Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоГромадянське право → 
« Попередня Наступна »
М.І. Брагінський, В.В. ВІТРЯНСЬКИЙ. ДОГОВОРИ про банківський вклад, банківський рахунок; БАНКІВСЬКІ РОЗРАХУНКИ. КОНКУРС, ДОГОВОРИ ПРО ІГРАХ І ПАРІ. Книга п'ята. Том 2, 2006 - перейти до змісту підручника

Зміст договору

Під змістом договору банківського рахунку в юридичній літературі зазвичай розуміється загальне коло прав та обов'язків, що виконуються (здійснюваних) сторонами договору банківського рахунку, як передбачених договором, так і встановлених імперативними нормами закону.
Наприклад, розмірковуючи про зміст договору банківського рахунку, А.Є. Шерстобитов вказує: "Основним обов'язком банку є прийом і зарахування вступників на рахунок, відкритий клієнтові, грошових коштів, а також виконання його розпоряджень про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Це означає, що типовими діями банку по даному договором є прийом і зарахування вступників на рахунок клієнта коштів, а також виконання розпоряджень власника рахунку про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку "" * ". Однак тут же (в міркуваннях про зміст договору банківського рахунку) А.Є. Шерстобитов відзначає, що банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші непередбачений законом або договором обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на свій розсуд, а також вказує на обов'язок банку зберігати таємницю банківського рахунку, операцій по ньому і відомостей про клієнті .
---
"*" Шерстобитов А.Є. Указ. соч. С. 248.
Див там же. С. 249 - 250.
Д.А. Медведєв пише: "Зміст договору банківського рахунку складають права та обов'язки банку і клієнта. Основні обов'язки банку такі: а) належним чином виконувати операції по рахунку, передбачені законом, банківськими правилами, звичаями ділового обороту та договором банківського рахунку; б) зберігати банківську таємницю. Перша з обов'язків банку може бути умовно розділена на ряд дій, які банк повинен здійснити за дорученням клієнта. До їх числа відносяться: прийняття та зарахування на рахунок грошових коштів, що надходять клієнту, виконання розпоряджень про перерахування коштів з рахунку, про видачу готівки сум з рахунку , кредитування рахунку та інші дії ... При цьому банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати не передбачені законом або договором обмеження права розпоряджатися грошовими коштами на розсуд клієнта "" * ".
---
"*" Медведєв Д.А. Указ. соч. С. 529 - 530.
Л.Г. Єфімова, підкреслюючи, що зміст договору банківського рахунку складають права та обов'язки сторін, висновок: "За договором банківського рахунку банк зобов'язаний вести рахунок клієнта, вчасно і правильно здійснювати за дорученням клієнта розрахунково-касові операції, сплачувати клієнту за залишок коштів на його рахунку і зберігати банківську таємницю "" * ".
---
"*" Єфімова Л.Г. Указ. соч. С. 283.
С.В. Сарбаш включає в зміст договору банківського рахунку (як видається, цілком обгрунтовано) і обов'язок банку з відкриття банківського рахунку. Він пише: "Хоча у визначенні договору банківського рахунку та не названа така обов'язок, як власне відкриття рахунку, і ця норма встановлена ??в іншій статті (пункт 1 статті 846 ЦК), відкриття банківського рахунку, безумовно, слід віднести до основних обов'язків банку, так як без цього реалізація прав клієнта була б неможливою "" * ". Заслуговує на увагу й інше його спостереження про співвідношення обов'язків сторін (банку і власника рахунку) за договором банківського рахунку, яке полягає в тому, що правова природа договору банківського рахунку "зумовлює природну диспропорцію в правах і обов'язках сторін. Цей договір ... є взаємним, тобто права та обов'язки виникають у кожної зі сторін. Однак у банку цих обов'язків значно більше, ніж у клієнта " .
---
"*" Сарбаш С.В. Указ. соч. С. 46.
Там же.
