Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Ю.Б. Фогельсона. КОМЕНТАР до страхового законодавства, 2002 - перейти до змісту підручника

Стаття 951. Наслідки страхування понад страхову вартості

Коментар до статті 951
§ 1. Нікчемність договору в частині страхової суми, що перевищує страхову вартість, означає насамперед, що страховик за договором страхування майна або підприємницького ризику, в якому страхова сума перевищує страхову вартість, зобов'язаний виплатити відшкодування тільки в межах страхової вартості.
Виплата відшкодування більшого, ніж страхова вартість, тягне наслідки недійсності угод, передбачені ст. 167 ЦК, тобто обов'язок страхувальника повернути зайво отриману суму з нарахуванням відсотків за ст. 395 ГК. Обов'язок з повернення зайво отриманої суми лежить на страхувальнику, навіть якщо вона отримана не їм, а вигодонабувачем (див. п. 12 Огляду практики розгляду спорів, пов'язаних із застосуванням норм про безпідставно збагаченні) "*".
---
"*" Див: інформаційний лист Президії ВАС РФ N 49 від 11.01.00 / / ВВАС РФ. 2000. N 3.
Крім того, така виплата може спричинити для страховика податкові санкції, оскільки він не тільки не зобов'язаний виплачувати суму, що перевищує страхову вартість, але й не вправі її виплачувати (див. коментар до ст. 929 ЦК) .
Правило даної статті дуже важливо, оскільки дозволяє визнати недійсною частину операції з підстав іншим, ніж передбачені в ст. 180 ГК. Насправді для визнання недійсною лише частини угоди із збереженням інших її частин відповідно до ст. 180 ГК необхідно довести, що угода була б укладена і без включення до нього недійсної частини. При перевищенні страхової суми над страховою вартістю можливі різні думки про те, була б укладена угода на меншу суму чи ні - в усякому разі, тут міг би бути предмет для суперечки, якби законодавець у коментованій статті не усунув саму можливість спору.
§ 2. Правило про нікчемність договору в частині перевищення страхової суми над страховою вартістю створює велику зручність для страхування таких видів майна або підприємницького ризику, страхова вартість яких у період дії договору страхування може змінюватися або взагалі невідома при укладанні договору страхування.
При страхуванні майна до таких видів відноситься, наприклад, страхування майна незавершеного будівництва, а при страхуванні підприємницького ризику - страхування на випадок додаткових витрат при підвищенні мит.
У таких ситуаціях встановлюють страхову суму досить великий, щоб вона перевищувала очікувану страхову вартість і передбачають внесення премії в розстрочку, щоб у відношенні страхових внесків застосовувалося правило п. 2 коментарів статті. Якщо розстрочення не буде передбачена, то є ймовірність значної переплати премії, так як умова абз. 2 п. 1 даної статті імперативно встановлює, що сплачена премія поверненню не підлягає, і це правило не може бути змінено угодою сторін.
§ 3. У разі, коли страхова премія розраховується за тарифами (п. 2 ст. 954 ЦК), її розмір також залежить від страхової суми. При перевищенні страхової суми над страховою вартістю в коментованій статті передбачено спеціальні наслідки сплати страхової премії в розмірі більшому, ніж варто було б сплатити, якби за основу при розрахунку премії брали не страхова сума, а страхова вартість. Ці наслідки полягають у наступному:
а) несплачена частина страхової премії коригується за спеціальною формулою:
Скоригований внесок Страхова вартість
- --- = --- -;
Внесок за договором Страхова сума за договором
б) вже сплачена страхова премія не повертається, оскільки корекції підлягає тільки залишилася несплаченою частина премії.
§ 4. При обмані з боку страхувальника щодо співвідношення страхової суми і страхової вартості договір страхування оскаржимо в цілому (ст. 179 ЦК). Однак у частині перевищення страхової суми над страховою вартістю він залишається незначним. Якщо обман вчинені не страхувальником, а іншою особою, договір страхування в частині перевищення страхової суми над страховою вартістю нікчемний, а в іншому залишається дійсним.
Дії страхувальника вважаються обманом, якщо він навмисно створював у страховика не відповідає дійсності уявлення про страхової вартості. Обман відрізняється від омани тим, що при обмані неправильне, помилкове уявлення створюється в результаті навмисного, навмисного дії чи умовчання страхувальника "*"
--- ---
"*" Див: Цивільний кодекс Російської Федерації. Частина перша: Науково - практичний коментар / За ред. Т.Є. Абова та ін М., 1996. С. 302.
КонсультантПлюс: примітка.
Коментар до Цивільного кодексу Російської Федерації (частина перша) (під ред. Т.Є. Абова, О.Ю. Кабалкіна) включений до інформаційного банку відповідно до публікації - Видавництво "Юрайт", 2002.
