Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
А.В. Вячеславов, А.В. Константініді. Питання чинного законодавства в галузі договірного права: Навчальний посібник, 2002 - перейти до змісту підручника

Наслідки недотримання нотаріальної форми та державної реєстрації договору


Недотримання нотаріальної форми та державної реєстрації договору тягне їх недійсність. Але якщо, недотримання нотаріальної форми угоди недійсною, в силу одного лише недотримання форми угоди (п.1 ст. 165 ЦК), причому незалежно від того, чи встановлена ??така форма законом або угодою сторін, то у випадку угоди, що підлягає обов'язковій державній реєстрації, волевиявлення сторін зроблено в належній формі, а визначальним є особлива цінність майна, з яким відбувається угода, і як наслідок необхідність забезпечити додатковий захист правовласника в таких угодах (традиції спеціальних процедур з особливо цінним майном, в першу чергу з нерухомістю виникли ще в Давньому Римі) . З цієї причини в силу п.1 ст. 165 ЦК недотримання вимоги про державну реєстрацію тягне її недійсність у випадках встановлених законом. По суті, така обмовка не істотна, оскільки застосовується загальне правило, міститься в ст. 168 ГК, про те, що угода не відповідає вимогам закону або інших правових актів незначна (недійсна), якщо законом не передбачені інші наслідки. Таким чином, угода не пройшла державну реєстрацію може бути дійсна, якщо тільки про це є пряма вказівка ??в законі.
Що стосується, договору, то на відміну від будь-якої іншої угоди, він має інше наслідок недотримання вимог про державну реєстрацію - договір вважається неукладеним до його державної реєстрації (п.З ст.433 ЦК). Суперечливість, зазначених наслідків, не кращим чином позначається в ситуації, коли сторони виконували такий до-
говір без його реєстрації, зокрема, коли стоїть питання про застосування наслідків недійсності угод, встановлених ст. 167 ГК. Дійсно, якщо договір (як угода) не укладено, то, здавалося б, немає підстав говорити про його недійсності.
Виходячи з визначення договору (п.З ст. 154 ЦК) для його укладення необхідно лише вираження узгодженої волі його сторін, причому про достатні умов для укладення мови не йде, оскільки вже з назви дива слід вичерпні вимоги до визначення договору як угоди. Таким чином, наявність державної реєстрації як ознаки узгодженої волі, тобто угоди, не потрібно), обходимость є тільки в дотриманні форми волевиявлення, але не, але не в додатковому дії, що вже випливає з можливості вимагати реєстрації в судовому порядку) і до цього дійства сторін можуть бути застосовані норми про недійсність і про наслідки недійсності угоди .
Це тим більше необхідно, оскільки до таких випадків (не висновок договору, відміну від визнання його недійсним) правило про безпідставно збагаченні може не застосовуватися. Під марна збагаченням розуміється придбання або збереження особою (набувачем) майна за рахунок іншої особи без встановлених законом, іншими правовими актами або угодою підстав (ст. 1102 ЦК). Ця особа (набувач) зобов'язана повернути все отримане в результаті безпідставного збагачення (або відшкодувати його вартість, якщо неможливо повернути, і збитки плюс доходи від користування). Тобто наслідки приблизно схожі з наслідками недійсності правочину. Проте є винятки із загального правила, так не підлягають поверненню в якості безпідставного збагачення грошові суми та інше майно, надані на виконання неіснуючого зобов'язання, якщо набувач доведе, що особа, яка потребує повернення майна, знало про відсутність зобов'язання або надав майно в цілях благодійності (ст . 1109 ЦК).
У кінцевому рахунку, спосіб вирішення даної колізії буде знайдений тільки судовою практикою.
Нерідко буває, що одна зі сторін ухиляється від нотаріального посвідчення або державної реєстрації (що, власне і підтверджує необхідність такої процедури як гарантії захисту добросовісної сторони).
У тому випадку, якщо вимагає нотаріальної форми угода не одягнена в належну форму і одна із сторін ухиляється від такого посвідчення, а інша повністю або частково виконала її, суд вправі за позовом виконала угоду сторони визнати угоду дійсною . Таке визнання судом угоди, по суті, рівносильне її ув'язнення в належній формі і в цьому випадку її наступне нотаріальне посвідчення не потрібно (п.2 ст. 165 ЦК).