С.В. Сарбаш запропонував також і якусь класифікацію обов'язків банку за договором банківського рахунку: на його думку, "можна говорити про те, що окремі обов'язки банку є основними, а інші - допоміжними". "Це поділ, - підкреслює він, однак, - має суто методологічне значення, бо юридично всі обов'язки банку і клієнта мають однакову юридичну силу" "*". І проте зазначений договір проводить відповідну диференціацію обов'язків банку. У зв'язку з цим С.В. Сарбаш пише: "З самого визначення банківського рахунку видно, яким саме обов'язкам банку законодавець надав більшого значення, конкретно пойменована їх, а які були згадані бланкетним, тобто відсильні, образом. Отже, до основних обов'язків банку відносяться: прийняття та зарахування вступників на рахунок клієнта сум, а також перерахування та видача сум з рахунку ... Інші операції банку по рахунку і інші зобов'язання можна віднести до додаткових або неосновним зобов'язаннями, які здебільшого забезпечують можливість виконання основних обов'язків " .
---
"*" Там же.
Сарбаш С.В. Указ. соч. С. 46.
Правда, надалі при аналізі конкретних обов'язків банку за договором банківського рахунку С.В. Сарбаш не скористався запропонованою ним же класифікацією обов'язків банку, вважаючи, що послідовність розгляду всіх обов'язків банку, "причому в тому порядку, як вони вказуються в законі, а не в залежності від того, які мають характер основних, а які - неосновних ... буде більш зручна для практичного використання ... " "*". В одному ряду обов'язків банку за договором банківського рахунку, дуже докладно і детально проаналізованих в цитованій роботі С.В. Сарбаш, виявилися багато обов'язки банку, що відносяться автором як до основних, так і до додаткових (неосновним), включаючи й такі обов'язки банку, як обов'язок гарантувати безперешкодне розпорядження грошовими коштами; заборона контролю банком використання клієнтом грошових коштів; обов'язок з дотримання черговості списання грошових коштів з рахунку; обов'язки щодо збереження банківської таємниці та дотримання законності режиму обмеження розпорядження клієнтом банківським рахунком .
---
"*" Там же. С. 47 - 48.
Див там же. С. 48 - 170.
У зв'язку з викладеними поглядами сучасних російських правознавців на зміст договору банківського рахунку представляється доцільним зробити кілька методологічних зауважень.
По-перше, перш ніж обговорювати зміст якого-небудь цивільно-правового договору необхідно домовитися, про якому аспекті поняття "договір" йде мова. Очевидно, що, представляючи зміст договору як сукупність прав і обов'язків сторін, ми насправді маємо на увазі зміст зобов'язання, який із відповідного договору ("договір-правовідношення"). Коли ж ми розмірковуємо про зміст договору як про зміст двосторонній або багатосторонній угоди ("договір-угода"), то мова може йти лише про сукупність умов цього договору безвідносно до конкретних прав і обов'язків сторін, що становлять істота зазначених умов договору. Такого роду міркування необхідні, зокрема, з метою з'ясування можливості визнання даного договору укладеним за ознакою наявності угоди сторін про предмет і інших істотних умов відповідного договору. У зв'язку з цим зауваженням ми змушені застерегти, що далі у цій роботі мова піде про зміст зобов'язань сторін, що випливають з договору банківського рахунку ("договір-правовідношення"), а не про зміст договору банківського рахунку як угоди, що укладається між банком і власником рахунку ("договір-угода").
По-друге, як нам вже доводилося відзначати раніше, ряд обов'язків банку стосовно його клієнтів за договорами банківського рахунку встановлений імперативними нормами закону, адресованими банку як суб'єкту публічно-правових відносин (податкових відносин, відносин у сфері банківського регулювання та банківського нагляду, законодавства про легалізацію незаконних доходів і т.п.). З цієї причини зазначені обов'язки не можуть становити зміст конкретного договору банківського рахунку, а правові норми, їх встановлюють, для сторін цього договору являють собою зовнішні правила поведінки. У цьому сенсі укладення договору банківського рахунку служить лише юридичним фактом, що є правовою підставою для виникнення у банку відповідних імперативно встановлених обов'язків. Тому в даній роботі відповідні обов'язки банку - гарантувати право клієнта розпоряджатися грошовими коштами; не контролювати напрями використання клієнтом грошових коштів і не допускати інших передбачених законом або договором обмежень їх використання; дотримуватися встановленої законом черговість списання грошових коштів з рахунку; зберігати банківську таємницю; не допускати обмеження прав клієнта на розпорядження грошовими коштами (за винятком накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, і зупинення операцій за рахунком) - розглянуті окремо за рамками змісту договору банківського рахунку.
