Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоСімейне право → 
« Попередня Наступна »
Нечаєва А.М.. Коментар до Сімейного кодексу Російської Федерації, 2011 - перейти до змісту підручника

Стаття 116. Неприпустимість заліку та зворотного стягнення аліментів


1. Вказівка ??про неприпустимість заліку та зворотного стягнення аліментів є одним з основоположних принципів російського сімейного права і спрямоване насамперед на захист слабкої сторони в аліментних правовідносинах: одержувача аліментів. Закон виходить з того, що залік або зворотне стягнення аліментів, отриманих без достатніх до того підстав, можуть не тільки поставити їх отримувача у вкрай важке матеріальне становище, а й виявитися практично неможливими для виконання, так як аліменти, призначені для задоволення поточних потреб, можуть бути попросту витрачені, а інших засобів у одержувача аліментів може не бути зовсім.
Пункт 1 коментованої статті передбачає положення про неможливість заліку аліментів іншими зустрічними вимогами: майном при розділі спільної сумісної власності подружжя, вимогою про відшкодування шкоди тощо Однак це положення не застосовується до випадків, коли в угоді про сплату аліментів в якості способу їх стягнення поряд з грошовими платежами або замість них передбачено надання майна. У подібних випадках мова йде не про залік зустрічних вимог, а про особливе вираженні наданого платником аліментів матеріального утримання. Надаване чи надане у рахунок аліментів майно обов'язково має бути виражене у грошовій оцінці; сторонами вказується, який саме період виплати аліментів охоплюється вартістю наданого майна, якщо мова йде про передачу одержувачу аліментів нерухомого або іншого цінного майна. Зарахування зустрічних вимог (ст. 410, 411 ЦК) передбачає взаємні однорідні вимоги сторін, термін виконання по яких вже настав. Аліментні зобов'язання не може бути припинено також шляхом новації (ст. 414 ЦК), тобто шляхом перетворення якого-небудь колишнього невиконаного зобов'язання в інше, найчастіше грошове, зобов'язання. Залік в аліментних зобов'язаннях неможливий також у випадках, коли діти залишаються при кожному з батьків, так як аліменти платять не обоє батьків один одному, а той з них, хто зобов'язаний забезпечити дитину, що залишається у іншого батька, приблизно так само, як забезпечений дитина, проживає з ним спільно (див. коментар до ст. 83 СК). Взаємних аліментних вимог, які могли б бути зараховані, в даній ситуації не виникає.
2. Пункт 2 коментованої статті деталізує норму, що міститься в ст. 1109 ЦК, про неприпустимість повернення безпідставно отриманих аліментів, крім випадків недобросовісності їх отримувача та лічильної помилки. У коментованій статті не міститься вказівки на можливість зворотного стягнення аліментів, виплачених надміру внаслідок лічильної помилки. Проте положення, що міститься в ст. 1109 ЦК, може бути застосоване до аліментних відносин. Вирішення цього питання залежить від способу виконання аліментного зобов'язання і від того, ким допущена лічильна помилка. При виконанні зобов'язання самим платником аліментів їх зворотне стягнення в принципі можливо, якщо одержувач не побажає повернути надміру виплачені суми. Якщо помилка допущена при утриманні аліментів адміністрацією за місцем роботи платника, останній має право пред'явити позов до адміністрації. Стаття 116 СК, так само як і ст. 1109 ЦК, має на увазі випадки, коли аліменти виплачені спочатку без достатніх підстав або коли такі підстави існували, але згодом відпали, наприклад коли платником аліментів оскаржене його батьківство щодо дитини, на утримання якого стягувалися аліменти. У подібних випадках виплата аліментів може бути припинена лише на майбутнє час. Винятком є ??три підстави, названі в п. 2 коментованої статті (перелік цих підстав є вичерпним):
1) аліменти підлягають зворотному стягненню в разі скасування апеляційної, касаційної, наглядової інстанцією або за нововиявленими обставинами ( гл. 42 ЦПК) рішення суду про стягнення аліментів, якщо воно було засноване на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах. У цих випадках можливий поворот виконання (ст. 444, 445 ЦПК) за заявою платника аліментів; звернення його до суду з позовом про стягнення сплачених аліментів не потрібно;
2) зворотне стягнення аліментів можливо при визнанні недійсним угоди про сплату аліментів, якщо вона була укладена під впливом обману, погрози, насильства (ст. 179 ЦК, ст. 101 СК). Зворотне стягнення аліментів не допускається, якщо угода про сплату аліментів було укладено під впливом помилки і надалі визнано судом недійсним. Необхідно враховувати, що передбачені ст. 179 ЦК підстави призначені для визнання недійсними оспорімих угод, для яких передбачено річний строк позовної давності (ст. 181 ЦК). Позов про зворотне стягнення аліментів по даній підставі може бути пред'явлений після набрання законної сили судового рішення про визнання недійсною угоди про сплату аліментів;
3) допускається зворотне стягнення аліментів, що виплачуються за підробленим угоди про сплату аліментів або за підробленими судовими актам: судовим наказом, рішенням суду, виконавчим листом, якщо факт підробки зазначених документів встановлено набрав законної сили вироком суду в кримінальній справі. Пред'явлення в кримінальній справі цивільного позову про зворотне стягнення аліментів неможливе. При вирішенні в порядку цивільного судочинства позову про зворотне стягнення аліментів факти, викладені у вироку, мають для суду преюдиціальне значення.
