| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Відповідальність за договором будівельного підряду |
||
|
Оскільки учасниками договору будівельного підряду зазвичай є підприємці, відповідальність настає незалежно від їхньої вини в порушенні зобов'язань, якщо інше не передбачено договором. У § 3 гл. 37 ГК нічого не говориться про форми відповідальності сторін за договором будівельного підряду. Тому тут можуть застосовуватися будь-які види санкцій, передбачені чинним законодавством. При цьому деякі з них, зокрема неустойка, діють лише тоді, коли вони спеціально встановлені законом або договором, а інші, зокрема стягнення збитків, застосовуються у всіх випадках порушення сторонами прийнятих зобов'язань. Поряд з цивільно-правовими санкціями застосовуються і заходи адміністративно-правової відповідальності. Правовою базою для цього служать ст. 9.4 і 9.5 КоАП, що встановлюють адміністративну відповідальність громадян, посадових осіб та юридичних осіб у вигляді штрафу за такі дії, як: порушення обов'язкових вимог державних стандартів, технічних умов, будівельних норм і правил, затверджених проектів, інших нормативних документів у галузі будівництва; будівництво без дозволу; порушення правил приймання і введення в експлуатацію цивільних і виробничих об'єктів; порушення порядку видачі архітектурно-планувальних завдань та дозволів на будівництво тощо Штрафи накладаються уповноваженими органами державного архітектурно-будівельного нагляду в порядку, передбаченому розд. IV КоАП, і направляються до відповідних бюджетів. Сплата штрафу не звільняє винних осіб від обов'язку щодо усунення наслідків допущених ними порушень, відшкодуванню збитків та несення інший цивільно-правової відповідальності. Звертаючись до характеристики відповідальності сторін за конкретні порушення їхніх обов'язків за договором будівельного підряду, розглянемо лише ті види порушень, які особливо згадані в законі. Відповідальність же за такі порушення, як прострочення підрядника із закінченням будівництва об'єкта, затримка замовника з передачею підряднику будівельного майданчика, виконанням обов'язків щодо забезпечення будівництва необхідними матеріалами тощо, про які в законі нічого не говориться, спеціально не висвітлюється, оскільки вона настає на загальних підставах і реалізується в звичайному порядку. Насамперед ГК виділяє такий вид порушення договірних зобов'язань з боку підрядника, як порушення або відступ від вимог, передбачених у технічній документації та в обов'язкових для сторін Будівельних нормах і правилах (п. 1 ст. 754 ГК). Як уже неодноразово вказувалося, підрядник повинен вести будівельні роботи в суворій відповідності з технічною документацією, а також СНіПами, ГОСТами та іншими обов'язковими правилами. Тому будь-який відступ підрядника від вимог, передбачених названими документами, навіть якщо воно, на думку підрядника, цілком розумно і не тягне погіршення якості робіт, оскільки воно не узгоджено з замовником, являє собою порушення договору. У зв'язку з тим, що конкретних санкцій за це порушення ст. 754 ЦК не встановлює, замовник може скористатися будь-який з наданих йому п. 1 ст. 723 ГК можливостей, а саме: вимагати усунення допущених відступів у розумний строк, відповідного зменшення встановленої за роботу ціни або відшкодування своїх витрат на усунення цих відступів, якщо таке право передбачено в договорі будівельного підряду * (447). Зрозуміло, договором можуть бути передбачені й інші несприятливі для підрядника наслідки як даного, так і будь-якого іншого допущеного ним порушення своїх зобов'язань. Разом з тим у п. 2 ст. 754 ГК підкреслюється, що підрядник не несе відповідальності за допущені ним без згоди замовника дрібні відступу від технічної документації, якщо доведе, що вони не вплинули на якість виконаних робіт. Суперечка між сторонами про характер допущених відступів дозволяється судом з урахуванням, у разі потреби, укладення відповідних фахівців. Але про будь, навіть дрібних відступах від технічної документації підрядник повинен попередити замовника, так як в іншому випадку він буде відповідати за всяке пошкодження об'єкта будівництва, обумовлене відсутністю у замовника повних даних про об'єкт. З розглянутим порушенням тісно пов'язаний такий негативний результат діяльності підрядника, як недосягнення зазначених у технічній документації показників об'єкту будівництва, в тому числі запроектованої виробничої потужності підприємства. Відбутися це може, по суті, лише з двох причин: або тому, що в технічній документації спочатку закладені помилкові дані щодо виробничої потужності підприємства чи інших показників об'єкта будівництва, або тому, що при будівництві об'єкту мали місце відступу від технічної документації. У першому випадку підрядник несе відповідальність тільки тоді, коли підготовка всієї технічної документації з будівництва об'єкта покладалася на нього самого. Якщо ж за підготовку технічної документації відповідав