|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
Стаття 61.6. Наслідки визнання угоди недійсною
|
|
1. Все, що було передано боржником чи іншою особою за рахунок боржника або в рахунок виконання зобов'язань перед боржником, а також вилучено у боржника за угодою, визнаною недійсною згідно з цією главою, підлягає поверненню до конкурсної масу. У разі неможливості повернення майна в конкурсну масу в натурі набувач повинен відшкодувати дійсну вартість цього майна на момент його придбання, а також збитки, викликані наступною зміною вартості майна, відповідно до положень Цивільного кодексу Російської Федерації про зобов'язання, що виникають внаслідок безпідставного збагачення.
2. Кредитори та інші особи, яким передано майно або перед якими боржник виконував зобов'язання або обов'язки по угоді, визнаної недійсною на підставі пункту 2 статті 61.2 та пункту 3 статті 61.3 цього Закону, у разі повернення до конкурсної масу отриманого за недійсною угоди майна набувають право вимоги до боржника, яке підлягає задоволенню в порядку, передбаченому законодавством Російської Федерації про неспроможність (банкрутство), після задоволення вимог кредиторів третьої черги, включених до реєстру вимог кредиторів.
3. Кредитори та інші особи, яким передано майно або перед якими боржник виконував зобов'язання або обов'язки по угоді, визнаної недійсною на підставі пункту 1 статті 61.2, пункту 2 статті 61.3 цього Закону та Цивільного кодексу Російської Федерації, у разі повернення до конкурсної масу отриманого за недійсною операції майна набувають право вимоги до боржника, яке підлягає задоволенню в порядку, передбаченому законодавством Російської Федерації про неспроможність (банкрутство).
4. У разі визнання на підставі статті 61.3 цього Закону недійсними дій боржника щодо сплати грошей, передачі речей чи іншого виконанню зобов'язання, а також по здійсненню іншої угоди боржника, спрямованої на припинення зобов'язання (шляхом заліку зустрічної однорідної вимоги, надання відступного або іншим способом), зобов'язання боржника перед відповідним кредитором вважається що виникли з моменту вчинення недійсною угоди. При цьому право вимоги кредитора по цьому зобов'язанню до боржника вважається існуючим незалежно від здійснення даної угоди.
Якщо грошове зобов'язання, на припинення якого була спрямована зазначена угода, виникло до прийняття заяви про визнання боржника банкрутом, вимога кредитора за цим зобов'язанням до боржника не відноситься до поточних платежів і такий кредитор є конкурсним кредитором боржника, а його вимога вважається звільненим у встановлений термін і підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів.
Якщо на момент включення вимоги кредитора по цьому зобов'язанню до боржника до реєстру вимог кредиторів розрахунки з кредиторами третьої черги не почалися, розрахунки по даній вимозі здійснюються на рівних умовах з вимогами кредиторів третьої черги, заявленими до закінчення двох місяців з дати опублікування відомостей про визнання боржника банкрутом і про відкриття конкурсного виробництва.
Якщо на момент включення вимоги кредитора по цьому зобов'язанню до боржника до реєстру вимог кредиторів розрахунки з кредиторами третьої черги, вимоги яких включені до реєстру вимог кредиторів, завершилися, розрахунки по даній вимозі здійснюються за рахунок майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів третьої черги, вимоги яких включені до реєстру вимог кредиторів.
Якщо на момент початку розрахунків з кредиторами третьої черги конкурсному керуючому відомо про розгляд заяви про визнання недійсною угоди боржника, спрямованої на припинення його зобов'язання, конкурсний керуючий зобов'язаний зарезервувати грошові кошти в розмірі, достатньому для пропорційного задоволення вимог кредиторів тієї ж черги щодо даної вимоги.