Важливо при цьому мати на увазі, що якщо до визнання судом угоди дійсною виникне суперечка за позовом будь-який з сгорони, заснований на такій угоді, то до неї будуть застосовані наслідки недійсності угоди. Пред'явлення позову про дійсності угоди після винесення рішення щодо такого спору, не призведе ні до якого результату через преюдиціальне значення більш раннього судового рішення (п.1 ст. 165 ЦК, ст.55 ЦПК РРФСР, ст.69 АПК РФ (преюдиціальне значення обставин, встановлених набрали чинності раніше відбулися судовими рішеннями), ст.219 ЦПК РРФСР, ст. 150 АПК РФ (підстави припинення провадження у справі), ст. 129 ЦПК РРФСР (підстави відмови у прийнятті позовної заяви)).
У відношенні угод, які потребують державної реєстрації діє аналогічне правило. Якщо угода, що вимагає державної реєстрації, здійснена в належній формі, але одна із сторін ухиляється від її реєстрації, суд вправі за вимогою іншої сторони винести рішення про реєстрацію угоди. Однак таке рішення не скасовує необхідність державної реєстрації. У цьому випадку угода реєструється відповідно до рішення суду (п.З ст. 165 ЦК). Таке ж правило діє, якщо в державній реєстрації угоди відмовлено органом юстиції, що здійснює державну реєстрацію (п.5 ст.131 ЦК). Важливо мати на увазі, що оскільки з державною реєстрацією договорів пов'язано їх укладення, то судове рішення не відновить повністю положення, викликане ухиленням або відмовою від державної реєстрації, оскільки суд не може прийняти рішення про реєстрацію угоди заднім числом. До такого висновку прийшов Президія ВАС РФ в п.З Інформаційного листа від 16.02.01 р. № 59 "Огляд практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням Федерального закону" Про державну реєстрацію права на нерухоме майно та угод з ним ".
З метою відновлення порушених прав, при необгрунтованому ухиленні однієї із сторін від нотаріального посвідчення або державної реєстрації угоди, ця сторона, за умови прийняття судових рішень про дійсність угоди або її державної реєстрації, повинна відшкодувати іншій стороні збитки, викликані затримкою в вчиненні або реєстрації угоди. Шкода, заподіяна державним органом, відшкодовується в порядку ст. 1069 ЦК.
Які дії можуть тлумачитися як ухилення? Безумовно, в цьому випадку одна і сторін (добросовісна) повинна проявити необхідну активність в здійсненні тих дій, які передбачені ГК: у виконанні договору, що вимагає нотаріальної форми, чи діях, спрямованих на державну реєстрацію. Пасивність обох сторін або вчинення інших дій, ніж ті, які спрямовані на виконання договору, або передбачені законом "Про державну реєстрацію прав на нерухоме
майно та угод з ним ", означає, що договір не виконувався або, що обидві сторони (а не одна) ухилялися від державної реєстрації.
Так, згідно п.7 Інформаційного листа від 16.02.01 р. № 59, сторона, що не надає не дивлячись на неодноразові прохання іншого боку, наявні тільки в неї документи, необхідні для державної реєстрації договору, ухиляється від його державної реєстрації. Ці підстави суд визнав достатніми для винесення рішення про державну реєстрацію. На наш погляд вони будуть достатніми для винесення рішення про реєстрацію, за умови, що подання документів, які вимагала сторона, пред'явила позов, передбачено законом "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та угод з ним" і при умови дотримання цією стороною порядку реєстрації. Так, державна реєстрація проводиться на підставі заяви та документів, необхідних для державної реєстрації. Заява про державну реєстрацію угод, не вимагають нотаріального посвідчення, згідно ст. 16 Закону, подається обома сторонами разом з документами, перелік та вимоги яких визначається залежно від угоди згідно з Главою IV Закону. Отже, якщо заяву не подавала жодна зі сторін, що володіє необхідними документами, або вона могла отримати їх самостійно, то не може йти мова про те, що інша сторона ухилялася від реєстрації, а значить і не мається підстав для задоволення позову про винесення судом рішення про державну реєстрацію у зв'язку з ухиленням від реєстрації угоди одного боку, тобто перешкодою іншій стороні, як підставою захисту порушеного права.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна" Наслідки недотримання нотаріальної форми та державної реєстрації договору "
