Головна |
« Попередня | Наступна » | |
Особливості укладення договору за результатами торгів |
||
Загальні норми, що регламентують порядок укладення договорів за результатами торгів, передбачені Цивільним кодексом (ст. 447-449). Крім того, деякі спеціальні закони, що регулюють ту чи іншу область відносин, також містять положення, присвячені торгам. Так, відповідно до Федерального закону від 21 липня 1997 р. "Про виконавче провадження" (з наступними зм. Та доп.) * (1167) реалізація нерухомості здійснюється шляхом проведення торгів спеціалізованою організацією. Згідно з Федеральним законом від 21 грудня 2001 р. "Про приватизацію державного та муніципального майна" (з наступними зм. Та доп.) * (1168) до числа способів приватизації віднесені: продаж державного або муніципального майна на аукціоні (ст. 18), продаж акцій відкритих акціонерних товариств на спеціалізованому аукціоні (ст. 19); продаж державного або муніципального майна на конкурсі (ст. 20). Федеральний закон від 16 липня 1998 р. "Про іпотеку (заставу нерухомості)" (з ізм. Та доп.) * (1169) передбачає, що майно, закладене за договором про іпотеку, на яке за рішенням суду звернено стягнення, за загальним правилом реалізується шляхом продажу з публічних торгів. В окремих випадках правила проведення торгів врегульовані підзаконними нормативними актами. Так, затвердженими постановою Уряду РФ від 12 серпня 2002 р. N 585 Положення про організацію продажу державного або муніципального майна на аукціоні та Положенням про організацію продажу перебувають у державній або муніципальній власності акцій відкритих акціонерних товариств на спеціалізованому аукціоні "(з ізм. Та доп.) * (1170) визначено порядок проведення аукціону (спеціалізованого аукціону) з продажу державного або муніципального майна, умови участі в ньому, а також порядок оплати майна. Чинне цивільне законодавство регулює дві форми торгів: аукціон і конкурс * (1171). Під аукціоном розуміється така форма торгів, яка виграв торги визнає особа, що запропонувала найбільш високу ціну. Конкурс - це форма торгів, в якій переможцем вважається особа, за висновком конкурсної комісії, заздалегідь призначеної організатором торгів, запропонувало кращі умови. Визначення відповідної форми проведення торгів - прерогатива його організатора, якщо інше не встановлено законом. За загальним правилом на торгах може бути укладений будь-який договір, якщо цьому не перешкоджає істота договору. У ряді випадків закон для укладення договору наказує обов'язкове проведення торгів. Прикладами таких договорів є державні контракти поставки і підряду для державних потреб, деякі випадки укладання приватизаційних договорів, продаж закладеного майна, що реалізується за правилами норм про заставу та іпотеку. В залежності від кола адресатів - учасників торгів - прийнято виділяти торги відкриті (публічні) та закриті . У відкритих торгах (у відкритому конкурсі і у відкритому аукціоні) має право брати участь будь-яка особа. Втім, коло учасників відкритих торгів може бути обмежений будь-яким чином (наприклад, коли аукціон або конкурс проводиться серед спеціальних суб'єктів - фармацевтичних організацій, будівельних фірм, аудиторських компаній), однак у кожному разі для організаторів торгів залишається невідомим персональний і кількісний склад учасників. У закритих торгах беруть участь тільки особи, спеціально запрошені для цих цілей, т . е коло цих осіб заздалегідь відомий організаторам торгів. Процедура організації та проведення торгів врегульована досить докладно (ст. 448 ЦК). Крім того, в законі передбачені й правові наслідки порушення правил проведення торгів (ст. 449 ЦК). Серед найбільш важливих законодавчих правил про торгах слід зазначити норми: про зміст повідомлення про проведення торгів; про процедуру відкликання повідомлення про проведення торгів; про наслідки відкликання повідомлення про проведення торгів; про загальні умови внесення учасниками торгів завдатку та про порядок його повернення ; про порядок укладання договору з особою, що виграв торги, і наслідки ухилення від укладення договору. Як вже зазначалося, правовий результат в даному випадку досягається внаслідок бездоганності юридичних фактів, що становлять правовий склад торгів і договору, що укладається на виконання проведених торгів. Торги, проведені з порушенням встановлених правил, можуть бути визнані недійсними за позовом зацікавленої особи. У цьому випадку недійсним визнається і договір, який був укладений з особою, що виграв торги. Судова практика конкретизує правила про проведення торгів в частині підстав заперечування торгів та укладених за їх результатами договорів. Зокрема, до істотних порушень процедури проведення торгів належать: порушення порядку повідомлення боржника і стягувача про проведення торгів; відсутність в повідомленні про торгах відомостей, передбачених законом; неналежна форма доведення інформації про проведення торгів. У всіх випадках при оцінці порушень правил проведення торгів суд повинен оцінити, наскільки істотними є порушення і чи вплинули вони на результат торгів |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна" Особливості укладення договору за результатами торгів " |
||
|