| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Особливості змісту договору будівельного підряду |
||
|
Незалежно від того, хто - замовник чи підрядник - готує технічну документацію, а також кошторис, обидва ці документи підлягають обов'язковому узгодженню сторонами і після цього залишаються, як правило, незмінними до завершення будівництва. Підрядник повинен здійснювати будівництво та пов'язані з ним роботи відповідно до технічної документації, яка визначає обсяг, зміст робіт та інші вимоги до них, і з кошторисом, що визначає ціну робіт. Передбачається, що технічною документацією охоплюється весь комплекс робіт з будівництва, а в узгодженій сторонами кошторисі враховані витрати на всі необхідні роботи. Нерідкі, однак, випадки, коли в ході будівництва виявляються не враховані в технічній документації роботи й у зв'язку з цим виникає необхідність проведення додаткових робіт і збільшення кошторисної вартості будівництва. Слід підкреслити, що закон не ставить наслідки даної обставини в залежність від того, ким готувалася технічна документація. Виявивши необхідність проведення додаткових робіт, не врахованих у технічній документації, підрядник повинен негайно інформувати про це замовника і чекати його вказівок. Зважаючи на те що такому повідомленню надається важливе юридичне значення, в договорі будівельного підряду зазвичай обумовлюється, що воно передається в письмовій формі уповноваженій посадовій особі замовника. Замовник повинен прямо висловити свою згоду на виробництво підрядником цих робіт і відповідне збільшення кошторисної вартості будівництва. Якщо замовник протягом десяти днів або в інший встановлений законом або договором строк не відповість на повідомлення підрядника, останній зобов'язаний призупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, викликаних простоєм, на рахунок замовника. Підрядник, який не виконав дану обов'язок, так само як і підрядник, взагалі не повідомив замовнику про виявлення неврахованих робіт, але виконав їх, позбавляється права вимагати від замовника оплати виконаних ним додаткових робіт і відшкодування спричинених цим збитків. Якщо, проте, він зуміє довести необхідність негайних дій в інтересах замовника, зокрема у зв'язку з тим, що призупинення робіт могло призвести до загибелі або пошкодження об'єкта будівництва, замовник не може відмовитися від оплати виконаних робіт. У свою чергу замовнику надається можливість звільнитися від відшкодування збитків, викликаних простоєм підрядника у зв'язку з призупиненням робіт, якщо він доведе відсутність необхідності в проведенні додаткових робіт (п. 3 ст. 743 ЦК). Якщо замовник згоден на проведення і оплату додаткових робіт, підрядник не вправі відмовитися від їх виконання. Пункт 5 ст. 743 ЦК встановлює лише два винятки з даного правила. По-перше, підрядник може послатися на те, що відповідні роботи не входять в сферу його професійної діяльності, наприклад коли мова йде про спеціальні роботах, які виконувалися іншою організацією за прямим договором із замовником. По-друге, підрядник може бути звільнений від їх виконання, якщо доведе, що він не може виконати відповідні роботи з не залежних від нього причин, наприклад через відсутність у нього спеціальної техніки або обладнання. Вважаючи узгоджену сторонами проектно-кошторисну документацію в принципі незмінною до закінчення будівництва, законодавець, однак, враховує, що в період дії договору у сторін може виникнути об'єктивна потреба в її перегляді. Необхідність в цьому може бути обумовлена різними причинами, зокрема удосконаленням окремих проектних рішень, зміною конкретних потреб замовника, вимогами уповноважених державних органів, непередбаченим зростанням цін на будівельні матеріали і конструкції і т.