По-третє, обов'язок банку з відкриття рахунку "вибивається" із загального ряду інших обов'язків банку за договором банківського рахунку, що становлять зміст зобов'язання банку, який із цього договору, оскільки виконання банком зазначеного обов'язку має разовий характер (інші обов'язки банку припускають їх багаторазове або постійне виконання протягом усього періоду дії договору банківського рахунку) і одночасно служить необхідним юридичним фактом (поряд з укладенням зазначеного договору) для виникнення всіх інших обов'язків сторін за договором банківського рахунку. З цієї причини в даній роботі питання, пов'язані з виконанням банком обов'язки з відкриття рахунку (і, відповідно, з реалізацією клієнтом банку права на відкриття рахунку), розглянуті в розділі, присвяченому укладенню договору банківського рахунку.
По-четверте, решта обов'язки банку, що становлять зміст зобов'язання банку за договором банківського рахунку (якщо погодитися з виключенням з їх числа обов'язки з відкриття рахунку), можуть бути диференційовані на три групи: 1) обов'язки по веденню рахунку; 2) обов'язки з виконання розпоряджень клієнта про проведення операцій по рахунку; 3) обов'язки по сплаті відсотків за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку.
Даним обов'язків банку кореспондують відповідні права вимоги власника рахунку. Не можна не відзначити і ще одну деталь: обсяг дій банку, спрямованих на виконання обов'язків за договором банківського рахунку, і їх інтенсивність в чому обумовлені діями власника рахунку. Очевидно, що в тому випадку, коли власник рахунку не використовує відповідний рахунок для безготівкових розрахунків зі своїми контрагентами за договорами (ні для перерахування ним коштів, ні для отримання грошових коштів від контрагентів), виконання банком зобов'язання за договором банківського рахунку зводиться лише до сплати відсотків за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку (за їх наявності), вчинення будь-яких інших дій, спрямованих на виконання договору банківського рахунку, від банку не потрібно. Зовсім інакше виглядають дії банку по виконанню обов'язків за договором банківського рахунку в ситуації, коли клієнт банку проводить розрахунки зі своїми контрагентами через відповідний рахунок. В останньому випадку банк повинен здійснювати безліч різних дій, спрямованих на виконання обов'язків за договором банківського рахунку: із зарахування коштів, що надійшли на рахунок, відкритий клієнтові; з виконання розпоряджень клієнта щодо перерахування коштів його контрагентам, а також обов'язкових платежів до бюджету; по належному веденню рахунку та інформування клієнта про стан рахунку; щодо здійснення інших банківських операцій на основі доручень власника рахунку. Зазначені дії банку повинні виконуватися вчасно і відповідати іншим вимогам належного виконання договірного зобов'язання.
Договір банківського рахунку носить двосторонній характер, тому певне зобов'язання є і на стороні клієнта банку - власника рахунку. Вже на стадії укладання договору банківського рахунку та відкриття клієнту відповідного рахунку власник рахунку зобов'язаний засвідчити права осіб, які здійснюють від його імені розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на рахунку. Крім того, у випадках, передбачених договором банківського рахунку, власник рахунку несе обов'язки з оплати послуг банку по здійсненню операцій з грошовими коштами, що знаходяться на рахунку. Договором банківського рахунку можуть бути покладені й інші обов'язки на власника рахунку, наприклад обов'язок постійно підтримувати суму грошових коштів, що знаходяться на рахунку, на певному рівні і не допускати її зменшення нижче мінімального розміру, передбаченого договором. Банк наділяється відповідними правами вимоги, кореспондуючими названим обов'язків власника рахунку.
