Головна
Головна → Цивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне право → Цивільне право → 
« Попередня Наступна »
Колектив авторів. Питання та відповіді до державного іспиту з цивільного права 2012 рік, 2012 - перейти до змісту підручника

Окремі випадки
. Закон виключає витребування переданого майна в наступних випадках.
Згідно п. 1 ст. 1109 ЦК не підлягає поверненню майно, передане на виконання зобов'язання до настання строку виконання, якщо договором, з якого виникло зобов'язання, не передбачено інше. Це припис пояснюється тим, що в передбаченому їм випадку немає безпідставного збагачення: надання відбувається з метою виконання існуючої обов'язки до передачі майна.
В силу п. 2 тієї ж статті не може бути витребувано майно, передане на виконання зобов'язання після закінчення строку давності. Встановлені законом давностние терміни, як відомо, поширюються тільки на домагання * (103). З закінченням давності домагання не припиняється, але втрачає здатність підлягати примусовому здійсненню за допомогою юрисдикційного органу * (104). Тому боржник за домаганню (наприклад, домаганню на відшкодування збитків), що зробив заборговане надання після закінчення строку давності, не має права витребувати надане назад, хоч би в момент надання він і не знав про закінчення строку давності (ст. 206 ЦК).
Не підлягають поверненню заробітна плата та прирівняні до неї платежі, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, заподіяної життю або здоров'ю, аліменти та інші грошові суми, надані громадянинові як засобів до існування, за відсутності несумлінності з його боку і рахункової помилки (п. 3 ст. 1109 ЦК). Якщо особа, що надає громадянину гроші в якості засобів до існування, знає, що вона не зобов'язана до їх надання, то застосуванню підлягає п. 4 ст. 1109 ЦК.
Згідно п. 4 ст. 1109 ЦК не можуть бути витребувані назад грошові суми та інше майно, надані на виконання неіснуючого зобов'язання, якщо набувач доведе, що зробив надання знав про відсутність зобов'язання або надав майно в цілях добродійності. Ratio legis цього припису полягає у забороні суперечливої поведінки ("venire contra factum proprium"): той, хто, незважаючи на знання про відсутність у нього обов'язку до надання, здійснює надання, вступає в неприпустиме протиріччя зі своїм попереднім поведінкою, якщо він слідом за цим вимагає надане назад.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Окремі випадки "
  1. § 2. Взаємовідносини органів місцевого самоврядування з органами державної влади суб'єктів Російської Федерації
    окремих державних повноважень. Взаємовідносини органів державної влади суб'єктів Російської Федерації з органами місцевого самоврядування можуть виникати з приводу: проведення спільних нарад і спільного обговорення тих чи інших питань; створення спільних комісій, робочих груп і роботи в них; проведення взаємних консультацій; укладення угод про
  2. § 2. Структура і організація роботи представницького органу муніципального утворення
    окремій кімнаті шляхом закреслення в бюлетені прізвищ кандидатів, проти яких він голосує. Після заповнення бюлетеня для таємного голосування опускається в опечатаний ящик для голосування. Недійсними вважаються бюлетені невстановленої форми і не завірені підписами членів лічильної комісії, а також ті з них, в якій залишено більше однієї кандидатури. Додаткові кандидатури,
  3. § 2. Способи та механізм захисту прав та інтересів підприємця
    окремих способів захисту. Законодавець допускає застосування і таких способів захисту цивільних прав, які не перераховані в ст. 12 ГК, але передбачені законами. Спираючись на викладене вище поняття способів захисту, можна зробити висновок, що до них належать, наприклад, ті способи забезпечення зобов'язань, які в разі їх реалізації при невиконанні чи неналежному виконанні зобов'язань
  4. § 2. Державне регулювання інвестиційної діяльності
    окремих напрямків господарювання, скільки цілих її груп, галузей. Це безумовно передбачає необхідність серйозних капіталовкладень, причому практично в усі основні галузі виробництва і торгівлі. Враховуючи важливість такого завдання, велике значення тут має проведення єдиної державної політики, спрямованої на організацію і залучення в нашу країну інвестицій, координація в
  5. § 3. Валютне регулювання і валютний контроль
    окремому випадку (див. розд. III Основних положень про регулювання валютних операцій на території СРСР, затв. Наказом Держбанку СРСР від 24 травня 1991 р. № 352) [3]. Для резидентів, далі, законом передбачена обов'язкова продаж частини експортної валютної виручки на внутрішньому валютному ринку Російської Федерації (див. докладніше нижче). Комерційне право. Ч. II. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф.
  6. § 1. Поняття і принципи місцевого самоврядування. Моделі взаємовідносин державної влади і місцевого самоврядування
    окремих делегованих їм державних повноважень. --- Овчинников І.І. Теоретико-правові основи місцевого самоврядування в Російській Федерації (системний аналіз концепції і методології правового регулювання): Автореф. дис. ... д-ра юрид. наук. М., 2000. С. 17 - 18. Ефективна реалізація принципу самостійності припускає наявність у системі місцевого
  7. § 2. Регулювання компетенції органів місцевого самоврядування
    окремі державні повноваження, якими можуть наділятися органи місцевого самоврядування. Це положення відтворюється і в нормах Федерального закону "Про загальні принципи організації місцевого самоврядування в Російській Федерації" від 6 жовтня 2003 р. Разом з тим характер компетенції, що закріплюється за представницькими органами місцевого самоврядування (а в неї включаються такі повноваження,
  8. § 2. Рівні здійснення місцевого самоврядування
    окремо в кожному районі не було потрібно. Та обставина, що на момент проведення референдуму з приводу прийняття Статуту м. Владивостока райони міста були муніципальними утвореннями, а під Фрунзенському районі навіть було створено органи місцевого самоврядування, з урахуванням положень п. 3 ст. 12 Федерального закону "Про загальні принципи організації місцевого самоврядування в Російській Федерації"
  9. Глава IV. РОЗВИТОК СИСТЕМИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ЯК НАСЛІДОК ЕВОЛЮЦІЇ МОДЕЛІ ВЗАЄМОВІДНОСИН ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ ТА МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
    окрему групу елементів системи місцевого самоврядування, "центральне місце в якій займає територіальне громадське самоврядування". Такої ж точки зору дотримується І.І. Овчинников: "До форм участі населення у здійсненні місцевого самоврядування належить насамперед територіальне громадське самоврядування, під яким Закон розуміє самоорганізацію громадян за місцем їх
  10. § 2. Форми опосередкованої участі населення у здійсненні муніципальної влади
    окремого муніципального освіти, в той час як суб'єктом, представленим органами державної влади, є або весь народ Російської Федерації, або населення окремого суб'єкта Російської Федерації. Територіальні межі юрисдикції органів місцевого самоврядування обмежені рамками муніципального освіти, органи державної влади Російської Федерації здійснюють свої
© 2014-2022  yport.inf.ua