д. Замовник у цьому відношенні знаходиться у більш привілейованому становищі, оскільки йому надається можливість вносити зміни в технічну документацію без будь-яких посилань на не залежні від нього обставини. Він може зробити це і за своїм розсудом, але за умови, що викликані цим додаткові роботи за вартістю не перевищують 10% зазначеної в кошторисі загальної вартості будівництва і не змінюють характеру передбачених у договорі будівельного підряду робіт. Якщо зазначена умова замовником дотримано, підрядник не вправі відмовитися від проведення додаткових робіт, викликаних зміною технічної документації. Зрозуміло, всі додаткові роботи повинні бути оплачені замовником у порядку, встановленому договором. У тому випадку, коли пропоновані замовником зміни технічної документації викликають необхідність виконання бoльших за обсягом додаткових робіт або змінюють сам характер передбачених договором робіт, дане питання підлягає обов'язковому погодженню з підрядником. Якщо підрядник готовий взятися за виконання нових робіт, сторони узгодять додаткову кошторис і вносять у договір будівельного підряду інші необхідні зміни. Що стосується підрядника, то він має право вимагати лише зміни кошторису, але не технічної документації. У технічну документацію підрядник без узгодження з замовником не може вносити ніяких, навіть незначних, змін. Лише в тому випадку, коли в технічній документації їм виявлений явний дефект, підрядник має право його усунути і зажадати від замовника відшкодування пов'язаних з цим розумних витрат (п. 4 ст. 744 ЦК). За змістом закону таке право з'являється у підрядника лише тоді, коли, по-перше, технічна документація готувалася не самим підрядником, а замовником і, по-друге, він своєчасно сповістив замовника про наявність помилки в технічній документації. Право вимагати перегляду кошторису у підрядника виникає у разі, якщо з не залежних від нього причин вартість робіт перевищила кошторис не менше ніж на 10% (п. 3 ст. 744 ЦК). Як відомо, підрядник виконує роботу за свій ризик, поняттям якого в широкому сенсі охоплюється і ризик підрядника не вкластися в узгоджену з замовником кошторис. Тому якщо вихід підрядника за межі кошторису не обумовлено якими-небудь екстремальними обставинами, він не має права вимагати від замовника ніяких доплат. Наприклад, підрядник не може послатися на звичайний зростання вартості будівельних матеріалів, обумовлений інфляцією, так як дана обставина можна було передбачити при укладенні договору будівельного підряду і врахувати в ціні договору. Більше того, навіть якщо подорожчання будівництва відбулося внаслідок екстремальних обставин, наприклад та ж вартість імпортних будівельних матеріалів різко зросла через введення урядом нових митних зборів, але загальна вартість робіт зросла менше ніж на 10%, пов'язані з цим додаткові витрати покладаються на самого підрядника . Підкреслимо, що зазначений кількісний поріг (10% загальної вартості робіт) присутня лише в будівельному підряді, оскільки в загальних правилах про підряд (п. 6 ст. 709 ЦК) будь-яких кількісних обмежень на цей рахунок не міститься. Систематичне тлумачення закону дозволяє також зробити висновок про те, що в умовах, коли підрядник має право наполягати на збільшенні кошторису, замовник позбавлений можливості відхилити його пропозицію. Тому якщо не залежне від підрядника підвищення кошторисної вартості договору призведе до його припинення, несприятливі наслідки даної обставини будуть покладені на замовника. Наступний аспект змісту договору будівельного підряду, який заслуговує бути виділеним особливо, - це права та обов'язки сторін, пов'язані із здійсненням замовником контролю та нагляду за виконанням робіт. Хоча подібне питання зачіпається і в загальних положеннях про підряд (ст. 715 ЦК), для будівельного підряду він має особливе значення з огляду складності виконуваних робіт, можливості здійснення ефективного нагляду лише за наявності спеціальних пізнань в області будівництва, необхідності постійного контролю за ходом робіт, особливо носять прихований характер, і т.д. Право замовника здійснювати контроль та нагляд за ходом і якістю виконуваних робіт, дотриманням термінів їх виконання, якістю наданих підрядником матеріалів, а також правильністю використання підрядником матеріалів замовника нерідко виступає одночасно і як його обов'язок. Так, якщо об'єкт будується на основі оригінального архітектурного проекту, замовник зобов'язаний укласти з архітектором договір на здійснення авторського нагляду за будівництвом об'єкта (ст. 12, 20 Федерального закону "Про архітектурну діяльність в Російській Федерації"). Технічний нагляд за будівництвом здійснюється у всіх випадках, коли будівництво ведеться за рахунок бюджетних коштів і т.