| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Стаття 951. Наслідки страхування понад страхову вартості |
||
|
§ 1. Нікчемність договору в частині страхової суми, що перевищує страхову вартість, означає насамперед, що страховик за договором страхування майна або підприємницького ризику, в якому страхова сума перевищує страхову вартість, зобов'язаний виплатити відшкодування тільки в межах страхової вартості. Виплата відшкодування більшого, ніж страхова вартість, тягне наслідки недійсності угод, передбачені ст. 167 ЦК, тобто обов'язок страхувальника повернути зайво отриману суму з нарахуванням відсотків за ст. 395 ГК. Обов'язок з повернення зайво отриманої суми лежить на страхувальнику, навіть якщо вона отримана не їм, а вигодонабувачем (див. п. 12 Огляду практики розгляду спорів, пов'язаних із застосуванням норм про безпідставно збагаченні) "*". --- "*" Див: інформаційний лист Президії ВАС РФ N 49 від 11.01.00 / / ВВАС РФ. 2000. N 3. Крім того, така виплата може спричинити для страховика податкові санкції, оскільки він не тільки не зобов'язаний виплачувати суму, що перевищує страхову вартість, але й не вправі її виплачувати (див. коментар до ст. 929 ЦК) . Правило даної статті дуже важливо, оскільки дозволяє визнати недійсною частину операції з підстав іншим, ніж передбачені в ст. 180 ГК. Насправді для визнання недійсною лише частини угоди із збереженням інших її частин відповідно до ст. 180 ГК необхідно довести, що угода була б укладена і без включення до нього недійсної частини. При перевищенні страхової суми над страховою вартістю можливі різні думки про те, була б укладена угода на меншу суму чи ні - в усякому разі, тут міг би бути предмет для суперечки, якби законодавець у коментованій статті не усунув саму можливість спору. § 2. Правило про нікчемність договору в частині перевищення страхової суми над страховою вартістю створює велику зручність для страхування таких видів майна або підприємницького ризику, страхова вартість яких у період дії договору страхування може змінюватися або взагалі невідома при укладанні договору страхування. При страхуванні майна до таких видів відноситься, наприклад, страхування майна незавершеного будівництва, а при страхуванні підприємницького ризику - страхування на випадок додаткових витрат при підвищенні мит. У таких ситуаціях встановлюють страхову суму досить великий, щоб вона перевищувала очікувану страхову вартість і передбачають внесення премії в розстрочку, щоб у відношенні страхових внесків застосовувалося правило п. 2 коментарів статті. Якщо розстрочення не буде передбачена, то є ймовірність значної переплати премії, так як умова абз. 2 п. 1 даної статті імперативно встановлює, що сплачена премія поверненню не підлягає, і це правило не може бути змінено угодою сторін. § 3. У разі, коли страхова премія розраховується за тарифами (п. 2 ст. 954 ЦК), її розмір також залежить від страхової суми. При перевищенні страхової суми над страховою вартістю в коментованій статті передбачено спеціальні наслідки сплати страхової премії в розмірі більшому, ніж варто було б сплатити, якби за основу при розрахунку премії брали не страхова сума, а страхова вартість. Ці наслідки полягають у наступному: а) несплачена частина страхової премії коригується за спеціальною формулою: Скоригований внесок Страхова вартість - --- = --- -; Внесок за договором Страхова сума за договором б) вже сплачена страхова премія не повертається, оскільки корекції підлягає тільки залишилася несплаченою частина премії. § 4. При обмані з боку страхувальника щодо співвідношення страхової суми і страхової вартості договір страхування оскаржимо в цілому (ст. 179 ЦК). Однак у частині перевищення страхової суми над страховою вартістю він залишається незначним. Якщо обман вчинені не страхувальником, а іншою особою, договір страхування в частині перевищення страхової суми над страховою вартістю нікчемний, а в іншому залишається дійсним. Дії страхувальника вважаються обманом, якщо він навмисно створював у страховика не відповідає дійсності уявлення про страхової вартості. Обман відрізняється від омани тим, що при обмані неправильне, помилкове уявлення створюється в результаті навмисного, навмисного дії чи умовчання страхувальника "*" --- --- "*" Див: Цивільний кодекс Російської Федерації. Частина перша: Науково - практичний коментар / За ред. Т.Є. Абова та ін М., 1996. С. 302. КонсультантПлюс: примітка. Коментар до Цивільного кодексу Російської Федерації (частина перша) (під ред. Т.Є. Абова, О.Ю. Кабалкіна) включений до інформаційного банку відповідно до публікації - Видавництво "Юрайт", 2002. § 5. Використання законодавцем у п. 4 коментованої статті терміна "об'єкт" створює принципову невизначеність. З одного боку, пп. 1 п. 1 ст. 942 ГК вимагає, щоб термін "об'єкт" розумівся як "страховий інтерес". З іншого боку, якщо тлумачити термін "об'єкт" в значенні "страховий інтерес", то норма п. 4 даної статті суперечить нормі ст. 952 ГК, так як остання якраз і дозволяє страхувати один і той же інтерес від різних страхових ризиків з перевищенням страхової суми над страховою вартістю. З цього питання див також коментар до ст. 952 ГК. § 6. З формулювання правила абзацу другого п. 4 коментованої статті випливає, що скороченню підлягають не тільки суми страхового відшкодування, що виплачуються за кожним договором страхування, а й страхові суми за кожним договором. Перед розрахунком страхового відшкодування повинні бути визначені нові страхові суми за кожним договором страхування наступним чином: Скоригований сума Страхова вартість --- --- = ---. Початкова сума Сума початкових сум Після цього розрахунок відшкодування за кожним договором легко виробляється на основі правила про неповну майновому страхуванні (ст. 949 ЦК) з використанням скоригованих страхових сум . |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Стаття 951. Наслідки страхування понад страхову вартості " |
||
|
||