Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоПідприємницьке право → 
« Попередня Наступна »
Колектив авторів. Федеральний закон «Про неспроможність (банкрутство)». Текст із змінами і доповненнями на 2011 рік, 2011 - перейти до змісту підручника

Стаття 18.1. Особливості правового становища кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника

1. З дати введення спостереження звернення стягнення на заставлене майно, в тому числі в позасудовому порядок, не дозволяється.
2. Конкурсний кредитор за зобов'язаннями, забезпеченими заставою майна боржника, в ході фінансового оздоровлення та зовнішнього управління має право звернути стягнення на заставлене майно боржника, якщо боржник не доведе, що звернення стягнення на зазначене майно боржника зробить неможливим відновлення його платоспроможності.
Питання про можливість звернення стягнення на заставлене майно боржника вирішується арбітражним судом, що розглядає справу про банкрутство, за заявою конкурсного кредитора, вимоги якого забезпечені заставою даного майна.
3. Конкурсний кредитор за зобов'язаннями, забезпеченими заставою майна боржника, в ході фінансового оздоровлення та зовнішнього управління має право направити арбітражному керуючому і в арбітражний суд, який розглядає справу про банкрутство, заяву про відмову від реалізації предмета застави в ході фінансового оздоровлення або зовнішнього управління. З дати отримання арбітражним керуючим такої заяви конкурсний кредитор за вимогами, забезпеченими заставою майна боржника, має право голосу на зборах кредиторів до завершення відповідної процедури, що застосовується у справі про банкрутство.
4. Боржник має права відчужувати майно, що є предметом застави, передавати його в оренду або безоплатне користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним або обтяжувати предмет застави правами і домаганнями третіх осіб лише за згодою кредитора, вимоги якого забезпечені заставою такого майна, якщо інше не передбачено федеральним законом або договором застави і не випливає із суті застави.
5. Продаж предмета застави в ході фінансового оздоровлення та зовнішнього управління здійснюється організатором торгів у порядку, встановленому пунктами 4, 5, 8 - 19 статті 110 та пунктом 3 статті 111 цього Закону.
В якості організатора торгів виступає арбітражний керуючий або привлекаемая їм для цих цілей спеціалізована організація, оплата послуг якої здійснюється за рахунок коштів, виручених від продажу предмета застави. Зазначена організація не повинна бути зацікавленою особою щодо боржника, кредиторів, арбітражного керуючого.
Початкова продажна ціна предмета застави визначається відповідно до законодавства Російської Федерації про заставу.
У разі визнання такими, що повторних торгів конкурсний кредитор за зобов'язаннями, забезпеченими заставою майна боржника, має право залишити предмет застави у себе з оцінкою його в сумі на десять відсотків нижче початкової ціни продажу на повторних торгах.
Сума перевищення розміру оцінки майна, залишеного конкурсним кредитором за собою, над розміром забезпеченої заставою вимоги повертається боржникові.
Продаж заставленого майна відповідно до цієї статті тягне за собою припинення застави щодо конкурсного кредитора, на вимогу якого звернено стягнення на предмет застави.
При продажу заставленого майна вимоги конкурсного кредитора за зобов'язаннями, забезпеченими заставою майна боржника, підлягають задоволенню за рахунок коштів, виручених від продажу заставленого майна.
Чи не задоволені за рахунок вартості предмета застави вимоги конкурсного кредитора за зобов'язаннями, які були забезпечені заставою майна боржника, задовольняються у складі вимог кредиторів третьої черги.
6. Продаж предмета застави в ході конкурсного виробництва здійснюється в порядку, встановленому статтею 138 цього Закону.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Стаття 18.1. Особливості правового становища кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника "
  1. § 5. Умовні угоди
    Умова в угоді: поняття, види, допустимість. Стаття 157 ЦК виділяє угоди, зроблені під умовою. Умовна операція містить в собі умову (condicio), тобто визначення, за допомогою якого наступ або припинення дії угоди з волі сторін поставлено в залежність від майбутнього невідомого обставини * (554). Проте й саме ця обставина також називається умовою. Закон
  2. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    1. AD HOC [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. AD REFERENDUM [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A FORTIORI [а фортіорі] - тим більше 4. A POSTERIORI [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A PRIORI [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. BONA FIDE [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. CAUSA [кауза] -
  3. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    1. Ad hoc [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. Ad referendum [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A fortiori [а фортіорі] - тим більше 4. A posteriori [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A priori [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. Bona fide [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. Causa [кауза] -
  4. § 3. Особливості успадкування та іншого посмертного переходу окремих видів майна
    Спадкування прав участі (членства) в юридичних особах. Оскільки громадяни можуть бути засновниками (учасниками) юридичних осіб, логічним є запитання про можливість успадкування права участі (членства) померлого до тих чи інших правосуб'єктності організації. Відповідь на нього залежить від самої організації і особливостей її пристрою (організаційно-правової форми). У тих організаціях, щодо яких
  5. 4. Горизонтальна ієрархія правових норм
    Горизонтальна ієрархія дає відповідь на питання про відносне пріоритеті норм, які знаходяться на одній і тій же ступені вертикальної ієрархії. З цього безпосередньо випливає, що горизонтальна ієрархія у всіх випадках слід за вертикальною, чільною. Горизонтальна ієрархія норм досі обмежувалася двояким проявом. Перше з них зводиться до вимоги: новий закон
  6. 7. Торги
    Торги являють собою один із способів укладення договорів, який тісно пов'язаний з основними законами вільного ринку і висловлює їх найбільш послідовно. Це, зокрема, проявляється у притаманній торгів конкуренції. Така конкуренція може охоплювати найширшу область. Наприклад, при державних поставках і підрядах відбувається конкуренція між тими, хто адресує організатору
  7. 1. Договір в системі речових і зобов'язальних правовідносин
    Цивільні правовідносини прийнято ділити за різними ознаками. При цьому, як правило, на основі двучленной формули. З усіх видів освічених таким чином пар "речове - зобов'язальне" має особливе значення. Це пов'язано з тим, що на відміну, наприклад, від такого, як "майнове - немайнове" або "абсолютна - відносне", що розглядається розподіл дозволяє в один і той же час
  8. 3. Форма договору та його державна реєстрація
    Норми, що регулюють форму договорів, знаходяться в Кодексі на трьох щаблях: вони поміщені в гол. 9 ("Угоди"), в гол. 28 ("Укладення договору"), а також у різних розділах ГК, присвячених видам (типам) договорів. Відповідні норми можуть виявитися в будь-якому, але прийнятому неодмінно на рівні закону акті, який відноситься до даного типу (виду) договорів. Правове регулювання форми договорів
  9. 6. Класифікація договорів
    Класифікація будь-якого поняття припускає його поділ. Такий поділ може бути вироблено двома способами. Перший становить дихотомію або, інакше - "поділ надвоє". З її допомогою, використовуючи послідовно певне підставу (критерій), ділять поняття на дві групи, з яких одну характеризує наявність цього підстави, а іншу - його відсутність. Подібний розподіл може бути
  10. 1. Виконання договору
    Динаміка сформованого договірного правовідносини включає в якості його окремих стадій виконання, а поряд з ним зміна і розірвання. ЦК не містить загальних норм про виконання договорів. У відповідних випадках регулювання здійснюється обширної главою "Виконання зобов'язань" (гл. 22). Крім того, саме виконанню договірних зобов'язань присвячена основна маса спеціальних норм,