Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Е.А. СУХАНОВ. Цивільне право: У 4 т. Том 2: Речове право. Спадкове право. Виключні права. Особисті немайнові права: Підручник., 2008 - перейти до змісту підручника

5. Право власності виробничих і споживчих кооперативів

Основу майна всякого кооперативу становить його пайовий фонд, поділений на паї (частки) його учасників (членів) і становить мінімальну гарантію інтересів його можливих кредиторів. Пай члена кооперативу, як і частка учасника товариства або товариства, являє собою право вимоги, що розповсюджується на все майно кооперативу, а не тільки на пайовий фонд (1).
---
(1) Тому пай визначає, зокрема, розмір виплат (або видач) учаснику, так як останній має право вимагати передачі йому вартості частини всього майна кооперативу, а не тільки частини пайового фонду (п. 1 ст. 111 ЦК). Відповідно до цього і оплата паю знову прийнятою членом кооперативу передбачає оплату відповідної частини майна кооперативу, а не тільки початкового пайового внеску.
Пайовий фонд формується за рахунок пайових внесків членів кооперативу протягом першого року його діяльності. При цьому до моменту реєстрації виробничого кооперативу кожен учасник зобов'язаний сплатити не менше 10% пайового внеску, визначеного статутом кооперативу. У споживчих кооперативах розмір обов'язкової оплаченої частини пайового внеску може бути і вище. Наприклад, для сільськогосподарських споживчих кооперативів він становить 25% (п. 8 ст. 35 Закону про сільськогосподарську кооперацію) (1).
---
(1) Див: Федеральний закон від 8 грудня 1995 р. N 193-ФЗ "Про сільськогосподарську кооперацію" / / Відомості Верховної. 1995. N 50. Ст. 4870; 1997. N 10. Ст. 1120; 1999. N 8. Ст. 973; 2002. N 12. Ст. 1093; 2003. N 2. Ст. 160, 167; N 24. Ст. 2248 (далі - Закон про сільгоспкооперацію).
Закон не містить спеціальних вимог до розміру пайового фонду кооперативу, зокрема, через наявність додаткової (хоча і обмеженою) відповідальності членів кооперативу за його боргами при нестачі у кооперативу власного майна (п. 2 ст . 107, п. 4 ст. 116 ЦК; п. 2 ст. 37 Закону про сільгоспкооперацію), що певною мірою нагадує статус складеного капіталу товариства.
В якості пайового внеску може бути прийняте будь-яке майно, в тому числі майнові права (якщо інше не встановлено статутом кооперативу). Зокрема, в пайовий фонд сільськогосподарського виробничого кооперативу, створеного у формі сільськогосподарської або риболовецької артілі (колгоспу), передаються належали громадянам земельні ділянки (або земельні частки). Закон про сільгоспкооперацію (п. 4 та п. 6 ст. 35) передбачає також можливість встановлення статутом сільгоспкооперативу обов'язку внесення його учасниками "додаткових паїв" (внесків) (СР п. 4 ст. 116 ЦК). Оцінка пайового внеску, який перевищує 250 мінімальних розмірів оплати праці, вимагає підтвердження незалежного оцінювача (п. 2 ст. 10 Закону про виробничі кооперативи) (1), що виключає завищення його розміру.
---
(1) Див: Федеральний закон від 8 травня 1996 р. N 41-ФЗ "Про виробничих кооперативах" / / Відомості Верховної. 1996. N 20. Ст. 2321; 2001. N 21. Ст. 2062; 2002. N 12. Ст. 1093 (далі - Закон про виробничі кооперативи).
Пайовий фонд виробничого кооперативу може бути збільшений за рішенням його загальних зборів або шляхом збільшення розміру паїв (за рахунок частини доходів кооперативу), або шляхом внесення його членами "додаткових паїв" (внесків) (п. 10 ст. 35 Закону про сільгоспкооперацію). Він повинен бути зменшений у разі, якщо після закінчення другого та кожного наступного року вартість чистих активів виробничого кооперативу виявиться менше вартості його пайового фонду (п. 4 ст. 10 Закону про виробничі кооперативи). Про зменшення пайового фонду повинні бути поінформовані кредитори кооперативу, які мають право у цьому випадку вимагати дострокового виконання або припинення відповідних зобов'язань кооперативу.
У виробничих кооперативах можливо оголошення частини їхнього майна неподільними фондами (абз. 2 і 3 п. 1 ст. 109 ЦК). Такі фонди не діляться на паї учасників, і з них не проводяться виплати при виході з кооперативу. Розділ цих фондів можливий лише при ліквідації кооперативу після задоволення претензій його кредиторів. Вони створюються за одноголосним рішенням членів кооперативу (якщо статутом кооперативу не встановлено інше), які таким чином, по суті, відмовляються від можливих вимог частини свого майна.
