|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
3.3. Виконання договору
|
|
ЦК не містить загальних норм, присвячених виконанню договору, оскільки договірні зобов'язання є різновидом зобов'язань, які в ГК врегульовані досить докладно. Крім того, виконання договору присвячені численні спеціальні норми, що містяться в частині II ЦК, присвяченій окремими видами зобов'язань.
Виконання зобов'язань, в свою чергу, є частиною виконання цивільно-правових обов'язків, які поділяються на обов'язки активного і пасивного типу.
Виконання цивільно-правових обов'язків активного типу, виражається у вчиненні боржником певних дій, завжди є юридичними діями, тобто юридичними фактами на відміну від здійснення цивільних прав, наприклад, здійсненням прав, що належать власнику). У цьому сенсі виконання обов'язків активного типу породжує у зобов'язаної особи право отримання зустрічного задоволення (наприклад, вимога до контрагента за договором здійснити платіж) або припиняє правовідносини в цілому.
Виконання обов'язків пасивного типу (дотримання заборон) відбувається у формі фактичних дій, що не породжують юридичні наслідки - юридичні наслідки вони породжують тільки при порушенні прав - делікти.
При зміні складу сторін у порядку правонаступництва та інших випадках, порядок виконання визначається спеціальними правилами про уступку вимог, переведення боргу, спадкуванні. Але у всіх цих випадках обсяг обов'язків правонаступника не може бути ширше обсягу обов'язків правопредшественника - визначальним є принцип - ніхто не може передати іншому прав більше, ніж має сам (лат. - пето р1і $] іп8).
Виконання договору виражається у вчиненні або утримання від дій, які становлять предмет договору. Важливо враховувати при цьому не тільки та обставина, чи було скоєно сама дія, але і те, яким чином воно було вчинено. Перше передбачає виконання взагалі, тобто виконання в натурі, а в другому випадку мова йде про належному виконанні. Відповідно розмежування між виконанням у натурі та належним виконанням лежить в основі відповідальності за порушення зобов'язання.
З вимогою виконання зобов'язання в натурі неприпустимість заміни обумовленого дії (передачі певної речі, виконання певної роботи та ін.) грошовим еквівалентом. Однак принцип - ніякі грошові виплати не здатні замінити реальне виконання, тобто виконання в натурі, не завжди точно відображає намір сторін в умовах розвинутого товарно-грошового обороту. За ним швидше варто моральний аспект - розшити зіп (вегхатЛа (зобов'язання мають виконуватися).
Так, в країнах англосаксонської системи права, пріоритет над виконанням в натурі має відшкодування збитків. Однак, заміна передачі товару, виконання робіт або надання послуг чимось іншим все ж далеко не завжди здатна задовольнити порушення інтересу потерпілої сторони.11 Тому, належне виконання, що включає в себе виконання в натурі, має першорядне значення у цивільно-правовому регулюванні. Належне виконання включає в себе наступні ознаки:
1) виконання має бути вироблено належному особі;
2) виконання має бути вироблено належним особою;
3) виконання має бути вироблено належним предметом;
4) виконання має бути вироблено в належні терміни;
5) виконання має бути вироблено в належному місці;
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна "3.3. Виконання договору" |
- § 2. Укладення, зміна і розірвання договорів
Принципи укладання договорів у сфері підприємництва. Визнання за угодою торгового характеру підкоряє її не тільки загальним нормам цивільного права, але і в першу чергу спеціальним нормам комерційного права. До висновку і виконання торговельних угод застосовуються спеціальні норми комерційного права, не діють стосовно звичайних цивільних угод. Особливості регулювання
- § 5. Відповідальність за порушення зобов'язань
Форми відповідальності за порушення договірних зобов'язань у сфері підприємництва. Відповідальність за порушення договірних зобов'язань - у сфері підприємництва (підприємницька договірна відповідальність) як вид цивільно-правової відповідальності являє собою санкцію за порушення договірного зобов'язання. Основною формою відповідальності за порушення договірних
- § 1. Купівля-продаж. Мена. Рента
Купівля-продаж. Договір купівлі-продажу - основний вид цивільно-правових договорів, що застосовуються в майновому обороті, зокрема у сфері підприємницької діяльності За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) зобов'язується передати річ (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець зобов'язується прийняти цей товар і сплатити за нього певну грошову суму (ціну).
- § 2. Оренда
Оренда. За договором оренди (майнового найму) орендодавець (наймодавець) зобов'язується надати орендарю (наймачу) майно за плату в тимчасове володіння і користування або у тимчасове користування. Орендодавцем у договорі оренди є власник майна, тобто будь-яка фізична або юридична особа, яка має титул власника. Орендодавцями можуть бути також особи,
- § 1. Підряд
Договори підряду представлені в загальногромадянський законодавстві такими різновидами, як будівельний і побутової поспіль, підряд на виконання проектних та вишукувальних робіт та підрядні роботи для державних потреб. До всіх цих видів договорів підряду застосовуються норми ст. 702-729 ГК, утворюють як би спільну частину законодавства, що регулює відносини у сфері виробництва робіт і
- § 3. Зберігання
Поняття та види договору зберігання. Основною метою зберігання є забезпечення належної схоронності речі як від зовнішніх впливів навколишнього середовища, так і від можливості присвоєння третіми особами. При цьому зберігання забезпечується особою, яка не є власником, або власником іншого речового права на збережену річ і здійснюється в інтересах останніх. Зобов'язання зберігання виникає в
- § 4. Страхування
Поняття, порядок і форма укладення договору страхування. Страхування являє собою систему відносин щодо захисту майнових інтересів громадян, підприємств, установ та організацій шляхом формування за рахунок сплачуваних ними внесків страхових фондів, призначених для відшкодування збитків і Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький
- § 5. Доручення
Поняття договору доручення. У певних випадках учасники комерційного обороту позбавлені можливості своїми власними діями набувати права і обов'язки. Наприклад, суб'єкт може виявитися позбавлений такої можливості у зв'язку з тим, що знаходиться в іншому місці і не в змозі сам безпосередньо своїми власними діями набувати права і обов'язки, або він не має достатніх
- § 6. Комісія
Поняття договору комісії. Договором комісії присвячена гл. 51 ГК. Легальне визначення цього договору дано в ст. 990 ЦК: «За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням іншої сторони (комітента) за винагороду вчинити одну або кілька угод від свого імені, але за рахунок комітента». Таким чином, договір комісії опосередковує відносини, що виникають при непрямому
- § 7. Агентування
Поняття агентського договору. Агентування є новим інститутом для російського цивільного права, хоча основні елементи агентського договору, запозичені з договорів доручення і комісії, є традиційними і добре відомими. Незважаючи на те, що і раніше сторони могли використовувати окремі елементи названих договорів, створивши змішаний договір, однак подібну конструкцію навряд чи
|