Правила, передбачені цим пунктом, поширюються також на вимогу іншої сторони угоди, визнаної недійсною з підстав, передбачених статтею 61.3 цього Закону, до боржника про повернення всього отриманого боржником по цій угоді майна або відшкодування його вартості в грошах.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна " Стаття 61.6. Наслідки визнання угоди недійсною " |
- § 4. Страхування
наслідку вимагати розірвання договору або визнання його недійсним на тій підставі, що відповідні обставини не були повідомлені страхувальником (ст. 944 ЦК). Для деяких видів страхування, в яких страховий випадок є складним (представляє собою сукупність великого числа різних страхових випадків - наприклад, страхування будівельно-монтажних ризиків, медичне
- § 3. Умови дійсності і види недійсних угод
стаття на відміну від ст. 171 ЦК не містить спеціального застереження щодо цього. Однак якщо неповнолітній у встановленому законом порядку був обмежений чи позбавлений права самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами (п. 4 ст. 26 ЦК), відповідні угоди неповнолітнього можуть бути оскаржені його батьками, усиновителями і піклувальниками. Аналогічні правила
- § 4. Порядок і наслідки визнання угоди недійсною
статтях закону говориться лише про недійсність угод, але не вказується на те, до оспорімих або до нікчемних відноситься та чи інша угода (див., наприклад, ст. 331, 339, 362, п. 2 ст. 930 ЦК). Другим критерієм розмежування оспорімих і нікчемних угод є коло осіб, які можуть заявляти про недійсність угоди. Стосовно до оспорімим операціях це можуть робити лише зазначені в
- § 5. Умовні угоди
наслідок наступає тільки з настанням умови (п. 1 ст. 157 ЦК). До настання умови наступ правового наслідки, бажаного учасниками угоди, знаходиться в підвішеному стані. Умовно уповноважених ще не є суб'єктом умовно обгрунтованого для нього або умовно переданого йому права. Однак він має відносно того, що відбувається з настанням умови придбання права
- § 6. Похідні підстави набуття права власності
наслідку союзними республіками СРСР, в 1939-1940 рр.. - в прибалтійських державах, в Бессарабії, Західної України і Західної Білорусії, в 1944-1946 рр.. - на Сахаліні, Курилах і в більшості так званих країн народної демократії. Вона мала на увазі "примусове звернення засобів виробництва, які є приватною власністю експлуататорських класів, у власність соціалістичного
- § 2. Позов про витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов)
наслідків, в кінцевому рахунку призвести не може. Позивач і відповідач за віндикаційним позовом. Право на віндикації належить власнику, втратило володіння річчю (ст . 301 ЦК). Однак поряд з ним виндицировать майно відповідно до ст. 305 ЦК може також особа, хоча і не є власником, але володіє майном в силу закону або договору. Таким особою, що має назву зазвичай титульним
- § 3. Окремі способи припинення зобов'язань
наслідками (абз. 3 п. 2 ст. 408, пп. 2, 3 ст. 406 ЦК). Чи не є належним виконанням, але в силу прямої вказівки п. 2 ст. 327 ГК прирівняне до нього депонування (депозиция), тобто внесення боржником боргу в депозит нотаріуса, а у встановлених законом випадках - у депозит суду. Використання подібного "сурогату" виконання допустимо у випадках, коли з причин , не пов'язаним з
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
стаття трактує про передачу проданої речі із застереженням про збереження права власності за продавцем до оплати речі покупцем або настання іншої обставини, тобто про невідкладно обумовленому договорі про передачу. Абзац 1 ст. 491 ГК відокремлює умовну традицію (речову угоду) від лежить в її основі не умовна купівлі-продажу (обязательственной угоди), а також показує, що угода
- § 1. Загальні положення про купівлю-продаж
наслідків (санкцій), а іноді й інших наслідків згідно із законом або договором. Взаємний характер договору купівлі-продажу випливає з самого його назви: він складається з двох кореспондуючих один одному елементів - "купівлі" і "продажу" (хоча іноді використовують тільки один з них - продаж нерухомості, підприємства, а то й зовсім спеціальні терміни - "поставка", "контрактація",
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
стаття з проекту Кодексу була виключена. Цим частково пояснюється те, що в § 4 гл. 37 ЦК вирішуються лише самі загальні питання про договори підряду на виконання проектних та вишукувальних робіт. * (449) У строгому сенсі мірою цивільно-правової відповідальності є лише остання з названих санкцій, а саме стягнення збитків. * (450) СЗ РФ. 1999. N 9. Ст. 1096. * (451) СЗ РФ. 1994. N 34.
|