Вони містяться в п. 3 та 4 ст. 39 Договору про ЄС. У п. 3 визнається можливість введення обмежень, виправданих необхідністю забезпечення громадського порядку, громадської безпеки або охорони здоров'я. Порядок застосування цих обмежень визначений у Директиві 2004/38/ЕС і неодноразово тлумачився Судом. Принципово важливим було рішення Суду у справі Van Duyn v. Home Office. По-перше, в рішенні по цій справі Суд вказав, що участь в певній організації і поділ її цілей і завдань може розглядатися як індивідуальну поведінку особи, на підставі якого можна зробити висновок про застосування обмеження з метою підтримання громадського порядку та громадської безпеки. По-друге, важливим моментом у вирішенні у цій справі є те, що Суд вказав, що погляди на поведінка, що є підставою для застосування такого обмеження, можуть варіюватися в різних державах-членах, і якщо конкретне держава-член розглядає ту чи іншу діяльність як шкідливу і приймає в її відношенні адміністративні заходи, то воно може використовувати і таке обмеження. Нормальне ставлення до такої діяльності будь-якого іншого держави-члена не повинно грати ролі. По-третє, принциповим положенням в рішенні Суду у цій справі стало визнання Судом неможливості абсолютної рівності в підході до своїх громадян і іноземцям при застосуванні обмежень на право свободи пересування трудящих. Дійсно, держава-член не може застосувати до своїх громадян депортацію або заборонити їм в'їзд на свою територію. Наступним обмеженням свободи пересування трудящих є так звана застереження про публічну службу, яка міститься у п. 4 ст. 39 Договору. Вона говорить: "Положення цієї статті не повинні застосовуватися до працевлаштування на публічну службу". Причина її наявності цілком очевидна, і навряд чи можна очікувати, що вона буде скасована, поки Європейський Союз формально не стане федеративною державою. Однак що ж можна вважати публічною службою? В рішенні по справі Commission v. Belgium Суд дав їй визначення, як "серії постів, які прямо або опосередковано пов'язані із здійсненням влади відповідно з публічним правом і обов'язком охороняти загальні інтереси держави або інших публічних властей". В принципі, можна визнати, що застереження про публічну службу поширюється на службовців поліції, військовослужбовців, державних чиновників, що мають владні повноваження, а не просто фінансуються з державного бюджету. Однак якщо держава-член все ж допустило громадянина іншої держави-члена до публічної службі, воно не може ставитися до нього інакше, ніж до своїх власних громадян, які перебувають на тій же службі.
|
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
1. AD HOC [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. AD REFERENDUM [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A FORTIORI [а фортіорі] - тим більше 4. A POSTERIORI [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A PRIORI [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. BONA FIDE [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. CAUSA [кауза] -
- 2. Свобода договорів
Свобода договорів разом з рівністю учасників цивільних відносин і рядом інших принципів відноситься ст. 1 ГК до числа основних засад цивільного законодавства. Всі вони тісно пов'язані між собою. Немає сумнівів у тому, що свобода договорів перетвориться на фікцію, якщо тільки всі інші основні принципи не будуть реалізовані в цивільному законодавстві та практиці його застосування. Сенс
- 6. Загальні положення про договір страхування
Договір страхування і його види З двох видів страхування, розмежування яких присвячена ст. 927, що відкриває гл. 48 ГК, - добровільного та обов'язкового - перший вже в силу свого характеру має неодмінно опосередковане договором. Разом з тим, як прямо передбачено в п. 2 тієї ж статті, присвяченому обов'язковому страхуванню в силу закону, і при цьому виді страхування відносини сторін
- 1. Поняття та види договору перевезення
До революції 1917 р. російське цивільне законодавство розглядало договір перевезення як окремого виду договору підряду (Звід законів Російської імперії. Т. Х. Ч. 1. Ст. 1738), не визнаючи його самостійним договором (sui generis). Що стосується рівня правового регулювання відносин, пов'язаних з перевезенням вантажів, пасажирів і багажу, то, як зазначав Г.Ф. Шершеневич: "Крім
- 2.3. Регіональна уніфікація колізійних норм
Вихід російських підприємств на зовнішній ринок і реалізація ними міжнародних комерційних контрактів, що укладаються з іноземними фірмами, створення ними в європейських країнах підприємств з іноземними інвестиціями, введення в країнах Європейського союзу правил, спрямованих на захист прав споживача і внутрішнього ринку та обов'язкових для іноземних експортерів товарів і послуг, обумовлюють
- 3.3. приватноправове уніфікація і lex mercatoria
Ідея lex mercatoria виникла на початку 60-х років минулого століття. Теоретичним обгрунтуванням її виникнення послужив ряд теорій: соціологічна теорія Жоржа Селла, що вважав, що окремі групи всередині суспільства створюють власні юридичні правила, тому міжнародна спільнота комерсантів також прагне створити юридичні правила для організації діяльності своєї спільності та
- Стаття 12. Обов'язки поліції
Коментар до статті 12 Перераховані в цій статті та інші обов'язки поліції в межах своєї компетенції відповідно з займаною посадою виконують співробітники поліції. Коментар до пункту 1 цієї статті 1.1. Порядок реалізації даного обов'язку врегульовано Інструкцією про порядок прийому, реєстрації та дозволу в органах внутрішніх справ Російської Федерації
- Що значить - достатні підстави підозрювати?
Закон, на жаль, не дає відповіді на це питання, дозволяючи трактувати відповідь як завгодно. Але безумовно, якщо після перевірки документів підозри не підтвердилися, значить, вони були недостатніми. У такому випадку у громадянина є підстави для оскарження подібних дій, тим більше якщо вони спричинили для нього несприятливі наслідки (про оскарження дій міліції, які порушують права і
- Глава 17. Про ПОНЯТТІ ВОЛОДІННЯ
Проблема володіння , сама по собі непроста, в нашій цивілістиці придбала ще й додаткову специфіку, викликану загальним спрощенням юридичної картини світу з одночасним розривом історичних зв'язків, особливо важливих саме в теорії володіння, яка в силу одного тільки відродження нормального товарного обміну, як це в тій чи іншій мірою можна очікувати від інших юридичних феноменів, ніяк не Глава 21. ПРО ЗАХИСТ ПРАВА НА НЕРУХОМІСТЬ ДОПОМОГОЮ негаторного позову. ІБК ПРО ВИЗНАННЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ
- До орендарю муніципального земельної ділянки , який отримав його в установленому порядку від власника для зведення магазину, після завершення будівництва був пред'явлений власником сусідньої ділянки позов про усунення порушень, тобто негаторний (ст. 304 ЦК). При цьому позивач посилався на те, що раніше цей же ділянка виділялася йому і був потім незаконно у нього вилучено та надано відповідачу.
К арендатору муниципального земельного участка, получившему его в установленном порядке от собственника для возведения магазина, после завершения строительства был предъявлен владельцем соседнего участка иск об устранении нарушений, т.е. негаторный (ст. 304 ГК). При этом истец ссылался на то, что ранее этот же участок выделялся ему и был затем незаконно у него изъят и предоставлен ответчику.
|