загрузка...

трусы женские х/б
« Попередня Наступна »

Стаття 7.3. Обов'язки організацій, що здійснюють операції з грошовими коштами або іншим майном, при прийомі на обслуговування та обслуговуванні іноземних публічних посадових осіб

1-2. У коментованій статті закріплені ті обов'язки організацій, що здійснюють операції з грошовими коштами або іншим майном, які підлягають виконанню при прийомі на обслуговування та обслуговуванні іноземних публічних посадових осіб. Аналогічно сказаному в коментарі до попередньої статті слід зазначити, що коментована стаття (як і попередня) введена Федеральним законом від 3 червня 2009 р. N 121-ФЗ, але зазначені обов'язки не є новими - раніше вони були встановлені у п. 1.3 ст. 7 коментованого Закону. Цей пункт, втратив силу у відповідності з тим же Федеральним законом від 3 червня 2009 р. N 121-ФЗ, був введений Федеральним законом від 28 листопада 2007 р. N 275-ФЗ, спрямованим на приведення федерального законодавства у відповідність з міжнародними зобов'язаннями Росії в сфері боротьби з корупцією, а також вдосконалення правового механізму протидії легалізації злочинних доходів і фінансуванню тероризму, в т.ч. в частині протидії відмиванню корупційних доходів.
У зв'язку з прийняттям Федерального закону від 28 листопада 2007 р. N 275-ФЗ листом Банку Росії від 18 січня 2008 р. N 8-Т "Про застосування пункту 1.3 статті 7 Федерального закону" Про протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму "* (187) доводилася інформація, що Росфінмоніторингу видано інформаційний повідомлення, розміщене на сайті, з питання визначення" іноземних публічних посадових осіб ". Крім того, Банк Росії повідомляв, що визначення "публічних посадових осіб" містяться також у документах, виданих міжнародними організаціями (перераховані в додатку до названого листа).
Власне обов'язки організацій, що здійснюють операції з грошовими коштами або іншим майном, що виконуються при прийомі на обслуговування та обслуговуванні іноземних публічних посадових осіб, перераховані в п. 1 коментованої статті, а в п. 2 даної статті передбачено вилучення з цих обов'язків. Положення, що визначають ці вилучення, аналогічні положенням п. 1.1 та 1.2 ст. 7 та п. 12 ст. 7.2 коментованого Закону, які передбачають вилучення з тих обов'язків організацій, що здійснюють операції з грошовими коштами або іншим майном, які закріплені відповідно в п. 1 ст. 7 та ст. 7.2 цього Закону.
Комітетом АРБ з питань ПІД / ФТ затверджені (протокол засідання від 27 січня 2010 р. N 22) Рекомендації про реалізацію вимог Федерального закону N 115-ФЗ "Про протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму" в частині виявлення та контролю операцій іноземних публічних посадових осіб (ІПДЛ) * (188), у вступній частині яких зазначено наступне:
в даний час перед міжнародним співтовариством особливо гостро стоїть проблема боротьби з корупцією, предопределяющая необхідність посилення заходів з контролю банківських рахунків впливових політичних осіб (Politically Exposed Persons);
на думку ряду міжнародних організацій, основними ризиками, пов'язаними з Politically Exposed Persons, є можливість прямого або непрямого контролю над витрачанням державних (суспільних) міжнародних засобів і пов'язана з цим небезпека зловживання коштами шляхом їх використання в особистих цілях або присвоєння. Посадова положення зазначених осіб дозволяє їм надавати послуги в обмін на хабарі, а рахунки підконтрольних приватних компаній, фондів, інших некомерційних організацій, членів сім'ї та близьких соратників використовувати для приховування фактів правопорушень;
в рамках виконання зобов'язань за Конвенцією ООН проти корупції, прийнята в м. Нью-Йорку 31 жовтня 2003 (про даний документ див. коментар. до ст. 2 Закону), та рекомендацій міжнародних організацій у сфері протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму (ПВК / ФТ) в Росії законодавчо встановлено обов'язок приділяти особливу увагу операціям з грошовими коштами та іншим майном "іноземних публічних посадових осіб".