У кооперативах зазвичай створюються резервний фонд та інші спеціальні майнові фонди (наприклад, фонд фінансової взаємодопомоги в кредитному споживчому кооперативі громадян). У сільгоспкооперативах обов'язково створення резервного фонду як неподільного в розмірі не менше 10% від вартості пайового фонду (п. 6 ст. 34 Закону про сільгоспкооперацію). Види, розміри, порядок утворення та використання таких фондів визначаються статутом конкретного кооперативу.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 5. Право власності виробничих і споживчих кооперативів "
  1. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    право на війну 38. JUS COGENS [юс когенс] - незаперечне право, тверде право 39. JUS IN BELLO [юс ін Белло] - право війни 40. JUS GENTIUM [юс генціум] - право народів, міжнародне право 41. JUS NESSARIUM PRO OMNIUM [юс несаріум проомніум] - право, необхідне для всіх 42. JUS PUBLICUM [юс публікум] - публічне право 43. JUS SANGUINIS [юс сангініс] - право крові 44. JUS SOLI [юс
  2. § 1. Поняття і види підприємців
    правових формах: індивідуальні підприємці, господарські товариства, господарські товариства, виробничі кооперативи, державні та муніципальні унітарні підприємства. Таким чином, підприємець - це особа, яка здійснює підприємницьку діяльність. Факт здійснення особою підприємницької діяльності є підставою для визнання його особливим суб'єктом
  3. § 5. Виробничі кооперативи
    право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1997. С. 123 і господарювання почалося з прийняття в 1988 р. Закону «Про кооперацію в СРСР». Потім, в період до 1990 р. були введені істотні обмеження на діяльність кооперативів у різних сферах і, нарешті, прийнятий в 1990 р. Закон про підприємства взагалі не передбачив кооперативи в якості
  4. § 7. Некомерційні організації, що здійснюють підприємницьку діяльність
    право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1997. С. 133 ст. 116 ГК РФ, а також спеціальним законодавством - Законом РФ «Про споживчу кооперацію в Російській Федерації» [3]. Як видно з визначення, коло учасників споживчого кооперативу ширше кола учасників виробничого кооперативу, оскільки включає як громадян, так і
  5. § 4. Страхування
    право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1997. С. 371 виплати страхових сум беруть участь у страхуванні особам при настанні страхового випадку. За формою здійснення страхування поділяється на добровільне й обов'язкове. При цьому підставою виникнення страхового зобов'язання з добровільного страхування є тільки волевиявлення
  6. § 1. Поняття сільськогосподарської діяльності і сільськогосподарське законодавство
    правовій доктрині переважаючим є більш широке тлумачення поняття сільськогосподарської діяльності. В якості такої визнається будь-яка діяльність сільськогосподарських організацій і громадян, пов'язана з виробництвом продовольства [1]. При здійсненні сільськогосподарської діяльності виникають різноманітні та взаємопов'язані між собою стосунки. Одні з них - традиційна
  7. § 2. Правове становище сільськогосподарських організацій
    правових форм, передбачених чинним законодавством. Тут застосовуються різні моделі організації господарської діяльності та управління нею. В аграрному секторі представлені як специфічні тільки для нього форми організації підприємницької діяльності (наприклад, сільськогосподарські кооперативи та селянські господарства), так і аналогічні тим, які широко використовуються
  8. § 3. Правове становище селянського (фермерського) господарства
    право. Ч. II. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1998. С. 338 раніше не були працівниками або учасниками сільськогосподарських організацій - як правило, колишніми городянами. Створення селянського господарства починається з придбання земельної ділянки. Він може бути отриманий в результаті виходу зі складу сільськогосподарської організації як
  9. § 2. Цивільна дієздатність громадян
    правоздатність, має природно-правову природу, вона не отчуждаема і не може бути обмежена інакше як у випадках і в порядку, встановлених законом. Повна або часткова відмова громадянина від дієздатності, а також інші угоди, спрямовані на її обмеження, нікчемні, крім випадків коли такі угоди дозволяє закон (п. 1, 3 ст. 22 ЦК). Якщо громадянин, доти поки він залишається в живих,
  10. § 1. Сутність юридичної особи. Основи побудови та система юридичних осіб
    правовідносин можуть бути різні правосуб'єктності організації (особи юридичні). На різних історичних етапах вчені по-різному визначали сутність юридичної особи, а законодавець висловлював неоднозначне до нього ставлення, специфічно окреслював коло юридичних осіб, визначав їх види і правоздатність, регулював питання створення і припинення. Щодо сутності юридичної особи в
© 2014-2020  yport.inf.ua