Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Е.А.Суханов. Цивільне право: У 4 т. Том 4: Зобов'язальне право, 2008 - перейти до змісту підручника

7. Відповідальність перевізника за прострочення доставки вантажу

За прострочення доставки вантажу (а також вагонів, що належать вантажовідправнику, вантажоодержувачу або орендованих ними), залізничний перевізник, з вини якого допущено прострочення, сплачує пеню в розмірі 9% плати за перевезення вантажу за кожну добу прострочення, але не більше ніж у розмірі плати за перевезення даного вантажу (ст. 97 УЖТ). Звільнитися від цієї відповідальності перевізник може, довівши, що прострочення сталося у зв'язку з невнесенням вантажовідправником провізної плати та інших платежів за попередні перевезення, усуненням загрожує життю і здоров'ю людей несправності транспортних засобів або інших не залежних від перевізника обставин (1).
---
(1) Примітно, що обставини, що звільняють перевізника від відповідальності, не мають відношення до категорії провини: затримка подачі вагона (контейнера) у зв'язку з тим, що відправником вантажу не проведені розрахунки за попередні перевезення, є умисним дією, яка, однак, не володіє якістю протиправності, внаслідок чого перевізник і підлягає звільненню від відповідальності; усунення несправності транспортних засобів звільняє перевізника від відповідальності за прострочення незалежно від причин несправності локомотива, вагонів або контейнерів, яка може мати місце і з причин, пов'язаних з діями самої залізниці.
За прострочення доставки вантажу за договором повітряного перевезення перевізник також сплачує штраф у розмірі 25% мінімального розміру оплати праці за кожну годину прострочення, але не більше ніж половину провізної плати. Він звільняється від відповідальності, довівши, що прострочення мала місце внаслідок непереборної сили, усунення несправності повітряного судна, що загрожує життю або здоров'ю пасажирів повітряного судна, або інших обставин, що не залежать від перевізника (ст. 120 ВК).
На внутрішньому водному транспорті за прострочення доставки вантажу перевізник сплачує пеню в розмірі 9% плати за перевезення за кожну добу прострочення, але не більше половини провізної плати, якщо не доведе, що прострочення сталося внаслідок обставин, які він не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало (п. 1 ст. 116 КВВТ). При цьому ст. 118 КВВТ закріплений універсальний перелік конкретних обставин, визнаних підставами звільнення перевізника від відповідальності відразу за кілька видів порушень різних умов договору перевезення, включаючи і прострочення у доставці вантажу, що перевозиться (непереборна сила, а також інші явища стихійного характеру; рятування життів людей або майна на воді; військові дії; припинення або обмеження руху суден).
На автомобільному транспорті відповідальність за порушення терміну доставки вантажу встановлена ??лише для міжміських перевезень. У цих випадках автотранспортні організації сплачують вантажоодержувачам штраф у розмірі 12% провізної плати за кожну добу прострочення, якщо не доведуть, що прострочення сталося не з їхньої вини. При цьому загальна сума цього штрафу не може перевищувати 60% провізної плати (ст. 137 УАТ).
Відсутність відповідальності автоперевізника за прострочення доставки вантажів при міських і приміських перевезеннях вантажів, при яких прострочення в доставці вантажу тривалістю до десяти днів (пор. ст. 139 УАТ) фактично взагалі не вважається порушенням, слід вважати явним прогалиною закону. Поки він може компенсуватися лише шляхом включення умов про таку відповідальність у конкретні угоди, що укладаються перевізниками з вантажовідправниками або вантажоодержувачами.
Конкретні заходи відповідальності за прострочення доставки вантажу за договором морського перевезення не передбачається в КТМ і можуть бути встановлені угодою сторін. Однак відповідальність перевізника не може перевищувати розмір фрахту, що підлягає сплаті (п. 2 і п. 5 ст. 170 КТМ), якщо інше не буде передбачено в угоді сторін.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 7. Відповідальність перевізника за прострочення доставки вантажу "
  1. 9. Зобов'язання, що випливають з договору перевезення конкретного вантажу
    відповідальності за прострочення в доставці вантажу або багажу, якщо прострочення сталося не з його вини (ст. 75). У ЦК 1964 р. крім названих норм Основ цивільного законодавства були включені ще два додаткових правила. Відповідно до першого з них розмір штрафів, які стягуються із автотранспортних організацій за прострочення доставки вантажу, визначався УАТ РРФСР залежно від тривалості прострочення.
