Головна
Головна → Цивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне право → Цивільне право → 
« Попередня Наступна »
Т.К. Андрєєва. Арбітражний процесуальний кодекс російської федерації з постатейними матеріалами судової практики і коментарями, 2013 - перейти до змісту підручника

Стаття 110. Розподіл судових витрат між лі-цями, що у справі
Коментар до статті Дана стаття присвячена розподілу судових витрат. Основоположним судовим актом з цієї проблеми є Постанова Європейського суду з прав людини у справі "Санді Таймс" проти Об'єднаного Королівства "від 06.11.1980.
Позиції арбітражних судів в узагальненому вигляді представлені в інформаційному листі Президії ВАС РФ від 05.12.2007 N 121, яким затвердили Огляд судової практики з питань, пов'язаних з розподілом між сторонами судових витрат на оплату послуг адвокатів та інших осіб, які виступають в якості представників в арбітражних судах.
У практиці Президії ВАС РФ з розгляду конкретних справ також були сформульовані правові позиції з проблем розподілу судових витрат.
З питання про те, як розподіляти судові витрати в разі задоволення судом частково немайнового вимоги, Президія ВАС РФ висловився в Постанові від 13.11 .2008 N 7959/08: "виходячи з немайнового характеру вимог до даної категорії справ не можуть застосовуватися положення п. 1 ст. 110 АПК РФ, що регламентують розподіл судових витрат при частковому задоволенні заявлених вимог.
У разі визнання обгрунтованим повністю або частково заяви про оскарження ненормативних правових актів, рішень і дій (бездіяльності) державних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів, посадових осіб судові витрати підлягають відшкодуванню відповідно цим органом у повному розмірі ".
У Постанові від 22.06.2010 N 11839/09 Президія ВАС РФ прийшов до висновку, що судові витрати, понесені третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, відшкодуванню не підлягають:" Інспекція стороною у справі не є, самостійних вимог на предмет спору не заявляв, ухвалені у справі судові акти не оскаржила, тому не може бути визнана особою, яка в силу статті 110 АПК РФ має право на відшкодування судових витрат, понесених нею у зв'язку з участю у розгляді цієї справи. Зацікавленість інспекції у результаті справи не є підставою для відшкодування їй у даному випадку судових витрат ".
Разом з тим, коли третя особа подавало скаргу на судовий акт, тобто зайняло активну позицію в судовому процесі , і його скарга задоволена, воно має право на відшкодування судових витрат (п. 11 інформаційного листа Президії ВАС РФ від 05.12.2007 N 121). У разі, коли в задоволенні скарги на судовий акт третій особі було відмовлено, на подавця скарги як активну сторону судового процесу можна покласти судові витрати сторін у справі (Постанова Президії ВАС РФ від 31.01.2012 N 12787/11).
У Постанові від 07.06.2012 N 14592/11 Президія ВАС РФ змінив висловлену в 2006 позицію про невідшкодування судових витрат третім особам, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору і не проявили активної позиції при оскарженні судових актів. Відповідно до названого Постанови 2012 третя особа, яка виступає на стороні, на користь якої прийнято судовий акт, має право на відшкодування судових витрат і в тому випадку, коли воно не оскаржило судовий акт у вищі інстанції, тобто не перетворювалося на активного учасника судового процесу.
В Постановах від 20.05.2008 N 18118/07 , від 09.04.2009 N 6284/07, від 25.05.2010 N 100/10, від 24.07.2012 N 2598/12, N 2545/12, N 2544/12 Президія ВАС РФ розподіляє тягар доказування розумності судових витрат.
"Дотримуючись правової позиції Конституційного Суду Російської Федерації, викладеної в Ухвалі від 21.12.2004 N 454-О, реалізація права щодо зменшення суми витрат судом можлива лише в тому випадку, якщо він визнає ці витрати надмірними чинності конкретних обставин справи.
