Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
А.В. Селянин. Захист прав споживачів: Навчальний посібник для вузів, 2006 - перейти до змісту підручника

4.1. Наслідки продажу товарів неналежної якості. Порядок пред'явлення та розгляду вимог споживачів з приводу якості придбаного товару


Покупець, якому проданий товар неналежної якості, якщо воно не було обумовлено продавцем, вправі за своїм вибором вимагати:
1) безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат на їх виправлення споживачем чи третьою особою;
2) пропорційного зменшення ціни;
3) заміни на товар аналогічної марки ( моделі, артикулу);
4) заміни на такий же товар іншої марки (моделі, артикулу) з відповідним перерахуванням купівельної ціни;
5) розірвання договору купівлі-продажу ; причому споживач зобов'язаний повернути товар з недоліками.
При цьому споживач має право вимагати також повного відшкодування збитків, заподіяних йому внаслідок продажу товару неналежної якості. Збитки відшкодовуються в терміни, встановлені Законом РФ "Про захист прав споживачів", для задоволення відповідних вимог споживача.
Зазначені вище вимоги пред'являються споживачем продавцю або організації, що виконує функції продавця на підставі договору з ним.
Споживач також має право пред'явити перераховані вимоги виробнику або організації, яка виконує функції виробника на підставі договору з ним.
Замість пред'явлення цих вимог споживач має право повернути виробнику товар неналежної якості і зажадати повернення сплаченої за нього суми.
У разі придбання споживачем товару неналежної якості, на який встановлено строк придатності, продавець зобов'язаний провести заміну цього товару на товар належної якості або повернути споживачеві сплачену ним суму, якщо недоліки товару виявлені в межах терміну придатності.
Вимоги споживача розглядаються при пред'явленні споживачем товарного або касового чека, а щодо товарів, на які встановлено гарантійні терміни, - технічного паспорта чи іншого його замінює.
Продавець зобов'язаний видати споживачеві товарний чек або інший документ, що засвідчує факт купівлі.
Продавець (виробник) або організація, що виконує функції продавця (виробника) на підставі договору з ним, зобов'язані прийняти товар неналежної якості у споживача, а в разі необхідності провести перевірку якості товару. Споживач має право брати участь у перевірці якості товару.
При виникненні спору про причини виникнення недоліків товару продавець (виробник) або організація, що виконує функції продавця (виробника) на підставі договору з ним, зобов'язані провести експертизу товару за свій рахунок. Споживач має право оскаржити висновок такої експертизи в судовому порядку.
Якщо в результаті експертизи товару встановлено, що недоліки виникли після передачі товару споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання або транспортування товару, дій третіх осіб або непереборної сили, споживач зобов'язаний відшкодувати продавцю (виробнику) або організації, що виконує функції продавця (виробника) на підставі договору з ним, витрати на проведення експертизи, а також пов'язані з її проведенням витрати на зберігання і транспортування товару.
Продавець (виробник) або організація, що виконує функції продавця (виробника) на підставі договору з ним, зобов'язані задовольнити вимоги споживача, якщо вони не доведуть, що недоліки товару виникли після його передачі споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання або транспортування товару, дій третіх осіб або непереборної сили.
Доставка великогабаритного товару і товару вагою понад 5 кг для ремонту, уцінки, заміни і повернення їх споживачеві здійснюються силами і за рахунок продавця (виробника) або організації, що виконує функції продавця (виробника) на підставі договору з ним. У разі невиконання цього обов'язку, а також за відсутності продавця (виробника) або організації, що виконує функції продавця (виробника) на підставі договору з ним, в місцезнаходженні споживача доставка і повернення зазначених товарів можуть здійснюватися споживачем. При цьому продавець (виробник) або організація, що виконує функції продавця (виробника) на підставі договору з ним, зобов'язані відшкодувати витрати споживача, пов'язані з доставкою і поверненням зазначених товарів.
Споживач має право пред'явити встановлені ст. 18 Закону про захист прав споживачів вимоги щодо недоліків товару, якщо вони виявлені протягом гарантійного строку або строку придатності, встановлених виробником відповідно до ст. 5 Закону.
Щодо товарів, на які гарантійні строки або терміни придатності не встановлено, споживач має право пред'явити зазначені вимоги, якщо недоліки товарів виявлені протягом шести місяців з дня передачі їх споживачеві, а щодо нерухомого майна - в протягом не більше двох років з дня передачі його споживачеві, якщо більш тривалі терміни не встановлені законом або договором.
Гарантійний термін товару, а також термін його служби обчислюються з дня продажу товару споживачеві. Якщо день продажу товару встановити неможливо, ці строки обчислюються від дня виготовлення товару.