Названими Рекомендаціями також передбачено наступне.
Визначення іноземних публічних посадових осіб.
Відповідно до Конвенції ООН проти корупції "іноземна державна посадова особа" (ІПДЛ) визначено як будь-яке призначено чи обрано особа, яка обіймає посаду в законодавчому, виконавчому, адміністративному або судовому органі іноземної держави, і будь-яка особа, яка виконує будь-яку публічну функцію для іноземної держави, в тому числі, для державного органу або державного підприємства.
Відповідно до рекомендацій міжнародних організацій та зарубіжних компетентних органів - Групи розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (ФАТФ), Парламенту Європи, Вольфсбергської групи, Мережі по боротьбі з фінансовими злочинами США (Фінсен), Об'єднаної групи по боротьбі з відмиванням грошей Великобританії та Федеральної Банківської комісією Швейцарії до даної категорії можуть бути віднесені наступні громадяни іноземних держав:
I. Особи, на яких покладено або було покладено раніше (з моменту складання повноважень пройшло менше 1 року) виконання важливих державних функцій, а саме:
1. Глави держав (у т.ч. правлячі королівські династії) або урядів;
2. Міністри, їх заступники і помічники;
3. Вищі урядовці;
4. Посадові особи судових органів влади "останньої інстанції" (Верховний, Конституційний суд), на вирішення яких не подається апеляція;
5. Державний прокурор та його заступники;
6. Вищі військові чиновники;
7. Керівники та члени Рад директорів Національних Банків;
8. Посли;
9. Керівники державних корпорацій;
10. Члени Парламенту чи іншого законодавчого органу.
II. Особи, наділені суспільною довірою, зокрема:
1. Керівники, заступники керівників міжнародних організацій (ООН, ОЕСР, ОПЕК, Олімпійський комітет, Світовий Банк і т.д.), Члени Європарламенту;
2. Керівники та члени міжнародних судових організацій (Суд з прав людини, Гаазький трибунал тощо)
Відповідно до коментованим Законом організації, що здійснюють операції з грошовими коштами або іншим майном, зобов'язані приймати обгрунтовані та доступні за обставин заходи з виявлення ІПДЛ серед фізичних осіб, що перебувають або приймаються на обслуговування.
Слідуючи кращій практиці роботи найбільших іноземних банків, подібні заходи застосовуються при встановленні довгострокових відносин, на підставі договору рахунку між кредитною організацією та її клієнтами.
Так як при виявленні ІПДЛ організації, що здійснюють операції з грошовими коштами або іншим майном, можуть зіткнутися з проблемами визначення зазначених осіб, керуючись рекомендаціями міжнародних організацій, пропонується використовувати такі джерела інформації:
а) документи та відомості, отримані при ідентифікації клієнта;
Зокрема, інформація про статус клієнта може бути отримана з документа, посвідчує особу (наприклад, дипломатичний паспорт), з документа, що підтверджує право перебування на території РФ (наприклад, в'їзна віза). Якщо про займаної посади буде вказано самим клієнтом при відкритті рахунку, у нього рекомендується отримати документи, що підтверджують його статус "іноземного публічного посадової особи ".
б) відомості, отримані в результаті власного вивчення загальнодоступних джерел, таких як пошукові сервіси в Інтернеті, періодичні видання тощо;
в) офіційні списки (якщо подібні списки будуть розроблені і доведені до кредитних організацій Росфінмоніторингу, МЗС Росії, Банком Росії або іншим державним органом РФ або некомерційною організацією, якій буде надано право на створення таких списків);
г) комерційні списки, що розробляються третіми особами.