Обов'язок суду стягувати витрати на оплату послуг представника в розумних межах є одним з передбачених за-Коном правових способів, спрямованих проти необгрунтованого завищення розміру оплати послуг представника і тим самим - на реа-лізацію вимоги статті 17 (частина 3) Конституції Російської Федерації. Саме тому в частині 2 статті 110 Кодексу йдеться, по суті, про обов'язок суду встановити баланс між правами осіб, що у справі.
Виносячи мотивоване рішення про зміну розміру сум, що стягуються у відшкодування відповідних витрат, суд не вправі зменшувати їх довільно, тим більше якщо інша сторона не заявляє заперечення і не представляє доказів надмірності стягуються з неї витрат.
Заявляючи про необхідність зменшення розміру належних до стягнення витрат з оплати послуг адвоката до 1000 рублів, ін-спекція не надала суду доказів надмірності понесених суспільством витрат з урахуванням сформованої в регіоні вартості оплати послуг адвоката, а також відомостей статистичних органів про ціни на ринку юридичних послуг.
За відсутності таких доказів суд мав право за власною ініціативою відшкодувати витрати в розумних, на його думку, пре-справах лише за умови явного перевищення розумних меж заявлених вимог "(Постанова від 20.05.2008 N 18118 / 07).
"Заявляючи про необхідність зменшення розміру належних до стягнення витрат з оплати юридичних послуг, інспекція не представила суду доказів надмірності понесених суспільством витрат з урахуванням вартості таких послуг у регіоні, а також відомостей статистичних органів про ціни на ринку юридичних послуг.
У відсутність цих доказів суд мав право за власною ініціативою відшкодувати витрати в розумних, на його думку, межах лише в тому випадку, якщо заявлені вимоги явно перевищують розумні межі.
Оскільки даних, що дозволяють суду прийти до подібного висновку, там ні, а суспільство представило докази розумності понесених ним витрат, зменшення судами першої та апеляційної інстанцій суми заявленого вимоги суд касаційної інстанції правомірно визнав необгрунтованим "(Постанова від 09.04.2009 N 6284/07).
"Суду при розгляді справи були представлені договір на надання юридичних послуг та платіжна квитанція, що підтверджують факт понесених підприємцем витрат. Отже, витрати платника податку фактично понесені і документально підтверджені. Їх розмір відповідає вартості аналогічних послуг у регіоні, що підтверджується наявними у справі доказательст-вами.
Заперечуючи проти заявленого підприємцем вимоги, інспекція не представила суду доказів надмірності понесених підприємцем витрат.
За відсутності таких доказів суд має право з власної ініціативи відшкодувати витрати в розумних, на його думку, межах лише в тому випадку, якщо заявлені вимоги перевищують розумні межі.
Оскільки даних, що дозволяють прийти до подібного висновку, не було, затвердження суду касаційної інстанції про нерозумність заявлених підприємцем до відшкодування сум не можна визнати заснованим на матеріалах справи "(Постанова від 25.05.2010 N 100/10) .
На практиці виникло питання: чи впливає на визначення розумності судових витрат той факт, що у юридичної особи є штат юристів, які працюють за трудовим договором, однак для ведення судового спору воно звертається до послуг адвоката? Президія ВАС РФ в Постанові від 18.03.2008 N 14616/07 дійшов висновку, що "витрати суспільства на оплату юридичних послуг не можуть бути визнані невиправданими по тому підставі, що в його структурі є юридична служба, що виконує аналогічні функ-ції".
Після розгляду корпоративного спору в практиці виникло питання про розподіл судових витрат між солідарними боржниками. Президія ВАС РФ в Постанові від 24.03.2009 N 16147/07 дійшов висновку про те, що ч. 1 та ч. 2 ст. 110 АПК РФ "исхо-дять з принципу пайової відшкодування судових витрат. Тому суд з урахуванням усіх обставин повинен визначити конкретну суму, що підлягає стягненню з кожного з беруть участь у справі, у тому числі що заявили відмова від позову, беручи при цьому до уваги вилучення, встановлені ст. 111 АПК РФ. Солідарне стягнення судових витрат з кількох осіб АПК РФ не передбачено ".
