| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Стаття 446. Майно, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами |
||
|
У визначенні від 4 грудня 2003 р. N 456-О Конституційний Суд Російської Федерації вказав, що передбачений абз. 1 і 2 п. 1 ст. 446 ЦПК заборону звернення стягнення за виконавчими документами на що належить громадянину-боржнику на праві власності житлове приміщення, що обмежує право кредитора на виконання винесеного на його користь судового рішення, не виходить за рамки допустимих обмежень конституційного права на судовий захист, оскільки спрямований на захист конституційно значимих цінностей * (391). Цей висновок Конституційного Суду Російської Федерації в повній мірі відноситься і до заборонам на звернення стягнення за іншими видами зазначеного в коментованій статті майна громадян. Федеральним законом від 29 грудня 2005 р. N 194-ФЗ "Про внесення змін до ст. 446 Цивільного процесуального кодексу Російської Федерації" * (392) з заборони звернення стягнення на житлове приміщення (його частини) та земельні ділянки зроблено виняток. Воно стосується випадків, коли це майно є предметом іпотеки і на нього відповідно до законодавства про іпотеку може бути звернено стягнення. Вирішуючи в таких випадках питання про звернення стягнення за виконавчим документом, необхідно враховувати положення Федерального закону від 16 липня 1998 р. N 102-ФЗ (з наступними змінами та доповненнями) "Про іпотеку (заставу нерухомості)" * (393), що стосуються особливостей іпотеки житлових будинків, квартир та земельних ділянок. Зокрема, відповідно до п. 1 ст. 78 даного Закону звернення заставодержателем стягнення на закладені житловий будинок або квартиру і реалізація цього майна є підставою для припинення права користування ними заставодавця і будь-яких інших осіб, які проживають в таких житловому будинку або квартирі, за умови, що такі житловий будинок або квартира були закладені по договором про іпотеку або по іпотеці в силу закону в забезпечення повернення кредиту або цільової позики, наданих банком або іншою кредитною організацією або іншою юридичною особою на придбання або будівництво таких чи інших житлового будинку або квартири, їх капітальний ремонт чи інше невіддільне поліпшення, а також на погашення раніше наданих кредиту або позики на придбання або будівництво житлового будинку або квартири. Звільнення таких житлового будинку або квартири здійснюється в порядку, встановленому федеральним законом. 2. Зазначений у коментованій статті перелік майна, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами, на практиці розглядається як вичерпний і не підлягає розширювальному тлумаченню. Разом з тим він може бути доповнений або конкретизований положеннями інших федеральних законів. Прикладом цього є ст. 69 Федерального закону "Про виконавче провадження", згідно з якою стягнення не може бути звернено на грошові суми, що виплачуються: у відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю, а також на відшкодування шкоди особам, які зазнали збитків у результаті смерті годувальника; особам, які отримали каліцтва (поранення, травми, контузії) при виконанні ними службових обов'язків, і членам їх сімей у разі загибелі (смерті) зазначених осіб; у зв'язку з народженням дитини; багатодітним матерям; одиноким батькові чи матері; на утримання неповнолітніх дітей у період розшуку їх батьків; пенсіонерам та інвалідам I групи по догляду за ними; потерпілим на додаткове харчування, санаторно-курортне лікування, протезування і витрати по догляду за ними у разі заподіяння шкоди здоров'ю; по аліментних зобов'язань; за роботу із шкідливими умовами праці або в екстремальних ситуаціях, а також громадянам, які зазнали впливу радіації внаслідок катастроф або аварій на АЕС, і в інших випадках, встановлених законодавством Російської Федерації; організацією у зв'язку з народженням дитини, зі смертю рідних, з реєстрацією шлюбу, а також на вихідну допомогу, що виплачується при звільненні працівника. Відповідно до п. 5 ст. 21 Федерального закону від 26 вересня 1997 р. N 125-ФЗ (з наступними змінами та доповненнями) "Про свободу совісті та релігійні об'єднання" * (394) не може бути звернено стягнення за претензіями кредиторів на рухоме і нерухоме майно богослужбового призначення, перелік якого встановлюється Урядом Російської Федерації за пропозиціями релігійних організацій. 