|
Природні ресурси, в першу чергу, мінерально-сировинні, складають основу існування людства і визначають майбутнє світової цивілізації. За оцінками вчених, розвідані в межах континентальної суші світові запаси мінеральної сировини ненадовго забезпечать зростаючі потреби людства: нафти вистачить на 40 років, природного газу - на 65, міді, нікелю та олова - на 30-35, свинцю і цинку - на 20-25 , золота і срібла - на 15-20 років, і тільки запаси кам'яного вугілля можуть забезпечити потреби світової економіки більш ніж на 200 років. Однак розвиток світової економіки супроводжується неухильним зростанням споживання паливно-енергетичних та інших видів мінеральної сировини. З здобутих в останні 100 років понад 185 млрд т вугілля і 45-50 млрд т залізної руди більше половини використано в період 1960-2000 рр.. Споживання інших видів мінеральної сировини, зокрема, кольорових і легуючих металів та сировини для виробництва добрив збільшилася за цей же час в 3-5 і більше разів.
Фахівці стверджують, що в XXI ст. триватиме інтенсивне зростання споживання майже всіх видів мінеральної сировини. Тільки в майбутні 50 років світове споживання нафти за прогнозами збільшиться в 2-2,2 рази, природного газу - в 3-3,2, залізної руди - в 1,4-1,6, первинного алюмінію - в 1,5-2 , міді - в 1,5-1,7, нікелю - в 2,6-2,8, цинку - в
1.2-1,4 рази, споживання інших видів мінеральної сировини зросте в
2.2-3,5 рази. У зв'язку з цим в найближчі 50 років обсяг гірничо-видобувних робіт збільшиться більш ніж у 5 разів, головним чином за рахунок експлуатації нових родовищ, розвіданих в межах континентальної суші.
В останні десятиліття у зв'язку зі зростаючим дефіцитом окремих видів мінеральної сировини і постійним зниженням якості корисних копалин на суші помітно зріс інтерес до мінерально-сировинному потенціалу глибоководних частин Світового океану. Мова йде в першу чергу про вуглеводневому сировину і залізо утвореннях - специфічному виді поліметалічних руд, які не мають аналогів серед материкового мінеральної сировини. Коли виник інтерес до розробки глибоководних родовищ мінеральних ресурсів, головним стало їх вивчення і класифікація. Вони були поділені на дві великі категорії:
- сировинні ресурси в твердих породах;
- пухкі осадові відкладення, які присутні по всьому морському дну і на будь-якій глибині.
Всякі неживі природні ресурси морських районів, що знаходяться під суверенітетом прибережної держави або під його юрисдикцією, - це об'єкти не тільки національних, а й міжнародних правовідносин.
Міжнародно-правовий режим мінеральних ресурсів у морських районах, що перебувають під суверенітетом і юрисдикцією прибережних держав, представлений на універсальному рівні положеннями Конвенції 1982 р.
В даний час слід вважати загальновизнаним: якщо навіть держава - носій суверенітету взагалі не використовує природні ресурси в морських районах, що знаходяться під його суверенітетом, ніяке інше держава не може здійснювати в них розробку або розвідку природних ресурсів без чітко висловленої на те згоди держави-суверена. Більш того, ніяке інше держава не має права без такої згоди проводити в зазначених районах навіть наукові дослідження, в тому числі і природних ресурсів (ст. 245 Конвенції 1982 р.).
При цьому сучасне міжнародне право не виключає зобов'язань про співробітництво держав в галузі збереження природних ресурсів та управління ними у морських районах, що становлять частину їх державної території. Дані зобов'язання передбачені, наприклад, нормами міжнародних договорів про управління мінеральними ресурсами в конкретних морських районах, коли ці ресурси розташовані по обидві сторони морського кордону між територіальними морями суміжних держав, а також договірними нормами про екосистемному управлінні. Ще більше значення це має, коли мова йде про управління природними ресурсами обширніших морських районів - виняткової економічної зони і континентального шельфу.
Прибережна держава у виключній економічній зоні має суверенні права в цілях розвідки, розробки та збереження природних ресурсів як живих, так і неживих, у водах, що покривають морське дно, на морському дні та в його надрах, а також з метою управління цими ресурсами, і щодо інших видів діяльності по економічній розвідці та розробці зазначеної зони, таких, як виробництво енергії шляхом використання води, течій і вітру (ст. 56 Конвенції 1982 р.).