У Постанові Президії ВАС РФ від 11.10.2011 N 5811/11 висловлена правова позиція про те, що судові витрати не під-лежать відшкодуванню з адміністративного органу в разі, коли відмовлено в його заяві про притягнення до адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю вчиненого правопорушення, оскільки такий судовий акт не може розцінюватися як судовий акт, прийнятий на користь правопорушника.
У Постанові Президії ВАС РФ від 17.04.2012 N 14140/11 висловлена правова позиція про те, що якщо право на відшкодування судових витрат відступлене представнику, то це - не перешкода для відшкодування судових витрат.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна" Стаття 110. Розподіл судових витрат між лі-цями, що у справі "
  1. Стаття 98. Розподіл судових витрат між сторонами
    1. Судові витрати несуть не тільки сторони, але й інші особи, що у справі. Про витрати по сплаті державного мита третіх осіб із самостійними вимогами на предмет спору і третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору див. коментар до ст. 90 ЦПК. Крім того, будь-яка особа, яка бере участь у справі і яке заявило клопотання про виклик свідків, призначення експертизи
  2. Стаття 104. Оскарження ухвали суду з питань, пов'язаних із судовими витратами
    1. Розподіл судових витрат здійснюється при винесенні рішення судом першої інстанції (ч. 5 ст. 198 ЦПК), судом вищої інстанції при зміні рішення або скасування рішення та ухвалення нового рішення (ч. 3 ст. 98 ЦПК). Якщо судом першої інстанції при винесенні рішення не вирішено питання про судові витрати, то в цьому випадку суд за своєю ініціативою або за заявою осіб, які беруть участь у
  3. Стаття 112. Дозвіл питань про судові витрати
    Коментар до статті 1. Норми ст. 112 АПК РФ про порядок вирішення питань про судові витрати застосовуються при виробництві в арбітражному суді будь-якої інстанції і при розгляді будь-яких справ, по всіх видах виробництва в арбітражному процесі. За загальним правилом питання про судові витрати дозволяється арбітражним судом відповідної інстанції, в судовому акті, яким закінчується розгляд справи
  4. Стаття 165. Роз'яснення особам, які беруть участь у справі, їх процесуальних прав і обов'язків
    Коментар до статті § 1. Виконуючи вимоги статті 165 ЦПК РФ, головуючий зобов'язаний роз'яснити беруть участь у справі особам їх процесуальні права і обов'язки, зокрема, право знайомитися з матеріалами справи, подавати докази і брати участь в їх дослідженні, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам і спеціалістам, заявляти клопотання, в тому
  5. Стаття 106. Судові витрати
    Коментар до статті Стаття, що встановлює перелік витрат, які включаються до складу судових витрат і є складовою частиною судових витрат. Даний перелік носить невичерпний характер, оскільки до судових витрат можуть бути віднесені й інші витрати, понесені особами, що у справі, у зв'язку з розглядом справи в арбітражному суді. До витрат, що підлягають
  6. Стаття 104. Оскарження ухвали суду з питань, пов'язаних із судовими витратами
    Коментар до статті § 1. Питання. У разі якщо сторона, на користь якої вже винесено ухвалу касаційної інстанції, яка прийняла нове рішення по справі, звернеться із заявою про розподіл судових витрат безпосередньо в касаційну інстанцію, суд якого рівня повинен розглядати таку заяву і в якій процесуальній формі має бути винесений судовий акт з цього питання? Відповідь.