д. У подібній ситуації замовник повинен виявляти особливу уважність, так як підрядник, неналежним чином виконав роботи, може згодом послатися на те, що поява недоліків та їх неусунення зумовлені тим, що замовник не здійснював належного контролю та нагляду за виконанням робіт (п. 4 ст. 748 ЦК). Здійснюючи нагляд за виконанням робіт, замовник не повинен втручатися в оперативно-господарську діяльність підрядника, наприклад давати підряднику вказівки про те, як слід організувати роботу на об'єкті, які методи і прийоми ведення робіт потрібно застосовувати і т . п. Але якщо підрядник веде роботи з порушенням Сніпов та ГОСТів, інших обов'язкових правил, у тому числі що містяться в договорі будівельного підряду, використовує некондиційні будівельні матеріали і конструкції і т.д., вказівки замовника про усунення виявлених порушень носять для підрядника обов'язковий характер (п. 3 ст. 748 ЦК). Замовник, що виявив при здійсненні контролю та нагляду за виконанням робіт відступи від умов договору будівельного підряду, які можуть погіршити якість робіт, або інші їх недоліки, зобов'язаний негайно заявити про це підряднику. Зазвичай виявлені в ході будівництва недоліки фіксуються замовником у спеціальному журналі виконання робіт. Щоб уникнути суперечок у договорі будівельного підряду доцільно вказувати терміни, протягом яких підрядчик зобов'язаний усувати зазначені замовником недоліки. Якщо таких строків у договорі не встановлено, підрядник повинен виконати цей обов'язок в розумний термін. Час, витрачений підрядчиком на усунення виявлених замовником недоліків, не веде до збільшення загального строку будівництва об'єкта. Замовник, який виявив недоліки, але не повідомив про них підряднику і не зажадав їх усунення, втрачає право у подальшому посилатися на виявлені ним недоліки (п. 2 ст. 748 ЦК). Іншими словами, закон виходить з того, що замовник не повинен займатися простим збором відомостей про допущені підрядником недоліки, з тим щоб заявити про них лише тоді, коли будівництво об'єкта буде завершено. Навпаки, при здійсненні нагляду за будівництвом замовник повинен вести себе активно і своєю діяльністю сприяти створенню якісного продукту. Усунути своєчасно виявлені недоліки значно простіше і дешевше, ніж робити це тоді, коли об'єкт фактично вже побудований. Розглянуте правило не повинне, однак, трактуватися в тому сенсі, що замовник позбавлений можливості виявляти недоліки виконаних робіт в ході їх приймання. Мова в даному випадку йде лише про ті недоліки, про які замовник виразно знав ще в ході виконання робіт, але ніяк на них не реагував. Якщо замовник має відповідними кадрами і має у встановлених законом випадках право на здійснення технічного нагляду за будівництвом, він може виконувати пов'язані із цим функції самостійно. Однак йому надається можливість укласти спеціальний договір про надання послуг по здійсненню контролю та нагляду за будівництвом з відповідним інженером (інженерної організацією). У цьому разі в договорі будівельного підряду визначаються функції такого інженера (інженерної організації), пов'язані з наслідками його дій для підрядника (ст. 749 ЦК). По суті, інженер (інженерна організація) виступає в якості довіреної особи замовника і приймає від імені останнього всі рішення у взаєминах з підрядником у частині, що стосується ведення будівельних робіт. Поява особливої фігури інженера (інженерної організації) - нове положення в російських правилах про будівельний підряд. Однак поки ця схема відносин, яка давно застосовується в будівельній практиці західних країн, в ГК лише позначена. Відповідно до звичайної західною практикою такий інженер виступає не тільки як представник замовника, а й як свого роду незалежний арбітр, який приймає остаточні рішення по спорах технічного характеру, що виникають між замовником і підрядником. В якості третьої важливої особливості змісту договору будівельного підряду доцільно виділити