В якості комерційних списків можуть бути використані продукти визнаних світових лідерів в області створення продуктів з ідентифікації клієнтів:
Factiva Public Figures and Associates, Dow Jones, News Corporation (www.factiva.com)
Side Safe Watch (www.alliance.ru)
LexisNexis (global.lexisnexis.com / ru)
Norkom (www.norkom.com)
Tracesmart Corporate (www.tracesmartcorporate.co.uk)
WorldCompliance (www. worldcompliance.com)
Complinet (www.complinet.com)
World-Check (www.world-check.com) та ін
Прийняття на обслуговування ІПДЛ.
Кредитні організації, керуючись вимогами коментованого Закону, повинні приймати на обслуговування ІПДЛ тільки на підставі письмового рішення керівника організації, що здійснює операції з грошовими коштами або іншим майном, або його заступника, а також керівника відокремленого підрозділу організації, що здійснює операції з грошовими коштами або іншим майном, якому керівником вказаної організації або його заступником делеговані відповідні повноваження.
Для реалізації цієї вимоги кредитним організаціям рекомендується видати внутрішній розпорядчий документ, яким буде закріплений порядок прийняття такого рішення.
Фіксування інформації по ІПДЛ та її оновлення.
Кредитним організаціям рекомендується передбачити в клієнтських анкетах (досьє) спеціальний розділ (пункт), в якому буде відображатися інформація про приналежність клієнта кредитної організації до категорії ІПДЛ.
Оновлення ідентифікаційної інформації по клієнтам, що належать до категорії ІПДЛ, рекомендується проводити не рідше одного разу на рік, а також при отриманні будь-якої інформації як від клієнта, так і з зовнішніх джерел, що впливає на публічний статус іноземного посадової особи.
Оновлення інформації по клієнтам, що належать до категорії ІПДЛ, що здійснює разову операцію, пов'язану з купівлею або продажем готівкової іноземної валюти фізичною особою або здійсненням переказів коштів за дорученням фізичної особи без відкриття банківського рахунку, на суму, що перевищує 15 000 рублів, або суму в іноземній валюті, еквівалентну сумі більше 15 000 рублів, не проводиться.
Застосування спеціальних заходів контролю по відношенню до ІПДЛ.
Відповідно до вимог коментованого Закону організації, що здійснюють операції з грошовими коштами або іншим майном, зобов'язані:
приймати обгрунтовані та доступні в сформованих обставинах заходи щодо визначення джерел походження коштів або іншого майна іноземних публічних посадових осіб;
регулярно оновлювати наявну в розпорядженні організації, що здійснює операції з грошовими коштами або іншим майном, інформацію про знаходяться у них на обслуговуванні іноземних публічних посадових особах;
приділяти підвищену увагу операціям з грошовими коштами або іншим майном, здійснюваним іноземними публічними посадовими особами, їх подружжям, близькими родичами (родичами по прямій висхідній і низхідній лінії (батьками і дітьми, дідусем, бабусею та внуками), повнорідними і неповнорідними (мають загальних батька чи матір) братами і сестрами, усиновителями і усиновленими) або від імені вказаних осіб, у разі, якщо вони знаходяться на обслуговуванні в кредитній організації.
Особливості виявлення і фіксування інформації про клієнтів, що відносяться до категорії ІПДЛ при вчиненні разових операцій, без відкриття рахунку.
Ідентифікація ІПДЛ не провадиться при здійсненні операцій на суму, що не перевищує 15 000 рублів, або суму в іноземній валюті, еквівалентну 15 000 рублів, пов'язаних з купівлею або продажем готівкової іноземної валюти фізичними особами або здійсненням переказів коштів за дорученням фізичних осіб без відкриття банківського рахунку, за винятком випадку, коли у працівників організації, що здійснює операції з грошовими коштами або іншим майном, виникають підозри, що дані операції здійснюються з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму.