  2. 10. Претензії і позови, що випливають з перевезення вантажів
    відповідальності перевізника за прострочення у доставці вантажу або затримку його видачі могли бути пред'явлені одержувачем за умови подання накладної (коносамента). Претензії і позови, що стосуються переборовши провізних платежів за перевезення вантажів (на морському та внутренневодном транспорті) вправі були пред'явити відправник або одержувач, які представили накладну (коносамент).
  3. 4. Відповідальність за договором перевезення вантажу
    відповідальності за порушення зобов'язань, що випливають з договору перевезення, сформульовано в ГК стосовно перевезень, які здійснюються усіма видами транспорту, і воно полягає в наступному. У разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань з перевезення сторони несуть відповідальність, встановлену ГК, транспортними статутами та кодексами, а також угодою сторін. Угоди
  4. § 3. Виконання зобов'язань
    відповідальність-ч. 1ст. 1080 ЦК). По-друге, такий порядок застосовується, якщо він передбачений угодою сторін (наприклад, не забороняється кільком особам укласти один договір позики, в якому також передбачається їх солідарна відповідальність перед кредитором). По-третє, виконання не може бути солідарним, якщо предмет зобов'язання неподільний, оскільки об'єктивно неможливо таке
  5. § 1. Перевезення
    відповідальності за його порушення, надавши право сторонам визначати їх своєю угодою. Проте сторони своєю угодою можуть встановити умови перевезення тільки у випадках, коли транспортними кодексами, статутами, іншими законами та видаються відповідно до них правилами не встановлено інше. Нормативні акти, що регулюють відносини, що виникають при перевезенні, вкрай рідко містять
  6. § 2. Зовнішньоторговельні операції
    відповідально далі основну увагу буде зосереджено на питаннях, пов'язаних з укладенням та виконанням договору зовнішньоторговельної купівлі-продажу, із залученням у необхідних випадках матеріалів, що відносяться до інших зобов'язаннях, опосредующим міжнародний торговий оборот. Порядок укладення договору міжнародної купівлі-продажу товарів, права та обов'язки сторін, а також юридичні
  7. § 3. Предмет, термін, місце і спосіб виконання
    відповідальність за невиконання або прострочення виконання (ст. 395 ЦК) погашаються після суми основного боргу * (1223). Зазначений порядок погашення може бути змінений або виключений угодою сторін. Відносно окремих грошових зобов'язань (з відшкодування шкоди життю або здоров'ю громадянина, виплаті платежів за договором довічного змісту з утриманням) ГК (ст. 318) передбачає
  8. § 2. Неустойка
    відповідальність за порушення цього зобов'язання (п. 2 ст. 330 ЦК), тобто якщо допущена ним несправність здійснена за наявності її вини. У деяких випадках condicio juris може полягати і в невиновном поведінці несправного боржника (див., наприклад, п. 3 ст. 401 ЦК). З настанням condicio juris договір про неустойку набирає чинності, що виражається в перетворенні умовного домагання кредитора
  9. § 2. Форми цивільно-правової відповідальності
    відповідальності вельми різноманітні. Традиційно до них відносять: відшкодування збитків, сплату неустойки, втрату завдатку. Останнім часом як форму відповідальності стали розглядати відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами. Основний універсальною формою цивільно-правової відповідальності є відшкодування збитків, яке може застосовуватися у всіх випадках, якщо інше
  10. § 3. Види цивільно-правової відповідальності
    відповідальність. Цивільно-правова відповідальність може класифікуватися на окремі види по різних підставах. Цивільно-правова відповідальність залежно від основи може бути підрозділена на договірну і внедоговорную. Обидва види відповідальності характеризуються компенсаційної спрямованістю і задовольняють майнові інтереси потерпілого за рахунок правопорушника. Але між