такий момент, як співробітництво сторін, оскільки для звичайного підряду він в цілому не характерний. Звичайно, принцип співробітництва в тій чи іншій мірі проявляється в будь-якому цивільно-правовому договорі, бо, укладаючи договір, сторони вже починають співпрацювати. Духом співробітництва пройняті і багато конкретні правила закону, розглядають права та обов'язки сторін. Наприклад, ст. 747 ГК особливо згадує про можливість покладання на замовника ряду додаткових обов'язків, що сприяють виконанню підрядником його власних зобов'язань (передача підряднику у користування необхідних для здійснення робіт будівель та споруд, забезпечення транспортування вантажів на його адресу, тимчасова підводка мереж енергопостачання, водо-, паропроводу і т . п.). Однак поряд з цим співпраця сторін розуміється законом і в особливому значенні, а саме як спільна діяльність сторін, спрямована на досягнення спільної мети. Необхідність в об'єднанні зусиль замовника і підрядника виникає тоді, коли в ході будівництва та виконання пов'язаних з ним робіт виявляються несподівані перешкоди, подолати які можна лише спільними зусиллями. У цьому випадку кожна зі сторін зобов'язана вжити усіх залежних від неї розумних заходів щодо усунення таких перешкод (п. 2 ст. 750 ЦК). Наприклад, якщо через сильні морози, виходу з ладу джерел енергопостачання, масового захворювання працівників підрядника тощо останній вийшов з графіка ведення робіт і для подолання відставання потрібно залучити додаткову робочу силу, підключити резервні енергетичні потужності тощо, і якщо замовник може надати підрядникові у цьому необхідне сприяння (наприклад, надати приміщення для розміщення додаткової робочої сили, підключити додаткові енергетичні потужності і т.п.), він зобов'язаний це зробити. В іншому випадку він, так само як і підрядник, що не подав замовнику сприяння в аналогічній ситуації, втратить право на відшкодування збитків, заподіяних тим, що відповідне перешкода не було своєчасно подолано і це спричинило невиконання або неналежне виконання стороною своїх обов'язків. Оскільки в усуненні перешкод до виконання договору зацікавлені обидві сторони, закон встановлює, що витрати, понесені замовником і підрядником на їх подолання, кожна зі сторін несе самостійно (п. 2 ст. 750 ЦК). Втім, дане правило є диспозитивним, оскільки в договорі будівельного підряду може бути передбачено й інше. Зрозуміло, це правило не застосовується також у тих випадках, коли відповідне перешкода виникло через винних дій будь-якої зі сторін. Поруч важливих особливостей володіє, далі, здача-приймання закінченого будівництвом об'єкта. Приймання виконаних робіт здійснюється в порядку, встановленому законом і договором будівельного підряду. У тих випадках, коли замовником за договором виступала державна організація або будівництво велося повністю або частково за рахунок бюджетних асигнувань, здача-приймання робіт проводиться в два етапи: спочатку об'єкт приймається робочою комісією, сформованою замовником і підрядником за участю проектувальника і представників уповноважених державних органів, а потім - державною приймальною комісією, склад і рівень якої визначаються залежно від кошторисної вартості будівництва та призначення об'єкта. Якщо ж будівництво велося за рахунок приватних джерел фінансування, приймання може проводитися в один етап з обов'язковою участю представників уповноважених державних органів та органів місцевого самоврядування. Обов'язок з організації та проведення приймання результату робіт покладається на замовника, якщо інше не передбачено договором. Замовник повинен забезпечити участь у приймальній комісії представників відповідних органів та зацікавлених організацій, виділити обслуговуючий персонал, забезпечити об'єкт необхідною енергією, сировиною, паливом і т.