§ 5. Використання законодавцем у п. 4 коментованої статті терміна "об'єкт" створює принципову невизначеність. З одного боку, пп. 1 п. 1 ст. 942 ГК вимагає, щоб термін "об'єкт" розумівся як "страховий інтерес". З іншого боку, якщо тлумачити термін "об'єкт" в значенні "страховий інтерес", то норма п. 4 даної статті суперечить нормі ст. 952 ГК, так як остання якраз і дозволяє страхувати один і той же інтерес від різних страхових ризиків з перевищенням страхової суми над страховою вартістю.
З цього питання див також коментар до ст. 952 ГК.
§ 6. З формулювання правила абзацу другого п. 4 коментованої статті випливає, що скороченню підлягають не тільки суми страхового відшкодування, що виплачуються за кожним договором страхування, а й страхові суми за кожним договором. Перед розрахунком страхового відшкодування повинні бути визначені нові страхові суми за кожним договором страхування наступним чином:
Скоригований сума Страхова вартість
--- --- = ---.
Початкова сума Сума початкових сум
Після цього розрахунок відшкодування за кожним договором легко виробляється на основі правила про неповну майновому страхуванні (ст. 949 ЦК) з використанням скоригованих страхових сум .
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Стаття 951. Наслідки страхування понад страхову вартості "
  1. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    1. AD HOC [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. AD REFERENDUM [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A FORTIORI [а фортіорі] - тим більше 4. A POSTERIORI [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A PRIORI [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. BONA FIDE [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. CAUSA [кауза] -
  2. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    1. AD HOC [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. AD REFERENDUM [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A FORTIORI [а фортіорі] - тим більше 4. A POSTERIORI [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A PRIORI [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. BONA FIDE [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. CAUSA [кауза] -
  3. 5. Договір і треті особи
    З визнання цивільного обороту сукупністю угод безпосередньо випливає, що договір з моменту його укладення складає певну частину цивільного обороту. І в цій своїй якості кожен окремо договір може бути протиставлений всьому іншому обороту. Відповідно контрагенти таким же чином протистоять іншим учасникам цивільного обороту. Маючи на увазі зазначене
  4. 2. Форми договірної відповідальності
    Щодо форм (заходів) цивільно - правової, і зокрема договірної, відповідальності, тобто форм вираження несприятливих наслідків у майновій сфері порушника, які є наслідком допущеного ним правопорушення, в юридичній літературі висловлені позиції, які не відрізняються визначеністю. Наведемо найбільш характерні з них. О.С. Іоффе вважає, що до заходів
  5. 4. Ризик і страхування в договорі будівельного підряду
    У період дії ДК 1922 р. до підрядних відносин в галузі будівництва застосовувалися загальні норми про підряд, що регулювали наслідки загибелі предмета договору або неможливість продовження робіт. Передбачене ст. 220 ГК 1922 вказівку на виконання роботи за ризиком підрядника розумілося таким чином, що підрядник "відповідає не тільки за що сталися з його вини загибель або псування предмета
  6. 7. Права та обов'язки сторін
    Права та обов'язки комітента та комісіонера досить широко врегульовані в ЦК, а з урахуванням специфіки певних видів комісії - також у присвяченому їм спеціальному законодавстві. Як і стосовно іншим договорами, це все ж найбільшою мірою належить до обов'язків активної сторони в договорі, в даному випадку - комісіонера. З визначення договору комісії випливає, що в
  7. 2. Історія розвитку інституту
    Розвиток страхування становить свою частину історії людського суспільства. Слід відзначити, що в літературі висловлювалися різні погляди на час появи відповідних відносин. Наскільки глибоким розрив між уявленнями на цей рахунок різних авторів, які прагнули встановити витоки конструкції, що стала страхуванням, можна судити з того, що поряд з численними прихильниками
  8. 5. Страхові терміни
    Відносини по страхуванню являють собою складну конструкцію, що складається з великого числа елементів. Для частини з них законодавець використовує специфічні терміни. За зазначеної причини з встановленням їх сенсу пов'язане рішення багатьох питань , що виникають на різних стадіях розвитку страхового правовідносини. Страховий ризик Визначення страхового ризику міститься у п. 1 ст. 9 Закону про
  9. 6. Загальні положення про договір страхування
    Договір страхування і його види З двох видів страхування, розмежування яких присвячена ст. 927, що відкриває гл. 48 ГК, - добровільного та обов'язкового - перший вже в силу свого характеру має неодмінно опосередковане договором. Разом з тим, як прямо передбачено в п. 2 тієї ж статті, присвяченому обов'язковому страхуванню в силу закону, і при цьому виді страхування відносини сторін
  10. 10. Договір майнового страхування і його різновиди
    Загальні положення Визначення договору майнового страхування, що міститься в п. 1 ст. 929 ГК, зводиться до того, що одна сторона (страховик) зобов'язується за обумовлену договором плату (страхову премію) при настанні передбаченого в договорі події (страхового випадку) відшкодувати іншій стороні (страхувальникові) або іншій особі, в користь якої укладено договір (вигодонабувачу),