Разом з тим прибережна держава не зобов'язана встановлювати виняткову економічну зону, економічну чи риболовецьку. Це не обов'язок прибережної держави, а його право. На практиці деякі держави даним правом не користуються.
Природні неживі ресурси в межах виключної економічної зони - це, перш за все, мінеральні ресурси, які розчинені у водній товщі виключної економічної зони. У морській воді розчинено близько 70 хімічних елементів. З морської води вже витягуються кухонна сіль, бром, магній, хоча подібне використання мінеральних ресурсів водної товщі Світового океану носить локальний характер. До природних неживим ресурсів у виключній економічній зоні слід віднести і нетрадиційні енергетичні природні ресурси - приливо-відливні руху водної товщі, сезонні морські вітри і т.п.
Положення частини V Конвенції 1982 р., що відносяться до виключної економічної зони, передбачають права прибережної держави на природні ресурси не тільки у водному товщі, але і на морському дні та в його надрах у 200-мильних межах цієї зони (п. 1 ст. 56). Питання про застосування зазначених положень до природних ресурсів морського дна між 12-мильним і 200-мильним відстанню від вихідних ліній вирішується на основі п. 3 ст. 56: зазначені права прибережної держави щодо морського дна і його надр здійснюються відповідно до частини VI Конвенції 1982 р.
Що стосується сучасного режиму мінеральних ресурсів Району, то ключовою його питання - про наслідки їх кваліфікації як «спільної спадщини людства».
Угода 1994 р., як уже зазначалося, сутнісно змінило режим мінеральних ресурсів Району та ресурсної діяльності в Районі на користь ринкових принципів, зберігши, проте, встановлений Конвенцією 1982 р. режим просторів Району і його ресурсів як загальної спадщини людства. Додатком до Угоди 1994 передбачено, що «освоєння ресурсів Району здійснюється відповідно до розумних комерційними принципами».
|
- Коментар до статті 8.20
морське дно, включаючи містяться в морській воді хімічні елементи та їх сполуки, відносяться до неживих ресурсів континентального шельфу , виключної економічної зони РФ. Про статус континентального шельфу РФ, виключної економічної зони РФ, про види та правила користування зазначеними мінеральними і живими ресурсами вітчизняними та зарубіжними юридичними та фізичними особами см.
- Стаття 8.20. Незаконна передача мінеральних і (або) живих ресурсів на континентальному шельфі і (або) у винятковій економічній зоні Російської Федерації
мінеральних і (або) живих ресурсів без дозволу, якщо такий дозвіл обов'язково, - тягне за собою накладення адміністративного штрафу на громадян у розмірі від однієї другої до одного розміру вартості мінеральних і (або) живих ресурсів, що з'явилися предметом адміністративного правопорушення, з конфіскацією судна, літального апарату та інших знарядь вчинення адміністративного правопорушення чи без
- Стаття 8.20 . Незаконна передача мінеральних і (або) живих ресурсів на континентальному шельфі і (або) у винятковій економічній зоні Російської Федерації
мінеральних і (або) живих ресурсів без дозволу, якщо такий дозвіл обов'язково, - тягне за собою накладення адміністративного штрафу на громадян у розмірі від однієї другої до одного розміру вартості мінеральних і (або) живих ресурсів, що з'явилися предметом адміністративного правопорушення, з конфіскацією судна, літального апарату та інших знарядь вчинення адміністративного правопорушення чи без
- Стаття 8.17 . Порушення регламентують діяльність у внутрішніх морських водах, територіальному морі, на континентальному шельфі і (або) у винятковій економічній зоні Російської Федерації правил (стандартів, норм) або умов ліцензії
морських вод, територіального моря, континентального шельфу і (або) виключної економічної зони Російської Федерації - тягне за собою накладення адміністративного штрафу на посадових осіб у розмірі від ста до ста п'ятдесяти мінімальних розмірів оплати праці з конфіскацією судна та інших знарядь вчинення адміністративного правопорушення чи без такої; на юридичних осіб - від однієї тисячі до двох
- М.І.Савченко. Морське право, 2008
- § 3. Охорона континентального шельфу
морське дно і надра підводних районів, що знаходяться за межами територіального моря Російської Федерації на всьому протязі природного продовження її сухопутної території до зовнішнього кордону підводної окраїни материка. Підводного околицею материка є продовження континентального масиву Російської Федерації, що включає поверхню і надра континентального шельфу, схилу і підйому