При здійсненні операцій, пов'язаних з купівлею або продажем готівкової іноземної валюти фізичними особами або здійсненням переказів коштів за дорученням фізичних осіб без відкриття банківського рахунку, на суму, що перевищує 15 000 рублів, або суму в іноземній валюті, еквівалентну сумі більше 15 000 рублів, виявляти ІПДЛ рекомендується у випадках:
у всіх випадках, якщо кредитна організація розпорядженні програмними засобами, що здійснюють автоматичний контроль при здійсненні операції з комерційних списками;
у випадках здійснення операції іноземним громадянином, що має іноземний дипломатичний чи службовий паспорт, якщо кредитна організація не має програмними засобами, що здійснюють автоматичний контроль за комерційними списками.
  У разі виявлення ІПДЛ при здійсненні операцій, пов'язаних з купівлею або продажем готівкової іноземної валюти фізичними особами або здійсненням переказів коштів за дорученням фізичних осіб без відкриття банківського рахунку, на суму, що не перевищує 600 000 рублів, або суму в іноземній валюті, еквівалентну сумі, що не перевищує 600 000 рублів, рекомендується фіксувати дозвіл про прийняття на обслуговування ІПДЛ на первинних документах, які складаються при проведенні операції (довідка про купівлю або продаж іноземної валюти або заява на переказ і т.д.). В інших випадках на клієнта, що відноситься до категорії ІПДЛ, повинна бути складена клієнтська анкета (досьє), в якій повинна міститися позначка про дозвіл прийняття на обслуговування ІПДЛ.
  Комітет АРБ з питань ПІД / ФТ при здійсненні спеціальних заходів контролю пропонує звертати увагу на такі особливості обслуговування ІПДЛ і пов'язаних з ними осіб:
  відмова ІПДЛ в поданні роз'яснень щодо джерел походження надходять на його користь грошових коштів або наявність сумнівів у достовірності його пояснень;
  відсутність переконливих пояснень про необхідність наявності рахунки на території Російської Федерації;
  відмова ІПДЛ в поданні роз'яснень щодо здійснюваних з його рахунку численних транскордонних грошових переказів або подання їм роз'яснень, що викликають сумнів у їх достовірності;
  надання іноземним громадянином суперечливої ??інформації про родинні зв'язки з ІПДЛ;
  отримання з офіційних джерел інформації, що дозволяє кваліфікувати іноземного громадянина як ІПДЛ або його родича у випадках, коли при відкритті рахунку клієнтом не була представлена ??(була прихована) подібна інформація;
  несподівані надходження великих сум на користь ІПДЛ від державних органів або державних компаній, включаючи центральні банки, а також від некомерційних організацій;
  надійшли кошти на рахунки ІПДЛ або пов'язаних з ним осіб є комісією, отриманою за державними контрактами.
  На думку Комітету АРБ з питань ПІД / ФТ, загальнодержавні зусилля з протидії легалізації злочинних доходів і фінансуванню тероризму та опрацювання процедур контролю за ІПДЛ дозволять істотно знизити ризики репутацій кредитних організацій і поставити надійний заслін злочинам у фінансовій сфері, в т.ч. пов'язаним з "відмиванням брудних грошей", фінансуванням тероризму та корупцією. 
загрузка...