3. Обмеження на звернення стягнення стосується не лише майна, що знаходиться в особистій власності боржника, але відноситься і до майна, що є часткою боржника у спільній власності. Можливість звернення стягнення на частку боржника у майні деяких юридичних осіб, зокрема, передбачена цивільним законодавством (ст. 80, 82, 111 ЦК). У виконавчому провадженні питання про визначення частки боржника в спільному майні дозволяється судом на підставі звернення судового пристава-виконавця. Про час і місце засідання сповіщаються боржник, стягувач та інші особи, що у справі, однак їх неявка не перешкоджає її розгляду. За результатами розгляду справи суд виносить ухвалу, на яке може бути подана скарга в касаційну інстанцію. Стаття 446 ЦПК встановлює види майна, на яке не може бути звернено стягнення, а конкретне майно в рамках виду визначається в процесі виконання відповідного рішення. Порядок звернення стягнення на майно боржника регулюється нормами гл. 4-6 Федерального закону "Про виконавче провадження". 4. При вирішенні питання про розмір прожиткового мінімуму необхідно керуватися положеннями Федерального закону від 24 жовтня 1997 р. N 134-ФЗ (з наступними змінами та доповненнями) "Про прожитковий мінімум Російській Федерації" * (395). Відповідно до даного Федеральному закону прожитковий мінімум - це вартісна оцінка споживчого кошика, а також обов'язкові платежі та збори. Споживчий кошик - мінімальний набір продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг, необхідних для збереження здоров'я людини і забезпечення його життєдіяльності. Споживчий кошик для основних соціально-демографічних груп населення в цілому по Російській Федерації та в суб'єктах Російської Федерації визначається не рідше одного разу на п'ять років на основі методичних рекомендацій, що розробляються за участю загальноросійських об'єднань профспілок, в порядку , що встановлюється Урядом Російської Федерації. Споживчий кошик в цілому по Російській Федерації встановлюється федеральним законом. У суб'єктах Російської Федерації споживчий кошик встановлюється законодавчими (представницькими) органами суб'єктів Російської Федерації за поданням органів виконавчої влади суб'єктів Російської Федерації з урахуванням природно-кліматичних умов, національних традицій і місцевих особливостей споживання продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг основними соціально-демографічними групами населення за наявності висновку експертизи, проведеної в порядку, визначеному Урядом Російської Федерації. Відомості про прожитковий мінімум на душу населення і за основними соціально-демографічних груп населення в цілому по Російській Федерації та в суб'єктах Російської Федерації публікуються щоквартально в офіційних виданнях Уряду Російської Федерації та офіційних виданнях органів виконавчої влади суб'єктів Російської Федерації. 5. Відповідно до ст. 5 Федерального закону від 19 червня 2000 р. N 82-ФЗ (з наступними змінами та доповненнями) "Про мінімальний розмір оплати праці" * (396) обчислення платежів за цивільно-правовими зобов'язаннями, встановленими в залежності від мінімального розміру оплати праці, проводиться з 1 січня 2001 виходячи з базової суми, що дорівнює 100 руб. Отже, при обчисленні вартості предметів у майні, необхідному для професійних занять громадянина-боржника (абз. 5 ч. 1 ст. 446 ЦПК), необхідно виходити з базової суми мінімального розміру оплати праці, рівний 100 руб. 6. В даний час перелік майна організацій, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами, федеральним законом не визначений. Також не встановлений Урядом Російської Федерації перелік рухомого і нерухомого майна богослужбового призначення, на яке не може бути звернено стягнення кредиторів. 7. Федеральним законом від 12 червня 2002 р. N 67-ФЗ (з наступними змінами та доповненнями) "Про основні гарантії виборчих прав і права на участь у референдумі громадян Російської Федерації" * (397) передбачено, що при проведенні виборів до федеральних органів державної влади , за винятком виборів Президента Російської Федерації, до органів державної влади суб'єктів Російської Федерації, до органів місцевого самоврядування реєстрація виборчою комісією кандидата (списку кандидатів) проводиться при поданні необхідної кількості підписів виборців або на підставі виборчої застави, внесеного до виборчої комісії такими кандидатом, виборчим об'єднанням (п. 8 ст. 38). Корреспондіруя цій нормі Федерального закону, ч. 3 ст. 446 ЦПК (ч. 3 введена Федеральним законом від 21 липня 2005 р. N 93-ФЗ * (398)) встановлює заборону звернення стягнення за виконавчими документами на виборчу заставу, виступаючи процесуальною гарантією конституційного права громадян обирати і бути обраними до органів державної влади та органи місцевого самоврядування, а також брати участь у референдумі (ч. 2 ст. 32 Конституції РФ). |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Стаття 446. Майно, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами " |
||
|
||