замовник, всі несприятливі наслідки покладаються на нього. У другому випадку підрядник звільняється від відповідальності лише тоді, коли доведе, що допущені ним відступи від технічної документації санкціонував замовник, що і призвело до невиконання відповідних показників. Стосовно до реконструкції будівель і споруд (оновлення, перебудова, реставрація тощо) у законі спеціально згадується про відповідальність підрядника за зниження або втрата міцності, стійкості, надійності будинків, споруд або їх окремих частин (абз. 2 п. 1 ст. 754 ЦК). По всій видимості, сенс виділення в законі цієї норми полягає в тому, щоб підкреслити, що якщо підрядник взявся за реконструкцію будівлі або споруди, він повинен у будь-якому випадку, зокрема незалежно від того, хто готує технічну документацію, не допустити того, щоб будівлі або спорудженню було завдано зазначений вище шкоду. Посилання підрядника на неможливість запобігання шкоди до уваги прийматися не повинні, так як він зобов'язаний був врахувати все це до початку робіт. При виявленні в побудованому підрядником об'єкті недоліків, що знижують його якість чи заважають використовувати результат робіт за його прямим призначенням, настає відповідальність за неналежну якість робіт. Цей вид відповідальності підрядника у будівельному підряді в основних рисах збігається з аналогічним видом відповідальності у звичайному підряді (ст. 723-725 ЦК). Наявні особливості стосуються порівняно приватних моментів і зводяться до наступного. По-перше, як і при звичайному підряді, підрядник несе відповідальність за недоліки об'єкта, виявлені в межах гарантійного терміну. При цьому додатково підкреслюється, що замовник повинен заявити про недоліки в розумний строк після їх виявлення (п. 4 ст. 755 ЦК), що гарантійний термін переривається на той час, коли об'єкт не міг експлуатуватися внаслідок недоліків, за які відповідає підрядник (п. 3 ст. 755 ЦК), і що за угодою сторін встановлений законом гарантійний термін може бути збільшений (п. 1 ст. 755 ЦК). По-друге, якщо на результат робіт гарантійний строк не встановлений, вимоги, пов'язані з недоліками будівельного об'єкта, можуть бути пред'явлені при виявленні недоліків у розумний строк, але в межах п'яти років з дня передачі об'єкта замовнику (ст. 756 ЦК). По-третє, підрядник може бути звільнений від відповідальності, якщо доведе, що недоліки об'єкта сталися внаслідок нормального зносу об'єкта або його частин, неправильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним третіми особами, а також неналежного ремонту об'єкта, виробленого силами замовника або залученими ним третіми особами (п. 2 ст. 755 ЦК). Підрядник несе спеціальну відповідальність за порушення вимог закону та інших правових актів про охорону навколишнього природного середовища і про безпеку будівельних робіт (ст. 751 ЦК). Якщо в результаті своєї діяльності підрядник заподіяв шкоду навколишньому середовищі або стороннім особам, саме на нього, а не на замовника покладається обов'язок цей шкоду відшкодувати. Підрядник в своє виправдання не має права посилатися навіть на те, що він слідував вказівкам замовника або використовував у ході робіт матеріали та обладнання, надані замовником. Якщо вказівки замовника, а також використання наданих їм матеріалів і обладнання можуть призвести до порушення обов'язкових для сторін вимог з охорони навколишнього середовища і безпеки робіт, підрядник зобов'язаний не виконувати подібні вказівки і відмовитися від використання таких матеріалів та обладнання. Розглянутий вид відповідальності носить позадоговірні характер і регламентується правилами гл. 59 ГК. Аналогічної за характером є і відповідальність замовника за шкоду, заподіяну довкіллю або третім особам внаслідок експлуатації побудованого об'єкта, що володіє шкідливими властивостями внаслідок притаманних йому недоліків. Відшкодувавши потерпілим заподіяну шкоду, замовник має право пред'явити до підрядника регресний позов про компенсацію своїх збитків, оскільки вони обумовлені діями підрядника. У договір будівельного підряду може бути включено умову про те, що підрядник на вимогу замовника та за його рахунок зобов'язується усувати такі недоліки, за які він відповідальності не несе (ст. 757 ЦК). Наприклад, підрядник не відповідає за дефекти робіт, зумовлені прихованими недоліками наданих замовником матеріалів (пп. 2-3 ст. 713 ЦК). Але договором будівельного підряду може бути передбачено, що підрядник на прохання замовника та за умови оплати останнім додаткових робіт приймає на себе обов'язок усувати і ці недоліки. Якщо подібна умова включено в договір, підрядник може відмовитися від виконання обов'язку щодо усунення таких недоліків лише тоді, коли доведе, що їх усунення не пов'язане безпосередньо з предметом договору або не може бути здійснене підрядником з незалежних від нього причин. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Відповідальність за договором будівельного підряду " |
||
|
||