також підлягають відшкодуванню державним замовником (ст. 533 ЦК).
Державний замовник має право відмовитися від товарів, поставка яких передбачена державним контрактом, лише за умови відшкодування завданих цим збитків як постачальнику - виконавцю, так і покупцям за договорами поставки, які були змінені або розірвані в силу відмови державного замовника від відповідних товарів.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 3. Державний контракт і договір поставки товарів для державних потреб "
  1.  § 3. Окремі джерела муніципального права
      державний, але владно-публічний статус органів місцевого самоврядування. Конституція поширює на місцеве самоврядування республіканську організацію апарату влади, але виводить його зі сфери дії принципу поділу влади, засновує інститут муніципальної власності, вказуючи, що муніципальна власність визнається і захищається нарівні з приватної, державної, іншими
  2.  § 2. Місцева адміністрація
      державних повноважень, переданих органам місцевого самоврядування в порядку наділення федеральними законами і законами суб'єктів Федерації. Місцева адміністрація утворюється для реалізації повноважень місцевого самоврядування. Вона, як правило, є органом загальної компетенції у сфері виконавчо-розпорядчої діяльності та наділяється правами юридичної особи. Наприклад, в
  3.  § 2. Укладення, зміна і розірвання договорів
      державного замовника висновок державного контракту з постачальником є ??обов'язковим, якщо замовлення на поставку товарів для державних потреб розміщувався за конкурсом, і постачальник оголошений його переможцем. Укладення договору в обов'язковому порядку передбачено низкою російських законів. Зокрема. Закон Російської Федерації від 13 грудня 1994 р. «Про поставки продукції для
  4.  § 3. Виконання зобов'язань
      державних потреб »від 13 грудня 1994 [2] встановлює, що державний замовник має право відмовитися від продукції, виробленої за державним контрактом, за умови повного відшкодування їм постачальнику понесених збитків. Найчастіше сторони забезпечують собі можливість відмови шляхом включення відповідного застереження в договорі. Якщо ж у ньому така обмовка відсутня, то зобов'язання,
  5.  § 1. Купівля-продаж. Мена. Рента
      державних потреб, контрактація, продаж підприємств) товар передається покупцеві виключно для використання у підприємницькій діяльності, в інших же різновидах купівлі-продажу (роздрібна купівля-продаж) - виключно для використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю, а в третьому (договір енергопостачання) - і для побутового споживання, і для використання в
  6.  § 3. Правове становище селянського (фермерського) господарства
      державних сільськогосподарських підприємств, або уста-дено на знову відведених для цієї мети землях громадянами, які Комерційне право. Ч. II. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1998. С. 338 раніше не були працівниками або учасниками сільськогосподарських організацій - як правило, колишніми городянами. Створення селянського господарства
  7.  § 1. Економічна основа місцевого самоврядування
      державної власності і передане в управління органам місцевого самоврядування, а також інша власність, яка служить задоволенню потреб населення муніципального освіти. Органи місцевого самоврядування - це органи, що входять в систему публічної влади, і вирішують вони передусім завдання публічно-правового характеру. Цілком логічно припустити, що вони повинні володіти
  8.  § 2. Предмет цивільного права
      державної реєстрації. Так, закон не передбачає цього щодо творів науки, літератури і мистецтва (наприклад, написаної книги або картини), але він встановлює вимогу державної реєстрації (патентування) об'єктів промислової власності (винаходів, корисних моделей, промислових зразків) як умова їх визнання і захисту (див. ст. 1232, 1353, 1354 ЦК), а
  9.  § 1. Цивільне законодавство в системі нормативного (публічного) регулювання цивільних відносин
      державного примусу. З точки зору юридичної сили нормативні правові акти поділяються: на закони (акти вищої юридичної сили), які, в свою чергу, залежно від порядку їх прийняття та змісту можуть бути конституційними і звичайними (відповідно перше регулюють найважливіші відносини і приймаються в більш строгому порядку, другі - розвивають положення першого);
  10.  § 2. Правове становище публічних утворень
      державних потреб. Представляється, проте, що рішення про вилучення земельної ділянки шляхом його викупу приймається публічним утворенням саме як публічно-правовим суб'єктом, що перебуває у відносинах влади - підпорядкування з третіми особами. Та обставина, що вказане рішення носить характер адміністративного, публічно-владного акта, не впливає на цивільно-правову природу відносин по
енциклопедія  бешбармак  яловичина  кабачки  начинка