Для сезонних товарів (взуття, одягу та ін) ці строки обчислюються з моменту настання відповідного сезону, термін настання якого визначається відповідно суб'єктами РФ виходячи з кліматичних умов місцезнаходження споживачів.
При продажу товарів за зразками, поштою, а також у випадках, якщо момент укладення договору купівлі-продажу і момент передачі товару споживачеві не збігаються, ці строки обчислюються з дня доставки товару споживачеві, а якщо товар потребує спеціальної установки (підключення) чи в збірці, - з дня його установки (підключення) чи складання. Якщо день доставки, установки (підключення) чи складання товару встановити неможливо, ці строки обчислюються від дня укладення договору купівлі-продажу.
Відносно нерухомого майна гарантійний термін і термін служби обчислюються з моменту державної реєстрації договору купівлі-продажу нерухомого майна.
Термін придатності товару визначається періодом, що обчислюється від дня виготовлення товару, протягом якого він придатний до використання, або датою, до настання якої товар придатний до використання.
Тривалість терміну придатності товару повинна відповідати обов'язковим вимогам до безпеки товару, встановленим стандартами.
Гарантійні терміни можуть встановлюватися на комплектуючі вироби і складові частини основного товару. Гарантійні терміни на комплектуючі вироби і складові частини обчислюються в тому ж порядку, що і гарантійний термін на основний товар.
Гарантійні терміни на комплектуючі вироби і складові частини основного товару не можуть бути менше гарантійного терміну на основний товар. Якщо на комплектуючий виріб встановлено гарантійний строк більшої тривалості, ніж гарантійний термін на основний товар, споживач має право пред'явити вимоги щодо недоліків товару за умови, що недоліки комплектуючого виробу виявлені протягом гарантійного строку на цей виріб незалежно від закінчення гарантійного терміну на основний товар.
Зазначені терміни доводяться до відома споживача в інформації про товар, що надається споживачеві відповідно до ст. 10 Закону про захист прав споживачів. У разі виявлення істотних недоліків товару, допущених з вини виробника, споживач має право пред'явити виробнику вимогу про безоплатне усунення недоліків товару після закінчення гарантійного терміну, встановленого на товар виробником, або після закінчення термінів. Зазначена вимога може бути пред'явлена ??протягом установленого терміну служби товару або протягом 10 років з дня передачі товару, якщо термін служби товару не встановлений. Якщо дана вимога не задоволена протягом 20 днів з дня пред'явлення споживачем такого вимоги, споживач має право за своїм вибором пред'явити виробнику інші вимоги.
Коли гарантійний строк або строк придатності не встановлено, передбачені єдині для будь-якого товару інші строки, але в межах двох років з дня передачі товару споживачеві, якщо більш тривалі терміни не встановлені законом або договором. Як має визначатися розумний строк, юридичні наслідки його порушення, законодавством не розкрито. Практично можна вважати, що термін виявлення недоліків товару, що дає право споживачу пред'явити відповідні вимоги, дорівнює двом рокам. Оскільки при встановленні гарантійного строку або строку придатності недоліки мають бути виявлені в межах цих термінів, виробнику і продавцю доцільно їх встановлювати. Більш того, встановлення виробником терміну придатності на певні товари є обов'язковим згідно із законодавством, а невиконання цього обов'язку тягне несприятливі наслідки.
Згідно п. 5 ст. 19 Закону про захист прав споживачів у випадках, коду передбачений договором гарантійний термін складає менше двох років і недоліки товару виявлені споживачем після закінчення гарантійного терміну, але в межах двох років, споживач має право пред'явити вимоги, передбачені ст. 18 Закону, як продавцю, так і виробнику, якщо доведе, що недоліки товару виникли до його передачі споживачеві або з причин, які існували до цього моменту. Таке рішення про тягаря доведення повністю відповідає п. 1 ст. 476 ГК РФ, що передбачає випадок, коли гарантійний термін не встановлено. Слід зазначити, що хоча договір, про який йде мова, - це договір роздрібної купівлі-продажу між продавцем і споживачем, встановлений в ньому гарантійний термін може бути терміном продавця або виробника. Тому відповідальність за недоліки покладена і на виготовлювача. Водночас п. 5 ст. 477 ЦК України встановлює відповідальність лише продавця, що визначається приналежністю цієї норми до загальних положень про купівлю-продаж.
Однак якщо в договорі вказаний гарантійний термін виготовлювача, продавець, що задовольнив обгрунтовані вимоги споживача, має право пред'явити регресні вимоги виробнику, якщо доведе, що недоліки товару виникли з вини останнього. Якщо ж у договорі вказаний гарантійний термін продавця тривалістю менше двох років, але більш тривалий, ніж гарантійний строк, встановлений виробником, відповідальність останнього перед продавцем повинна наступати, якщо недоліки виявлено у межах встановленого виробником гарантійного терміну.