  7. Стаття 59. Розподіл судових витрат і витрат на виплату винагороди арбітражним керуючим
    1. У разі, якщо інше не передбачено цим Законом чи угодою з кредиторами, всі судові витрати, у тому числі витрати на сплату державного мита, яка була відстрочена або розстрочено, витрати на опублікування відомостей у порядку, встановленому статтею 28 цього Закону , і витрати на виплату винагороди арбітражним керуючим у справі про банкрутство
  8. Стаття 35. Права та обов'язки осіб, що у справі
    1. У коментованій статті наводиться загальний перелік процесуальних прав, що належить особам, які беруть участь у справі. Наявність цих прав дозволяє їм, як юридично зацікавленим суб'єктам, активно брати участь у цивільному процесі, впливати на його хід і розвиток. Особи, що у справі, повинні добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. У разі встановлення фактів
  9. Стаття 385. Повідомлення осіб, що у справі, про передачу наглядової скарги або подання прокурора зі справою для розгляду в судовому засіданні суду наглядової інстанції
    1. Коментована стаття спрямована на забезпечення своєчасного розгляду справи судом наглядової інстанції при дотриманні процесуальних прав беруть участь у справі. Суд наглядової інстанції, до якого надійшла справа з визначенням відповідного судді про передачу наглядової скарги або подання прокурора зі справою для розгляду в судовому засіданні суду наглядової інстанції, повинен
  10. Стаття 302. Повідомлення про розгляд справи в Президії Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації
      Коментар до статті На відміну від ст. 186 АПК 1995 р., що передбачала лише один випадок повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про час і місце засідання Президії, коли виникала необхідність виклику тієї чи іншої особи в засідання Президії ВАС РФ для дачі пояснень, ст. 302 АПК 2002 встановлює в якості обов'язкового правила сповіщення осіб, що у справі, про засідання Президії
  11. Стаття 10. Гласність судового розгляду
      Коментар до статті Коментар до частини 7. § 1. В силу ч. 7 ст. 10 ЦПК РФ особи, які беруть участь у справі, та громадяни, присутні у відкритому судовому засіданні, мають право в письмовій формі, а також за допомогою засобів аудіозаписи фіксувати хід судового розгляду без дозволу суду (судді). Фотозйомка, відеозапис, трансляція судового засідання по радіо і телебаченню допускаються з
  12.  Стаття 354. Наслідки неявки в судове засідання осіб, які беруть участь у справі
      Стаття 354. Наслідки неявки в судове засідання осіб, які беруть участь у
  13. Стаття 166. Дозвіл судом клопотань осіб, які беруть участь у справі
      1. Для забезпечення правильного та своєчасного розгляду і вирішення справи в підготовчій частині судового засідання слід з'ясовувати про наявність клопотань з усіх питань, пов'язаних з розглядом справи. Такі клопотання можуть виражатися усно із занесенням їх до протоколу судового засідання або представлятися суду в письмовій формі. Іноді суди при надходженні клопотання не
  14. Стаття 175. Встановлення послідовності дослідження доказів
      1. Крім пояснень сторін і третіх осіб відомості про обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, можуть бути отримані з показань свідків, письмових і речових доказів, аудіозаписів (звукозаписів) і відеозаписів, висновків експертів (див. коментар до ст. 55 ЦПК). Порядок дослідження доказів встановлюється судом з урахуванням думки осіб, що у
  15. Стаття 396. Розгляд заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення, ухвали суду, постанови президії суду наглядової інстанції
      1. Розгляд заяви у судовому засіданні, зокрема, означає, що воно здійснюється за правилами цивільного судочинства до відповідної судової інстанції, компетентним складом суду, з винесенням судового постанови в нарадчій кімнаті. Про склад суду див. коментар до ст. 14 ЦПК. 2. Вимога про повідомлення заявника та осіб, що у справі, про час і місце
  16. Стаття 165. Поновлення дослідження доказів
      Коментар до статті 1. Відповідно до ч. 1 ст. 164 АПК РФ після завершення дослідження всіх доказів головуючий у судовому засіданні з'ясовує у осіб, що у справі, чи не бажають вони чим-небудь доповнити матеріали справи. За відсутності таких заяв головуючий у судовому засіданні оголошує дослідження доказів закінченим, і суд переходить до судових дебатів.
© 2014-2022  yport.inf.ua