Головна
ГоловнаАдміністративне, фінансове, інформаційне правоАдміністративне право → 
« Попередня Наступна »
Президент Російської Федерації. Кодекс РФ про адміністративні правопорушення (ред. від 02.04.2012), 2012 - перейти до змісту підручника

Стаття 4.1. Загальні правила призначення адміністративного покарання


1. Адміністративне покарання за вчинення адміністративного правопорушення призначається в межах, встановлених законом, що передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення, відповідно до цього Кодексу.
2. При призначенні адміністративного покарання фізичній особі враховуються характер вчиненого ним адміністративного правопорушення, особу винного, його майновий стан, обставини, що пом'якшують адміністративну відповідальність, і обставини, що обтяжують адміністративну відповідальність.
3. При призначенні адміністративного покарання юридичній особі враховуються характер вчиненого ним адміністративного правопорушення, майнове і фінансове становище юридичної особи, обставини, що пом'якшують адміністративну відповідальність, і обставини, що обтяжують адміністративну відповідальність.
3.1. У випадках, передбачених частиною 3 статті 28.6 цього Кодексу, адміністративне покарання призначається у вигляді адміністративного штрафу. При цьому розмір призначуваного адміністративного штрафу повинен бути найменшим в межах санкції застосовуваної статті або частини статті Особливої ??частини цього Кодексу, а у випадках, коли в санкції застосовуваної статті або частини статті Особливої ??частини цього Кодексу передбачено адміністративне покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами або адміністративного арешту, адміністративне покарання призначається у вигляді адміністративного штрафу в найбільшому розмірі, передбаченому для громадян частиною 1 статті 3.5 цього Кодексу.
(Частина 3.1 введена Федеральним законом від 24.07.2007 N 210-ФЗ, в ред. Федерального закону від 23.07.2010 N 175-ФЗ)
4. Призначення адміністративного покарання не звільняє особу від виконання обов'язку, за невиконання якої адміністративне покарання було призначено.
5. Ніхто не може нести адміністративну відповідальність двічі за одне і те ж адміністративне правопорушення.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Стаття 4.1. Загальні правила призначення адміністративного покарання "
  1. Стаття 4.1. Загальні правила призначення адміністративного покарання
    призначення адміністративного покарання фізичній особі враховуються характер вчиненого ним адміністративного правопорушення, особу винного, його майновий стан, обставини, що пом'якшують адміністративну відповідальність, і обставини, що обтяжують адміністративну відповідальність. 3. При призначенні адміністративного покарання юридичній особі враховуються характер вчиненого
  2. § 3. Особливості успадкування та іншого посмертного переходу окремих видів майна
    стаття не стосується випадків успадкування кількома особами права довічного успадкованого володіння ділянкою. Це сумнів тільки підсилює наступне: a) de lege lata у випадку з правом власності на ділянку об'єктом спадкування є сама ділянка, а у випадку з правом довічного успадкованого володіння ділянкою об'єкт спадкування - дане право (ст. 1181 ЦК); b) цивільному
  3. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    статтями відповідної глави. * (137) Дане питання врегульовано тільки стосовно до права на використання авторських творів, та й то лише у випадку їх входження до складу виморочність майна (п. 2 ст. 1283 ЦК). В інших випадках доля прав, що переходять до держави, залишається неясною. * (138) В принципі, вона мала бути реалізована ще до 1 січня 2008 р., так як часу для
  4. 3. Підстави та умови договірної відповідальності
    стаття, присвячена цьому питанню: згідно ст. 1662 проекту, при неможливості для однієї сторони виконати зобов'язання за двосторонньою договором внаслідок випадкової події вона не має права вимагати того, що їй належить по тому ж договору з іншого боку, і зобов'язана повернути те, що раніше отримала. Якщо ж виконання зобов'язання внаслідок випадкової події стало неможливим для
  5. 1. Договір дарування за російським дореволюційному цивільному праву
    стаття перераховує ті підстави, за якими всякого роду дарування, саме по собі дійсне, може підлягати скасування на вимогу дарувальника. Ці підстави дійсно розглядалися Комісією в якості особливих юридичних фактів, передбачених законом, які тягнуть за собою скасування дарування, а не як способи припинення дарування. До речі, Редакційна комісія визнала вживане в
  6. 12. Обов'язкове страхування
    стаття починається з проголошення загального для всього договірного права, як, втім, і цивільного права в цілому, принципу: "громадяни та юридичні особи вільні в укладенні договору". Саме в даній статті Кодекс у зв'язку з цим же принципом і в якості виключення з нього допускає можливість спонукання до укладення договору. Зазначена стаття чітко розмежовує два види спонукання в
  7. Глава XX. ДОГОВОРИ ПРО ІГРАХ І ПАРІ
    стаття все тієї ж голови (ст. 1967) виключає право сторони, що програла вимагати назад добровільно нею сплачене, якщо тільки виграла сторона не допустила обман або шахрайство. У Німецькому цивільному укладенні (ГГУ) розд. 19 кн. 2 "Зобов'язальне право" (первинне найменування розділу - "Ігри, парі" замінено тепер іншим - "Недосконалі зобов'язання") починається з § 762. В
  8. Стаття 158. Крадіжка Коментар до статті 158
    статтями КК РФ (наприклад, за ст. Ст. 330, 285, 286), якщо є всі ознаки складу якого з цих злочинів. У багатьох випадках оплатне вилучення і (або) звернення навіть за відсутності договору з господарем майна взагалі не тягне кримінальної відповідальності. Наприклад, громадянин присвоїв взяте напрокат гірськолижне спорядження, при отриманні якого вніс в заставу грошову суму,
  9. Стаття 12. Обов'язки поліції
    стаття 141 КПК РФ називається "Заява про злочин". Порядку прийняття заяви про явку з повинною присвячена наступна стаття, яка так і називається "Явка з повинною". У ній законодавець посилається на ч. 3 ст. 141 КПК РФ. Однак нічого не говорить про те, що на порядок прийняття явки з повинною поширюється і ч. 4 ст. 141 КПК РФ. Тому видається, що ч. 4 ст. 141 КПК РФ не має
  10. Тема 5.2. Трудові правовідносини
    статтях КЗпП термін «трудовий договір» сусідить з терміном «контракт». Таке сусідство означає, що законодавець не бачить відмінностей між трудовим договором і контрактом. Тому якщо укладається трудовий договір на невизначений термін, то можна вважати, що працівник має не обмежений строком контракт із підприємством. Укладення контракту на певний строк означає укладення строкового