У разі виявлення істотних недоліків товару споживач має право пред'явити виробнику (уповноваженої організації або уповноваженому індивідуальному підприємцю, імпортеру) вимогу про безоплатне усунення таких недоліків, якщо доведе, що вони виникли до передачі товару споживачеві або з причин, які існували до цього моменту. Зазначена вимога може бути пред'явлено, якщо недоліки товару виявлені після закінчення двох років з дня передачі товару споживачеві, протягом встановленого на товар терміну служби або протягом 10 років з дня передачі товару споживачеві у разі якщо термін служби не встановлено. Якщо зазначена вимога не задоволена протягом 20 днів з дня його пред'явлення споживачем або виявлений їм недолік товару є непереборним, споживач за своїм вибором має право пред'явити виробнику (уповноваженої організації або уповноваженому індивідуальному підприємцю, імпортеру) інші передбачені п. 3 ст. 18 Закону про захист прав споживачів вимоги або повернути товар виробнику (уповноваженої організації або уповноваженому індивідуальному підприємцю, імпортеру) і зажадати повернення сплаченої грошової суми.
Усунення недоліків товару виробником (продавцем). Якщо термін усунення недоліків товару не визначений у письмовій формі угодою сторін, ці недоліки мають бути усунені виробником (продавцем, уповноваженою організацією або уповноваженим індивідуальним підприємцем, імпортером) негайно.
Недоліки, виявлені в товарі, повинні бути усунені виробником (продавцем) чи організацією, яка виконує функції виробника (продавця) на підставі договору з ним, протягом 20 днів з дня пред'явлення споживачем вимоги про усунення недоліків товару .
Щодо товарів тривалого користування виробник (продавець) або організація, що виконує функції виробника (продавця) на підставі договору з ним, зобов'язані при пред'явленні споживачем зазначеної вимоги у семиденний строк безоплатно надати споживачеві на період ремонту аналогічний товар , забезпечивши доставку за свій рахунок.
Перелік товарів тривалого користування, на які зазначена вимога не поширюється, встановлюється Урядом РФ.
У разі усунення недоліків товару гарантійний строк на нього продовжується на період, протягом якого товар не використовувався. Зазначений період обчислюється з дня звернення споживача з вимогою про усунення недоліків товару до дня видачі його після закінчення ремонту.
При усуненні недоліків товару за допомогою заміни комплектуючого виробу або складової частини основного товару, на які встановлено гарантійні терміни, гарантійний термін на новий комплектуючий виріб або складову частину основного товару обчислюється з дня видачі споживачеві цього товару після закінчення ремонту .
  При вирішенні спорів, пов'язаних з ремонтом протягом гарантійного терміну куплених товарів тривалого користування, необхідно керуватися гл. 3 Закону про захист прав споживачів, оскільки право на гарантійний ремонт випливає з придбання товару неналежної якості. Договір на виконання робіт або надання послуг з гарантійного ремонту в зазначених випадках споживачем не укладається.
  Від цих спорів слід відрізняти виникли після закінчення встановленого виробником гарантійного терміну на товари тривалого користування суперечки, що випливають з договору підряду, в тому числі на абонементне обслуговування, укладеного споживачем з майстернями з ремонту та обслуговування телевізорів, побутової техніки, що виробляють в процесі ремонту заміну різних деталей і вузлів, на які встановлено гарантійні терміни (наприклад, кінескопів, моторів). У разі виходу з ладу таких деталей і вузлів при виникненні спору, пов'язаного з ремонтом протягом гарантійного терміну, необхідно керуватися гл. 3 Закону, яка регулює питання захисту прав споживачів при виконанні робіт та наданні послуг, оскільки споживачем у даному випадку не укладався договір купівлі-продажу окремого вузла або деталі вироби, що знаходиться в ремонті.
  У разі продажу товару неналежної якості право вибору виду вимог, які відповідно до ст. 503 ГК РФ і п. 1 ст. 18 Закону про захист прав споживачів можуть бути пред'явлені до продавця при продажу товару неналежної якості, якщо його недоліки не були застережені продавцем, належить споживачу. При цьому споживач має право вимагати заміни товару або розірвання договору незалежно від того, наскільки істотними були відступи від вимог до якості товару, встановлених у ст. 4 Закону про захист прав споживачів, за винятком дорогих або технічно складних товарів, заміна яких можлива лише за умови істотного порушення їх якості (п. 1 ст. 503, п. 2 ст. 475 ГК РФ). Питання про те, чи є товар дорогим, вирішується судом з урахуванням конкретних обставин кожної справи.