 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "Стаття 7.3. Обов'язки організацій, що здійснюють операції з грошовими коштами або іншим майном, при прийомі на обслуговування та обслуговуванні іноземних публічних посадових осіб"
  1.  § 1. Законодавство про оподаткування підприємців та поняття платника податків
      обов'язок сплачувати законно встановлені податки. Загальність податкового обов'язку виражена в ст. 57 словом «кожен». Таким чином, підприємець, який здійснює свою діяльність в будь-якому дозволяється за законом якості - юридичної особи або індивідуального підприємця, визнається платником податків. Разом з тим його обов'язок не безмежна, вона огра-нічена «законно встановленими»
  2.  § 2. Фінансові ресурси муніципальних утворень
      статтях бюджету. У місцевих бюджетах окремо передбачаються доходи, що направляються на здійснення повноважень органів місцевого самоврядування щодо вирішення питань місцевого значення, та субвенції, надані для забезпечення здійснення органами місцевого самоврядування окремих державних повноважень, переданих їм федеральними законами і законами суб'єктів Російської Федерації, а
  3.  § 3. Умови дійсності і види недійсних угод
      стаття на відміну від ст. 171 ЦК не містить спеціального застереження щодо цього. Однак якщо неповнолітній у встановленому законом порядку був обмежений чи позбавлений права самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами (п. 4 ст. 26 ЦК), відповідні угоди неповнолітнього можуть бути оскаржені його батьками, усиновителями і піклувальниками. Аналогічні правила
  4.  § 3. Застава
      обов'язків * (1257). Закладене майно зазвичай залишається у заставодавця. Проте сторони договору про заставу можуть обумовити, що підлягає заставі рухома річ передаєтьсязаставодержателю (п. 1 ст. 338 ЦК). Заставні відносини врегульовані § 3 гл. 23 ГК, а також Законом РФ "Про заставу" від 29 травня 1992 р., який діє в частині, що не суперечить Кодексу. Особливим видів застави присвячені ФЗ від
  5.  Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
      стаття трактує про передачу проданої речі із застереженням про збереження права власності за продавцем до оплати речі покупцем або настання іншої обставини, тобто про невідкладно обумовленому договорі про передачу. Абзац 1 ст. 491 ГК відокремлює умовну традицію (речову угоду) від лежить в її основі не умовна купівлі-продажу (обязательственной угоди), а також показує, що угода
  6.  § 7. Розрахункові зобов'язання
      обов'язки або грошового зобов'язання, пов'язаного з відшкодуванням шкоди, оплатою наданого товару, виконаних робіт або наданих послуг і т.п. Дії, що здійснюються господарюючими суб'єктами з приводу здійснення платежів, в юридичній та економічній літературі прийнято називати розрахунками. Розрахунки можуть здійснюватися безпосередньо між сторонами за основним договором,
  7.  Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
      стаття з проекту Кодексу була виключена. Цим частково пояснюється те, що в § 4 гл. 37 ГК вирішуються лише самі загальні питання про договори підряду на виконання проектних та вишукувальних робіт. * (449) У строгому сенсі мірою цивільно-правової відповідальності є лише остання з названих санкцій, а саме стягнення збитків. * (450) СЗ РФ. 1999. N 9. Ст. 1096. * (451) СЗ РФ. 1994. N 34.
  8.  2. Договірні умови
      статтях Цивільних кодексів 1922, 1964 і 1994 рр.. Ознака, яка об'єднує істотні умови в одну групу, не викликає особливих суперечок. Йдеться про умови, які формують договори в цілому та їх окремі типи (види) зокрема. Виходячи з цього істотними, за загальним визнанням, є умови, необхідні і достатні для того, щоб договір вважався укладеним і тим самим здатним
  9.  5. Договір і треті особи
      статтях першої та другої частин ГК, присвячених як договірним, так і іншим правовідносин. Зв'язки з участю третіх осіб є не тільки широкими, але й різноманітними. Це викликає необхідність певним чином класифікувати статус третіх осіб стосовно характеру правовідносин, в яких вони беруть участь, і перш за все до договорів, виступ в яких третіх осіб особливо важливо.
  10.  7. Пойменовані і непойменовані договори
      стаття не дає можливості визнати "угоду недійсною як не передбачену законом" (Вісник Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації. 1996. N 11. С. 76). Перший з авторів вважав, що до непойменовані договорами "застосовуються загальні положення зобов'язального права і, крім того, у відповідних випадках і у відповідних частинах можуть бути застосовані норми, встановлені
загрузка...

загрузка...
енциклопедія  бешбармак  яловичина  кабачки  начинка