Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Колектив авторів. Питання та відповіді до державного іспиту з цивільного права 2012 рік, 2012 - перейти до змісту підручника

Загальні початку виступу в цивільному обороті

. Публічні утворення виступають у цивільних правовідносинах на рівних засадах з іншими суб'єктами - фізичними та юридичними особами (п. 1 ст. 124 ЦК). Незважаючи на те що у зазначеній нормі ЦК відтворений лише один з принципів цивільного права (юридичну рівність учасників цивільних правовідносин), участь публічних утворень у цивільному обороті передбачає поширення на їх діяльність всіх інших загальних засад цивільного законодавства (зокрема, недоторканності власності, свободи договору, неприпустимість довільного втручання в приватні справи тощо). Інша справа, що це не відміняє існування винятків із загальних правил, обумовлених суб'єктної специфікою.
Рівні початку участі публічних утворень у цивільному обороті проявляються в наступному.
По-перше, встановлено заборону на здійснення властивих публічним утворень владних повноважень. Наприклад, публічна освіта не може зобов'язати іншого учасника цивільного обороту вступити з ним у договірні відносини, оскільки свобода договору (абз. 1 п. 1 ст. 421 ЦК) передбачає виражену добровільно взаємну волю сторін. Вбачати примусовість, засновану на владних повноваженнях у передбачених законом випадках укладення договору в обов'язковому порядку (абз. 2 п. 1 ст. 421 ЦК), невірно, так як дане виняток із загального правила про свободу договорів встановлено рівним чином для всіх учасників цивільного обороту.
По-друге, неможливе використання яких би то не було переваг, що випливають з притаманних публічним утворень владних повноважень. Так, публічна освіта не вправі диктувати контрагенту конкретні умови договору, що не вигідні для останнього і не відповідають його інтересам, оскільки загальним для всіх учасників цивільного обороту є визначення змісту договору по взаємоузгоджених розсуд (абз. 1 п. 4 ст. 421 ЦК). Рівним чином публічна освіта не має будь-яких переваг при укладенні цивільно-правових договорів у порівнянні з іншими учасниками обороту.
Говорячи про рівні засадах виступи публічних утворень у цивільних правовідносинах, важливо не змішувати різні поняття. Участь публічних утворень у цивільному обороті необхідно остільки, оскільки цього вимагає реалізація завдань публічної влади. Однак сама по собі подібна функціональна спрямованість діяльності не замінює і не відміняє юридичної рівності всіх суб'єктів громадянського права. Інакше кажучи, втрата владних повноважень у цивільних правовідносинах який суперечить природі публічних утворень як носіїв публічної влади.
З урахуванням сказаного важко погодитися із судженнями про те, що владні повноваження публічних утворень так чи інакше проявляються у цивільних правовідносинах * (353). Наприклад, такі судження підкріплюються посиланням на ст. 279 ГК про примусове вилучення земельної ділянки для державних потреб. Представляється, проте, що рішення про вилучення земельної ділянки шляхом його викупу приймається публічним утворенням саме як публічно-правовим суб'єктом, що перебуває у відносинах влади - підпорядкування з третіми особами. Та обставина, що вказане рішення носить характер адміністративного, публічно-владного акта, не впливає на цивільно-правову природу відносин з викупу, які складаються між відповідним власником і публічним утворенням, оскільки цивільні правовідносини можуть виникати на основі складних юридичних складів, що включають владне розпорядження ( ст. 8 ЦК).
Тому в науковій літературі справедливо звертається увага на те, що якщо регулювання відносин за участю публічних утворень побудовано на засадах верховенства останніх, то не може йти мови про цивільно-правову природу таких відносин * (354). Так само, якщо публічна освіта намагається привнести в майновий оборот владно-правові початку, це свідчить лише про допущені публічним утворенням порушеннях принципу юридичної рівності суб'єктів цивільного права.
