Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоПідприємницьке право → 
« Попередня Наступна »
Колектив авторів. Федеральний закон «Про неспроможність (банкрутство)». Текст із змінами і доповненнями на 2011 рік, 2011 - перейти до змісту підручника

Стаття 150. Загальні положення про укладення мирової угоди

1. На будь-якій стадії розгляду арбітражним судом справи про банкрутство боржник, його конкурсні кредитори і уповноважені органи мають право укласти мирову угоду.
2. Рішення про укладення мирової угоди з боку конкурсних кредиторів та уповноважених органів приймається зборами кредиторів. Рішення зборів кредиторів про укладення мирової угоди приймається більшістю голосів від загального числа голосів конкурсних кредиторів та уповноважених органів відповідно до реєстру вимог кредиторів і вважається прийнятим за умови, якщо за нього проголосували всі кредитори за зобов'язаннями, забезпеченими заставою майна боржника.
Повноваження представника конкурсного кредитора та представника уповноваженого органу на голосування з питання укладення мирової угоди повинні бути спеціально передбачені в його дорученням.
Рішення про укладення мирової угоди з боку боржника приймається боржником - громадянином або керівником боржника - юридичної особи, виконуючим обов'язки керівника боржника, зовнішнім керуючим або конкурсним керуючим.
3. Допускається участь у мировій угоді третіх осіб, які беруть на себе права та обов'язки, передбачені мировою угодою.
4. Мирова угода затверджується арбітражним судом.
При затвердженні мирової угоди арбітражний суд виносить ухвалу про затвердження мирової угоди, в якому вказується на припинення провадження у справі про банкрутство. У разі, якщо мирова угода укладається в ході конкурсного виробництва, в ухвалі про затвердження мирової угоди вказується, що рішення про визнання боржника банкрутом і про відкриття конкурсного виробництва не підлягає виконанню.
5. Мирова угода набирає чинності для боржника, конкурсних кредиторів та уповноважених органів, а також для третіх осіб, що беруть участь у мировій угоді, з дати його затвердження арбітражним судом і є обов'язковим для боржника, конкурсних кредиторів, уповноважених органів і третіх осіб, що у мировій угоді .
6. Одностороння відмова від виконання вступило в силу мирової угоди не допускається.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Стаття 150. Загальні положення про укладення мирової угоди "
  1. § 4. Страхування
    Поняття, порядок і форма укладення договору страхування. Страхування являє собою систему відносин щодо захисту майнових інтересів громадян, підприємств, установ та організацій шляхом формування за рахунок сплачуваних ними внесків страхових фондів, призначених для відшкодування збитків і Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький
  2. § 3. Розгляд економічних спорів арбітражними судами
    Система і функції арбітражних судів. У судову систему Російської Федерації входять згідно Закону «Про судову систему Російської Федерації» спеціалізовані судові установи - Федеральні арбітражні суди. [1] У п. 2 ст. 118 Конституції Російської Федерації не виділено як самостійного виду судового процесу арбітражне судочинство. Отже, з точки зору
  3. § 1. Поняття і принципи місцевого самоврядування. Моделі взаємовідносин державної влади і місцевого самоврядування
    Поняття місцевого самоврядування відносно недавно стало загальновживаним в російському праві. В якості юридичного терміну воно було закріплено в Законі СРСР від 9 квітня 1990, N 1418-1 "Про загальні засади місцевого самоврядування і місцевого господарства в СРСР". --- Відомості З'їзду народних депутатів СРСР і Верховної Ради СРСР. 1990. N 16. Ст. 267.
  4. § 2. Форми опосередкованої участі населення у здійсненні муніципальної влади
    Відмінності органів місцевого самоврядування від органів влади державної чітко простежуються в Конституції Російської Федерації. В якості таких виступають: по-перше, суб'єкт, який дані органи представляють і від імені якого здійснюють будь-які юридичні дії, по-друге, територіальні межі юрисдикції владних органів, по-третє, виняткові, їм одним притаманні особливості.
  5. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    1. AD HOC [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. AD REFERENDUM [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A FORTIORI [а фортіорі] - тим більше 4. A POSTERIORI [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A PRIORI [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. BONA FIDE [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. CAUSA [кауза] -
  6. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    1. Ad hoc [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. Ad referendum [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A fortiori [а фортіорі] - тим більше 4. A posteriori [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A priori [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. Bona fide [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. Causa [кауза] -
  7. 1. Поняття договору доручення
    Представництво, довіреність, доручення. З'ясування змісту і значення договору доручення передбачає в якості відправної точки послідовне розгляд трьох понять, складових тріаду: представництво - доручення - довіреність. --- Саме так назвав одну зі своїх робіт І.В. Шерешевський. Мається на увазі: Представництво. Доручення та довіреність.
  8. 2. Історія розвитку інституту
    Розвиток страхування становить свою частину історії людського суспільства. Слід зазначити, що в літературі висловлювалися різні погляди на час появи відповідних відносин. Наскільки глибоким розрив між уявленнями на цей рахунок різних авторів, які прагнули встановити витоки конструкції, що стала страхуванням, можна судити з того, що поряд з численними прихильниками
  9. 4. Договір транспортної експедиції з Основ цивільного законодавства 1991 р.
    До кінця 80-х - початку 90-х рр.. XX в., Коли велася робота з підготовки проекту нових Основ цивільного законодавства, правове регулювання правовідносин, пов'язаних з транспортним експедируванням, значно відставало від життя. Як зазначалося, в деякій мірі регламентувалися лише окремі елементи зобов'язань по транспортно-експедиційного обслуговування вантажовідправників і
  10. 2.3. Регіональна уніфікація колізійних норм
    Вихід російських підприємств на зовнішній ринок і реалізація ними міжнародних комерційних контрактів, що укладаються з іноземними фірмами, створення ними в європейських країнах підприємств з іноземними інвестиціями, введення в країнах Європейського союзу правил, спрямованих на захист прав споживача і внутрішнього ринку та обов'язкових для іноземних експортерів товарів і послуг, обумовлюють