Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Президенти Російської Федерації Б. ЄЛЬЦИН і В.ПУТІН. Цивільний кодекс Російської Федерації (зі змінами від 20.04.2012г.). Частина перша, 2012 - перейти до змісту підручника

Стаття 238. Припинення права власності особи на майно, яке не може їй належати


1. Якщо з підстав, що допускаються законом, у власності особи виявилося майно, яке в силу закону не може їй належати, це майно має бути відчужене власником протягом року з моменту виникнення права власності на майно, якщо законом не встановлено інший строк.
2. У випадках, коли майно не відчужене власником у строки, зазначені в пункті 1 цієї статті, таке майно, з урахуванням його характеру і призначення, за рішенням суду, винесеним за заявою державного органу або органу місцевого самоврядування, підлягає примусовому продажу з передачею колишньому власнику вирученої суми або передачі у державну чи муніципальну власність з відшкодуванням колишньому власникові вартості майна, визначеної судом. При цьому віднімаються витрати на відчуження майна.
3. Якщо у власності громадянина чи юридичної особи на підставах, що допускаються законом, опиниться річ, на придбання якої необхідно особливий дозвіл, а в його видачі власникові відмовлено, ця річ підлягає відчуженню у порядку, встановленому для майна, яке не може належати даному власнику.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Стаття 238. Припинення права власності особи на майно, яке не може їй належати "
  1. § 3. Розгляд економічних спорів арбітражними судами
    Система і функції арбітражних судів. У судову систему Російської Федерації входять згідно Закону «Про судову систему Російської Федерації» спеціалізовані судові установи - Федеральні арбітражні суди. [1] У п. 2 ст. 118 Конституції Російської Федерації не виділено як самостійного виду судового процесу арбітражне судочинство. Отже, з точки зору
  2. § 1. Поняття і принципи місцевого самоврядування. Моделі взаємовідносин державної влади і місцевого самоврядування
    Поняття місцевого самоврядування відносно недавно стало загальновживаним в російському праві. В якості юридичного терміну воно було закріплено в Законі СРСР від 9 квітня 1990, N 1418-1 "Про загальні засади місцевого самоврядування і місцевого господарства в СРСР". --- Відомості З'їзду народних депутатів СРСР і Верховної Ради СРСР. 1990. N 16. Ст. 267.
  3. § 2. Регулювання компетенції органів місцевого самоврядування
    У російській правовій науці загальнотеоретичні аспекти проблеми компетенції досить детально розглянуті. І хоча в наукових роботах, присвячених цим питанням, мова йде, як правило, про компетенції державного органу, видається, що містяться в них положення і висновки про поняття, структуру компетенції цілком застосовні і до органів місцевого самоврядування, оскільки, незважаючи на те що
  4. § 2. Форми опосередкованої участі населення у здійсненні муніципальної влади
    Відмінності органів місцевого самоврядування від органів влади державної чітко простежуються в Конституції Російської Федерації. В якості таких виступають: по-перше, суб'єкт, який дані органи представляють і від імені якого здійснюють будь-які юридичні дії, по-друге, територіальні межі юрисдикції владних органів, по-третє, виняткові, їм одним притаманні особливості.
  5. § 4. Товариство з обмеженою відповідальністю
    Загальні положення. Товариство з обмеженою відповідальністю * (264) - засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого розділений на частки визначених установчими документами розмірів; учасники такого суспільства не відповідають за його зобов'язаннями і несуть ризик збитків, пов'язаних з його діяльністю, у межах вартості внесених вкладів (абз. 1 п. 1 ст. 87 ЦК). Діяльність
  6. § 3. Умови дійсності і види недійсних угод
    Загальні положення. Для того щоб угода призвела до тих правових наслідків, яких бажають досягти її учасники, необхідний ряд умов, яким вона повинна відповідати. По-перше, здійснювати угоди можуть лише особи, що володіють такою складовою частиною дієздатності, як сделкоспособность. По-друге, потрібно, щоб особа дійсно бажало здійснити операцію і правильно висловило зовні волю на її
  7. § 5. Умовні угоди
    Умова в угоді: поняття, види, допустимість. Стаття 157 ЦК виділяє угоди, зроблені під умовою. Умовна операція містить в собі умову (condicio), тобто визначення, за допомогою якого наступ або припинення дії угоди з волі сторін поставлено в залежність від майбутнього невідомого обставини * (554). Проте й саме ця обставина також називається умовою. Закон
  8. § 2. Поняття права власності
    Загальні положення. Ми не знайдемо визначення права власності в чинному законодавстві. Для досягнення цієї мети слід самим, в доктринальному порядку, відшукати родові ознаки, притаманні праву власності як речовому праву, і видообразующие ознаки, що відрізняють його від інших речових прав. Звичайно, на пам'ять приходить попередження римських юристів: "Всяка дефініція в цивільному праві
  9. § 5. Початкові підстави набуття права власності
    Створення речі. Набуття права власності на знову виготовлену річ є початковим підставою, оскільки раніше об'єкта права власності взагалі не існувало. Створення речі для придбання на неї права власності вимагає дотримання ряду умов. По-перше, мова йде саме про нову речі, що стала результатом первинного виготовлення конкретною особою. З точки зору права
  10. § 6. Похідні підстави набуття права власності
    Передача речі за договором про її відчуження. Одним з найтиповіших похідних підстав набуття права власності є передача речі за договором про її відчуження (традиція). Суб'єктом, в особі якого виникає право власності у вказаний момент, є сторона договору. ЦК прямо не визначає коло відповідних договорів. Однак він встановлює, що мова йде про такі
© 2014-2022  yport.inf.ua