Інша справа, що норму ЦК про рівних засадах участі публічних утворень не варто ідеалізувати. Законодавець досить непослідовний і часто, в іншому галузевому законодавстві, встановлює фактичні переваги для публічних утворень. Особливо це характерно для бюджетного законодавства, яким практично закріплений імунітет публічних утворень від фактичної реалізації заходів майнової відповідальності в рамках внутрішніх (національних) цивільних правовідносин (докладніше див нижче) * (355). Таким чином, незважаючи на формальне закріплення в п. 1 ст. 124 ГК принципу юридичної рівності публічних утворень з усіма іншими учасниками цивільного обороту, проблема практичної реалізації даного положення досі законодавцем послідовно не вирішена.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Загальні початку виступу в цивільному обороті "
  1. § 2. Правове становище публічних утворень
    Загальні початку виступу в цивільному обороті. Публічні утворення виступають у цивільних правовідносинах на рівних засадах з іншими суб'єктами - фізичними та юридичними особами (п. 1 ст. 124 ЦК). Незважаючи на те що у зазначеній нормі ЦК відтворений лише один з принципів цивільного права (юридичну рівність учасників цивільних правовідносин), участь публічних утворень у
  2. § 3. Теоретичні основи побудови моделі взаємовідносин державної влади і місцевого самоврядування
    Теорія місцевого самоврядування має величезне значення в сучасній Росії, оскільки навіть в принципі неможливо побудувати ефективну систему соціального управління в відсутність теоретичних основ. Ще більше значення слід приділити аналізу досвіду реалізації теорій місцевого самоврядування на практиці, оскільки тільки таким чином можна виявити невдачі, пояснити їх причини і запропонувати заходи
  3. § 1. Цивільне законодавство в системі нормативного (публічного) регулювання цивільних відносин
    Форми (джерела) права. Одним із специфічних ознак норм права в системі соціально-нормативного регулювання суспільних відносин є їх формальна визначеність, тобто зовнішня вираженість (закріпленість) в тих чи інших формах (джерелах) права. До числа таких у загальній теорії права прийнято відносити: а) нормативний правовий акт; б) нормативний договір; в) правовий звичай; г)
  4. § 1. Загальні положення про публічної власності
    Економічне значення публічної власності. Одна з найважливіших функцій держави - забезпечення задоволення суспільних потреб. Дана обставина усвідомлювалася вже в давнину. Так, давньогрецький філософ Сократ вважав спонукальною причиною створення держави різноманіття матеріальних потреб людини і неможливість задовольняти їх поодинці. А оскільки задоволення
  5. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    1. AD HOC [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. AD REFERENDUM [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A FORTIORI [а фортіорі] - тим більше 4. A POSTERIORI [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A PRIORI [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. BONA FIDE [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. CAUSA [кауза] -
  6. § 1. Інтелектуальна власність як сукупність прав і структурне утворення в системі права
    Поняття інтелектуальної власності. Одним з об'єктів цивільних прав є інтелектуальна власність (ст. 128 ЦК). З 1 січня 2008 р. даним терміном в російському законодавстві позначаються результати інтелектуальної діяльності і прирівняні до них засоби індивідуалізації юридичних осіб, товарів, робіт, послуг і підприємств, яким надається правова охорона. Іншими
  7. 3. Принципи цивільного права
    Під правовими принципами розуміються основні засади, найбільш загальні керівні положення права, що мають в силу їх законодавчого закріплення загальнообов'язковий характер. Такі основні початку притаманні як праву в цілому (правовій системі), так і окремим правовим галузям, а також підгалузями і навіть інститутам і субинститутами. Значення правових, в тому числі галузевих, принципів двояко. З одного
  8. Глава 20 Укладення 1649 як звід феодального права
    У 1648 р. спалахнуло масове повстання в Москві. У цій складній ситуації був скликаний Земський собор, який продовжував свої засідання досить довго. У 1649 р. на ньому було прийнято знамените Соборне Укладення. Складанням проекту займалася спеціальна комісія, його цілком і по частинах обговорювали члени Земського собору ("по палатах") посословно. Надрукований текст був розісланий до наказів і на місця.
  9. Глава 24 Формування нової системи права
    Основним джерелом права в період становлення абсолютної монархії залишалось Соборне Укладення 1649 р., чия правова сила неодноразово підтверджувалася указами. У першій чверті XVIII в. коло джерел суттєво змінився: він поповнився маніфестами, іменними указами, статутами, регламентами, установами, оголошеними указами (усними актами), затвердженими доповідями (резолюції монарха) і
  10. 2. Договірні умови
    Договірні умови являють собою спосіб фіксації взаємних прав та обов'язків. З цієї причини, коли говорять про зміст договору в його якості правовідносини, мають на увазі права і обов'язки контрагентів. На відміну від цього зміст договору - угоди складають договірні умови. Їх фіксаціонная роль дозволила протягом певного часу широко використовувати в законодавстві та