| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 47. Поняття і значення державного кредиту |
||
|
У фінансовій системі держави особливе місце займає та кой її елемент, як кредит, який поділяється на два ос новних виду - державний і банківський. Саме слово «кре дит» походить від латинського creditum - «вірити». У тлумачному словнику В.Даля поняття «кредит» розкривається як «довіра, віра в борг, дача і прийом грошей або товарів на рахунок, на термін». У сучас менном російській мові термін кредит зберіг своє основне зміст і визначається як надання кредитором на визначений строк коштів або товару позичальнику на умовах повернення та цінну. Державний кредит є одночасно економіч ської і правовою категорією. Як економічна категорія дер дарчий кредит - це система грошових відносин, метушні кающих у зв'язку з притягненням державою на добровільних засадах тимчасово вільних грошових коштів господарюючих суб'єктів і громадян. Державний кредит як правова кате- груп »тощо) складають більше 50 млрд доларів. Страхова індустрія в США є єдиною, яка не підпадає під антимонопольне законодав тельство. Активними є і позиції страхових компаній Великобританії («Ллойд») і Німеччини («Алльянц»). Лондонський міжнародний страховий ри нок є найбільшим у світі. У 2005 р. в ньому брало участь понад 700 націо нальних і 150 іноземних страхових компаній. - Прямуючи. авт. Горія являє собою врегульовані нормами права відно шення по залученню та використанню державою тимчасово вільних грошових коштів юридичних і фізичних осіб у метою поповнення дохідної частини бюджету. Таким чином, державний кредит - це відношення не з надання державою коштів, а по їх при потягу, коли держава виступає в якості позичальника (поса ника). Виходячи зі специфіки даних відносин, державно ний кредит сформувався як самостійний фінансово-пра виникнення правової інститут і складається з однорідних відокремлених фінан сових відносин, регульованих певною групою право вих норм. Традиційна роль державного кредиту завжди заключа лась у забезпеченні своєчасного фінансування витрат держави за наявності дефіциту бюджету. Однак з розвитком ринкової економіки державний кредит став також викорис зоваться і для регулювання грошового обігу. Тому роль державного кредиту достатньо багатогранна. Теоретичні основи і практичне застосування государ жавного кредиту досліджувалися вченими багатьох країн. Англий ські економісти (А. Сміт, Д. Рікардо) вважали, що до державної тиментом запозиченнями слід вдаватися тільки в крайніх випадках, якщо не існує інших можливостей «для порятунку існування або честі всієї держави». Д. Рікардо пропонував в якості засобу покриття надзвичайних витрат пряме уве личение податків, інакше держава перекладає борги на по наступні покоління свого населення. К.Маркс вважав, що основною особливістю державних ного кредиту є непродуктивне використання ка живила. Адже кошти, що залучаються при такому кредиті, зазвичай не беруть участь в кругообігу продуктивного капіталу, в про ізводстве матеріальних цінностей, а йдуть на покриття бюджет ного дефіциту. Він називав державний кредит «анціпіро- ванними податками», тобто податками, взятими заздалегідь. На практиці ця теорія підтверджується тим, що законодавство блешні ства країн не забороняє використовувати державні цінні паперу для податкових розрахунків з бюджетами різних рівнів. Теорія американських економістів К. Р. Макконелла і Л. С. Брю виділяє три основні причини здійснення державних запозичень: 1) витрати, зумовлені військовим часом; 2) циклічні спади економіки; 3) скорочення збирання налогов1. 1 Див: Економікс. Принципи, проблеми і політика: у 2 т.: підручник / К. Р. Мак- Конелл, С.Л. Брю. - М., 2005. Також вони визначили групи правомочностей держави, при яких боргові зобов'язання державою виконуються і ризик банкрутства за їх невиконання мінімальний. Всі ці правомочності пов'язані з отриманням додаткових коштів для розрахунків по державних запозиченнях (введення нових податків, Аміс ся готівки і ін.) Російська наука, в тому числі і в дореволюційний період (М.Ф.Орлов, М.І.Слуцкій, Л.В. Ходскій, А.Л . Ісаєв та ін.), проводячи паралель з банківським кредитуванням, виділяла сле дмуть основні риси державного кредиту: 1) в кредитних відносинах держава володіє верховенства ством, хоча воно виступає в ролі позичальника (боржника), а не кре дитора; 2) випущені державні позики не забезпечуються спеціально відокремленим майном, тоді як при банків ському кредитуванні потрібна застава майна; 3) укладення договору банківського кредиту добровільно для обох сторін, а при державному кредиті історії відомі випадки здійснення примусових позик (у період Вели кой Вітчизняної війни і післявоєнний період). Вчені вважали, що політика використання кредиту повинна бути обережною, з тенденцією до найбільш швидкого погашення державних боргів, а не до зростання числа і сум запозичень ний. Сучасна вітчизняна наука відзначає як позитивні боку державних запозичень (поповнення доходів бюджету не за рахунок емісії грошових знаків, зростання кількості яких є причиною інфляційних процесів; отри ня додаткових коштів для покриття дефіциту бюджету, інших надзвичайних витрат), так і негативні (формирова ня державного боргу, зростання непродуктивних витрат, оскільки крім повернення коштів кредитору дер дарство або муніципальне утворення-позичальник повинні вір нуть відсотки або інший дохід за надання грошових коштів). За останні роки використання державного кредиту стало одним із чинників поліпшення грошового обігу. Частина готівкових коштів зберігається у населення і не бере в обороті, тому держава, залучаючи ці засоби, що не толь ко включає їх в національний господарський оборот, а й тим самим підвищує стійкість внутрішньої валюти1. 1 За даними Центрального банку Російської Федерації у населення стра ни зберігається готівкових грошових коштів на загальну суму, еквівалентну 27 млрд доларів США, проте за розрахунками Федеральної резервної системи США цей показник значно вищий - близько 80 млрд доларів США. Див: Financial Times. - № 39. - 2007. Функціонування державного кредиту передбачає не тільки наявність тимчасово вільних грошових коштів юриди чеських і фізичних осіб та об'єктивних економічних предпо силок їх утворення (високі доходи населення, розвиток пред принимательской діяльності та ін.), а й правове закріплення ня можливості використання названих грошових коштів го Сударства в якості кредитних ресурсів. Правовою основою державного кредиту є Кон проституція Російської Федерації, де в п. 3 ст. 104 говориться, що «законопроекти ... про випуск державних позик, про вимірюв нении фінансових зобов'язань держави, інші законопро екти, що передбачають витрати, що покриваються за рахунок феде рального бюджету, можуть бути внесені тільки за наявності за ключения Уряду Російської Федерації ». Також Кон проституцією Російської Федерації закріплюється положення про те, що державні позики випускаються в порядку, що визначається мом федеральним законом, і розміщуються виключно на добровільній основі. Правові основи державного кредиту утворюють також норми Бюджетного кодексу Російської Федерації (гл. 14, 15) і федерального закону про федеральний бюджеті. За останнє часом прийнято цілу низку законодавчих та підзаконних нор мативно актів, що стосуються окремих видів відносин в об ласті державного кредиту. Кредитні відносини такого роду складаються і на рівні суб'єктів Російської Федера ції і муніципальних утворень і регулюються соответствен але їх нормативними правовими актами . Як вказувалося вище, відносини, що виникають в галузі державного кредиту, носять складний багатоплановий характер і регулюються норма ми не тільки фінансового , а й інших галузей права. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " § 47. Поняття і значення державного кредиту " |
||
|
||