|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
Стаття 968. Взаємне страхування
|
|
Коментар до статті 968
§ 1. Товариства взаємного страхування своїх членів на некомерційній (безприбуткової) основі історично виникли набагато раніше комерційних страхових організацій, і ця форма страхування була широко розвинена в Росії на початку XX століття і в даний час використовується в багатьох країнах.
Однак у вітчизняній системі господарювання щодо товариств взаємного страхування практично не створено нормативної бази та відсутня судова практика. Досвід створення та діяльності подібних товариств вкрай незначний, так як сама можливість їх ефективної роботи заснована на взаємній довірі, яке відчувають один до одного члени такого суспільства і яке у вітчизняному цивільному обороті здебільшого відсутня.
Розвиток товариств взаємного страхування - майбутнє вітчизняного страхового ринку, і коментована стаття конструює його можливі правові основи.
§ 2. Між суспільством взаємного страхування і його членом, як і в інших видах страхових відносин, виникає страхове зобов'язання, але, як правило, не з договору, а з інших підстав - установчих документів або Правил страхування.
Правила, які регулюють взаємовідносини за цим зобов'язанням, можуть відрізнятися від правил гл. 48 ГК і встановлюватися спеціалізованим законом. Поки такий закон не прийнятий, відповідне регулювання може проводитися установчими документами товариства або Правилами страхування.
ЦК застосовується субсидиарно по відношенню до спеціалізованого закону, установчих документів та правил страхування тільки при регулюванні страхових відносин між суспільством і його членами. В іншому спеціалізований закон повинен відповідати ГК.
§ 3. На жаль, в коментованій статті міститься невизначеність у регулюванні організаційно - правової форми товариств взаємного страхування, здійснюють страхування як своїх членів, так і інших осіб, що істотно ускладнює застосування її норм.
З одного боку, в п. 2 коментованої статті для всіх без винятку товариств взаємного страхування імперативно передбачена форма некомерційної організації. З іншого боку, в п. 5 цієї ж статті для товариств, які страхують інтереси не тільки своїх членів, настільки ж імперативно передбачена форма комерційної організації. Воля законодавця тут абсолютно неясна.
Відносно комерційних товариств взаємного страхування є ще одна не настільки очевидна невизначеність. Товариство взаємного страхування повинне бути засноване на членстві. Єдина форма комерційної організації, заснована на членстві, - виробничий кооператив (ст. 107 - 112 ЦК). Але члени кооперативу несуть субсидіарну відповідальність за його зобов'язаннями (п. 2 ст. 107 ЦК), що неприпустимо для страхової організації, відповідальність якої може бути розділена тільки з іншим страховиком в порядку співстрахування і не може бути передана нікому іншому (див. коментар до ст . 929 ЦК). Мабуть, ця невизначеність буде усунена спеціалізованим законом, який належить прийняти.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна " Стаття 968. Взаємне страхування " |
- § 4. Страхування
Поняття, порядок і форма укладення договору страхування. Страхування являє собою систему відносин щодо захисту майнових інтересів громадян, підприємств, установ та організацій шляхом формування за рахунок сплачуваних ними внесків страхових фондів, призначених для відшкодування збитків і Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький
- § 3. Розгляд економічних спорів арбітражними судами
Система і функції арбітражних судів. У судову систему Російської Федерації входять згідно Закону «Про судову систему Російської Федерації» спеціалізовані судові установи - Федеральні арбітражні суди. [1] У п. 2 ст. 118 Конституції Російської Федерації не виділено як самостійного виду судового процесу арбітражне судочинство. Отже, з точки зору
- § 4. Суб'єкти зобов'язання
Сторони зобов'язання. Сторонами зобов'язання є кредитор і боржник. В якості кожної з сторін можуть брати участь одна або одночасно кілька осіб (п. 1 ст. 308 ЦК) * (1118). Як і всяке відносне правовідношення, зобов'язання встановлюється між строго певними особами. Зобов'язання не створює обов'язків для осіб, що не беруть участь в ньому в якості сторін (для третіх осіб)
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
1. AD HOC [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. AD REFERENDUM [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A FORTIORI [а фортіорі] - тим більше 4. A POSTERIORI [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A PRIORI [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. BONA FIDE [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. CAUSA [кауза] -
- § 2. Страхове правовідношення
Поняття договору страхування. Страхове правовідношення в переважній більшості випадків спирається в своєму виникненні на договір страхування. Під договором страхування розуміється заснований на ризику договір, за яким одна особа (страхувальник) зобов'язується внести іншій особі (страховику) обумовлену плату (страхову премію), а страховик зобов'язується при настанні передбаченого
- Короткий перелік латинських виразів, використовуються в міжнародній практиці
1. Ad hoc [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. Ad referendum [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A fortiori [а фортіорі] - тим більше 4. A posteriori [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A priori [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. Bona fide [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. Causa [кауза] -
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
1. AD HOC [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. AD REFERENDUM [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A FORTIORI [а фортіорі] - тим більше 4. A POSTERIORI [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A PRIORI [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. BONA FIDE [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. CAUSA [кауза] -
- 4. Горизонтальна ієрархія правових норм
Горизонтальна ієрархія дає відповідь на питання про відносне пріоритеті норм, які знаходяться на одній і тій же ступені вертикальної ієрархії. З цього безпосередньо випливає, що горизонтальна ієрархія у всіх випадках слід за вертикальною, чільною. Горизонтальна ієрархія норм досі обмежувалася двояким проявом. Перше з них зводиться до вимоги: новий закон
- 3. Воля і волевиявлення в договорі
Договір - угода визначає зміст правовідносини, породженого волею уклали його сторін. Відзначена особливість договору висловлює родової ознака угод, який відрізняє їх від таких юридичних фактів, як заподіяння шкоди іншій особі, безпідставне збагачення, ненормативні акти державних органів і органів місцевого самоврядування та ін Зазначене відміну об'єднує
- 5. Загальний порядок укладання договорів
Процес укладання договорів зумовлений самою природою відповідної конструкції: якщо сенс договору полягає в угоді, то тим самим його висновок передбачає вираження волі кожної зі сторін і її збіг. Традиційним для законодавця протягом тривалого часу було виділення двох випадків укладання договорів із створенням для кожного з них свого особливого режиму. Йдеться про
|