- Стаття 23.22. Органи, що здійснюють державний контроль за геологічним вивченням, раціональним використанням та охороною надр
режимних створів на водних об'єктах, маркшейдерських знаків), статтею 7.3 (за винятком випадків користування ділянками надр місцевого значення), статтею 7.4 (в частини забудови площ залягання корисних копалин без спеціального дозволу), статтею 7.10 (в частині самовільної поступки права користування ділянками надр, за винятком поступки права користування ділянками надр місцевого значення),
- 2.6. Континентальний шельф
режим континентального шельфу зводиться до того, що прибережна держава здійснює над континентальним шельфом суверенні права з метою розвідки і розробки його природних ресурсів. Ці права є винятковими в тому сенсі, що ніхто інший не може здійснювати діяльність на континентальному шельфі такої держави без його чітко висловленої згоди на те. Природні ресурси
- Стаття 8.17. Порушення регламентують діяльність у внутрішніх морських водах, територіальному морі, на континентальному шельфі і (або) у винятковій економічній зоні Російської Федерації стандартів (норм, правил) або умов ліцензії
морських вод, територіального моря, континентального шельфу і (або) виключної економічної зони Російської Федерації - (в ред. Федерального закону від 28.12.2009 N 380-ФЗ) тягне за собою накладення адміністративного штрафу на посадових осіб у розмірі від десяти тисяч до п'ятнадцяти тисяч рублів з конфіскацією судна та інших знарядь вчинення адміністративного правопорушення або без такої; на
- Д.Н. Джунусова. Міжнародне морське право, 2012
- ВСТУП
режимах регулювання. При цьому перше являє собою предмет галузі, а другий - її метод. У сукупності саме предмет і метод є найбільш суттєвими підставами для розподілу права на галузі. Якщо предмет - це суспільні відносини, що виділяються своєю однорідністю, на які впливають норми конкретної галузі права, то метод - це система регулятивного впливу, який
- 2.9. Міжнародний район морського дна
режимом і утворює міжнародний район морського дна. У результаті науково-технічного прогресу виявилися досяжними для експлуатації не тільки природні ресурси континентального шельфу, але і глибоководні поклади мінералів, що знаходяться на морському дні та в його надрах за межами континентального шельфу. Реальна перспектива їх видобутку породила проблему міжнародно-правового регулювання
- Введення
режим морських просторів, правові проблеми морських наукових досліджень і захисту морського середовища від забруднення. Велику увагу приділено міжнародно-правовому регулюванню використання та охорони морських природних ресурсів, правовому статусу морського судна, основним правам та обов'язкам членів екіпажу судна, міжнародно-правових засобів забезпечення безпеки судноплавства. Також у посібнику
- 1.2. Міжнародне приватне морське право і міжнародне публічне морське право
морське право знаходиться в тісному взаємозв'язку з міжнародним публічним морським правом, тому що відносини, які ними регулюються, виникають в процесі міжнародного спілкування. В обох випадках норми морського права служать одній і тій же благородної мети - створити необхідні правові умови для плідного міжнародного торгового, економічного, науково-технічного та культурного
- 3.5. Морські наукові дослідження у міжнародних протоках і в архіпелажних водах
режим проходу через протоки, використовувані для міжнародного судноплавства, встановлюваний в Частини III, "не торкається в інших відносинах ні статусу вод, що утворюють такі протоки, ні здійснення державами, що межують з протоками, їхнього суверенітету або юрисдикції над такими водами, повітряним простором над ними, їх дном і надрами "(п. 1 ст. 34 ЮНКЛОС). Тому всі вищевикладені положення
- 3.2. Визначення поняття "морське наукове дослідження"
морському середовищі проводяться найрізноманітніші дослідження: вивчення фізико-хімічних властивостей води; дослідження, пов'язані з метеорологією, із забезпеченням безпеки мореплавства, з енергетичними, а також живими і мінеральними ресурсами і т.д. Тим часом ні міжнародно-правові акти, ні законодавства окремих держав не містять положень, які розкривають поняття "морське наукове
|