  1. § 2. Укладення, зміна і розірвання договорів
    наслідків порушення. До учасників торгової угоди також пред'являються особливі вимоги. Якщо учасники загальногромадянської угоди повинні володіти загальногромадянської правосуб'екгностью, то учасники торгової угоди - підприємницької правосуб'єктність. Вони повинні Комерційне право. Ч. I. Під ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1997. С. 197 бути
  2. § 1. Купівля-продаж. Мена. Рента
    наслідки можуть передбачатися договором купівлі-продажу. Відповідно до п. 1 ст. 474 ГК продавець і покупець зобов'язані перевіряти якість товару у випадках , якщо такий обов'язок передбачений законом, іншими правовими актами, обов'язковими вимогами державних стандартів або договором. У випадках, коли порядок перевірки якості товару встановлюється законом, іншими правовими
  3. § 8. Довірче управління майном
    наслідки досягаються за допомогою нового для нашого цивільного права інституту довірчого управління. Цікаво відзначити, що, народившись у сфері цивільного обороту за участю громадян, часто використовується в благодійних цілях, довірче управління міцно завоювало позиції і в сфері комерційного обороту, в підприємницької діяльності. (Наприклад, щось схоже відбувається
  4. § 2. Цивільна дієздатність громадян
    наслідки, залежить від ряду обставин: а) віку (п. 1 ст. 21 , ст. 26, 28 ЦК), б) психічного здоров'я (ст. 29 ЦК); в) деяких шкідливих звичок і обумовлюються ними наслідків (ст. 30 ЦК); г) інших обставин (п. 2 ст. 21, ст. 27 ЦК), в тому числі оціночних (п. 4 ст. 26 ЦК). Тому залежно від цього обсяг дієздатності у різних громадян може бути однаковий або неоднаковий з
  5. § 1. Повне товариство
    наслідок - відмова в реєстрації товариства (п. "в" ст. 12, подп. "а" п. 1 ст. 23 Закону про реєстрацію * (239)). За законом установчий договір нотаріального посвідчення не підлягає * (240), проте це не виключається за згодою учасників (ст. 163 ЦК) з наслідками, передбаченими ст. 165 ЦК. Зовнішні відносини. Товариство представляють його учасники. Цей принцип сформульований в самому
  6. § 3. Умови дійсності і види недійсних угод
    наслідків, яких бажають досягти її учасники, необхідний ряд умов, яким вона повинна відповідати. По-перше, здійснювати угоди можуть лише особи, що володіють такою складовою частиною дієздатності , як сделкоспособность. По-друге, потрібно, щоб особа дійсно бажало здійснити операцію і правильно висловило зовні волю на її вчинення. По-третє, необхідно, щоб волевиявлення на
  7. § 3. Зміст, форма і державна реєстрація договорів
    наслідки недотримання простої письмової форми необхідна кореляція зі ст. 168 ГК, що дозволяє кваліфікувати відповідні договори як нікчемні. Водночас щодо низки договорів законодавець як наслідки недодержання письмової форми договору прямо вказує на нікчемність таких договорів (кредитний договір, договір банківського вкладу, договір комерційної концесії
  8. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    наслідки її недотримання. За загальним правилом (якщо інше не встановлено законом) реєстрація договору - необхідна умова його укладення (див. п. 3 ст. 433 ЦК), а значить недотримання даної вимоги тягне неукладеним договору (див. п. 2 ст. 558, п. 3 ст. 560 , п. 2 ст. 651, п. 2 ст. 658 ЦК та ін.) неукладеним договору слід мати на увазі і у всіх випадках, коли законодавець,
  9. § 4. Виконання і оспорювання заповіту
    наслідки, властиві заповітом. До різновиду оспорімих заповітів слід віднести, наприклад, заповіти, вчинені під впливом насильства, погрози, обману, помилки або вчинені громадянином, нездатним розуміти значення своїх дій або керувати ними (заповіту з вадами волі). При цьому не має значення, хто саме зробив названі дії - зазначені у заповіті спадкоємці,
  10. Глава 24 Формування нової системи права
    наслідками для решти без землі дворян, утруднювало свободу розпорядження нерухомістю. Щоб подолати обмеження практика виробила ряд юридичних фікцій: введення підставних осіб, укладення додаткових або незаконних угод, і т.п. Під тиском політичних обставин в 1731 р. це положення Указу було скасовано. Єдиним обмеженням для заповідача залишався заборона заповідати
© 2014-2020  yport.inf.ua