| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
3. Припинення зобов'язань з інших підстав |
||
|
Як зазначав Г.Ф. Шершеневич, "обставиною, що викликає збіг в одній особі активного і пасивного суб'єктів, до цього часу роз'єднаних, служить загальне спадкоємство" (1), тобто спадкування щодо громадян і реорганізація у формі злиття або приєднання щодо юридичних осіб. Внаслідок універсального правонаступництва деякі права та обов'язки можуть надаватися належать одному і тому ж суб'єкту. Часткове (сингулярне) правонаступництво не може привести до такого результату, бо воно завжди грунтується на виконанні одного з суб'єктів, а не на їх злиття. --- (1) Шершеневич Г.Ф. Підручник російського цивільного права. Т. 2. С. 66. Виконання зобов'язання може виявитися неможливим внаслідок об'єктивних причин, наприклад загибелі індивідуально-визначеної речі (предмета зобов'язання) в результаті дії випадкових причин або непереборної сили. Тому зобов'язання припиняється також неможливістю виконання, але лише у випадку, коли вона викликана обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає (п. 1 ст. 416 ЦК). При цьому кожен з учасників має право вимагати повернення того, за що він не отримав зустрічного задоволення, наприклад повернення авансу, сплаченого за загиблу річ (оскільки інакше виникне ситуація безпідставного збагачення однієї сторони за рахунок іншої). Якщо ж неможливість виконання викликана винними діями учасника зобов'язання, наприклад боржника, що не забезпечив належну охорону предмета зобов'язання, настає його відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язання. В окремих випадках боржник, як відомо, відповідає і за випадково настала неможливість виконання, зокрема, при допущеної ним простроченні, а також у зобов'язаннях, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності. Неможливість виконання найчастіше стосується випадків, коли предметом зобов'язання є індивідуально-визначені речі. Відносно речей, визначених родовими ознаками, практично неможливо довести їх повну відсутність в обороті ("рід ніколи не гине"), тому, наприклад, неможливість виконання ніколи не може припинити грошове зобов'язання (1). --- --- (1) Див: Новицький І.Б., Лунц Л.А. Указ. соч. С. 348; Принципи міжнародних комерційних договорів. С. 191. Крім того, мова тут йде про фактичну, або "фізичної" неможливості, яку слід відрізняти від юридичної неможливості виконання відповідного зобов'язання. Остання полягає у встановленні будь-яких публічно-правових заборон чи обмежень, наприклад з вивезення або ввезення товарів на певні території. Прийняття акта державного органу, що робить юридично неможливим виконання зобов'язання, припиняє його (п. 1 ст. 417 ЦК). Однак сторони зобов'язання має право вимагати відшкодування завданих їм публічною владою збитків, якщо виданий акт буде визнаний судом не відповідає закону або іншим правовим актам (ст. ст. 13, 16, 1069 ЦК). Подальше визнання такого акта недійсним за загальним правилом відновлює зобов'язання, якщо тільки інше не випливає з угоди сторін або суті самого зобов'язання і кредитор не втратив інтересу до його виконання (п. 2 ст. 417 ЦК). Зобов'язання, нерозривно пов'язані з особою боржника або кредитора, т.е . мають особистий характер, припиняються смертю громадянина, що був відповідно боржником або кредитором (ст. 418 ЦК), оскільки в цих ситуаціях неможливо правонаступництво. Такі, наприклад, зобов'язання, що випливають з договору доручення. З цієї ж причини ліквідація юридичної особи (боржника або кредитора) також припиняє його зобов'язання (ст. 419 і п. 1 ст. 61 ЦК). Виняток становлять деякі, прямо встановлені законодавством випадки покладання виконання окремих зобов'язань ліквідованої юридичної особи на інших осіб, наприклад, його боргів за вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної життю або здоров'ю громадян (зазвичай у вигляді почасових платежів), що підлягають капіталізації відповідно до п. 1 ст. 64 ГК, на страхові організації. По суті, закон передбачає тут часткове правонаступництво. Додаткова література КонсультантПлюс: примітка. Монографія М.І. Брагінського, В.В. Витрянского "Договірне право. Загальні положення" (Книга 1) включена до інформаційного банку відповідно до публікації - Статут, 2001 (видання 3-е, стереотипне). Брагінський М.І., Витрянский В.В. Договірне право. Книга перша. Загальні положення. Вид. 2-е. М., 1999. Бациев В.В. Зобов'язання, ускладнене умовою про відступне (заміні виконання). М., 2003. Коментар до Цивільного кодексу Російської Федерації (постатейний). Изд. 3-е / Відп. ред. О.Н. Садиков. М., 2005. Принципи міжнародних комерційних договорів. М., 2003. Новицький І.Б., Лунц Л.А. Загальне вчення про зобов'язання. М., 1950. Шилохвіст О.Ю. Відступне в цивільному праві Росії. М., 1999. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "3. Припинення зобов'язань з інших підстав" |
||
|
||