3. Згідно п. 3 коментованої статті не допускається зворотне стягнення аліментів на утримання неповнолітнього чи недієздатного одержувача. Якщо винні дії, зазначені в п. 2 даної статті, були вчинені законним представником неповнолітнього чи недієздатного одержувача, вони підлягають стягненню з винної особи.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Стаття 116. Неприпустимість заліку та зворотного стягнення аліментів "
  1. § 4. Суб'єкти зобов'язання
    неприпустимість поступки вимоги може бути встановлена ??законом, угодою сторін або випливати з природи відповідних вимог. Закон може передбачати повну заборону поступки певних категорій вимог. Так, п. 2 ст. 880 ГК виключає можливість поступки права, втіленого в іменному чеку. Пункт 5 ст. 47 ФЗ "Про іпотеку" не допускає уступку прав за договором про іпотеку або
  2. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    статтями відповідної глави. * (137) Дане питання врегульовано тільки стосовно до права на використання авторських творів, та й то лише у випадку їх входження до складу виморочність майна (п. 2 ст. 1283 ЦК). В інших випадках доля прав, що переходять до держави, залишається неясною. * (138) В принципі, вона мала бути реалізована ще до 1 січня 2008 р., так як часу для
  3. Глава XX. ДОГОВОРИ ПРО ІГРАХ І ПАРІ
    стаття все тієї ж голови (ст. 1967) виключає право сторони, що програла вимагати назад добровільно нею сплачене, якщо тільки виграла сторона не допустила обман або шахрайство. У Німецькому цивільному укладенні (ГГУ) розд. 19 кн. 2 "Зобов'язальне право" (первинне найменування розділу - "Ігри, парі" замінено тепер іншим - "Недосконалі зобов'язання") починається з § 762. В
  4. § 3. Окремі способи припинення зобов'язань
    неприпустимість здійснити виконання обов'язків внаслідок встановлення нормативних заборон і обмежень. Найбільш часто ці обмеження є наслідком видання акта компетентного державного органу (ст. 417 ЦК) * (1419). Залежно від часу виникнення розрізняють неможливість первісну, існуючу вже до моменту встановлення зобов'язання, і подальшу, що настала в
  5. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    стаття трактує про передачу проданої речі із застереженням про збереження права власності за продавцем до оплати речі покупцем або настання іншої обставини, тобто про невідкладно обумовленому договорі про передачу. Абзац 1 ст. 491 ГК відокремлює умовну традицію (речову угоду) від лежить в її основі не умовна купівлі-продажу (обязательственной угоди), а також показує, що угода
  6. § 2. Усиновлення (удочеріння) дітей
    стаття 126.1, яка встановила неприпустимість посередницької діяльності з усиновлення дітей, тобто будь-якої діяльності фізичних та юридичних осіб, не уповноважених на те законом (у тому числі органів соціального захисту, дитячих установ та ін), з метою підбору і передачі дітей на усиновлення від імені і в інтересах осіб, які бажають усиновити дітей. Незаконні дії щодо усиновлення, вчинені з
  7. § 5. Порядок сплати і стягнення аліментів
    116 СК) * (516). Судове рішення про стягнення аліментів служить підставою для видачі виконавчого листа. Останній негайно по винесенні рішення (тобто ще до вступу його в законну силу) видається стягувачеві або на його прохання надсилається судом для виконання (ст. 211, 428 ЦПК) * (517). Стягнення аліментів проводиться за загальним правилом із заробітку і (або) іншого доходу
  8. 1. Виконання договору
    стаття, розрахована на всі взагалі зобов'язання, доповнюється статтями гл. 29 ГК. З них випливає, що одностороннє розірвання або зміна договору в принципі неприпустимо незалежно від того, чи йде мова про зобов'язання боржника або про права кредитора. До числа заходів забезпечення реального виконання належать і ті, які маються на увазі п. 1 ст. 396 ГК. Зазначений пункт презюмирует збереження
  9. 3. Спеціальні випадки припинення договору
    статтях містяться спеціальні норми про порядок заліку. Так, заліку зустрічних вимог банку і клієнта по рахунку присвячена ст. 853 ЦК, яка передбачає, зокрема, обов'язок інформування банком клієнта про здійснене заліку із зазначенням граничних строків для такої інформації. Особливість заліку полягає в тому, що для його дійсності достатньо волі однієї зі сторін. Зазначене
  10. 2. Форми договірної відповідальності
    статтях Принципів ми знову зустрічаємося з терміном "збитки". Наприклад, відповідно до ст. 7.4.11 збитки мають бути виплачені одноразово у повній сумі (damages are to be paid in a lump sum); в ст. 7.4.12 говориться про валюті обчислення збитків (currency in which to assess damages) і т.д. --- Принципи міжнародних комерційних договорів / Пер. з англ. А.С.