п. Все це замовник робить за свій власний рахунок, якщо інше не передбачено в договорі. Приймання закінченого будівельного об'єкта повинна бути організована замовником в гранично короткий термін після отримання від підрядника повідомлення про готовність результатів будівельних робіт до здачі. Прострочення замовника з прийманням об'єкта, по-перше, переносить на нього ризик випадкової загибелі результату робіт (п. 2 ст. 705 ЦК) і, по-друге, дає підряднику право вимагати відшкодування понесених збитків. Договір будівельного підряду може передбачати як здавання-прийняття об'єкта в цілому, так і здавання-прийняття його по частинах (етапах, чергами). Якщо об'єкт здається замовникові по частинах, сторони повинні обумовити, хто з них буде здійснювати користування переданої частиною об'єкта, забезпечувати її охорону, нести експлуатаційні витрати і т.д. На замовника, попередньо прийняв результат окремого етапу робіт за загальним правилом переходить ризик наслідків загибелі або пошкодження результату робіт, які сталися не з вини підрядника (п. 3 ст. 753 ЦК). Нерідко приймання результатів робіт повинні передувати попередні випробування експлуатаційних якостей збудованого об'єкта (перевірка роботи механізмів, вузлів, агрегатів і т.д.). У цьому випадку приймання об'єкта здійснюється тільки при позитивному результаті попередніх випробувань. Здача-приймання об'єкта будівництва оформляється спеціальним актом, який підписується обома сторонами, а також представниками уповноважених державних органів. Відмова сторони від підписання акту здачі-приймання не виключає оформлення здачі об'єкта. Про це в акті робиться особлива позначка, і акт підписується іншою стороною. Такий односторонній акт здачі або приймання результату роботи має юридичну силу до тих пір і остільки, поки й оскільки за позовом іншого боку він не визнаний судом недійсним. Рішення суду залежить від того, чи визнає суд мотиви відмови від підписання акта обгрунтованими чи ні. Найчастіше на практиці від підписання акта приймання об'єкта відмовляється замовник. Його відмова від прийняття об'єкта обгрунтований лише тоді, коли їм виявлено такі недоліки, що виключають можливість використання результату робіт для вказаної в договорі будівельного підряду мети та не можуть бути усунені підрядником або замовником (п. 6 ст. 753 ЦК). Наявність в побудованому об'єкті інших недоліків не перешкоджає його прийняттю. Усі виявлені в ході приймання недоліки і недоробки фіксуються в акті, підряднику надається розумний термін для їх усунення, стягуються санкції, якщо вони передбачені договором, але сам результат робіт повинен бути прийнятий замовником. В іншому випадку підрядник може скласти односторонній акт здачі робіт, з якого доведеться виходити надалі, якщо тільки замовник не доб'ється визнання його недійсним у судовому порядку. Якщо з не залежних від сторін причин об'єкт не доведений до стадії готовності і роботи за договором будівельного підряду припинені, об'єкт будівництва повинен бути законсервований підрядником за рахунок замовника. Крім того, замовник зобов'язаний оплатити підрядникові у повному обсязі виконані до моменту консервації роботи. За змістом ст. 752 ЦК у разі, коли роботи на об'єкті призупинено з не залежних від замовника причин, наприклад за рішенням компетентного державного органу, його обов'язки обмежуються компенсацією підряднику тільки прямих витрат останнього на консервацію об'єкта і припинення робіт. Упущена підрядником вигода відшкодовується лише тоді, коли об'єкт законсервований через дії замовника. Але при цьому замовник може вимагати заліку тих вигод, які підрядник одержав або міг одержати внаслідок припинення робіт. Завершуючи аналіз особливостей змісту договору будівельного підряду, вкажемо також на те, що на бік, несучу ризик випадкової загибелі або випадкового пошкодження об'єкта будівництва, матеріалів, устаткування та іншого майна, що використовується при будівництві, а також відповідальність за заподіяння при здійсненні будівництва шкоди іншим особам, зазвичай покладається обов'язок застрахувати відповідні ризики і представити іншій стороні докази укладення нею договору страхування (ст. 742 ЦК). При цьому, однак, спеціально підкреслюється, що страхування не звільняє відповідну сторону від обов'язку вживати необхідних заходів для запобігання настання страхового випадку. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "Особливості змісту договору будівельного підряду" |
||
|
||