Сукупність усіх прав і обов'язків сторін договору банківського рахунку - банку і власника рахунку - складає зміст відповідного договірного правовідносини.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Зміст договору "
  1.  § 2. Джерела комерційного права
      змістом, невіддільне від характеру регульованих їм відносин, їх режиму, принципів, методів регламентації. Законодавство, як зовнішня форма вираження права, лежить на поверхні юридичної дійсності, воно порівняно самостійно по відношенню не тільки до змісту (соціально-економічним відносинам), а й до внутрішньої формі права. Оскільки стан законодавства в чому
  2.  § 2. Укладення, зміна і розірвання договорів
      змісту угод нормами комерційного права проявляються, з одного боку, у спрощенні форми і порядку їх укладення сторонами, а з іншого боку, в посиленні захисту інтересів учасників торгової угоди і в пред'явленні до змісту самої торгової угоди особливих вимог. При укладанні договорів у сфері підприємництва повинні дотримуватися певні умови, закріплені ГК. При цьому
  3.  § 1. Підряд
      змістом. Предметом підряду виступає виконання робіт та їх результат як товар, предметом ж трудового договору є виконання певної трудової функції. Суб'єктами підряду можуть бути будь-які суб'єкти цивільного права, суб'єктами ж трудового договору виступають робітники та службовці, з одного боку, і роботодавець - з іншого. Трудовий договір передбачає підпорядкування працівника
  4.  § 2. Розрахунки і кредитування
      зміст будь-якого возмездного договору про продаж товарів, виконанні робіт, наданні послуг. Але платежі в безготівковій формі, а в ряді випадків і платежі готівкою, обумовлюють необхідність укладення спеціальних договорів, які опосередковують ці фінансові операції або забезпечують передумови для їх вчинення, бо рух грошових коштів здійснюється через банки та інші кредитні
  5.  § 3. Зберігання
      договору зберігання. Основною метою зберігання є забезпечення належної схоронності речі як від зовнішніх впливів навколишнього середовища, так і від можливості присвоєння третіми особами. При цьому зберігання забезпечується особою, яка не є власником, або власником іншого речового права на збережену річ і здійснюється в інтересах останніх. Зобов'язання зберігання виникає в більшості
  6.  § 4. Страхування
      вмісті його, яке може не відповідати закону, а також правилами, затвердженими страховиком, і конкретним обставинам - насамперед ризику, який приймає на себе страховик. При обов'язковому особистому страхуванні, поза всяким сумнівом, договір страхування носить публічний характер, так як закон покладає на страхувальника цей обов'язок, як правило, пов'язану із захистом
  7.  § 6. Комісія
      зміст зовнішніх відносин: торговельна діяльність, діяльність, здійснювана на ринку цінних паперів, на валютних ринках. На відміну від договору доручення, де, за загальним правилом, повірений зобов'язаний виконати доручення особисто, комісіонер, якщо інше не передбачено договором, має право з метою виконання цього договору укласти договір субкомісії з іншою особою. При цьому комісіонер набуває
  8.  § 8. Довірче управління майном
      договору довірчого управління майном. Майно зазвичай отримується у власність для задоволення інтересів власника. Для цього закон наділяє власника правомочностями щодо володіння, користування і розпорядження своїм майном. Але в цілому ряді випадків виникають ситуації, при яких сам власник ефективно використовувати це майно не може, наприклад, не володіє
  9.  § 9. Комерційна концесія
      зміст договірних відносин у названих видах угод різному. У чому проявляється ця відмінність? По-перше, в предметі договору. Предметом комерційної концесії є відчужувані виняткові права (комплекс виняткових прав), в той час як предметом простого товариства є з'єднання вкладів товаришів і спільні дії для отримання прибутку або досягнення іншої, що не
  10.  § 10. Просте товариство
      змістом. У більшості випадків це підприємницький договір, його основною метою є отримання учасниками прибутку, але законодавець не виключає можливості застосування договорів простого товариства і в некомерційних цілях. Некомерційні організації також можуть укладати договори простого товариства, наприклад у випадку, коли кілька громадських організацій об'єднуються для