Під джерелами права розуміють форми вираження норм чинного права. Система джерел податкового права в структурному відношенні ділиться на дві частини: джерела, які мають внутрішньодержавну природу, і міжнародно-правові джерела. У податковому праві визначальну роль відіграють внутрішньодержавні (національні) джерела. До них відносять закони, підзаконні правові акти, судову практику (рішення органів конституційної юстиції та акти інших судових органів), правовий звичай. Роль і значення цих джерел податкового права в різних країнах неоднакові. Основним джерелом податкового права є закони, серед яких домінуюче значення має Основний закон - Конституція. У регулюванні податкових відносин висока роль підзаконних нормативних актів. У різних країнах обсяг підзаконного регулювання податкових відносин різний. Однак ці акти видаються на основі та на виконання законів, мають «підлеглий» характер. Судова практика офіційно визнається джерелом права, в тому числі податкового, в англосаксонських країнах. У країнах континентальної правової системи визнано, що суд не творить, а застосовує право. Однак і тут судові акти мають велике значення в регулюванні податкових відносин. Правовий звичай - що склалося в практиці звичай, що стало юридично обов'язковим, в податковому праві застосовується надзвичайно рідко, в основному в сферах, що не мають прямого відношення до обчислення та сплати податків (порядок проходження податкових законопроектів у парламенті і т.п.). Певний вплив на податкові відносини надає і юридична доктрина - наукові праці та теорії в галузі податкового права. Однак необхідно розглядати її не як самостійний джерело права, а як одну з основ розвитку інших джерел податкового права. Міжнародно-правові джерела податкового права представлені двох-і багатосторонніх договорів, угод, що зачіпають різні аспекти оподаткування. Системі джерел податкового права властиво єдність, основою якого служать відносини субординації її елементів. Субординація виключає конкуренцію різних джерел в регулюванні одного і того ж аспекту оподаткування. Вона заснована на принципі законності: відповідно всіх норм податкового права основним принципам оподаткування, закріпленим або випливають з Конституції; відповідності підзаконних нормативних актів законам. Міжнародні інтеграційні процеси призводять до уніфікації джерел податкового права. Вона зачіпає як зміст правових норм, так і форму їх вираження. У країнах з різними системами національного права все більшого значення набувають закони та міжнародні договори (схема III-1). Схема III-1
|
- § 2. Джерела комерційного права
поняттями «комерційне право» і «комерційне законодавство». Комерційне право - це сукупність загальних і спеціальних норм приватного права, що регулюють відносини між підприємцями або за їх участю при здійсненні підприємницької діяльності. Комерційне законодавство - це сукупність комплексних нормативних актів, тобто нормативних актів, що містять норми різних галузей
- § 2. Розрахунки і кредитування
поняттям для ряду однотипних договорів, якими опосередковуються позикові або, що те ж саме, кредитні зобов'язання. Якими б специфічними або ускладненими не були умови різних варіантів позикових зобов'язань, всі вони вписуються в універсальну формулу договору позики: отримані в борг кошти повинні бути повернені позичальником позикодавцеві. Настільки ж універсальними є багато правових
- § 1. Загальні положення
поняття підприємницької діяльності, законодавець у ч. 3 п. 1 ст. 2 ГК підкреслив, що підприємницька діяльність здійснюється на свій ризик. [1] У контексті визначення підприємницької діяльності, закріпленому в Законі, ризик підприємця - це не тільки можливість настання несприятливих наслідків внаслідок стихійних лих, випадкового Комерційне право. Ч. I.
- § 1. Банківська система. Правове становище кредитних організацій
поняття кредитної організації дається у ч. 1ст. 1 Федерального закону «Про банки і банківську діяльність»: «кредитна організація - юридична особа, яка для отримання прибутку як основну мету своєї діяльності на підставі спеціального дозволу (ліцензії) Центрального банку Російської Федерації (Банку Росії) має право здійснювати банківські операції, передбачені цим
- § 3. Правове становище селянського (фермерського) господарства
поняття «господарюючий суб'єкт» - це не правове поняття і не правовий термін, у всякому разі не цивільно-правовий. Така термінологія цілком доречна в економічній літературі, проте з правової точки зору цей термін не несе ніякої змістовної навантаження. У тексті закону говориться також про придбання селянським господарством статусу юридичної особи. І тут допущена прикра
- § 1. Поняття територіальної основи місцевого самоврядування, види муніципальних утворень і їх особливості
поняття - "муніципальне утворення", яке було визначено як міське, сільське поселення, кілька поселень, об'єднаних загальною територією, частина поселення, інша населена територія , передбачена Федеральним законом, у межах яких здійснюється місцеве самоврядування, є муніципальна власність, місцевий бюджет і виборні органи місцевого самоврядування. Закон 2003
- § 2. Рівні здійснення місцевого самоврядування
поняття, як "рівень здійснення місцевого самоврядування". У відомому сенсі, всі існуючі і створювані по новому Закону види муніципальних утворень є "рівнями" місцевого самоврядування. Це, як уже зазначалося вище, міські поселення, сільські поселення, муніципальні райони, міські округи і внутрішньоміські території міст федерального значення. При цьому міська,
- § 1. Економічна основа місцевого самоврядування
поняття "асоціація власників житла" (тотожне російському - "товариство власників житла"). Асоціація створюється для управління кондоминиумом ("кондомініум" від лат. "Співволодіння", "спільне користування"). Кожен домовласник в кондомініумі є також власником земельної ділянки, що входить до складу кондомініуму. На Заході, в США особливо, велика частина житлового
- § 2. Фінансові ресурси муніципальних утворень
поняття правового інституту неоднозначна в теорії права. Воно може застосовуватися і до складних правових утворень, і до досить вузьким групам однорідних, близьких за змістом норм. Головним критерієм об'єднання норм в правовий інститут виступає ознака однорідності сфери регульованих ними суспільних відносин, спільна для них правова специфіка. Тому можна стверджувати, що інститут фінансової
- СПИСОК
понять муніципального права: Дис. ... канд. юрид. наук. Єкатеринбург, 2001. Соломка Н.І. Взаємовідносини органів державної влади суб'єктів Російської Федерації та органів місцевого самоврядування: Дис. ... канд. юрид. наук. Єкатеринбург, 1999. Становлення самоврядування на селі / / СОЦИС. 1997. N 1. Статистика доходів країн OECD. 1965 - 1992. Строгович М.С. Філософія і правознавство
|