  Виняток становлять також випадки реалізації товару неналежної якості через роздрібні комісійні торговельні підприємства.
  Дія цієї норми поширюється на товари, продані споживачам роздрібними комісійними торговими підприємствами незалежно від форм власності, а також іншими продавцями за умови, що ці товари були прийняті ними від громадян за договором комісії (ст. 990-1004 ГК РФ).
 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "4.1. Наслідки продажу товарів неналежної якості. Порядок пред'явлення та розгляду вимог споживачів з приводу якості придбаного товару"
  1.  § 2. Укладення, зміна і розірвання договорів
      наслідків порушення. До учасників торгової угоди також пред'являються особливі вимоги. Якщо учасники загальногромадянської угоди повинні володіти загальногромадянської правосуб'екгностью, то учасники торгової угоди - підприємницької правосуб'єктність. Вони повинні Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1997. С. 197 бути
  2.  § 1. Купівля-продаж. Мена. Рента
      наслідки можуть передбачатися договором купівлі-продажу. Відповідно до п. 1 ст. 474 ГК продавець і покупець зобов'язані перевіряти якість товару у випадках, якщо такий обов'язок передбачений законом, іншими правовими актами, обов'язковими вимогами державних стандартів або договором. У випадках, коли порядок перевірки якості товару встановлюється законом, іншими правовими
  3.  § 2. Правове становище публічних утворень
      наслідків неналежній діяльності зазначених суб'єктів на інших учасників цивільного обороту. Прикладом винятків з режиму діяльності юридичних осіб, обумовлених особливостями публічних утворень і насправді мають місце, можуть служити норми, що відносяться до утворення юридичної особи, її установчих документів, філіям та представництвам, реорганізації та
  4.  Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
      наслідок недійсності правочину є загальним правилом (п. 2 ст. 167 ЦК) і іменується двосторонньої реституцією. Угода, укладена малолітнім, може бути визнана дійсною, якщо: а) вона зроблена до вигоди малолітнього; б) законні представники ініціювали судову процедуру визнання її дійсною; в) суд визнав її дійсність (ст. 172 ЦК). Така спеціальна процедура
  5.  § 1. Загальні положення про купівлю-продаж
      наслідків (санкцій), а іноді й інших наслідків згідно із законом або договором. Взаємний характер договору купівлі-продажу випливає з самої його назви: він складається з двох кореспондуючих один одному елементів - "купівлі" і "продажу" (хоча іноді використовують тільки один з них - продаж нерухомості, підприємства, а то й зовсім спеціальні терміни - " поставка "," контрактація ",
  6.  § 3. Зміст договору комерційної концесії
      наслідків відсутності реєстрації. Дана норма є диспозитивною: договором здійснення відповідних дій і тягар витрат державної реєстрації можуть бути покладені і на користувача. У цьому випадку правовласник повинен надати користувачеві довіреність та інші необхідні документи. Очевидно, що, крім юридичних дій - оформлення прав користувача
  7.  Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
      наслідки її недотримання. За загальним правилом (якщо інше не встановлено законом) реєстрація договору - необхідна умова його укладення (див. п. 3 ст. 433 ЦК), а значить недотримання даної вимоги тягне неукладеним договору (див. п. 2 ст. 558, п. 3 ст. 560, п. 2 ст. 651, п. 2 ст. 658 ЦК та ін.) Неукладеним договору слід мати на увазі і у всіх випадках, коли законодавець,
  8.  3. Зміст і виконання договору енергопостачання
      наслідків невиконання або неналежного виконання зобов'язань, то абонент має право реалізувати подане йому право на відмову від оплати такої енергії. При цьому, зважаючи на фактичне використання абонентом зазначеної енергії (хоча і не відповідає вимогам до її якості), щоб уникнути його безпідставного збагачення, п. 2 ст. 542 ГК наділив енергопостачальну організацію,
  9.  2. Договірні умови
      наслідки з цього випливають. Узагальнюючи практику того, що прийнято було називати "буржуазної юриспруденцією", С.К. Травень підкреслював, що до умов звичайним (він використовував для їх позначення термін "звичайні") відносяться ті, які випливають з диспозитивних норм закону і звичаїв. Такі норми можуть і не знайти ніякого виразу в самому договорі і, незважаючи на це, повинні застосовуватися до
  10.  5. Договір і треті особи
      наслідки дій такої третьої особи визначається тим, виступало чи воно відповідно до наданих повноважень або за їх межами. Сторона несе відповідальність лише за юридичні дії, вчинені третьою особою в межах повноважень, якими він володіє. За свої фактичні дії відповідає вона сама. Договір на користь третьої особи складає особливу договірну